Міждисциплінарність документознавства (природа та зв’язки)

Сучасне документознавство як інтегральна наукова дисципліна про документ і документально-комунікаційну сферу діяльності суспільства. Природа документознавства, його місце серед дисциплін документально-комунікаційного циклу. Сутність і форми зв’язків документознавства зі спорідненими науками, галузями знань. Міждисциплінарні зв’язки курсу ”Документознавство” з філософськими (“Філософія”, “Філософія книги”, “Філософія мови”, “Філософія науки” та ін.), гуманітарними (“Архівознавство”, “Археографія”, “Герменевтика”, “Джерелознавство”, “Діловодство”, “Дипломатика”, “Мовознавство”, „Сфрагістика”, “Текстологія” та ін.), технічними (“Інформатика”, “Математика” та ін.) галузями знань, іншими навчальними дисциплінами.

Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації

Інформаційна складова документа. Поняття „зміст документа”. Інформація та документ. Класифікація інформації. Залежність інформації від характеру матеріального носія. Канали сприйняття інформації. Властивості інформації (атрибутивні, прагматичні). Поняття „документна інформація”, „документальна інформація”, їх зв’язок із поняттями „документ”, „інформація”, „соціальна інформація”. Текст документа. Рівні дослідження тексту документа: семіотичний, лексичний, семантичний (фактичний, контекстовий, інтертекстовий, концепційний). Текст в інформаційному просторі. “Споживання” тексту (Р. Бамбергер). Текст в екстралінгвістичному контексті. Інтерпретація тексту (Ф. Шлеєрмахер, В. Дільтей, К. Леві-Стросс, Д. Лихачов, Р. Барт та ін.).

Тлумачення документа як джерела інформації В. Автократовим, Г. Воробйовим, С. Кулешовим, Н. Кушнаренко, А. Соколовим, Ю. Столяровим, Г. Швецовою-Водкою.

Комунікація як суспільно-історичне явище. Основні напрями, форми і канали розповсюдження соціальної інформації у суспільстві. Документно-інформаційні комунікації, їх місце в системі розповсюдження знань.

Документна комунікація як результат атомарного існування індивіда в позаобщинному просторі. Формування документної комунікації. Поняття „документна”, „документальна”, „недокументна”, „недокументальна” комунікації. Знакові комунікації як різновид документної комунікації. Форми документної комунікації: рукопис, машинопис, поліграфічний друк, фотографія, кіно запис, фонозапис, електронна комунікація та ін. Залежність документно-комунікаційних процесів від духовного, матеріального рівня розвитку суспільства.

Комунікативний процес та його структура у гуманітарній традиції: відправник (адресант, експедієнт, комунікант); одержувач (адресат, споживач, реципієнт); повідомлення (контакт, зв’язок); код (шифр); контекст; повідомлення (інформації, звістка, послання) (К. Ховланд, А. Ламседейн, Ф. Шеффільд). Контекст відносин у процесі інформування (стратегії підтримки, альтруїзму, аргументів (прямі вимоги, пояснення, натяки), обману та ін.). Ж. Фаже (праця „Dictionare des media”) та постмодерністське обґрунтування моделі комунікації, функцій комунікації (експресивна, коннативна, поетична, співвідношення, фактична, металінгвістична). Інформаційний простір і документна комунікація. Аналіз узагальненої моделі інформаційного простору. Суб’єкти, об’єкти інформаційного простору як учасники комунікаційного процесу, особливості їх відносин. Інформаційні продукти та послуги. Нормативно-правове забезпечення функціонування інформаційного простору України.

Документна комунікація як складова соціальної комунікації. Документна комунікація та інформаційні потреби суспільства. Документно-комунікаційна діяльність: зміст і структура. Документна комунікаційна система та її підсистеми: атрибутивна, функціональна. Документна комунікація на рівні установи.

 

Методи та методологія документознавчих досліджень

Методологічні, методичні засади документознавства. Предметний і рефлексивний рівні пізнання у документознавстві. Емпіричний (спостереження, вимірювання, експеримент, аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, узагальнення, моделювання та ін.), теоретичний (аксіоматичний, гіпотетико-дедуктивний методи, метод сходження від абстрактного до конкретного та єдності логічного й історичного) рівні документознавчих досліджень. Філософські, загальнонаукові, спеціальні й часткові методи документознавства. Методологічні засади документознавства (об’єктивність, системність, комплексність, історичність та ін.).

 

 

Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку

Розвиток теоретико-методологічних, науково-методичних засад документознавства у 1960–1970-х рр. Вплив архівознавства, діловодства, джерелознавства, дипломатики, текстології на становлення документознавства. Концепція документознавства К. Мітяєва (праця „Документознавство, його завдання і перспективи розвитку”, 1964 р.). Студії В. Банасюкевича, М. Ілюшенко, В. Автократова і розроблення традиційного та загального документознавства.

Вплив інформатики на визначення змісту документознавства у 1970­– першій половині 1980-х років. Розвиток документалістики. Праці Г.Воробйова, Р. Гіляревського, О. Чорного, О. Михайлова та ін.

Формування нової концепції документознавства у 1980–1990-х рр. у межах бібліотекознавства, книгознавства, бібліографознавства (Ю. Столяров, А. Соколов, Г. Швецова-Водка, Н. Кушнаренко, Н. Зинов’єва). Розроблення теоретичних та методичних засад загального та спеціального документознавства. Дискусія Ю. Столярова й Є. Плешкевича про загальне та спеціальне документознавство.

Документознавство в Україні. Праці С. Кулешова, Н. Кушнаренко, Г. Швецової-Водки про місце науки у системі знань документально-комунікаційного циклу. Новаційні запозичення керування документацією у документознавстві.

 

Загальне та спеціальне документознавство:

Структура і зміст, тенденції розвитку

Поняття „загальне документознавство” і „спеціальне документознавство”. Структура загального і спеціального документознавства згідно з концепціями С.Г. Кулешова, Н.М. Кушнаренко, М.С. Слободяника і Г.М. Швецовою-Водкою. Спільне і відмінне у змісті наукових дисциплін. Посилення практичного напряму в сучасному спеціальному документознавстві та теорії документа і документознавства в загальному документознавстві. Модерний стан управлінського документознавства.

 

Основні поняття термінології документознавства

Терміносистема як мова спілкування науки та показник її розвитку. Сутність терміну та поняття як мовних категорій.

Еволюція терміну „документ” та похідних від нього визначень: ”документальний”, „документаційний”, „документний”. Історичні передумови формування терміносистеми документознавчої науки.

Документ як наукове поняття. Походження терміна “документ”, еволюція його початкового значення в античному світі. Тлумачення поняття „документ” у добу середньовіччя. Окреслення змісту поняття “документ” в епоху Просвітництва, модернізму, постмодернізму. Термінологічна нестабільність поняття “документ”. Сучасні зарубіжні та вітчизняні дефініціювання документа. Г. Воробйов, С. Кулешов, Н. Кушнаренко, А. Соколов, Ю. Столяров, Г. Швецова-Водка про зміст поняття „документ”. Дефініція поняття „документ” у міжнародних, державних, галузевих стандартах, довідкових виданнях. Тлумачення змісту поняття „документ” в науках документально-комунікаційного циклу.

 

Документ як артефакт

Загальні документознавчі поняття: “документація”, “документальний фонд”, “документальний масив”, “документальний ресурс”, “документальний потік”, “документообіг” та ін. Документознавчі поняття у міжнародному стандарті ISO/1 5127–2001 “Information and documentation: Vocabulary”, його переваги, обмеженість у застосуванні. Документ в умовах інформатизації суспільства. Документ в умовах інформатизації суспільства. Історія електронного документа в Україні та за кордоном. Загальна характеристика електронного документа. Поняття „електронний документ”, його переваги, обмеженість у застосуванні. Особливості складання, зберігання, поширення, використання електронного документа. Оригінал електронного документа, його реквізити, життєвий цикл. Типологія та класифікація. Види електронного документа за наявністю аналога, стабільністю інформаційної складової, режимом доступу. Засади електронного документообігу. Організація електронного документообігу (World Wide Web, Internet, Іntranet та ін.). Нормативно-правова база функціонування електронного документа за кордоном, в Україні. Закони України “Про електронні документи та електронний документообіг” (2003), „Про електронний цифровий підпис” (2003). Перспективи розвитку електронного документа.

Поняття „документальна пам’ятка”, її особливості. Поняття „артефакт”. Цінність, унікальність артефакту. Артефактні цінності: матеріальна основа, спосіб закріплення інформації, текст. Артефакт загальносвітового, державного, місцевого значення. Рекомендації ЮНЕСКО до захисту рухомих пам’яток історії та культури (1978). Українське законодавство про збереження культурних цінностей.

Експертиза цінності документа. Критерії експертизи цінності документів: походження, зміст, зовнішні особливості та ін. Порядок надання документові статусу “цінний”, “особливо цінний”, “унікальний”, “рідкісний”. Основні напрями класифікації документальних пам’яток. Співвідношення понять “пам’ятка культури”, “цінний документ”, “унікальний документ”, “особливо цінний документ”, “рідкісний документ”.