Відносини центру і регіонів. 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Відносини центру і регіонів.



Встановлено, що подальші перспективи знайдення балансу у відносинах між центром і регіонами великою мірою залежать від спроможності центральної та регіональної влади знайти і запровадити інституціональний механізм оновлення еліт за новими принципами та в межах демократичних конституційних процедур. Це дасть змогу зняти вагому кількість наявних міжелітних протиріч, які є однією з основних перешкод для ефективної регіональної політики.

Однією з головних причин зростання напруженості у відносинах між регіонами, між регіонами та центром є неефективність як місцевого самоврядування, так і державного управління. Сьогоднішня модель державно-територіального устрою вiдзначається значним дисбалансом на користь виконавчої влади, що стало наслiдком посилення централiзацiї публiчної адміністрації, відсутності чіткого розподілу повноважень і відповідальності між рівнями та органами місцевого самоврядування. Обрана Україною модель територіальної організації влади потребує пошуку оптимальніших варіантів розмежування повноважень між місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, особливо на обласному рівні.

Зроблено висновок, що у перспективі необхідно усунути конфліктну модель, коли місцева державна адміністрація водночас є виконавчим органом та органом контролю. До запровадження регіонального самоврядування і надання жителям області статусу територіальної громади необхідно забезпечити ефективне державне управління на обласному рівні. При цьому голови обласних державних адміністрацій повинні бути насамперед представниками держави в регіоні та проводити єдину державну політику. Тому доцільною і перспективною є зміна преференцій місцевих державних адміністрацій від виконавчо-розпорядчих до контрольно-наглядових, коли основним напрямом діяльності місцевих державних адміністрацій в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці законодавчо має бути визначена контрольно-наглядова діяльність за додержанням Конституції України і відповідного законодавства, а також діяльність щодо здійснення державного управління і місцевого самоврядування. Окрім цього, слід змінити принцип призначення голів місцевих державних адміністрацій шляхом надання таких повноважень Кабінету Міністрів України. Посади голів ОДА повинні бути чітко віднесені до посад державної служби і на них мають призначатися політично нейтральні державні службовці.

37.Дайте характеристику функціональному й виконавчим блокам програми підтримки малого підприємництва. Які ці блоки взаємозалежні. Програми підтримки малого підприємництва Підтримка малого підприємництва здійснюється відповідно до Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, програми підтримки малого підприємництва в Автономній Республіці Крим, регіональних та місцевих програм підтримки малого підприємництва, які затверджуються відповідно до законодавства. Програми підтримки малого підприємництва включають положення про: фінансово-кредитну та інвестиційну підтримку суб'єктів малого підприємництва; забезпечення участі суб'єктів малого підприємництва у виконанні поставок для державних, регіональних та місцевих потреб; вдосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності; сприяння створенню інфраструктури розвитку малого підприємництва; пропозиції щодо встановлення системи пільг для суб'єктів малого підприємництва, у тому числі пом'якшення податкової політики; допомогу в матеріально-технічному та інформаційному забезпеченні. Фінансове забезпечення виконання відповідних програм підтримки малого підприємництва провадиться за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, позабюджетних коштів, у тому числі коштів, одержаних від приватизації державного і відчуження комунального майна, та інших джерел фінансування, не заборонених законом. Обсяг щорічних асигнувань на державну підтримку малого підприємництва визначається у видатковій частині Державного бюджету України та Державній програмі приватизації. Розпорядником цих коштів є центральний орган виконавчої влади з питань регуляторної політики та підприємництва. Контроль за цільовим використанням цих коштів здійснюється Рахунковою палатою та органами державної контрольно-ревізійної служби.

38.Спеціальні (вільні) економічні зони як напрям регіонального розвитку. Ві́льна економі́чна зо́на (ВЕЗ) — частина території країни, виділена із загального митного кордону держави, яка має повну свободу в режимі господарських питань, з особливим режимом управління і пільговими умовами діяльності, податковими пільгами для місцевих підприємців та іноземних фірм.У своєму життєвому циклі ВЕЗ проходять 3 фази:Розвиток – зростає приплив іноземного капіталу та збільшується експорт виробленої в зоні продукції, виробництво стає високоефективним.Зрілість – приплив іноземних інвестицій стабілізується, експорт продукції зростає.Спад – приплив іноземних інвестицій падає, іноземних інвесторів витискають місцеві фірми, виробничі потужності викупляють національні компанії. Спеціальні (вільні) економічні зони створюються Верховною Радою України за ініціативою Президента України, Кабінету Міністрів України або місцевих Рад народних депутатів України та місцевої державної адміністрації.Спеціальною (вільною) економічною зоною вважається частина території України, на якій встановлено спеціальний правовий режим господарської діяльності, особливий порядок застосування та дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони можуть запроваджуватися пільгові митні, податкові, валютно-фінансові та інші умови підприємництва вітчизняних та іноземних інвесторів [2].Вільні економічні зони є одним з елементів здійснення інтеграційних процесів і структурних перетворень у світовій економіці. Це один з інструментів досягнення відкритості економіки України зовнішньому світові і стимулювання міжнародного економічного співробітництва на основі залучення іноземних інвестицій.

39.Місцеві бюджети як фінансова основа соціально-економічного розвитку регіонів. Через місцеві бюджети до населення доводяться кінцеві результати виробництва, розподіляються суспільні фонди споживання між окремими верствами населення, фінансується розвиток галузей виробничої сфери передовсім місцевої та харчової промисловості, комунального господарства.Основними функціями місцевих бюджетів є:формування грошових фондів для забезпечення діяльності місцевих органів влади;розподіл і використання грошових коштів між галузями економіки;контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємств, організацій, установ, підвідомчих органам місцевого (регіонального) самоврядування. За своєю структурою місцеві бюджети складаються з дохідної та видаткової частин.Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних і регулюючих джерел доходів. Термін «власні (закріплені) доходи» означає, що ці кошти належать суб’єкту бюджетного права або повністю, або у твердо фіксованій частці і надходять до місцевого бюджету, обминаючи бюджети вищого рівня.Основу власних доходів становлять місцеві податки і збори, відрахування від державних податків. У такий спосіб здійснюється бюджетне регулювання, тобто система відрахувань із вищих бюджетів нижчим, з метою узгодження доходів з витратами.Саме в балансуванні доходів і витрат регіонів виявляється державне регулювання місцевих бюджетів.Регулюючі доходи охоплюють всю сукупність грошових коштів, що передаються з державного бюджету на місця: проценти відрахувань від державних податків, дотації, субвенції, кошти, отримані з держбюджету (або вищих бюджетів) за взаєморозрахунками.

40.Регіональна система розселення як об’єкт територіального управління. Формування єдиної системи розселення в Україні як взаємопов'язаної мережі всіх поселень передбачає створення насамперед обласних систем з визначенням місця їх у системі вищого рангу. Обласні системи розселення істотно відрізняються одна від одної за територіальною структурою і впливом обласних центрів на динаміку розвитку відповідних систем. Велике місто області завжди відчутно впливає на формування транспортної мережі, яка й сучасних умовах стає вирішальним чинником розвитку всієї внутрішньообласної системи розселення. Це виявляється в концентрації сільського розселення приміських зон та уздовж транспортних шляхів; у регулюванні розвитку середніх і малих міст з урахуванням економіко-географічного положення; в стабілізації малих і середніх міст, транспортне положення яких не завжди відповідає вимогам і умовам сучасного виробництва.
Система регіонального розселення – це сукупність поселень, які об'єднані цілісністю наявних економічних і соціальних зв'язків. Формуються ці системи під впливом різних чинників, головними з яких є розміщення продуктивних сил, економіко-географічне положення, поєднання природних умов і ресурсів, демографічна ситуація, рівень розвитку інфраструктури та ін. Залежно від ступеня спільності, набору та інтенсивності існуючих зв'язків і чинників формуються різні типи систем розселення.
При формуванні обласних систем населених місць виникають нові види взаємозв'язків міст і сільських поселень. Розвинуті транспортні зв'язки забезпечують населенню сільських поселень доступність до загальноосвітніх і культурних центрів обласної системи розселення. 41.Розкрийте суть та структуру ресурсного потенціалу регіону.ПРП розглядається як сукупність усіх природних можливостей, засобів, запасів, джерел, що використовуються (можуть використовуватися) або враховуються у процесі виробництва та життєдіяльності населення при даному рівні розвитку продуктивних сил для досягнення певної мети. У найбільш узагальненому вигляді ПРП розглядається як сукупність природних умов і природних ресурсів.. Природні ресурси- це всі ті елементи, властивості або результати функціонування природних систем, що використовуються або можуть бути використані в майбутньому для одержан­ня сировини, палива, енергії чи продовольства тощо. Крім того, на суспільний розвиток впливають і природні умови. Природні умови - це тіла й сили природи, які мають істотне значення для жити і діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої уча­сті виробничій і невиробничій діяльності людей.Сфера взаємодії природи й суспільства охоплює не тільки природні умови, але й усі вивчені природні ресурси, що склада­ють ПРПІ країни (регіону), оскільки в перспективі за певних умов решта їх теж може бути залучена до народногосподарського обі­гу. Природні ресурси за своєю економічною сутністю є спожив­чим! вартостями, корисність яких, масштаби та способи викори­стання визначаються потребами суспільства та рівнем його еко­номічного розвитку. Таким чином, ПРП, з одного боку, виступає як важлива продуктивна сила суспільства, а з іншого - як важли­вий фактор розміщення і територіальної організації господарства. Наявність потужного ПРП - це завжди стимул для розвитку краї­ни та її продуктивних сил.

42.Охарактеризуйте методи оцінки природно-ресурсного потенціалу регіону. У зв’язку з тим, що умови формування й недоліки витратної та результатної теорії аналогічні, можна представити алгоритми розрахунку економічної оцінки О природних ресурсів в узагальненому вигляді:О=Z/Qде:Z - витрати на освоєння та експлуатацію природного ресурсу, грн; Q - обсяг природного ресурсу, од., м3, кг, га та ін.Обсяг природного ресурсу Q може бути розрахований різними способами і базується на натуральній оцінці ресурсу. При цьому застосовуються показники продуктивності конкретного об’єкту, запаси, скоректовані на якісні показники для приведення до порівнянного виду. Витрати на освоєння та експлуатацію природного ресурсу можуть визначатися методом прямого рахунку. При цьому розраховуються суми матеріальних і трудових витрат всіх об’єктів, що забезпечують використання ресурсу. Собівартість природного ресурсу визначається підсумовуванням експлуатаційних витрат.Однак для визначення значущості ресурсу найбільше розповсюдження отримала оцінка на основі наведених витрат, що розраховуються за формулою:Zi = Ci + En Ki (2)де:Ci - поточні витрати по освоєнню та експлуатації природного об’єкту, грн;Кi - капітальні вкладення по освоєнню та експлуатації природного об’єкту;Еn - галузевий нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.Різновидом оцінки наведених витрат, що використовується у розрахунках, є формула:Z = Ci +Еn Кi. + T (3)де:T - транспортні витрати (транспортна оцінка району), грн.Для забезпечення порівнянності економічних оцінок широке розповсюдження отримав показник замикаючих витрат.Замикаючим є гранично допустимий рівень витрат на продукцію, що отримується при експлуатації природного ресурсу у певний період часу.Як правило, за замикаючі витрати беруться наведені витрати по регіону, на якому замикається задоволення планової (прогнозної) потреби. У деяких випадках допускається коректування па районні замикаючі транспортні витрати.В тому випадку, коли з вихідної сировини можна одержати декілька видів продукції одночасно, витрати оцінюються по кожному виду окремо.





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 139; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.144.55.253 (0.014 с.)