Тема 10. Дослідження основи з тканини. Види переплетення

Історія розповсюдження основ з тканини. Перші згадування про живописні твори, написані на полотні. Живопис на полотні в мистецькій традиції Західної Європи XV – XVI ст., досвід венеціанських, фламандських художників. Поширення основи з тканини у західноєвропейському живопису XVII ст. Живопис на полотні в російському мистецтві XV – XVII ст.

Важливість визначення виду сировини, структури тканини – її малюнку, переплетення та цупкості – для атрибуції живописного твору. Особливості використання матеріалів, вибору сировини для виготовлення тканини і види переплетення в різних національних школах Західної Європи XV – ХІХ ст. Характеристики полотна, яке використовували російські художники XVIII – початку ХХ ст.

Характер кріплення. Підрамники, які використовувались в живопису на полотні, їх види, конструкція, сировина виготовлення. Цвяхи, що використовувалися в живопису, їх матеріал, способи виготовлення, форма, періодизація використання.

Методи дослідження основи з тканини живописного твору. Три методи визначення виду сировини, візуальне дослідження характеру полотна, типу переплетення, цупкості та товщини ниток тощо. Історія реставрації основи з тканини. Визначення наявності швів або дублювання, втрат, характеристика кромок. Методи визначення первісного формату картини. Встановлення віку текстильної основи.

Дослідження рами картини. Характеристика рами: розміри, що фіксуються в експертному висновку. Визначення характеру декору рами. Наявність позолоти, інкрустація, ліпнина, профілювання, розпис, різьблення, гравірування тощо.

 

Питання для самоперевірки

1. Як називали в Іспанії XVII ст. техніку живопису олійними фарбами.

2. Якими фарбами на полотні писали фламандські художники у XVI ст.

3. Як називають новгородські ікони XV ст., основою яких є полотно.

4. Назвіть найпоширенішу сировину текстильної основи для живопису.

5. Коли було винайдено механічний ткацький верстат.

 

Завдання для практичної роботи

1. Дослідіть надані зразки полотна, визначте тип переплетення, цупкості та товщини ниток. Висловіть обґрунтоване припущення, коли і де дане полотно могло використовуватись в історії живопису.

2. Дослідіть основу з тканини, кріплення та раму наданого зразка живописного твору. Зафіксуйте необхідні розміри, характеристики, згідно з вимогами складання експертного висновку.

Тема 11. Дослідження ґрунту. Його склад,

Періодизація зміни кольору ґрунту в історії живопису

Важливість експертного дослідження хімічного складу ґрунту, визначення його кольору для атрибуції живописного твору. Відомості про склад ґрунтів – клеї та наповнення, періодичність зміни їх кольору в історії живопису. Історія появи та використання кольорових імприматур у західноєвропейському живопису. Ґрунти, які використовували російські живописці XVIII – XIX ст. Нові рецептури у виготовлені ґрунтів у ХІХ ст., промислове виробництво заґрунтованого полотна для живопису олійними фарбами.

З чого складаються ґрунти і левкаси. Сполучні речовини ґрунтів – клеї, їх види. Пластифікатори, консервуючи речовини (антисептики), протрави та емульгатори, що використовуються для приготування ґрунтів для живопису. Характеристика ґрунтів, вимоги до них. Різновиди імприматур та способи їх приготування. Наповнювачі, що використовувались в мистецькій практиці для приготування ґрунтів. Види ґрунтів і левкасів, способи їхнього нанесення.

Методи дослідження ґрунту живописного твору. Визначення пошкодження, руйнування, наявності кракелюру. Зняття з живописного твору мікропроб та приготування мікрошліфів з метою визначення хімічного складу ґрунту.

Рисунок у живопису, матеріали та способи його нанесення. Три основні техніки нанесення рисунку давніх майстрів живопису – граф’я, штифт, пензель. Методи дослідження рисунку за допомогою рентгенограми та інфрачервоного випромінювання.

 

Питання для самоперевірки

1. Який наповнювач для ґрунтів використовувався на півдні, а який на півночі Західної Європи.

2. Де і коли вперше почали використовувати кольорові імприматури.

3. Якого кольору імприматура в живописних творах іспанських художників XVII ст.

4. Коли в ґрунти почали додавати цинкові й баритові білила.

 

Завдання для практичної роботи

Зніміть мікропробу з картини та приготуйте мікрошліф для проведення дослідження хімічного складу ґрунту.

 

Тема 12. Дослідження фарбового шару.

Історія використання пігментів

Загальні відомості про пігменти, що використовувались в живописній практиці. Важливість визначення хімічного складу пігментів, використаних художником, для більш точного датування живописного твору.

Пігменти західноєвропейських майстрів до кінця XVII ст.

Фарби, що використовувались в живопису XVIII – XIX ст. Нові відкриття у сфері виготовлення фарб для живопису. Періодизація використання білил у живопису олійними фарбами, історія винайдення нових білих фарб наприкінці XVIII – початку ХХ ст. Властивості білил.

Успіхи хімічної промисловості у виготовлені нових синіх фарб – берлінської глазурі, штучного ультрамарину, кобальтів. Історія їх винайдення та більш пізнього промислового виробництва. Нові жовті та зелені фарби кінця XVIII – ХІХ ст.

Пігменти російських майстрів XVIII – поч. XX ст. Особливість палітри російських живописців, користування фарбами закордонного виробництва.

Дослідження фарбового шару. Методи визначення пошкоджень, кракелюру, обсипання, втрат, слідів пізніх фарбових нашарувань й попередньої реставрації. Методи ідентифікації матеріалів, хіміко-технологічне дослідження живописного твору.

 

Питання для самоперевірки

1. Назвіть найпопулярніші білила в історії живопису.

2. Які білила найкраще поглинають рентгенівські промені.

3. Який жовтий пігмент є найдавнішим.

4. Яку з червоних фарб отримували за допомогою жуків-кермесу і використовували здебільшого в мініатюрі.

5. Який пігмент називають “чорнильними горішками” і виготовляють з патологічних утворень на листі рослин.

 

Завдання для практичної роботи

Зніміть мікропроби фарбового шару з картини та приготуйте мікрошліфи для дослідження хімічного складу використаних пігментів.

Тема 13. Матеріали і склад покривного шару

Матеріали та склад покривного захисного шару живописного твору. Від чого залежить характер лакових плівок – їх оптичні властивості та механічні якості. Періодизація використання різних смол в живопису. Покривні лаки, способи їх приготування та нанесення на поверхню.

Методи дослідження покривного лакового шару. Визначення його складу (фізико-хімічний аналіз), збереженості (візуальний, оптичний методи, люмінесценція), якість його нанесення на живописну поверхню, визначення віку. Способи виявлення слідів попередньої слідів реставрації. Важливість визначення складу захисного шару для реставраційних робіт.

Емульсії, що використовуються для чистки картин і зняття старих олиф і лаків. Способи зняття старого покривного шару.

Питання для самоперевірки

1. Як в Росії називали майстра, що варив лак та наносив захисний шар на ікону.

2. Як називається російська книга про лаки кінця ХVIII ст.

3. Звідки походить слово “вернісаж”, і що воно первісно означало.

4. З якого часу в живопису використовується фісташковий і дамарний лаки.

Завдання для практичної роботи

Зніміть мікропробу лакового шару з картини та приготуйте мікрошліф для дослідження його хімічного складу

 

ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

1. Портрети-парсуни царів та православних архієреїв XVII – XVIII ст. із музейних збірок України та Росії (розглянути особливості стилістики даних зображень та розкрити їхнє значення для дослідження історії костюму).

2. На прикладі різночасових портретних зображень відомої історичної особи XIX ст. дослідити зміни фасонів одягу і зачісок, а також стилістики портретів в цей період.

3. Особливості атрибуції жіночих портретів XVIII -- XIX ст. (на прикладі портретних зображень із музейних збірок Києва).

4. Характерні риси портретних зображень військових (на прикладі портретів українських сотників і гетьманів, героїв війни 1812 року тощо).

5. Натюрморти різних шкіл живопису в музейних збірках Києва та Львова (Музей Б. і В. Ханенків, Національний художній музей України, Львівська картинна галерея, Національний музей у Львові тощо).

6. Нідерландський натюрморт в музейних збірках України (відмітити загальні характерні риси нідерландських натюрмортів).

7. Стильові особливості розвитку жанру натюрморту в українському та російському живопису ХХ ст.

8. Порівняльний аналіз пейзажів стилю класицизму та романтизму (розкрити їхню відмінність).

9. Особливості атрибуції творів майстрів імпресіоністичного пейзажу Франції і України.

10. Зображення архітектури у пейзажному живопису (розкрити особливості її зображення в залежності від художнього стилю картини).

11. Технологічні особливості українського і російського живопису кінця XIX -- початку ХХ ст. (зазначити характер полотна, хімічний склад фарб, відомі фірми з продажу товарів для художників).

12. Стиль неовізантизму та вибір художніх матеріалів і технік у творчості художників-бойчукістів.

 

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

1. Мета і завдання експертизи творів живопису, методи її проведення.

2. Визначення жанру і виду твору живопису, сюжету, школи, часу створення, матеріалу і техніки виконання, розмірів, наявності авторського підпису, дати, дарчих та ін. написів, слідів попередньої реставрації тощо.

3. Визначення характеру полотна, користування фабричними фарбами іноземного виробництва.

4. Види ґрунтів і левкасів, способи їхнього нанесення, пошкодження, руйнування, кракелюр.

5. Можливості рентгенографії художніх творів.

6. Основи фізико-оптичних методів дослідження.

7. Зображення другорядних предметів у творах живопису Північного Відродження. Нідерландський натюрморт XV – XVI ст.

8. Фламандський натюрморт XVI – XVII ст.

9. Значення натюрморту в зображенні італійської картини XVII ст.

10. Майстри іспанського натюрморту XVII ст.

11. Тематика і стилістичні особливості натюрморту французької школи живопису.

12. Жанр натюрморту в російському мистецтві.

13. Пейзаж в живопису Нідерландів і Фландрії XVI – XVII ст., поява зображення зимового пейзажу.

14. Художні прийоми майстрів італійської школи пейзажу (міський пейзаж).

15. Стиль класицизму в пейзажних творах XVIII – XIX ст.

16. Характерні риси стилю романтизму в пейзажних творах Англії.

17. Французька школа пейзажу. Від класицизму до реалізму.

18. Стиль класицизму в пейзажному живопису першої половини ХІХ ст. Росії.

19. Імпресіоністичні пейзажі художників Франції і України.

20. Пейзажне тло в іконопису України XVII – XVIII ст.

21. Зображення українських краєвидів кінця XVIII – першої половини XIX ст.

22. Архітектура в пейзажних творах першої половини ХІХ ст.

23. Застосування пленерного методу в українських пейзажних творах першої половини ХІХ ст.

24. Пейзаж в російському портреті кінця XVIII – першої половини XIX ст.

25. Видатні майстри пейзажного жанру Росії і України другої половини XIX ст. – початку ХХ ст.

26. Український пейзажний живопис радянського періоду.

27. Особливості англійського портретного живопису XVIII ст.

28. Особливості ґрунтовки полотна в творчості російських художників XVIII ст.

29. Особливості композиційного рішення портретів першої пол. ХІХ ст.

30. Стилістичні особливості російських портретів першої половини ХІХ ст. (зачіски, зміни фасону одягу протягом 20-50-х рр.).

31. Датування портретів за костюмами і зачісками зображуваних осіб.

32. Стиль класицизму та романтизму в портретному жанрі.

33. Поява пейзажу в портретах першої половини ХІХ ст.

34. Характерні риси українського портретного живопису доби романтизму.

35. Поширення літографічного портрету. Його роль та значення у визначенні атрибуції портретів.

36. Особливості атрибуції українського портрету ХІХ ст.

37. Стилі в портретному живопису другої половини ХІХ ст.

38. Технологічні, хімічні особливості живопису початку ХХ ст. Характер полотна, склад фарби, відомі фірми (закордонні) з продажу товарів для художників.

39. Українські художники ХХ ст., в творчості яких відбилися впливи французького мистецтва.

40. Вплив імпресіонізму на творчість вітчизняних художників.

41. Відродженні техніки фрески і темперного живопису в українському малярстві початку ХХ ст.

42. Стилі та течії живописного мистецтва ХХ ст. Твори українського авангарду в музейних збірках і приватних колекціях.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Аггеев П. Я. Технические заметки по живописи. Краски нового времени // “Вестник изящных искусств”. – Т. 5, № 3. – 1887.

2. Алексеев-Алюрви Ю. В. Краски старых мастеров от античности до конца XIX века. – М.: Рос. Ак. худ., 1998.

3. Барсамов Н. С. Иван Константинович Айвазовський. – Симферополь, 1953.

4. Бергер Э. История развития техники масляной живописи. – М.: Ак. худ. СССР, 1961.

5. Виппер Б. Р. Очерки голландской живописи. – М., 1962.

6. Виппер Б. Р. Проблема и развитие натюрморта. – СПб., 2005.

7. Виппер Б. Р. Статьи об искусстве. – М., 1970.

8. Гренберг Ю. И. Основы музейной консервации и исследования произведений станковой живописи. – М., 1976.

9. Гренберг Ю. И. Технология станковой живописи. – М., 1982.

10. Иллюстрированная энциклопедия моды / Л. Кибалова, О. Гербенова, М. Ламарова (русский перевод). – Прага: Артия, 1989.

11. История европейского искусствознания. Вторая половина ХІХ века. – М., 1966.

12. История искусства зарубежных стран. – Т. 2, 3. – М., 1964, 1982.

13. Коршунова Т. Т. Костюм в России. XIX – XX вв. из собрания Государственного Эрмитажа. – Л., 1979.

14. Лисенков Е. Английское искусство. – Л., 1964.

15. Лужецкая А. Н. Техника масляной живописи русских мастеров с XVIII по начало ХХ века. – М.: Искусство, 1965.

16. Лукьянов П. М. История химических промыслов и химической промышленности России до конца ХIX века. – Т. 4. – М.: АН СССР, 1955.

17. Некрасова Е. А. Романтизм в английском искусстве. – М., 1975.

18. Обухов В. История жанров. Натюрморт. – М., 2002.

19. Очерки по истории портрета первой пол. XIX в. – М., 1966.

20. Портрет в европейской живописи XV-XX вв. – М., 1972.

21. Ровинский Д. Словарь русских литографированных портретов. – СПб., 1899.

22. Русские художники XVIII – XX веков / Сост. Д. В. Соловьев: Справочник. – Третье изд., допол. – М.: Эксперт-клуб, 2005.

23. Рыбников А. А. Фактура классической картины. – М.: Гос. Третьяковская галерея, 1927.

24. Спасский И. Иностранные и русские ордена до 1917 г. – Л., 1963.

25. Федоров-Давыдов А. Русский пейзаж XVIII – начала XIX века. – М., 1953.

26. Фейнберг Л. Е., Гренберг Ю. И. Секреты живописи старых мастеров. – М.: Изобраз. искусство, 1989.

27. Цитович В. И., Лугина Л. Н., Тимченко Т. Р. Технология и экспертиза живописи И. К. Айвазовского. – К.: ННДРЦУ, 2002.

28. Экспертиза и атрибуция произведений изобразительного искусства. Материалы I – VI конференций. – М: ГТГ, Магнум Арс, 1996-2000.

 

Додаток 1

ЕКСПЕРТНИЙ ВИСНОВОК