Ліки, що контролюють або зменшують клінічні прояви астми

Кромоглікат натрію — інтал, кромолін, іфірал- протизалергічний лікувальний засіб. Препарат застосовується шляхом інгаляції, що запобігає виділенню посередника з мастоїдних клітин. Має особливе значення для дітей з атопічною астмою; ефективність дії цього засобу повинна оцінюватися за чотири тижні по тому для кожного з пацієнтів. Якщо ефективність засобу виявлена, регулярна інгаляція 20 мг сухого порошку за допомогою приладу Spinhaler або 5–10 мг із дозованого інгалятора 4 рази/добу дозволяє майже повністю усунути рецидив астми. Кромоглікат натрію може виявитися корисним для деяких пацієнтів з неатопічною астмою, але не допомагає при лікуванні тяжкої астми.

Недокроміл натрію — тайлед — це протиалергічий лікувальний засіб, за своїми властивостями подібний до кромоглікату натрію, але в 4–10 разів сильніший за дією. Блокує виділення БАРів клітинами крові. Тайлер володіє вираженою протизапальною дією. Застосовується шляхом інгаляції з дозованого інгалятора по 4 мг 2 або 4 рази/добу. (максимум – 8р/ добу)

Кетотифен - задітен, позітан. – антиалергічний засіб. При пероральному вживанні його дія подібна до недокромілу натрію, але ефективність нижча; до того ж, цей препарат спричинює сонливість, яка може бути небезпечним побічним ефектом для пацієнтів-водіїв автомобіля. Рекомендована доза — 1–2 мг 2 рази/добу з їжею.Препарат не розширює бронхи і тому застосовується тільки для профілактики нападів.

Речовини (агоністи), що мають спорідненість до бета-адренорецептора, стимулюють аденілциклазу — фермент, каталізуючий утворення циклічного аденозин-5-фосфату з аденозин-3-фосфату. Існують головним чином два типи бета-адренорецепторів. Стимуляція бета-1-рецепторів впливає на серце, м’язишлунка та на ліполіз. Бета-2-рецептори пов’язані з бета-адренергічним впливом на гладкі м’язи бронхів, матки та на артерії скелетних м’язів. Розроблено селективні агоністи бета-2-адренорецепторів, причому тривалість їхньої дії, порівняно з несе-

лективними препаратами цього типу, збільшилася завдяки змінам у їхніх хімічних структурах.

Дія поширених у практиці селективних агоністів бета-2-адренорецепторів (наприклад, салбутамолу та тербуталіну,фенотерол) триває 4–6 год. Вплив агоністів бета-2-адренорецепторів пов’язаний з релаксацією бронхіальних м’язів, без тривалого впливу на запалення або надчутливість бронхів. Дійсно, іноді тривале вживання бета-2-агоністів може зменшити чутливість бронхів, причому можливим є значне підвищення надмірної чутливості бронхів після припинення такої терапії.

Бронхолітичні засоби та кортикостероїди. Важливо відрізняти дію бронхолітичних засобів, що безпосередньо та негайно впливають на усунення нападу ядухи, від кортикостероїдів, які запобігають виникненню порушення дихання опосередковано або усувають його, завдяки протизапальній дії. Отже, не слід чекати, що кортикостероїдний аерозоль усуне напад астми. З іншого боку, якщо пацієнт у астматичному стані швидко не реагує на бронхолітичний аерозоль, застосування перорально або внутрішньовенно великих доз кортикостероїдів (преднізолон, дексаметазол)— єдиний потенційно ефективний захід. За такої ситуації може минути кілька годин, доки виявиться дія кортикостероїдів на тяжкий напад астми, і протягом цього періоду інтенсивна бронхолітична та киснева терапія може відіграти важливу роль у врятуванні життя пацієнта.

 

Інгалятори (небулайзери)
- Це пристрій, за допомогою якого лікарські розчини перетворюються, а аерозолі. При використанні інгалятора відбувається доставка лікарських засобів безпосередньо в дихальні шляхи людини. В результаті лікування звичайного кашлю і таких важких захворювань, як запалення легенів або бронхіальна астма, відбувається набагато ефективніше, а позитивна динаміка в протіканні захворювання спостерігається набагато раніше, ніж при використанні альтернативних методів лікування.

Ингалятори (небулайзери) компрессорные

Ингалятори (небулайзери) ультразвукові

Ингалятори сольові, тепловологі

Назальний аспиратор

 

Монтелукаст (Montelukast)(модифікатор лейкотрієнів)

Бронхолітичний засіб. Селективно блокує лейкотріеновий рецептори. Специфічно інгібує CysLT1-рецептори цістеінілових лейкотрієнів (ЛТC4, ЛТД4 і ЛТE4) - найбільш потужних медіаторів хронічного персистуючого запалення, підтримуючого гіперреактивність бронхів при бронхіальній астмі. Зменшує вираженість спазму гладкої мускулатури бронхіол і судин, набряку, міграцію еозинофілів і макрофагів; зменшує секрецію слизу і покращує мукоциліарний транспорт. Високоактивний при прийомі всередину. Бронхолітичну дію розвивається протягом одного дня і тривало зберігається.

Спосіб застосування та дози
Всередину. Дорослим і дітям старше 15 років - 1 табл. (10 мг) на ніч (перед сном); дітям 6-14 років - 1 табл. жувальна (5 мг) ввечері (перед сном).

 

Прогноз

Прогноз окремого нападу — добрий, за винятком астматичного стану, особливо при запізненому або невідповідному лікуванні. У випадку епізодичної астми досить поширеною є спонтанна ремісія, зокрема у дітей. Разом із тим, при неатопічній

бронхіальній астмі легкого, помірного та тяжкого перебігу ремісія трапляється рідко, і це може призвести до необоротних порушень дихання. Сезонні коливання щодо виникнення нападів характерні для астми. Стан хворих з атопічною астмою часто погіршується влітку, коли посилюється вплив антигенів, тимчасом як пацієнти з інфекційно-алергічною формою астми гірше почувають себе взимку, оскільки збільшується частота.

ОЦІНКА СТАНУ ХВОРОГО

Проводиться:

- на основі клінічних даних (частоти і тривалості нападів ядухи),

- лабораторно-інструментальної діагностики,

- ефективності сходинкової терапії.

Визначають ступінь тяжкості перебігу захворювання, формулюють наявні і потенційні проблеми та розробляють план сестринського догляду.

ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМ

Під час нападу медична сестра не повинна залишати хворого, при необхідності змінити натільну білизну. Для полегшення відходження мокротиння хворому призначають відхаркувальні та розріджувальні засоби: пити лужні води, тепле молоко з натрію гідрокарбонатом, 3% розчин калію йодиду всередину, бромгексин (0,008 три рази на день).

Закінчення нападу супроводжується виділенням білого склоподібного “перлинного” мокротиння. Після нападу хворого зручно вкласти в ліжко, заспокоїти, забезпечити умови для відпочинку.

У міжнападний період необхідно проводити заходи елімінаційної терапії. Для цього лікар-алерголог проводить проби на чутливість до типових алергенів. При виявленні такого специфічного алергена хворого навчають, як зменшити контакти з ним (шерсть домашніх тварин, корм длярибок, квітучі рослини). Якщо вилучення алергену неможливе, то хворомупризначають гіпосенсибілізуючу терапію.

Хворого навчають вести харчовий щоденник, вивчаючи який, можна визначити високоалергенні для цього хворого харчові продукти.

Спеціалісти з лікувальної фізкультури навчають хворого дихальних вправ, які він спочатку виконує під контролем медичної сестри, а згодом самостійно. У період між нападами проводять санацію вогнищ інфекцій, застосовують різні види фізіотерапевтичного лікування масажу, фітотерапії.

ПЛАН СЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ