Геометричні параметри установки коліс автомобіля

Для створення найменшого опору руху, для зменшення зношування шин, а також для зниження витрати палива і поліпшення стійкості автомобіля його колеса повинні котитися по паралельних траєкторіях при прямолінійному русі автомобіля або по дугах концентричних окружностей під час його руху на повороті. Для виконання цієї умови при русі прямо всі колеса повинні обертатися у паралельних вертикальних площинах, що збігаються з подовжньою площиною симетрії автомобіля.

Взаємне розташування задніх некерованих коліс у більшості випадків (при залежній підвісці) не змінюється. Разом з тим передні керовані колеса, а особливо ті, котрі зв'язані з автомобілем незалежною підвіскою, через деформацію її деталей силою тяжіння можуть змінювати своє взаємне розташування - ставати непаралельними і тому котитися по розбіжних траєкторіях з бічним ковзанням шин по дорозі.

З метою уникнення цих негативних наслідків керован: колеса необхідно встановлювати на автомобілі так, щоб площина обертання кожного з них становила деякий кут а (рис. 4.1, а) з вертикальною подовжньою площиною симетрії автомобіля.

Ці кути називають кутами розвалу коліс. Кут розвалу вважається позитивним, якщо колесо нахилене від автомобіля назовні, і не^гативним при його нахилі усередину. Величина кутів розвалу звичайно становить 1-2°. При установці колеса з розвалом виникає осьова сила, що притискає маточину з колесом до внутрішнього підшипника цапфи. Розмір цього підшипника роблять звичайно більшим, ніж розмір зовнішнього, менш навантаженого підшипника.

При наявності розвалу колесо прагне котитися убік від автомобіля по дузі навколо центра О (рис. 5.3, а), який є точкою перетинання продовження осі колеса з площиною дороги. Такий рух коліс по розбіжних дугах міг би супроводжуватись бічним ковзанням шин по дорозі зі всіма його шкідливими наслідками. Для усунення цього явища керовані колеса встановлюють зі сходженням - під деяким кутом 5 (рис. 5.3, б) одне до одного у горизонтальній площині. При ньому кути розвалу і величина сходження взаємозалежні. Звичайно оптимальний кут сходження керованих коліс становить у середньому 15-20% кута їх розвалу.

Кут сходження керованих коліс най­частіше визначається різницею від­станей А и Б між колесами, що заміряються позаду і попереду на висоті осей коліс. Кут сходження коліс звичайно дорівнює 0°20'-1°, а різниця відстаней між колесами позаду і попереду 2-10 мм.

Установка керованих коліс з одночасним розвалом і сходженням забезпечує їх кочення по дорозі без бічного ковзання. Періодична перевірка і регулювання кутів установки керованих коліс мають важливе значення, тому що ці кути впливають на стійкість автомобіля, витрату палива і зношення шин. У вантажних автомобілях із залежною підвіскою керованих коліс розвал коліс, як правило, встановлюють при виготовленні і не регулюють у процесі експлуатації.

Сили які діють в кривошипному механізмі.

Рис. 8 Поршневой одноцилиндровый двигатель внутреннего сгорания: а — продольный разрез; о — схема сил (поперечный разрез)

 

Отношение полного объема цилин­дра к объему камеры сжатия называется степенью сжатия £= у_а/у_с. Степень сжатия показывает, во сколько раз уменьшается объем рабочей смеси или воздуха при перемещении поршня из НМТ в ВМТ. Повышение степени сжа­тия позволяет увеличить мощность дви­гателя и улучшить его экономичность. Возможность увеличения £ определяется главным образом свойствами топлив, токсичностью отработанных газов и на­грузкой на детали кривошипно-шатун-ного механизма; для карбюраторных

автомобильных двигателей г = 6,5 10, а для дизеля г = 15 -4- 22.

Результирующий момент касательных сил 7", действующих на каждую шатун­ную шейку коленчатого вала, называют эффективным крутящим моментом М_е многоцилиндрового двигателя. Момент М_е зависит от давления газов и рабоче­го объема двигателя; для карбюра­торных малолитражных двигателей М_е = 70-г- 120 Н • м, для карбюраторных двигателей грузовых автомобилей М_е = = 200-^450 Н ■ м, для дизелей грузовых автомобилей большой грузоподъемно­сти М_е= 5004-2500 Нм.

 

Призначення ходової системи автомобіля, функціональні елементи. Призначення несучої системи автомобіля, вимоги до неї.

Ходова система.

Призначення – слугує для з’єднання в єдине ціле рами (кузова), механізмів керування, підвіски, мостів, коліс та забезпечує передачу всіх сил і моментів від коліс до рами (кузова) або навпаки, при руху автомобіля прямо, на повороті дороги або при зупинці та гальмуванні.

Вимоги.

- забезпечення автоматичної адаптації ходової системи до умов руху та автоматичного керування рухом автомобіля і виключення (клювків, присідань, галопувань, надмірних кренів, пробоїв, тощо).

- забезпечення оптимального розподілу сил тяжіння на колеса.

- забезпечення заданих показників плавності ходу.

- забезпечення постійної найбільш оптимальної взаємодії коліс з дорогою при різноманітних умовах руху.

- мінімальна металоємність конструкції.

- дешевизна та технологічність виготовлення.

- простота та зручність технічного обслуговування.

- уніфікація.

Класифікація.

- За конструкцією несівної системи (рамна або кузовна).

- За конструкцією підвіски (за переміщенням коліс відносно рами і коливанням коліс, за підтриманням кузова на заданій висоті та в горизонтальній площині, за типом пружного елемента підвіски).

Загальна будова – несівна система, підвіска, мости, колеса та шини.

Несівна система.

Призначення - слугує для розміщення двигуна, кузова всіх агрегатів, механізмів, систем та з’єднання в єдине ціле всіх елементів ходової частини.

Вимоги – Жорсткість, надійність та довговічність при невеликій вазі. Дешевизна та технологічність виготовлення. Оптимальність розташування агрегатів, вузлів, механізмів та систем автомобіля. Забезпечення комфорту та безпеки пасажирів при використанні в пасажирських автотранспортних засобах

Захист пасажирів, вантажів від вібрацій. Надійна шумо-, пило-, газо-, тепло і гідроізоляція та захист від корозії пасажирських салонів. Забезпечення низького розташування вантажу та можливість використання засобів механізації при навантаженні (розвантаженні). Можливість установки додаткового обладнання на автомобіль та автоматичних систем керування рухом.

Класифікація:

1. Рамна (Драбинна, хребтова, об’єднана, периферійна, Х-подібна).

2. Кузовна (За призначенням – вантажні, пасажирські, вантажопасажирські. За конструкцією – каркасні, напівкаркасні, без- каркасні. За розподілом навантаження – кузова з несучим корпусом та кузова з несівною основою, де навантаження розподіляється між рамою та кузовом).

Конструкція несівної системи (Рама, кузов, тягово-зчіпний пристрій,

модульні елементи).