Загальна характеристика господарських товариств

Визначальними серед комерційних юридичних осіб (підприємницьких товариств) у сфері підприємництва є господарські товариства, які мають найбільшу значимість і дають широку можливість прояву ініціативи.

Поширеність господарських товариств викликала відокремлення в якості комплексного правового інституту корпоративного права, норми якого регулюють приватноправові і публічно-правові відносини, що складаються у зв'язку зі створенням, діяльністю та ліквідацією господарських товариств.

Господарські товариства займають важливе місце серед суб'єктів підприємництва, які діють на території України. Їх діяльність регулюється Господарським кодексом України (ГК – далі), Цивільним кодексом України (далі – ЦК) та Законом України «Про господарські товариства».

Ст.ст. 79-92 ГК України визначають основні правила діяльності господарських товариств.

Згідно зі ст. 113 ЦК господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

ГК, ЦК та Закон «Про господарські товариства» називають п'ять видів господарських товариств.

1. повне товариство;

2. командитне товариство;

3. товариство з обмеженою відповідальністю;

4. товариство з додатковою відповідальністю;

5. акціонерне товариство.

Акціонерні товариства, товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, а повні і командитні товариства – тільки на підставі установчого договору.

Учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа. Обмеження щодо участі у господарських товариствах може бути встановлено законом.

Господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.

Господарське товариство є власником:

- майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

- продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності;

- отриманих доходів;

- іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Внеском до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці (ст.115 ЦК).

Ст. 116 ЦК визначає права учасників господарського товариства.

Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

- брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

- брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частину (дивіденди);

- вийти в установленому порядку з товариства;

- здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

- одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Згідно зі ст. 117 ГК учасники господарського товариства зобов'язані:

- дотримуватися установчого документу товариства і виконувати рішення загальних зборів;

- виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом;

- не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.

Відповідно до Закону «Про господарські товариства» вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, право на користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі і в іноземній валюті.

Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України.

Забороняється використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.

У товаристві створюється резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 відсотків статутного фонду, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства.

Серед зазначених видів господарських товариств найбільш поширеними в підприємницькій практиці України є акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю.

Діяльність регулюється:

1) Господарським кодексом України (ст.ст. 79-92);

2) Цивільним кодексом України (ст.ст. 113-166);

3) Законом «Про господарські товариства» від 19.09.91 №1576 - ХІІ;

4) статутом або установчим договором.

Фонди:

1) статутний;

2) резервний (страховий) - не менше 25% статутного фонду;

3) інші фонди, передбачені законодавством або установчими документами товариства.

Учасники:

- Фізичні або юридичні особи.

Права учасників:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частину (дивіденди);

3) вийти у встановленому порядку з товариства;

4) здійснювати відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

6) мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Обов'язки учасників:

1) дотримуватися установчого документу товариства і виконувати рішення загальних зборів;

2) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, передбаченими установчим документом;

3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.

4) інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.

Акціонерне товариство

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про акціонерні товариства», акціонерне товариство це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Акціонерне товариство не відповідає за зобов'язаннями акціонерів.

АТ створюється фізичними та юридичними особами без обмеження кількості, навіть однією особою (ч. 4 ст. 153 ЦК). Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома. АТ не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа. Якщо АТ створюється кількома особами, вони укладають між собою договір про спільну діяльність по створенню товариства, який не є установчим документом. Форма договору – письмова, а якщо товариство створюється фізичними особами – нотаріально посвідчується (ч. 2 ст. 153 ЦК).

Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів. Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.

Публічне розміщення акцій — розміщення серед інвесторів акцій публічного акціонерного товариства, при якому пропозиція акцій адресована більш ніж 100 фізичним та/або юридичним особам, крім акціонерів товариства, і при цьому існуючі акціонери емітента не мають переважного права на придбання розміщуваних акцій.

Метою публічного розміщення акцій є залучення фінансування на організованому ринку капіталу. Інвестори вкладають кошти в акції компанії в розрахунку на те, що, по-перше, вартість акцій зросте і доходність за акціями буде вищою за альтернативні вкладення і, по-друге, в розрахунку на отримання дивідендів. Ліквідність акцій, тобто можливість їх швидкого продажу і повернення інвестиції, збільшує привабливість акцій для інвесторів. З метою підвищення ліквідності акцій компанії, які оголошують про публічне розміщення, зацікавлені в допуску їхніх акцій до торгів на фондових біржах. Участь акцій компаній в біржових торгах дозволяє сформувати ринкову вартість акцій і створити ліквідність для них.

Приватне розміщення акцій - розміщення акцій публічного або приватного акціонерного товариства, при якому акції розміщуються серед заздалегідь визначеного кола фізичних та/або юридичних осіб, кількість яких не перевищує 100 на дату прийняття рішення про збільшення статутного капіталу, крім акціонерів товариства. (Див. Положення "Про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства", затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1181)

Приватне розміщення акцій не вимагає публікації і затвердження Комісією з цінних паперів проспекту емісії акцій, а також публікації звіту про результати розміщення акцій. Натомість товариство, яке здійснює приватне розміщення акцій, зобов'язане надіслати акціонерам і визначеним інвесторам персональні письмові повідомлення про умови розміщення акцій і порядок реалізації акціонерами їх переважного права на придбання акцій.

Розміщення акцій акціонерного товариства будь-якого типу при його створенні може бути лише приватним.

Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства – з приватного на публічне. Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. (ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Акціонерні товариства, за змістом, представляють «об'єднання капіталів», тому, особиста участь акціонерів в їх справах не є обов'язковою. Ті самі особи можуть бути засновниками декількох акціонерних товариств. Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Власний капітал (вартість чистих активів) товариства - різниця між сукупною вартістю активів товариства та вартістю його зобов'язань перед іншими особами.