Шкала реактивної та особистісної тривожності

МЕТОДИ ОЦІНКИ ТА САМООЦІНКИ

СТРЕСОВИХ СТАНІВ

Стрес (від англ. stress - тиск, напруга) - поняття; що запропонував Г.Сельє в 1936 р. для позначення великого кола станів, котрі обумовлені виконанням діяльності в особливо складних умовах і виникають у відповідь на різноманітні екстремальні впливи-стресори. У фізіології цим поняттям позначали неспецифічну реакцію організму ("загального адаптаційного синдрому") у відповідь на будь-який несприятливий вплив, пізніше воно стало використовуватися для опису станів людини в екстремальних умовах на фізіологічному, психологічному і поведінковому рівнях.

До стресу можуть призводити інтенсивні переживання, пов'язані з утратою. Джерелом стресу стають і міжособистісні відносини. Стрес може викликатися конфліктною ситуацією, особливостями режиму здійснюваної діяльності та багатьма іншими чинниками. Закономірним наслідком стресових станів є зниження продуктивності різних видів діяльності, порушення психічного і соматичного здоров'я людини.

Навчання у вищому навчальному закладі також характеризується високою нервово-психічною напругою, хронічною втомою, підвищеною тривогою, емоційним і інформаційним стресом і іншими етіологічними чинниками, дія яких у більшості випадків викликає перенапругу й астенізацію адаптаційних механізмів, виснаження функціональних резервів організму, зниження працездатності. Все це спричинює появу різних патологічних синдромів, серед яких найбільш поширені психосоматичні, а також неврози, хвороби органів дихання, серцево-судинної системи, органів травлення тощо. Дослідження свідчать, що всі основні захворювання виникають і розвиваються саме в період навчання у вищих навчальних закладах.

Подані матеріали можуть бути використані для семінарських, практичних та лабораторних занять з та­ких дисциплін, спецкурсів та тем: "Практична психологія", "Медична психологія". "Психогігієна та психопрофілактика", "Психологія здоров'я", "Психотерапія адаптаційних розладів", "Управління стресом (стрес-менеджмент)", "Психічна саморегуляція стану", "Психологія управління". "Психологія екстремальних ситуацій" тощо.

 

Метод Холмса-Раге

 

Для оцінки рівня стресу можна використовувати методику Холмса-Раге. Автори вивчали залежність захворювань від різних стресогенних життєвих лодій у майже п'яти тисяч пацієнтів. Вони дійшли висновку, що психічним і фізичним хворобам зазвичай передують певні серйозні зміни в житті людини. На підставі цього вони склали шкалу, в якій кожній важливій життєвій події відповідає певне число балів залежно від ступеня його стресогенності.

Інструкція. Уважно прочитайте весь перелік подій, щоб мати уявлення про те, які ситуації, події і життєві обставини викликають стрес. Потім необхідно ще раз прочитати кожний пункт. Проаналізуйте події, що відбулися з вами впродовж поточного року, і підрахуйте кількість балів, що відповідають цим подіям.

 

№ п/п	Життєві події	Бали
1.	Смерть чоловіка (дружини)
2.	Розлучення
3.	Роз'їзд подружжя (без оформлення розлучення)
4.	Тюремне ув'язнення
5.	Смерть близького члена родини
6.	Травма чи хвороба
7.	Одруження, весілля
8.	Звільнення з роботи
9.	Примирення подружжя
10.	Вихід на пенсію
11.	Зміна в стані здоров'я членів родини
12.	Вагітність
13.	Сексуальні проблеми
14.	Поява нового члена родини, народження дитини
15.	Реорганізація на роботі
16.	Зміна фінансового стану
17.	Смерть близького друга
18.	Зміна професійної орієнтації, зміна місця роботи
19.	Посилення конфліктності стосунків з чо­ловіком (дружиною)
20.	Позичка чи позика на велику покупку (на­приклад, будинку)
21.	Закінчення терміну виплати позички чи по­зики, збільшення боргів	З0
22.	Зміна посади, підвищення службової відповідальності
23.	Син чи дочка залишають родину
24.	Проблеми з родичами чоловіка (дружини)
25.	Видатне особисте досягнення, успіх
26.	Чоловік (дружина) кидає роботу (чи стає до ро­боти)
27.	Початок або закінчення навчання
28.	Зміна умов життя
29.	Відмова від певних звичок
30.	Проблеми з керівництвом, конфлікти
31.	Зміна умов чи годин роботи
32.	Зміна місця проживання
33.	Зміна місця навчання
34.	Зміна звичок, пов'язаних із проведенням дозвілля чи відпустки
35.	Зміна звичок, пов'язаних з віросповідан­ням
36.	Зміна соціальної активності
37.	Позичка чи позика для покупки не дуже ве­ликих речей (машини, телевізора)
38.	Зміна індивідуальних звичок, пов'язаних зі сном, порушення сну
39.	Зміна членів родини, зміна характеру і час­тоти зустрічей з іншими членами родини
40.	Зміна звичок, пов'язаних з харчуванням (кількість споживаної їжі, дієта, відсутність апетиту тощо)
41.	Відпустка
42.	Різдво, зустріч Нового року, день наро­дження
43.	Незначне порушення правопорядку (напри­клад, штраф за порушення правил вуличного руху)

 

Обробка та інтерпретація

Необхідно підрахувати суму балів, що відповідає стресогенним подіям:

-150 балів - 50% ймовірності виникнення певної "хвороби стресу";

- 300 балів - 90% ймовірності захворювання.

Велика кількість балів - це сигнал до того, що вам загрожує психосоматичне захворювання. Слід починати активно засвоювати адаптивну саморегуляцію стресу.

 

Тест самовідчуття

(Вісман, Рікс)

Інструкція. Вам необхідно визначити й усвідомити середній рівень вашого стану за минулий день, за останній тиждень, або за більш тривалий період часу. Слід відповісти на запитання: "Як ви почувалися вчора?".

	Абсолютний захват. Захоплена радість. Відчуття польоту.
	Дуже радісно, у піднятому настрої. Відчував вели­чезну насолоду.
	Захоплено, у гарному настрої.
	Почував себе дуже добре і бадьоро
	Нормально.
	Почував себе злегка зниклим. Середньо.
	Був у поганому настрої.
	Подавлений стан. Погано. Виразно похмурий настрій.
	Дуже розстроєний. Усе погано, просто жах. Почував себе нещасливим.
	Глибока депресія. Зовсім упав духом. Усе чорно, безпросвітно.

 

 

Тест здоров'я

(Голдберг)

 

Інструкція. Вам необхідно відповісти на запитання: "Як ви почувалися останнім часом?". Чи відчували ви останнім часом, що:

1. Ви в стані зосередитися на тому, що робите?*

2. Ви погано спите через занепокоєння?

3. Ви виконуєте корисну роботу?*

4. Ви здатні прийняти яке-небудь рішення?*

5. Ви постійно знаходитеся в напрузі?

6. Ви не в змозі перебороти труднощі?

7. Ви здатні одержувати задоволення від ваших звичайних щоденних справ?*

8. Ви готові протистояти труднощам?*

9. Ви нещасливі і пригнічені?

10. Ви втрачаєте впевненість у своїх силах?

11. Ви думаєте про себе як про нікчемну людину?

12. Ви загалом відчуваєте себе щасливим, незважа­ючи ні на що?*

Обробка та інтерпретація

Коефіцієнт адаптованості знаходиться за співвідно­шенням кількості позитивних відповідей на запитання без знака і запитання зі знаком (*).

 

КА =	2+5+6+9+10+11
1+3+4+7+8+12

 

Середні показники:

- Чоловіки - 2,4 бала;

- Жінки -4,0 бала.

Тест САН

(Самопочуття. Активність. Настрій)

 

Ця методика призначена для самоконтролю і само­оцінки самопочуття, активності і настрою.

Шкала САН складається з індексів (3 2 1 0 1 2 3) і розта­шована між тридцятьма парами слів протилежного значен­ня, що відображують рухливість, швидкість і темп протікан­ня функцій (активність), силу, здоров'я, стомлення (само­почуття), а також характеристики емоційного стану (настрій). Перевагами тесту є його стислість і можливість кількаразового використання впродовж певного часу.

Інструкція. Слід співвіднести свій стан з ознаками за ба­гатоступінчастою шкалою. Ви маєте вибрати і позначити ци­фру що найбільш точно відбиває ваш стан на даний момент.

 

Типова карта методики САН

Прізвище, ім'я ____________________________________________________________

Стать ____________________, Вік ____________________________________________

Дата ____________________,Час ____________________________________________

 

Самопочуття добре	3 2 1 0 1 2 3	Самопочуття погане
Почуваюся сильним	3 2 1 0 1 2 3	Почуваюся слабким
Пасивний	3 2 1 0 1 2 3	Активний
Малорухливий	3 2 1 0 1 2 3	Рухливий
Веселий	3 2 1 0 1 2 3	Сумний
Добрий настрій	3 2 1 0 1 2 3	Поганий настрій
Працездатний	3 2 1 0 1 2 3	Розбитий
Сповнений сил	3 2 1 0 1 2 3	Знесилений
Повільний	3 2 1 0 1 2 3	Швидкий
Бездіяльний	3 2 1 0 1 2 3	Діяльний
Щасливий	3 2 1 0 1 2 3	Нещасливий
Життєрадісний	3 2 1 0 1 2 3	Похмурий
Напружений	3 2 1 0 1 2 3	Розслаблений
Здоровий	3 2 1 0 1 2 3	Хворий
Байдужий	3 2 1 0 1 2 3	Захоплений
Спокійний	3 2 1 0 1 2 3	Схвильований
Захоплений	3 2 1 0 1 2 3	Сумовитий
Радісний	3 2 1 0 1 2 3	Печальний
Відпочивший	3 2 1 0 1 2 3	Стомлений
Свіжий	3 2 1 0 1 2 3	Виснажений
Сонливий	3 2 1 0 1 2 3	Збуджений
Бажання відпочити	3 2 1 0 1 2 3	Бажання працювати
Спокійний	3 2 1 0 1 2 3	Стурбований
Оптимістичний	3 2 1 0 1 2 3	Песимістичний
Витривалий	3 2 1 0 1 2 3	Втомлений
Бадьорий	3 2 1 0 1 2 3	Млявий
Думати важко	3 2 1 0 1 2 3	Думати легко
Розсіяний	3 2 1 0 1 2 3	Уважний
Сповнений сподівань	3 2 1 0 1 2 3	Розчарований
Задоволений	3 2 1 0 1 2 3	Незадоволений

Обробка та інтерпретація. При обробці ці цифри перекодуються в такий спосіб. Негативні стани за шкалою САН приймаються за 1 бал, наступний за ним за 2 бали і так далі. Слід ураховувати те, - що полюси шкали постійно змінюються. Позитивні стани завжди одержують високі бали, а негативні низькі. За цими балами розраховується середнє арифметичне як загалом, так і окремо за активністю, самопочуттям і настроєм. Зразок перекодування наведений у таблиці.

 

Перекодування	Повний надій								Розчарований
Текст САН	Повний надій								Розчарований

 

При оцінці функціонального стану важливі значення окремих показників та їхнє співвідношення. Наприклад, у відпочилої людини оцінки активності, настрою і самопочуття приблизно однакові. У міру наростання втоми співвідношення між ними змінюється за рахунок відносного зниження самопочуття й активності в порівнянні з настроєм.

Ключ.

Питання на самопочуття» 1, 2, 7, 8, 13, 14, 19, 20, 25, 26.

Питання на активність-3, 4, 9, 10, 15, 16, 21, 22, 27, 28.

Питання на настрій-5, 6, 11, 12, 17, 18, 23, 24, 29, 30.

 

Тест "Самооцінка психічних станів"

(Г.Айзенк)

 

Тест дозволяє оцінити деякі неадаптивні стани (тривога, фрустрація, агресія) і властивості особистості (тривожність, фрустрованість, агресивність, ригідність).

Інструкція. Уважно прочитайте опис різних психічних станів.

Якщо цей опис збігається з вашим станом і стан виникає часто, то необхідно оцінити його в 2 бали. Якщо цей стан виникає зрідка, то ставиться один бал. Якщо не збігається з вашим станом - 0 балів,

Опис станів.

І

1. Не почуваю впевненості в собі.

2. Часто через дрібниці червонію.

3. Мій сон неспокійний.

4. Легко впадаю в зневіру.

5. Турбуюся тільки про уявлювані неприємності.

6. Мене лякають труднощі.

7. Люблю копатися у своїх недоліках.

8. Мене легко переконати.

9. Я недовірливий.

10. Я важко переношу час очікування.

ІІ

11. Нерідко мені здаються безвихідними ситуації, з яких усе-таки можна знайти вихід.

12. Неприємності мене сильно розстроюють, я падаю духом.

13. Під час великих неприємностей я схильний без достатніх підстав звинувачувати себе.

14. Нещастя і невдачі нічому мене не вчать.

15. Я часто відмовляюся від боротьби, вважаючи її марною.

16. Я нерідко почуваюся беззахисним.

17. Іноді в мене буває стан розпачу.

18. Я почуваю розгубленість перед труднощами.

19. У важкі хвилини життя іноді поводжуся як дитина, хочу, щоб пожаліли.

20. Вважаю недоліки свого характеру непоправними.

ІІІ

21. Залишаю за собою останнє слово.

22. Нерідко в розмові перебиваю співрозмовника.

23. Мене легко розсердити.

24. Люблю робити зауваження іншим.

25. Хочу бути авторитетом для інших.

26. Не задовольняюся малим, хочу найбільшого.

27. Коли розгніваюся, погано себе стримую.

28. Волію краще керувати, ніж підкорятися.

29. У мене різка, грубувата жестикуляція.

30. Я мстивий.

IV

31. Мені важко змінювати звички.

32. Нелегко переключати увагу.

33. Дуже насторожено ставлюся до всього нового.

34. Мене важко переконати.

35. Нерідко в мене не виходить з голови думка, якої слід було б позбутися.

36. Нелегко зближаюся з людьми.

37. Мене розстроюють навіть незначні порушення плану.

38. Нерідко я виявляю впертість.

39. Неохоче йду на ризик.

40. Різко переживаю відхилення від прийнятого мною режиму дня.

 

 

Обробка та інтерпретація.

Підрахуйте суму балів за кожною групою запитань:

I. З 1 по 10 запитання - шкала тривожності;

II. З 11 по 20 запитання - шкала фрустрації;

III. З 21 по 30 запитання - шкала агресивності;

IV. З 31 по 40 запитання - шкала ригідності.

0-7 балів - низький рівень тривоги і тривожності;

8-14 балів - середній рівень тривоги і тривожності;

15-20 балів - високий рівень тривоги і тривожності.

Шкала фрустрації:

0-7 балів - низький рівень фрустрації і фрустрованості;

8-14 балів - середній рівень фрустрації і фрустрованості;

15-20 балів - високий рівень фрустрації і фрустрованості;

Шкала агресивності:

0-7 балів - низький рівень агресії й агресивності;

8-14 балів - середній рівень агресії й агресивності;

15-20 балів - високий рівень агресії й агресивності;

Шкала ригідності:

0-7 балів - низький рівень ригідності;

8-14 балів - середній рівень ригідності;

15-20 балів - високий рівень ригідності;

 

Ключ

Ситуативна тривожність	Особистісна тривожність
№ з/п	Ні, це не так	Мабуть, так	Правильно	Зовсім правильно	№ з/п	Ніколи	Іноді	Часто	Майже завжди
1					21
2					22
3					23
4					24
5					25
6					26
7					27
8					28
9					29
10					30
11					31
12					32
13					33
14					34
15					35
16					36
17					37
18					38
19					39
20					40

 

Під час аналізу результатів самооцінки треба ма­ти на увазі, що загальний підсумковий показник за шкалами ситуативної й особистісної тривожності може знаходитися в діапазоні від 20 до 80 балів. При цьому чим вищий підсумковий показник, тим вищий рівень тривожності (ситуативної чи осо­бистісної).

Орієнтовні оцінки рівня тривожності:

- Від 0 до 30 балів - низька тривожність;

- Від 31 до 44 балів - помірна тривожність;

- Від 45 і більше - висока тривожність.

Шкала депресії

(Т.І. Балашова)

 

Інструкція. Прочитайте уважно кожне з наведених тверджень і закресліть відповідну цифру праворуч за­лежно від того, як ви почуваєтеся останнім часом. Над запитаннями довго не задумуйтеся, оскільки правильних чи неправильних відповідей немає.

Бланк для відповідей

 

№	Твердження	Ніколи	Іноді	Часто	Завжди
1.	Я почуваю пригніченість
2.	Ранком я почуваюся найкраще
3.	У мене бувають періоди плачу чи майже сліз
4.	У мене поганий нічний сон
5.	Апетит у мене не гірше за звичайний
6.	Мені приємно дивитися на привабливих жінок (чоловіків), розмовляти з ними, знаходитися поруч
7.	Я помічаю, що втрачаю вагу
8.	Мене турбують запори
9.	Серце б'ється швидше, ніж звичайно
10.	Я втомлююся без певних причин
11.	Я думаю так само ясно, як завжди
12.	Мені легко робити те. що я вмію
13.	Почуваю занепокоєння і не можу всидіти на місці
14.	У мене є надії на майбутнє
15.	Я більш дратівливий (дратівлива), ніж звичайно
16.	Мені легко приймати рішення
17.	Я відчуваю, що корисний (корисна) і необхідний (необхідна)
18.	Я живу достатньо повним життям
19.	Я відчуваю, що іншим людям стане краще, якщо я вмру
20.	Мене зараз радує те, що радувало завжди

 

Обробка та інтерпретація.

Рівень депресії (РД) визначається сумою "прямого" і "зворотного" підрахунку.

"Зворотний" підрахунок.

Наприклад: у висловлюванні №2 закреслена цифра 1, ми ставимо 4 бали; у висловлюванні №5 закреслена відповідь 2 - ставимо 3 бали; у висловлюванні №6 закреслена відповідь 3 - ставимо 2 бали; у висловлюванні №11 закреслена відповідь 4 - ставимо один бал тощо.

"Прямий" підрахунок: твердження - 1, 3, 4, 7, 8, 9, 10, 13, 15, 19;

"Зворотний" підрахунок; твердження - 2, 5, 6, 11,2, 14, 16, 17, 18,20.

У сумі одержуємо рівень депресії, що коливається в діапазоні 20-80 балів.

Результати:

20-50 балів: відсутня депресія;

50-59 балів: легка ситуативна чи стресова депресія;

60-69 балів: субдепресивний стан;

70-80 балів: високий рівень депресії.

Диференціальна шкала емоцій

(К. Ізард)

 

Інструкція. Оцініть за 4-бальною шкалою те, в якій мірі кожне поняття описує ваше самопочуття в даний момент, поставивши підходящу для вас цифру праворуч.

Пропоновані значення цифр.

"1" - зовсім не підходить;

"2" - мабуть, правильно;

"3" - правильно;

"4" - цілком правильно.

 

Шкала емоцій у поняттях	Сума	Емоція
Уважний	Концентрований	Зібраний		1. Інтерес
Що насолоджується	Щасливий	Радісний		2. Радість
Здивований	Уражений	Зачудований		3. Подив
Сумовитий	Сумний	Зломлений		4. Горе
Розлючений	Гнівний	Божевільний		5. Гнів;
Що відчуває ворожість	Що відчуває відразу	Що відчуває огиду		6. Відраза
Презирливий	Зневажливий	Гордовитий		7. Презирство
Що лякає	Страшний	Що панікує		8. Страх
Сором'язливий	Боязкий	Соромливий		9. Сором
Співчутливий	Винуватий	Що кається		10. Провина

 

Обробка та інтерпретація. Підраховуються суми балів за кожним рядком, і ці значення підставляються в графу "сума". У такий спосіб виявляються домінуючі емоції, що дозволяють якісно описати самопочуття. Можна також порівняти суми позитивних і негативних емоцій.

 

Сп (самопочуття) =	(сума позитивних емоцій 1+2+3+9+10)
(сума позитивних емоцій 4+5+6+7+8)

 

 

Якщо СП > 1, то самопочуття більше відповідає пози­тивному,

якщо СП < 1 - негативному.

Тест

"Уміння раціонально використовувати час"

Інструкція. Оцініть себе в балах:

0 - Майже ніколи

1 - Іноді

2 - Часто

3 - Майже завжди

 

 

№ п/п	Запитання	Майже ніколи	Іноді	Часто	Майже завжди
1.	Я резервую на початку робочого дня час для підго­товчої роботи, планування.
2.	Я передоручаю все, що може передоручатися.
3.	Я письмово фіксую завдання і цілі, з указівкою термінів їх реалізації.
4.	Кожен офіційний документ я намагаюся обробляти за один раз і остаточно.
5.	Щодня я складаю список майбутніх справ, упорядкований за пріоритетами. Найважливіші речі я роблю в першу чергу.
6.	Свій робочий день я звільняю від сторонніх телефонних розмов, незапланованих зустрічей, несподіва­них нарад.
7.	Своє денне навантаження я розподіляю відповідно до графіка моєї працездатності.
8.	У моєму плані завжди є "вікна", що дозволяють реагувати на актуальні проблеми.
9.	Я спрямовую свою активність таким чином, щоб, передусім, концентруватися на деяких життєво важливих проблемах.
10.	Я вмію говорити "ні", коли на мій час претендують інші, а мені необхідно робити більш важливі справи.

 

Обробка та інтерпретація. Бали, отримані за кожним питанням, додаються. Максимальна кількість балів 30.

0-15 - відсутнє планування і раціональне використання свого часу;

16-20 - наявні спроби опанувати свій час, але не завжди досить послідовно, щоб мати успіх;

21-25 балів - рівень саморегуляції й організації часу вищий за середній;

26-30 балів - високий рівень управління власним часом.

Д.Расела і М.Фергюсона

 

Інструкція. Вам пропонується низка тверджень. Розгляньте послідовно кожне й оцініть з погляду часто­ти їхнього прояву щодо вашого життя за допомогою чо­тирьох варіантів відповідей: "часто", "іноді", "рідко", "ніколи".

	Запитання	Часто	Іноді	Рідко	Ніколи
	Я нещасливий, займаючись скількома речами поодинці.
	Мені немає з ким поговорити.
	Для мене нестерпно бути таким самотнім.
	Мені не вистачає спілкування.
	Я почуваю, начебто ніхто дійсно не розуміє мене.
	Я постійно очікую, що люди зателефонують чи напишуть мені.
	Немає нікого, до кого я міг би звернутися.
	У мене зараз немає близьких людей.
	Ті, хто мене оточують, не розділяють мої інтереси й ідеї.
	Я почуваюся покинутим.
	Я не здатний розслаблятися і спілкуватися з тими, хто мене оточує.
	Я почуваюся зовсім самотнім.
	Мої соціальні відносини і зв'язки поверхові.
	Я вмираю від туги за компанією.
	У дійсності ніхто як слід не знає мене.
	Я почуваюся ізольованим від інших.
	Я нещасливий, тому що мною нехтують.
	Мені важко заводити друзів.
	Я почуваюся виключеним і ізольованим від інших.
	Люди навколо мене, але не зі мною.

Обробка та інтерпретація. Підраховується кількість кожного з варіантів відповідей. Сума відповідей "часто" збільшується на три, "іноді" - на два, "рідко" - на один і "ніколи" - на 0. Отримані ре­зультати складаються. Максимально можливий показ­ник самотності - 60 балів.

40-60 балів - високий ступінь самотності;

20-40 балів - середній рівень самотності;

0-20 балів - низький рівень самотності.

 

Тест стресостійкості

 

Інструкція. Необхідно відповісти на запитання, з ог­ляду на те, наскільки ці твердження правильні для вас. Відповідати слід на всі пункти, навіть якщо дане твердження вас узагалі не стосується.

 

Пропонуються наступні варіанти відповідей з відповідною кількістю балів;

- майже завжди - 1;

- часто - 2;

- іноді-3;

- майже ніколи - 4;

- ніколи - 5.

 

№ п/п	Запитання	Майже завжди	Часто	Іноді	Майже ніколи	Ніколи
1.	Ви їсте принаймні одну гарячу страву на день?
2.	Ви спите 7-8 годин принаймні чотири рази, на тиж­день?
3.	Ви постійно відчуваєте любов інших і віддаєте свою любов у відповідь?
4.	У межах 50 кілометрів у вас є хоча б одна людина, на яку ви можете покластися?
5.	Ви працюєте до поту хоча б два рази на тиждень?
6.	Ви палите менше половини пачки сигарет на день?
7.	За тиждень ви споживаєте не більше п'яти чарок алкогольних напоїв?
8.	Ваша вага відповідає вашому росту?
9.	Ваш дохід цілком задовольняє ваші основні потреби?
10.	Вас підтримує ваша віра?
11.	Ви регулярно займаєтеся суспільною діяльністю?
12.	У вас багато друзів і знайомих?
13.	У вас один чи двоє друзів, яким ви цілком довіряєте?
14.	Ви здорові?
15.	Ви можете відкрито заявити про свої почуття, ко­ли ви злі чи стурбовані чим не будь?
16.	Ви регулярно обговорюєте з людьми, з якими жи­вете, ваші домашні проблеми?
17.	Ви робите щось жартома хоча б раз на тиждень?
18.	Ви можете організувати ваш час ефективно?
19.	За день ви споживаєте не більше трьох чашок ка­ви, інших напоїв, які містять кофеїн?
20.	У вас є небагато часу для себе протягом кожного дня?

 

Обробка та інтерпретація. Слід скласти результати ваших відповідей і з отриманого числа відняти 20 балів.

0 – 20 балів: висока стійкість до стресових ситуацій і впливу стресу.

20– 50 балів: середній рівень стресостійкості;

> 50 балів: низький рівень стресостійкості. Ви дуже вразливі для стресу

МЕТОДИ ОЦІНКИ ТА САМООЦІНКИ

СТРЕСОВИХ СТАНІВ

Стрес (від англ. stress - тиск, напруга) - поняття; що запропонував Г.Сельє в 1936 р. для позначення великого кола станів, котрі обумовлені виконанням діяльності в особливо складних умовах і виникають у відповідь на різноманітні екстремальні впливи-стресори. У фізіології цим поняттям позначали неспецифічну реакцію організму ("загального адаптаційного синдрому") у відповідь на будь-який несприятливий вплив, пізніше воно стало використовуватися для опису станів людини в екстремальних умовах на фізіологічному, психологічному і поведінковому рівнях.

До стресу можуть призводити інтенсивні переживання, пов'язані з утратою. Джерелом стресу стають і міжособистісні відносини. Стрес може викликатися конфліктною ситуацією, особливостями режиму здійснюваної діяльності та багатьма іншими чинниками. Закономірним наслідком стресових станів є зниження продуктивності різних видів діяльності, порушення психічного і соматичного здоров'я людини.

Навчання у вищому навчальному закладі також характеризується високою нервово-психічною напругою, хронічною втомою, підвищеною тривогою, емоційним і інформаційним стресом і іншими етіологічними чинниками, дія яких у більшості випадків викликає перенапругу й астенізацію адаптаційних механізмів, виснаження функціональних резервів організму, зниження працездатності. Все це спричинює появу різних патологічних синдромів, серед яких найбільш поширені психосоматичні, а також неврози, хвороби органів дихання, серцево-судинної системи, органів травлення тощо. Дослідження свідчать, що всі основні захворювання виникають і розвиваються саме в період навчання у вищих навчальних закладах.

Подані матеріали можуть бути використані для семінарських, практичних та лабораторних занять з та­ких дисциплін, спецкурсів та тем: "Практична психологія", "Медична психологія". "Психогігієна та психопрофілактика", "Психологія здоров'я", "Психотерапія адаптаційних розладів", "Управління стресом (стрес-менеджмент)", "Психічна саморегуляція стану", "Психологія управління". "Психологія екстремальних ситуацій" тощо.

 

Метод Холмса-Раге

 

Для оцінки рівня стресу можна використовувати методику Холмса-Раге. Автори вивчали залежність захворювань від різних стресогенних життєвих лодій у майже п'яти тисяч пацієнтів. Вони дійшли висновку, що психічним і фізичним хворобам зазвичай передують певні серйозні зміни в житті людини. На підставі цього вони склали шкалу, в якій кожній важливій життєвій події відповідає певне число балів залежно від ступеня його стресогенності.

Інструкція. Уважно прочитайте весь перелік подій, щоб мати уявлення про те, які ситуації, події і життєві обставини викликають стрес. Потім необхідно ще раз прочитати кожний пункт. Проаналізуйте події, що відбулися з вами впродовж поточного року, і підрахуйте кількість балів, що відповідають цим подіям.