Еквівалентні рівні звуку на робочих місцях

Приміщення	Середньогеометрична частота октавних смуг, Гц	Рівень звуку, дБА
Рівень звукового тиску, дБ

 

1.5.4. Вібрація

Зазначити можливі джерела вібрації. Навести норми допустимого рівня вібрації для виду спорту, що розглядається – ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 [65].

Перелічити головні заходи щодо зниження вібрації – ДСТУ ГОСТ 26566885:2009 [66]. Аналізуючи методи віброзахисту, зверніть увагу на конструктивні особливості підлоги спортивних приміщень.

 

Водопостачання та каналізація

Охарактеризувати вид водопостачання спортивних споруд (місцеве, централізоване) та джерело (зовнішні мережі населеного пункту, місцеві поверхневі об'єкти, підземні джерела). Підкреслити, на які потреби використовується вода (господарсько-побутові, технологічні) і яким вимогам до якості вона має відповідати [4, 9, 29, 39 – 44].

Назвати систему каналізації спортивних споруд (загальноспливна, роздільна, комбінована) та вид мережі, призначеної для відведення стічних вод (побутова, виробничо-побутова та ін.).

Виконуючи підрозділ необхідно враховувати, що згідно з ДБН В.2.2–13–2003 [4] спортивні і фізкультурно-оздоровчі споруди мають обладнуватися системами господарсько-питного і протипожежного водогонів і каналізації, що приєднані до зовнішніх мереж населених пунктів або власного водозабірного вузлу і локальним очисним спорудам. При відсутності у населеному пункті централізованого водопостачання мають бути використані місцеві джерела, вода яких задовільняє вимогам ДСТУ 4808:2007[42], ГОСТ 2874–82 [44], [70].

У спортивних і фізкультурно-оздоровчих спорудах необхідно передбачати заходи, що забезпечують воді, яку подають до ванн басейнів, такі додаткові якості:

а) кольоровість не більше 5; б) вміст завислих речовин:

1) у відкритих ваннах – не більше 2 мг/дм³; 2) у критих ваннах – не більше 1 мг/ дм³;

в) прозорість (по хресту) – на всю глибину ванни.

Для поливання відкритих площинних споруд і території допускається використання джерел води непитної якості. Для господарсько-побутових і технологічних потреб у спортивних спорудах має бути передбачене гаряче водопостачання [4].

 

Профілактика спортивного травматизму

Та захворюваності

З урахуванням результатів проведеного аналізу умов праці дослідити процес проведення тренувань і спортивних змагань для обраного виду спорту та назвати основні їх етапи, які є джерелом потенційної небезпеки. Виділити найбільш небезпечні й зазначити, які травми і захворювання вони можуть викликати [49, 51–54]. Докладно зупинитися з цієї точки зору на недоліках у методиці та організації навчально-тренувальних занять і спортивних змагань, дати рекомендації щодо їх усунення або зменшення негативного впливу на спортсменів [48, 50, 52 – 58].

Назвати технологічне обладнання, інвентар, індивідуальне спо-рядження тощо, які застосовуються під час тренувань і спортивних змагань у досліджуваному виді спорту. Навести конкретні спортивно-технічні і гігієнічні вимоги до конструкції обладнання та спорядження, матеріалів для їх виготовлення, до експлуатації, технічного обслуговування, догляду, зберігання тощо, виконання яких забезпечує безпеку процесу тренувань і проведення спортивних змагань [53, 54, 57–61].

Навести прийоми і періодичність перевірки технологічного стану снарядів, розтяжок, карабінів, стропних пристроїв, тренажерів та ін.

Назвати засоби індивідуального захисту (запобіжний пояс, налокітники, бандажі, захисні раковини, велошлеми та ін.).

Зазначити конкретні конструктивні рішення щодо охорони спортсменів та глядачів від ушкоджень під час тренувань і змагань (огород-жувальні сітки, запібіжні огорожі тощо).

Визначити вимоги (теплозахисні, гігієнічні та ін.) до одягу, взуття, індивідуального спорядження, до матеріалу, тканин, з яких вони виготовляються (повітропроникність, вологоємність, гігроскопічність, ела-стичність тощо), до умов їх експлуатації, зберігання, догляду [58].

Навести вимоги до утримання спортивних споруд, що забезпечують безпеку проведення тренувань і змагань [9, 12, 21–24, 26, 27, 30, 33–38, 52, 57, 61, 67, 68]. Зокрема, в залах для боксу підлога рингу повинна бути рівною, мати м'який повстяний настил товщиною 2 см, зверху якого натягуєть-ся брезент. Поблизу рингу необхідно мати плоскі ящики з каніфоллю для натирання підошви взуття тощо.

Розглянути питання медико-санітарного забезпечення спортивних заходів (здійснення лікарняного контролю, організація й контроль за проведенням оздоровлення та лікування спортсменів та ін.) [52, 53].

Подати перелік заходів особистої гігієни (раціональний добовий режим, догляд за тілом та ін.), що впливають на безпеку спортсмена, сприяють підвищенню спортивної працездатності і попереджують розвиток професійних захворювань [48, 50, 57, 58].

За завданням консультанта розглянути причини розвитку передпатологічних станів у спортсменів (перевтомлення, перетренованість) і зазначити заходи та засоби їх попередження.

Навести допоміжні гігієнічні заходи (душ, масаж, УФ-опромінювання, іонізація повітря та ін.) та стимулятори (женьшень, елеутерокок, лимонник тощо), які доцільно використовувати під час тренувань у досліджуваному виді спорту для підвищення фізичної працез-датності, боротьби зі стомленістю та прискорення відновлення організму [54–56].

За вказівкою консультанта розглянути заходи й засоби безпеч-ного проведення тренувань та змагань в екстремальних умовах (висока або низька температура зовнішнього середовища, високогір'я, підвищений тиск, десинхронізація біологічного часу з астрономічним тощо).

Електробезпека

 

Згідно з НПАОП 40.1–1.21–98 [15], ПУЕ-2009 [62] та ДБН В.2.2–13–2003 [4] навести вимоги до електромереж у фізкультурно-оздоровчих закладах та спорудах. При цьому треба мати на увазі, що живлення електроприймачів повинно виконуватися від мережі 380/220 В з глухозаземленою нейтраллю з системою заземлення ТМ-8 або ТМ-С-8. Категорії електроприймачів щодо надійності електропостачання наведені у додатку 15. Живлення електроустановок спортивних закладів може забезпечуватися як від власної (абонентської) трансформаторної підстанції (ТП) - вбудованої, прибудованої або окремо збудованої, - так і від ТП спільного користування. До ліній 0,4 кВ, які живлять видовищні заклади від ТП спільного користування, не допускається приєднання електроустановок інших споживачів. Електропостачання закладу із сумарною кількістю місць у глядачевому залі 800 і більше повинно задовольняти такі вимоги:

1). Живлення електроприймачів слід виконувати від двох трансформаторів власної (абонентської) ТП. В разі недоцільності спорудження власної ТП живлення електроприймачів слід здійснювати від двох трансформаторів ТП спільного користування.

2). Трансформатори ТП повинні одержувати живлення від двох незалежних взаєморезервованих ліній 6-10 кВ від найближчих ТП або РП розподільної мережі, що живляться з окремих ліній 6-10 кВ.

Електропостачання видовищного закладу з сумарною кількістю місць у глядачевих залах менше 800 повинно задовольняти такі вимоги: живлення електроприймачів слід виконувати від двох трансформаторів ТП спільного користування. Допускається здійснювати живлення ГРЩ (ВРП) видовищного закладу від одного трансформатора за умови прокладання від ТП до ГРЩ (ВРП) двох ліній для взаєморезервування.

Охарактеризуйте конструктивні, схемно-конструктивні та експлуатаційні заходи, що забезпечують безпеку поводження з електроприладами [15, 16, 31-38, 45]. Згідно з ДБН В.2.5-27-2006 [16], ДСТУ 7237:2011 [45] та [46, 47, 62] наведіть захисні заходи електробезпеки в електроустановках і за вказівкою консультанта з охорони праці виконайте відповідні розрахунки [64]. Оберіть клас установлюваного обладнання за способом захисту від ураження електричним струмом відповідно до ГОСТ 12.2.007.0-75* [69].

При виборі заходів електробезпеки звертайте увагу на параметри електричної мережі (вид струму, частота, напруга в мережі, режим нейтралі) та клас виробничого приміщення за ступенем небезпеки ураження електричним струмом (ПУЕ-2009 [62]). При цьому майте на увазі, що тренування і змагання можуть проходити у вологих та сирих приміщеннях, де відносна вологість повітря протягом тривалого часу відповідно становить 60–75 % і перевищує 75 %. Отже, в умовах із підвищеною небезпекою та особливо небезпечних щодо ураження електричним струмом (додаток 16).

Слід пам’ятати, що у ванних і душових приміщеннях повинно використовуватись тільки те електрообладнання, яке спеціально призначене для установлення у відповідних зонах згідно з додатком 17 [68]. Електрообладнання повинно мати ступінь захисту по воді не нижче:

а) у зоні 0 - ІРХ7;

б) у зоні 1 - ІРХ5;

в) у зоні 2 - ІРХ4 (ІРХ5 - у ваннах загального користування);

г) у зоні 3 - ІРХ1 (ІРХ5 - у ваннах загального користування).

У зоні 0 допускається встановлення електроприладів, призначених тільки для застосування у ванні з використанням системи БННН або ЗННН при номінальній напрузі, що не перевищує 12В.

У зоні 1 можуть установлюватися тільки водонагрівачі.

У зоні 2 можуть установлюватися тільки водонагрівачі та світильники класу II за ГОСТ 12.2.007.0-75 [69].

У зонах 1 і 2 можуть установлюватися вимикачі, які приводяться в дію за допомогою шнура. У зоні 3 можуть установлюватися вимикачі та штепсельні розетки. Штепсельні розетки повинні приєднуватись до мережі через індивідуальні розподілювальні трансформатори. Будь-які вимикачі та штепсельні розетки повинні розміщуватись на відстані не менше ніж 0,6 м від дверного прорізу душової кабіни, виготовленої заводським способом. У саунах електрообладнання повинно мати ступінь захисту не нижче ніж ІР24 [68].

Нагрівальні елементи, закладені в підлогу і призначені для обігрівання приміщень, можуть бути установлені у всіх зонах за умови, що вони покриті металевою сіткою або заземленою металевою оболонкою і приєднані до системи зрівнювання потенціалів [68].

Пожежна безпека

Назвати потенційні причини, що можуть призвести до пожежі у спортивній споруді, що розглядається (необережне поводження з вогнем, незадовільний стан електротехнічних пристроїв – коротке замикання, старіння та пошкодження ізоляції; порушення правил їх монтажу та експлуатації – перевантаження мереж, великі вихідні опори тощо; невиконання вимог нормативних документів з пожежної безпеки та ін.).

На підставі визначення категорії приміщення і споруд щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки – НАПБ Б.03–002–2007 [10] (додаток 18), класу зони приміщення (додаток 19), ступеня вогнестійкості спортивної споруди [4, 11] (додаток 20), зазначити відповідно до ГОСТ 12.1.004–91 та НАПБ А.01.001–95 [7, 21] заходи пожежної безпеки, які забезпечуються системою попередження пожежі, системою протипожежного захисту [21, 24–27] та організаційно-технічними заходами [ 20, 21, 24, 25].

Зважаючи на те, що головним профілактичним заходом щодо попередження пожеж від електрообладнання є вибір електричних машин із відповідним ступенем захисту оболонок залежно від класу пожежонебезпечної зони (додаток 21). Ступінь захисту оболонок електричних світильників також має відповідати класу пожежонебезпечної зони (додаток 22).

Із заходів системи попередження пожежі основну увагу приділіть влаштуванню блискавкозахисту – ДСТУ Б В.2.5–38:2008 [28]. Враховуючи категорію та тип зони блискавкозахисту, зазначте як забезпечується захист виробничої споруди від прямих ударів блискавок та вторинного прояву атмосферної електрики. Необхідність виконання блискавкозахисту об’єкту та його категорію визначте за додатком 22. Карта середньої тривалості гроз за рік для території України наведена у додатку 23. За вимогою консультанта з охорони праці виконайте розрахунок блискавкозахисту об’єкта [64].

Обов'язково розглянути заходи протипожежного захисту, що реалізуються за рахунок застосування первинних засобів пожежогасіння (вогнегасники, пожежний інвентар та пожежний інструмент), та організаційні (евакуація спортсменів і глядачів, проведення інструктажів, введення режимних заходів та ін.).

З можливих елементів системи пожежного захисту [20, 21] вибрати тип вогнегасників та визначити їх кількість залежно від вогнегасильної спроможності, граничної захищуваної площі, категорії приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також класу пожежі, горючих речовин та матеріалів у приміщенні [4, 22] (додатки 24, 25). Дані занести у табл. 4.

Таблиця 4 ― Перелік обов'язкових первинних засобів пожежогасіння

Споруда, приміщення	Площа, м^2	Первинні засоби пожежогасін-ня (тип, най-менування)	Речовина, що входить до заряду вогнегасника, її вогнегасильний ефект	Кількість, шт.

 

Улаштування автоматичних установок пожежежогасіння необхідно передбачати в приміщеннях: а) елінгів; б) складів та інших приміщеннях площею 100 м² і більше, призначених для зберігання горючих або негорю-чих матеріалів у горючій упаковці, в разі їх розташування:

· під трибунами місткістю 3000 і більше глядачів у відкритих спортивних спорудах;

· під трибунами критих спортивних споруд будь-якої місткості;

· у будинках критих спортивних споруд місткістю 800 і більше глядачів.

В усіх критих спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищ­них спорудах слід пе­редбачати системи оповіщення про пожежу і керу­вання евакуацією людей відповідно до вимог ДБН В. 1.1–7–02 [11] та [26].

За вказівкою консультанта визначити заходи щодо евакуації людей зі спортивної споруди згідно зі встановленими нормами пожежної безпеки та розрахувати можливий час евакуації. При цьому звернути увагу на те, що пропускну здатність 1 м ширини шляху евакуації глядачів униз по сходинках трибун відкритих спортивних споруд потрібно вважати такою: 600 осіб – при II ступені вогнестійкості трибун і 300 осіб – при V ступені вогнестійкості трибун [4, 11, 24]. При евакуації вгору по сходинках про-пускна здатність 1 м ширини становить 115 %, через люк – 135 %, по гори-зонтальному шляху або пандусу – 160 % від наведеної вище [4, 8, 26]. Ши-рину шляхів евакуації глядачів усередині спортивного залу, залу ванни ба-сейну або критого катка приймають залежно від об'єму залу і ступеня вогнестійкості будівлі [4, 8, 26].