Характеристика спортивної споруди

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До виконання розділу

"Охорона праці та навколишнього середовища"

у дипломних роботах спеціалістів, магістрів

студентів факультету інформатики і управління

спеціальності 7.010.20101, 8.01020101 – Фізичне виховання

 

 

Затверджено

редакційно-видавничою

радою університету,

протокол № від р.

 

 

Харків

НТУ «ХПІ»

Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці та навколишнього середовища» у дипломних роботах спеціалістів, магістрів факультету інформатики і управління спеціальності 7.010.20101, 8.010.20101 – Фізичне виховання / уклад. Л. А. Васьковець, В. В. Березуцький. – Х.: НТУ «ХПІ», 2013. – с.

 

 

Укладачі: Л.А. Васьковець

В.В. Березуцький

 

 

Рецензент Т.С.Бондаренко

 

Кафедра охорони праці та навколишнього середовища

 

 

Вступ

Метою виконання розділу «Охорона праці та навколишнього середовища» у дипломних роботах спеціалістів, магістрів є аналіз умов виробничого середовища та трудового процесу, що впливають на здоров’я та працездатність спортсменів, вибір засобів і методів створення безпечних і нешкідливих умов, профілактики травматизму та професійних захворювань спортсменів, тренерсько-викладацького складу в процесі організації тренувань та проведення змагань; розробка заходів щодо створення здорових умов праці, які підвищують її результативності.

Розділ виконується згідно із завданням консультанта кафедри охорони праці та навколишнього середовища. Студент повинен його одержати у консультанта не пізніше ніж через два тижні після отримання від керівника завдання на виконання дипломної роботи. Завдання погоджується з керівником дипломної роботи. На аркуші із завданням на дипломну роботу ставиться дата отримання студентом завдання від консультанта та підпис.

Розділ «Охорона праці та навколишнього середовища» повинен органічно поєднуватися з темою дипломної роботи і доповнювати комплекс питань, що вирішуються. Робота над розділом вимагає творчого підходу, оцінює здатність студента застосовувати методи й засоби зі створення безпечних умов праці, визначає уміння виконувати розрахунки щодо нормалізції умов праці, підвищення працездатності спортсменів.

Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів і розроблювані заходи з охорони праці мають відповідати умовам роботи спортсменів і персоналу та експлуатації спортивних споруд того виду спорту, якому присвячена основна тема дипломної роботи.

При висвітленні заходів попередження травматизму і захворюваності спортсменів та тренерсько-викладацького складу необхідно посилатися на нормативні документи (ДБН, ДСТУ, ГОСТи, НПАОП, ДСН, ДСанПін та ін.), а при їх відсутності – на відповідні літературні джерела. Джерела інформації, на які є посилання у тексті, наводять у загальному переліку літератури, розміщеному у кінці пояснювальної записки.

За вказівкою консультанта студент має виконати ряд розрахунків, які обгрунтовують розроблені заходи щодо забезпечення здорових і безпечних умов проведення тренувань і змагань. Їх розміщують у тексті пояснювальної записки відповідно до тематики підрозділів.

Для дипломних робіт розрахунково-дослідного характеру, пов’язаних із розробкою та використанням програм для ЕОМ, розкриваються питання охорони праці користувачів комп'ютерів.

Обсяг розділу повинен становити 5–10 % пояснювальної записки. Якщо заходи зі створення здорових і безпечних умов проведення тренувань і змагань розглядаються в інших розділах роботи, то на них потрібно робити посилання у розділі «Охорона праці та навколишнього середовища».

Розділ «Охорона праці та навколишнього середовища» розміщується у пояснювальній записці після основного матеріалу дипломної роботи. Написаний розділ студент повинен подати консультанту на перевірку не пізніше як за два тижні до захисту дипломної роботи.

Закінчений та оформлений згідно з вимогами до оформлення дипломної роботи розділ «Охорона праці та навколишнього середовища» підписує консультант та ставить дату виконання розділу на аркуші завдання на дипломну роботу. Без цих підписів дипломна робота не допускається до захисту. Якість розділу визначається повнотою висвітлення питань щодо охорони праці у галузі фізкультури й спорту та ступенем зв'язку із темою дипломної роботи.

 

1. Зміст розділу "Охорона праці та навколишнього середовища"

Розділ «Охорона праці та навколишнього середовища» у дипломних роботах повинен складатися з таких підрозділів: вступ, управління охороною праці, характеристика спортивної споруди, аналіз умов праці, виробнича санітарія, водопостачання та каналізація, профілактика спортивного травматизму та захворюваності, електробезпека, пожежна безпека, охорона навколишнього природного середовища.

Вступ

У вступі необхідно викласти завдання і значення охорони праці та довкілля у збереженні здоров'я і працездатності працівників у галузі фізичної культури і спорту, що випливають з чинної законодавчої і нормативної бази України про охорону праці, фізичну культуру і спорт, охорону навколишнього природного середовища та ін. [1–3, 23].

Зазначити, для якого виду спорту і фахівця розглядаються питання охорони праці та навколишнього середовища.

Обсяг вступу не повинен перевищувати однієї сторінки.

 

Управління охороною праці

Забезпечення комплексу заходів, спрямованих на збереження здоров'я працівників фізичної культури і спорту, здійснюється через систему управління охороною праці (СУОП). СУОП – це сукупність органів управління закладом, що включає дві підсистеми: керуючу і керовану. Зважаючи на це, навести схему управління охороною праці спортивного закладу, на базі якого виконується робота. Визначити суб'єкти та об'єкти управління, їх функції і завдання щодо планомірної діяльності із створення безпечних умов проведення тренувань та спортивних змагань, попередження травматизму і профзахворювань (додаток 1). Зазначити шляхи з удосконалення діючої СУОП (ДСТУ ГОСТ 12.0.230:2008) [63].

Аналіз умов праці

Умови праці формуються під впливом взаємопов'язаних факто-рів соціально-економічного, техніко-організаційного та природнокліматич-ного характеру і становлять сукупність чинників виробничого середовища й трудового процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі праці.

Враховуючи це, охарактеризувати умови праці, які мають безпосе-реднє відношення до робочого місця, що розглядається у дипломній ро-боті. Серед факторів, що характеризують виробниче середовище, приділити особливу увагу таким:

· санітарно-гігієнічним (метеорологічні, освітлення, шум, вібрація, пил та у разі необхідності шкідливі речовини, мікро-, макроорганізми);

· психофізіологічним, що зумовлені навчально-тренувальними заняттями, спортивними змаганнями та особистими якостями людини (фізичне навантаження, монотонність вправ, психічне напруження та ін.);

· естетичним, які сприяють формуванню позитивних емоцій (освітлення, функціональна музика тощо);

· соціально-психологічним, які характеризують взаємовідносини в колективі (соціальний клімат);

· технічним (конструктивні недоліки та несправність обладнання, інвентарю, апаратури, неправильна їх експлуатація, зберігання, догляд тощо);

· організаційним (неправильна організація тренувального процесу, нераціональне використання засобів і методів тренувань, недостатня індивідуалізація ступеня фізичного навантаження на тренуваннях та ін.

З урахуванням ГОСТ 12.0.003–74* [17] ідентифікувати потенційні небезпеки і шкідливості, що можуть діяти на спортсмена під час проведення тренувань і змагань. Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів та джерел їх виникнення має відповідати тому виду спорту, який розглядається у дипломній роботі (додаток 2). Результати подати у вигляді табл. 1.

 

Таблиця 1 – Результати аналізу небезпечних і шкідливих

виробничих факторів

 

Наймену-вання Фактора	Джерело виникнення фактора	Характер впливу на людину	Параметр, що нормується, нормативне значення	Нормативний документ, що регламентує допустимий рівень фактора та методи захисту

 

З урахуванням вимог [17] і нормативних документів [4, 14, 16, 19, 40–47] визначити нормативні параметри поданих у табл. 1 небезпечних і шкідливих факторів та навести їх унормовані значення, які забезпечують безпеку проведення занять фізичною культурою та спортивних заходів. Дані занести у табл.1.

 

Виробнича санітарія

1.5.1. Мікроклімат

Обов'язковим є аналіз метеорологічних умов проведення спортивних тренувань та змагань. Метеорологічні умови у критих спортивних спорудах повинні бути вибрані відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005–88 [5], ДСН 3.3.6.42–99 [6] з урахуванням виду спорту, періоду року та енерговитрат організму (додаток 6). Дані занести у табл. 2.

Таблиця 2 – Метеорологічні умови проведення спортивних заходів

Спортивна споруда, приміщення	Період року	Категорія робіт	Температура повітря, ^оС	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с

 

У відкритих спортивних спорудах умови тренувань і змагань повністю залежать від кліматичних особливостей місцевості і погоди. Отже, при аналізі умов праці у відкритих спортивних спорудах необхідно враховувати пору року, погодні та інші природні фактори, наслідком яких можуть бути обморожування, застудні захворювання, тепловий удар тощо. У разі визначення нормативів проведення зимових спортивних заходів потрібно брати до уваги вікові особливості осіб, що займаються фізичною культурою, спортом, рівень їх підготовленості та ін.

Характеризуючи нормативні значення параметрів мікроклімату у критих спортивних спорудах, навести заходи і засоби нормалізації цих параметрів [4, 8, 9, 25, 29 – 32]. Визначити згідно зі СНиП 2.04.05–91 [13] та [4] вид вентиляції для своєї спортивної споруди:

· за способом переміщення повітря (природна, штучна або суміщена);

· за спрямуванням потоку повітря (припливна, витяжна, припливно-витяжна),

· за місцем дії (загальнообмінна, місцева, комбінована).

Розкрити питання щодо системи опалення приміщення (місцеве, центральне: водяне, парове, панельне, повітряне, комбіноване). На вимогу консультанта обгрунтувати необхідність застосування кондиціонування повітря, зазначити тип та марку кондиціонера, зробити відповідні розрахунки.

Майте на увазі, що нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов здійснюється за допомогою комплексу заходів та способів, які включають: будівельно-планувальні, організаційно-технічні, санітарно-технічні та інші заходи колективного захисту. Для профілактики захворювань спортсменів під час тренувань та змагаь за несприятливих погодних умов використовуйте засоби індивідуального захисту.

 

1.5.2. Освітлення

Розглянути відповідно до ДБН В.2.5–28–2006 [14], як має забезпечуватися освітлення приміщення у світлий і темний час доби, охарактеризувати його вид (бокове, верхнє, комбіноване, загальне, місцеве тощо) та функціональне призначення (робоче, аварійне, чергове та ін.). Установити згідно з ДБН В.2.5–28–2006 [14] та ДБН В.2.2–13–2003 [4] нормативи освітленості споруди (приміщення), зважаючи на вид спорту, що розглядається у дипломній роботі (додатки 8 – 10, 13). Характеристику освітлення подати у вигляді табл. 3.

 

Таблиця 3 – Характеристика освітлення

 

Спортив-на споруда, примі-щення	Вид спорту	Штучне освітлення	Природне освітлення	Суміщене освітлення
Освітленість, лк	КПО, %
при комбі-нова- ному освіт-ленні	при загаль-ному освіт-ленні	при верхньо-му чи комбіно-ваному освіт-ленні	при боковому освітленні	при верхньо-му чи комбіно-ваному освіт-ленні	при боковому освіт –ленні

 

За вказівкою консультанта для обраної системи природного освітлення зробити необхідні розрахунки, зважаючи на вид освітлення та призначення приміщення. Визначити кількість та площу світлових отворів, враховуючи вид освітлення, призначення приміщення і нормативний відсоток світлових отворів від площі підлоги приміщення (додаток 12). Порівняти отримані дані з фактичним станом освітлення.

Нормоване значення КПО, e_N, для будинків, розташованих в різних районах, слід визначати за формулою

 

е _N = е _н^. m _N (1)

 

де e _н - значення КПО за додатком 10; m_N - коефіцієнт світлового клімату за додатком 11;

N - номер групи забезпеченості природним світлом за додатком 11.

Для системи штучного освітлення на підставі [4, 14] вибрати вид джерела світла, тип світильників, виходячи із санітарно-гігієнічних, світлотехнічних і протипожежних міркувань (додаток 14). За вказівкою консультанта зробити розрахунки штучного освітлення згідно [64]. При цьому треба мати на увазі, що евакуаційне освітлення передбачається в усіх приміщеннях, де можлива присутність понад 50 чоловік, а також на всіх сходах, проходах і інших шляхах евакуації. У приміщеннях для глядачів має бути передбачене чергове освітлення, що забезпечує понижену освітленість не менше 15% нормованого в цих приміщеннях. У фізкультурно-оздоровчих, спортивних будинках і спорудах допускається використовувати як частину чергового освітлення аварійне або евакуаційне [16]. Для аварійного та евакуаційного освітлення, яке вмикається або перемикається на живлення від акумуляторної установки, повинні застосовуватися світильники з лампами розжарювання. Люмінесцентні лампи можуть застосовуватися при живленні світильників від акумуляторної установки через перетворювачі постійного струму в змінний [62].

 

1.5.3. Шум

Зазначити можливі джерела шуму. Навести норми допустимого шуму для виду спорту, що розглядається – ДБН В.2.2–13–2003 [4], ДСН 3.3.6.037–99 [18], ГОСТ 12.1.036–81 [19] (додаток 7). Характеристику шуму подати у вигляді таблиці 4. Перелічити головні заходи щодо зниження шуму [4, 8, 9]. При аналізі цих заходів для критих спортивних споруд звернути увагу на акустичну обробку приміщень шляхом застосування звукопоглинального облицювання стін та стелі, використання штучних звукопоглиначів різних конструкцій та встановлення звукоізолюючих перегородок.

 

Таблиця 4 – Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот,

Та захворюваності

З урахуванням результатів проведеного аналізу умов праці дослідити процес проведення тренувань і спортивних змагань для обраного виду спорту та назвати основні їх етапи, які є джерелом потенційної небезпеки. Виділити найбільш небезпечні й зазначити, які травми і захворювання вони можуть викликати [49, 51–54]. Докладно зупинитися з цієї точки зору на недоліках у методиці та організації навчально-тренувальних занять і спортивних змагань, дати рекомендації щодо їх усунення або зменшення негативного впливу на спортсменів [48, 50, 52 – 58].

Назвати технологічне обладнання, інвентар, індивідуальне спо-рядження тощо, які застосовуються під час тренувань і спортивних змагань у досліджуваному виді спорту. Навести конкретні спортивно-технічні і гігієнічні вимоги до конструкції обладнання та спорядження, матеріалів для їх виготовлення, до експлуатації, технічного обслуговування, догляду, зберігання тощо, виконання яких забезпечує безпеку процесу тренувань і проведення спортивних змагань [53, 54, 57–61].

Навести прийоми і періодичність перевірки технологічного стану снарядів, розтяжок, карабінів, стропних пристроїв, тренажерів та ін.

Назвати засоби індивідуального захисту (запобіжний пояс, налокітники, бандажі, захисні раковини, велошлеми та ін.).

Зазначити конкретні конструктивні рішення щодо охорони спортсменів та глядачів від ушкоджень під час тренувань і змагань (огород-жувальні сітки, запібіжні огорожі тощо).

Визначити вимоги (теплозахисні, гігієнічні та ін.) до одягу, взуття, індивідуального спорядження, до матеріалу, тканин, з яких вони виготовляються (повітропроникність, вологоємність, гігроскопічність, ела-стичність тощо), до умов їх експлуатації, зберігання, догляду [58].

Навести вимоги до утримання спортивних споруд, що забезпечують безпеку проведення тренувань і змагань [9, 12, 21–24, 26, 27, 30, 33–38, 52, 57, 61, 67, 68]. Зокрема, в залах для боксу підлога рингу повинна бути рівною, мати м'який повстяний настил товщиною 2 см, зверху якого натягуєть-ся брезент. Поблизу рингу необхідно мати плоскі ящики з каніфоллю для натирання підошви взуття тощо.

Розглянути питання медико-санітарного забезпечення спортивних заходів (здійснення лікарняного контролю, організація й контроль за проведенням оздоровлення та лікування спортсменів та ін.) [52, 53].

Подати перелік заходів особистої гігієни (раціональний добовий режим, догляд за тілом та ін.), що впливають на безпеку спортсмена, сприяють підвищенню спортивної працездатності і попереджують розвиток професійних захворювань [48, 50, 57, 58].

За завданням консультанта розглянути причини розвитку передпатологічних станів у спортсменів (перевтомлення, перетренованість) і зазначити заходи та засоби їх попередження.

Навести допоміжні гігієнічні заходи (душ, масаж, УФ-опромінювання, іонізація повітря та ін.) та стимулятори (женьшень, елеутерокок, лимонник тощо), які доцільно використовувати під час тренувань у досліджуваному виді спорту для підвищення фізичної працез-датності, боротьби зі стомленістю та прискорення відновлення організму [54–56].

За вказівкою консультанта розглянути заходи й засоби безпеч-ного проведення тренувань та змагань в екстремальних умовах (висока або низька температура зовнішнього середовища, високогір'я, підвищений тиск, десинхронізація біологічного часу з астрономічним тощо).

Електробезпека

 

Згідно з НПАОП 40.1–1.21–98 [15], ПУЕ-2009 [62] та ДБН В.2.2–13–2003 [4] навести вимоги до електромереж у фізкультурно-оздоровчих закладах та спорудах. При цьому треба мати на увазі, що живлення електроприймачів повинно виконуватися від мережі 380/220 В з глухозаземленою нейтраллю з системою заземлення ТМ-8 або ТМ-С-8. Категорії електроприймачів щодо надійності електропостачання наведені у додатку 15. Живлення електроустановок спортивних закладів може забезпечуватися як від власної (абонентської) трансформаторної підстанції (ТП) - вбудованої, прибудованої або окремо збудованої, - так і від ТП спільного користування. До ліній 0,4 кВ, які живлять видовищні заклади від ТП спільного користування, не допускається приєднання електроустановок інших споживачів. Електропостачання закладу із сумарною кількістю місць у глядачевому залі 800 і більше повинно задовольняти такі вимоги:

1). Живлення електроприймачів слід виконувати від двох трансформаторів власної (абонентської) ТП. В разі недоцільності спорудження власної ТП живлення електроприймачів слід здійснювати від двох трансформаторів ТП спільного користування.

2). Трансформатори ТП повинні одержувати живлення від двох незалежних взаєморезервованих ліній 6-10 кВ від найближчих ТП або РП розподільної мережі, що живляться з окремих ліній 6-10 кВ.

Електропостачання видовищного закладу з сумарною кількістю місць у глядачевих залах менше 800 повинно задовольняти такі вимоги: живлення електроприймачів слід виконувати від двох трансформаторів ТП спільного користування. Допускається здійснювати живлення ГРЩ (ВРП) видовищного закладу від одного трансформатора за умови прокладання від ТП до ГРЩ (ВРП) двох ліній для взаєморезервування.

Охарактеризуйте конструктивні, схемно-конструктивні та експлуатаційні заходи, що забезпечують безпеку поводження з електроприладами [15, 16, 31-38, 45]. Згідно з ДБН В.2.5-27-2006 [16], ДСТУ 7237:2011 [45] та [46, 47, 62] наведіть захисні заходи електробезпеки в електроустановках і за вказівкою консультанта з охорони праці виконайте відповідні розрахунки [64]. Оберіть клас установлюваного обладнання за способом захисту від ураження електричним струмом відповідно до ГОСТ 12.2.007.0-75* [69].

При виборі заходів електробезпеки звертайте увагу на параметри електричної мережі (вид струму, частота, напруга в мережі, режим нейтралі) та клас виробничого приміщення за ступенем небезпеки ураження електричним струмом (ПУЕ-2009 [62]). При цьому майте на увазі, що тренування і змагання можуть проходити у вологих та сирих приміщеннях, де відносна вологість повітря протягом тривалого часу відповідно становить 60–75 % і перевищує 75 %. Отже, в умовах із підвищеною небезпекою та особливо небезпечних щодо ураження електричним струмом (додаток 16).

Слід пам’ятати, що у ванних і душових приміщеннях повинно використовуватись тільки те електрообладнання, яке спеціально призначене для установлення у відповідних зонах згідно з додатком 17 [68]. Електрообладнання повинно мати ступінь захисту по воді не нижче:

а) у зоні 0 - ІРХ7;

б) у зоні 1 - ІРХ5;

в) у зоні 2 - ІРХ4 (ІРХ5 - у ваннах загального користування);

г) у зоні 3 - ІРХ1 (ІРХ5 - у ваннах загального користування).

У зоні 0 допускається встановлення електроприладів, призначених тільки для застосування у ванні з використанням системи БННН або ЗННН при номінальній напрузі, що не перевищує 12В.

У зоні 1 можуть установлюватися тільки водонагрівачі.

У зоні 2 можуть установлюватися тільки водонагрівачі та світильники класу II за ГОСТ 12.2.007.0-75 [69].

У зонах 1 і 2 можуть установлюватися вимикачі, які приводяться в дію за допомогою шнура. У зоні 3 можуть установлюватися вимикачі та штепсельні розетки. Штепсельні розетки повинні приєднуватись до мережі через індивідуальні розподілювальні трансформатори. Будь-які вимикачі та штепсельні розетки повинні розміщуватись на відстані не менше ніж 0,6 м від дверного прорізу душової кабіни, виготовленої заводським способом. У саунах електрообладнання повинно мати ступінь захисту не нижче ніж ІР24 [68].

Нагрівальні елементи, закладені в підлогу і призначені для обігрівання приміщень, можуть бути установлені у всіх зонах за умови, що вони покриті металевою сіткою або заземленою металевою оболонкою і приєднані до системи зрівнювання потенціалів [68].

Пожежна безпека

Назвати потенційні причини, що можуть призвести до пожежі у спортивній споруді, що розглядається (необережне поводження з вогнем, незадовільний стан електротехнічних пристроїв – коротке замикання, старіння та пошкодження ізоляції; порушення правил їх монтажу та експлуатації – перевантаження мереж, великі вихідні опори тощо; невиконання вимог нормативних документів з пожежної безпеки та ін.).

На підставі визначення категорії приміщення і споруд щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки – НАПБ Б.03–002–2007 [10] (додаток 18), класу зони приміщення (додаток 19), ступеня вогнестійкості спортивної споруди [4, 11] (додаток 20), зазначити відповідно до ГОСТ 12.1.004–91 та НАПБ А.01.001–95 [7, 21] заходи пожежної безпеки, які забезпечуються системою попередження пожежі, системою протипожежного захисту [21, 24–27] та організаційно-технічними заходами [ 20, 21, 24, 25].

Зважаючи на те, що головним профілактичним заходом щодо попередження пожеж від електрообладнання є вибір електричних машин із відповідним ступенем захисту оболонок залежно від класу пожежонебезпечної зони (додаток 21). Ступінь захисту оболонок електричних світильників також має відповідати класу пожежонебезпечної зони (додаток 22).

Із заходів системи попередження пожежі основну увагу приділіть влаштуванню блискавкозахисту – ДСТУ Б В.2.5–38:2008 [28]. Враховуючи категорію та тип зони блискавкозахисту, зазначте як забезпечується захист виробничої споруди від прямих ударів блискавок та вторинного прояву атмосферної електрики. Необхідність виконання блискавкозахисту об’єкту та його категорію визначте за додатком 22. Карта середньої тривалості гроз за рік для території України наведена у додатку 23. За вимогою консультанта з охорони праці виконайте розрахунок блискавкозахисту об’єкта [64].

Обов'язково розглянути заходи протипожежного захисту, що реалізуються за рахунок застосування первинних засобів пожежогасіння (вогнегасники, пожежний інвентар та пожежний інструмент), та організаційні (евакуація спортсменів і глядачів, проведення інструктажів, введення режимних заходів та ін.).

З можливих елементів системи пожежного захисту [20, 21] вибрати тип вогнегасників та визначити їх кількість залежно від вогнегасильної спроможності, граничної захищуваної площі, категорії приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також класу пожежі, горючих речовин та матеріалів у приміщенні [4, 22] (додатки 24, 25). Дані занести у табл. 4.

Таблиця 4 ― Перелік обов'язкових первинних засобів пожежогасіння

Споруда, приміщення	Площа, м^2	Первинні засоби пожежогасін-ня (тип, най-менування)	Речовина, що входить до заряду вогнегасника, її вогнегасильний ефект	Кількість, шт.

 

Улаштування автоматичних установок пожежежогасіння необхідно передбачати в приміщеннях: а) елінгів; б) складів та інших приміщеннях площею 100 м² і більше, призначених для зберігання горючих або негорю-чих матеріалів у горючій упаковці, в разі їх розташування:

· під трибунами місткістю 3000 і більше глядачів у відкритих спортивних спорудах;

· під трибунами критих спортивних споруд будь-якої місткості;

· у будинках критих спортивних споруд місткістю 800 і більше глядачів.

В усіх критих спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищ­них спорудах слід пе­редбачати системи оповіщення про пожежу і керу­вання евакуацією людей відповідно до вимог ДБН В. 1.1–7–02 [11] та [26].

За вказівкою консультанта визначити заходи щодо евакуації людей зі спортивної споруди згідно зі встановленими нормами пожежної безпеки та розрахувати можливий час евакуації. При цьому звернути увагу на те, що пропускну здатність 1 м ширини шляху евакуації глядачів униз по сходинках трибун відкритих спортивних споруд потрібно вважати такою: 600 осіб – при II ступені вогнестійкості трибун і 300 осіб – при V ступені вогнестійкості трибун [4, 11, 24]. При евакуації вгору по сходинках про-пускна здатність 1 м ширини становить 115 %, через люк – 135 %, по гори-зонтальному шляху або пандусу – 160 % від наведеної вище [4, 8, 26]. Ши-рину шляхів евакуації глядачів усередині спортивного залу, залу ванни ба-сейну або критого катка приймають залежно від об'єму залу і ступеня вогнестійкості будівлі [4, 8, 26].

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

Пропускна спроможність ванн для спортивного плавання

(за ДБН В.2.2–13–2003 [4])

 

Призна­чення ванни	Розміри ванни, м	Глибина води, м	Про­пускна спромож-ність, люд./зміну
довжина	ши­рина	у мілкій частині	у глибокій частині
Спортивне плавання			2,1	Вихо­дячи з уклону дна не менше 0,01, але не більше 5 м
8,5
33,33

 

Додаток 6

Додаток 7

Додаток 8

Рівень освітленості демонстраційних спортивних споруд

(витяг з ДБН В.2.2–13–2003 [4])

Об'єкт, що освітлюється	Найменша освітленість, лк	Площина або зона, у якій нормується освітленість
Спортивна зона		Вертикальна по поздовжній і поперечній осях арени на висоті 1 м Горизонтальна на рівні поверхні арени
Трибуна		Вертикальна в напрямку телевізійної камери на висоті 1 м
Дзеркало води ванни басейну		Вертикальна по поздовжній і поперечній осях ванни

Додаток 9

Рівень освітленості спортивних залів (за [8])

 

Вид спорту	Най­менша освітленість, лк	Площина або зона, у якій нормується освітленість
Бадмінтон, баскетбол, волейбол, гандбол, теніс футбол		Горизонтальна на поверхні підлоги Вертикальна, на висоту до 2 м від підлоги
Теніс настільний		Горизонтальна на поверхні стола і на відстані до 4 м за його межами
Акробатика, бокс, боротьба, гімнастика спортивна та художня, фехтування		Горизонтальна на поверхні підлоги (борцівського килиму, гімнастичного по­мосту, боксерського рингу, фехтувальної доріжки)

 

Список літератури

1. Закон України "Про охорону праці"/Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2002.

2. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища". – Від 25.06.91 зі змінами і доповненнями 2002–2011 рр.

3. Закон України “Про фізичну культуру і спорт” // Правові основи організації і управління фізичною культурою і спортом в Україні. – Х.: Основа, 1995. – 59 с.

4. ДБН В.2.2–13–2003. Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди // Державний комітет України з будівництва та архітектури. – Введ.01–03–2004.

5. ГОСТ 12.1.005–88. Система стандартов безопасности труда. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. – Введ. 01.01.89.

Зміст

Вступ………………………………………………………………………3

1. Зміст розділу "Охорона праці та навколишнього середовища"…….4

1.1. Загальні питання охорони праці…………………………………….5

1.2.Управління охороною праці…………………………………………5

1.3. Характеристика спортивної споруди……………………………….5

1.4. Аналіз умов праці……………………………………………………6

1.5. Виробнича санітарія…………………………………………………8

1.6. Водопостачання, каналізація………………………………………12

1.7. Профілактика спортивного травматизму та захворюваності……13

1.8. Електробезпека……………………………………………………..15

1.9 Пожежна безпка………………………………………………….…17

1.10. Охорона навколишнього природного середовища……………..19

Додаток 1………………………………………………………………...21

Додаток 2..……………………………………………………………….23

Додаток 3………………………………………………………………...26

Додаток 4……………………..………………………………………….27

Додаток 5. ……………………………………………………………….29

Додаток 6……….. ………………………………………………………30

Додаток 7………………………………………………………………...31

Додаток 8………………………………………………………………...31

Додаток 9………………………………………………………………...32

Додаток 10…………………………………………..…………………...33

Додаток 11…………………………………………..…………………...33

Додаток 12………………………………………………………………..36

Додаток 13………………………………………………………………..42

Додаток 14………………………………………………………………..44

Додаток 15………………………………………………………………...46

Додаток 16………………………………………………………………...47

Додаток 17………………………………………………………………...49

Додаток 18………………………………………………………………...51

Додаток 19………………………………………………………………...53

Додаток 20………………………………………………………………...54

Додаток 21………………………………………………………………...56

Додаток 22………………………………………………………………...56

Додаток 23………………………………………………………………...57

Додаток 24………………………………………………………………...61

Додаток 25………………………………………………………………...62

Список літератури……………………………………………………..…69

 

Навчальне видання

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До виконання розділу

"Охорона праці та навколишнього середовища"

у дипломних роботах спеціалістів, магістрів

факультету інформатики і управління

спеціальності 7.01020101, 8.01020101 – Фізичне виховання

 

Укладачі: ВАСЬКОВЕЦЬ Людмила Антонівна

БЕРЕЗУЦЬКИЙ В'ячеслав Володимирович

 

Відповідальний за випуск: В.В. Березуцький

Роботу до видання рекомендував М.А. Погрібний

Редактор Л.А. Пустовойтова

 

 

План 2013 р., поз. /

 

Підп. до друку Формат 60х84 1/16. Папір офісний. Riso – друк.

Гарнітура Таймс. Ум. друк. арк. Наклад. 50 прим. Зам. №. Ціна договірна.

 

Видавничий центр НТУ «ХПІ».

Свідоцтво про державну реєстрацію ДК №3657 від 24.12.09 р.

61002. Харків, вул. Фрунзе, 21

Друкарня НТУ «ХПІ». 61002, Харків, вул. Фрунзе. 21

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До виконання розділу

"Охорона праці та навколишнього середовища"

у дипломних роботах спеціалістів, магістрів

студентів факультету інформатики і управління

спеціальності 7.010.20101, 8.01020101 – Фізичне виховання

 

 

Затверджено

редакційно-видавничою

радою університету,

протокол № від р.

 

 

Харків

НТУ «ХПІ»

Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці та навколишнього середовища» у дипломних роботах спеціалістів, магістрів факультету інформатики і управління спеціальності 7.010.20101, 8.010.20101 – Фізичне виховання / уклад. Л. А. Васьковець, В. В. Березуцький. – Х.: НТУ «ХПІ», 2013. – с.

 

 

Укладачі: Л.А. Васьковець

В.В. Березуцький

 

 

Рецензент Т.С.Бондаренко

 

Кафедра охорони праці та навколишнього середовища

 

 

Вступ

Метою виконання розділу «Охорона праці та навколишнього середовища» у дипломних роботах спеціалістів, магістрів є аналіз умов виробничого середовища та трудового процесу, що впливають на здоров’я та працездатність спортсменів, вибір засобів і методів створення безпечних і нешкідливих умов, профілактики травматизму та професійних захворювань спортсменів, тренерсько-викладацького складу в процесі організації тренувань та проведення змагань; розробка заходів щодо створення здорових умов праці, які підвищують її результативності.

Розділ виконується згідно із завданням консультанта кафедри охорони праці та навколишнього середовища. Студент повинен його одержати у консультанта не пізніше ніж через два тижні після отримання від керівника завдання на виконання дипломної роботи. Завдання погоджується з керівником дипломної роботи. На аркуші із завданням на дипломну роботу ставиться дата отримання студентом завдання від консультанта та підпис.

Розділ «Охорона праці та навколишнього середовища» повинен органічно поєднуватися з темою дипломної роботи і доповнювати комплекс питань, що вирішуються. Робота над розділом вимагає творчого підходу, оцінює здатність студента застосовувати методи й засоби зі створення безпечних умов праці, визначає уміння виконувати розрахунки щодо нормалізції умов праці, підвищення працездатності спортсменів.

Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів і розроблювані заходи з охорони праці мають відповідати умовам роботи спортсменів і персоналу та експлуатації спортивних споруд того виду спорту, якому присвячена основна тема дипломної роботи.

При висвітленні заходів попередження травматизму і захворюваності спортсменів та тренерсько-викладацького складу необхідн