Оформлення курсової роботи та її обсяг




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Оформлення курсової роботи та її обсяг



Курсова робота повинна мати комплексний характер і бути логічна завершена. Аркуші документа нумерують арабськими цифрами, проставляючи їх у правому верхньому кутку аркуша без будь-яких знаків. Нумерація аркушів повинна бути наскрізною для всього документа. На титульному аркуші (ТА), що є першим аркушем документу номер не ставлять, але враховують його загальну нумерацію.

Текст роботи слід писати тільки на одній сторінці стандартного аркуша та розміщувати таким чином, щоб залишалися поля: з лівого боку — 20 мм, з правого — 10 мм, зверху — 20 мм, знизу — 20 мм.

Кожне питання, зазначене в плані курсової роботи, слід виносити у заголовок і починати з нової сторінки. Перед назвою питання проставляють його номер.

Номери сторінок проставляються у верхньому правому кутку або посередині сторінки зверху чи знизу. Титульний аркуш вважається першою сторінкою і номер на ньому не ставиться. Зразок титульного аркуша курсової роботи наведений у додатку 1.

Зміст роботи викладають на другій сторінці. У ньому послідовно записують найменування питання плану (ліворуч), а праворуч визначають номер сторінки, з якої воно починається. Вступ, висновки, список літератури, додатки нумерації не мають.

Обсяг текстової частини роботи має бути в межах 25—35 сторінок стандартного формату А4 (210 ´ 297 мм). Шрифт — 14, інтервал між рядками — 1,5.

Оформлення таблиць та інших видів графічного матеріалу

Заголовки таблиць, графіків, схем, діаграм розміщують над ними. Справа над тематичним заголовком з великої літери пишуть слово «Таблиця», «Схема» тощо, порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Номер таблиці складається з номера питання та порядкового номера таблиці. Наприклад: Таблиця 2.1 (перша таблиця другого питання).

Кожна таблиця повинна, як правило, розміщуватися на одній сторінці. Перенесення її на наступну сторінку допускається, якщо в ній містяться взаємопов’язані характеристики об’єкта дослідження. У разі перенесення таблиці у правому верхньому кутку наступної сторінки слід писати: «Продовження (або закінчення) таблиці...».

Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх виносять у заголовок, якщо різні — вказують у боковику. Позначення одиниць виміру повинно відповідати стандартам. Якщо текст у таблиці повторюється і складається з двох або більше слів, при першому повторенні його замінюють словосполученням «те саме», а далі — лапками. Не дозволяється ставити лапки замість повторюваних цифр, знаків, математичних символів. Якщо цифрові дані відсутні, то ставлять пропуск — «—».

Цифри у графах треба проставляти у такий спосіб, щоб відповідні розряди чисел по всіх графах були розміщені один під одним. Потрібно дотримуватись однакової кількості десяткових знаків для всіх значень цифрових величин в одній колонці.

Таблицю розміщують по тексту після першого посилання на неї. Громіздкі таблиці та схеми допоміжного чи довідкового характеру слід винести у додатки, які нумерують окремо і поміщають після списку літератури. Таблиці й інші ілюстрації повинні мати окрему нумерацію.

Формули, на які є посилання в тексті, нумеруються в межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера питання та порядкового номера формули, розмежованих крапкою. Номер формули слід взяти у дужки і розмістити на правому полі на рівні нижнього ряду формули, до якої він належить. Допускається наскрізна нумерація формул по всій роботі.

Оформлення списку використаної літератури

Список використаної літератури оформляють у такій послідовності:

- Конституція України;

- Кодекси України;

- закони України;

- укази Президента;

- постанови і декрети Уряду України;

- накази та роз’яснення міністерств України та державних податкових органів України;

- статистичні та інші збірники;

- інструктивні матеріали (у хронологічному порядку);

- спеціальна економічна література і публікації в періодичних виданнях в алфавітному порядку із зазначенням прізвища та ініціалів автора;

- матеріали, які були зібрані на підприємствах і в організаціях та використані під час написання роботи.

Усі джерела, включені до списку використаної літератури, нумеруються послідовно. Використані книги слід записувати у такій формі: прізвище та ініціали автора (чи авторів), назва книги, місто видання, назва видавництва, рік видання.

Міста Київ, Харків позначаються першими літерами (К., Х.), а назви інших міст подаються повністю. Наприклад: Огурцов Т. М. Управлінський облік в Україні. — Х.: Школа якості, 2008.

Цитати у роботі, які наведені дослівно, беруться в лапки. Після закінчення цитати або цифрової інформації у квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела, який міститься у списку використаної літератури; далі через кому — сторінка, звідки взята цитата чи цифра. Наприклад, посилання [7, с. 5] означає, що цитату взято з джерела, зазначеного у списку літератури під номером 7 на сторінці 5. При цитуванні текстів із газет, поточної та річної звітності підприємства або організації, невеликих за обсягом нормативних документів посилання на сторінки не обов’язкове. Наприклад: [18]. При посиланні на непряме цитування у квадратних дужках додатково зазначається «див». Наприклад: [див. 9, с. 18].

Після списку літератури студент ставить свій підпис і дату виконання роботи. Наприкінці роботи (після додатків, якщо вони є) залишаються дві чисті сторінки для рецензії.

Строк подання роботи визначає кафедра.

Рецензування та захист курсової роботи

Курсову роботу рецензує викладач — керівник курсової роботи. У рецензії відзначаються позитивні сторони і недоліки роботи, допущена чи не допущена вона до захисту. Роботи, які не відповідають установленим вимогам, повертаються на доопрацювання. Робота з незадовільною оцінкою підлягає переробленню протягом терміну, встановленого кафедрою.

Курсова робота, яка має позитивну оцінку, допускається до захисту. На захисті студент повинен розкрити основний зміст роботи, виділити її проблемні аспекти, обґрунтувати свої висновки, відповісти на запитання викладача. За результатами захисту курсової роботи студент отримує оцінку («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), яку викладач виставляє в екзаменаційну відомість.

Оцінку «відмінно»отримує студент, у якого акуратно і правильно оформлена курсова робота, вона має цільову спрямованість, містить практичний результат і глибокий аналіз питань обраної теми, висновки про позитивні моменти і недоліки, пропозиції щодо усунення недоліків.

Оцінку «добре» одержує студент за роботу, у якій виконані всі зазначені вимоги, але є деякі недоліки методичного характеру, недостатньо аргументовані висновки й пропозиції. Робота має бути виконана правильно й акуратно.

Оцінку «задовільно»отримує студент, у якого робота містить недостатньо елементів наукового дослідження, неглибокий аналіз, висновки і пропозиції погано аргументовані, текст оформлений неакуратно.

Студент, який отримав незадовільну оцінку, не допускається до іспиту з даної дисципліни.

 

Теми курсових робіт

1. Податковий облік податку на прибуток на вітчизняних промислових підприємствах.

2. Особливості податкового обліку податку на прибуток фінансових установ.

3. Особливості податкового обліку податку на прибуток неприбуткових установ.

4. Податковий облік податку на додану вартість на промислових підприємствах.

5. Особливості податкового обліку податку на додану вартість на торгівельних підприємствах.

6. Особливості податкового обліку податку на додану вартість резидентів-експортерів.

7. Особливості податкового обліку податку на додану вартість резидентів-імпортерів.

8. Податковий облік податку з доходів фізичних осіб на великих підприємствах, фінансових групах та інших корпораціях.

9. Особливості податкового обліку податку з доходів фізичних осіб суб’єктами малого підприємництва.

10. Системи оподаткування господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва.

11. Податковий облік прямих податків на підприємствах.

12. Податковий облік непрямих податків на підприємствах.

13. Особливості податкового обліку державних зборів, які сплачуються суб’єктами господарювання.

14. Класифікація та поведінка витрат в управлінському обліку на промислових підприємствах.

15. Аналіз релевантної інформації для прийняття управлінських рішень на промислових підприємствах.

16. Податковий облік доходів фізичних осіб підприємств АПК.

17. Бюджетне планування і контроль в управлінському обліку на промислових підприємствах.

18. Податковий облік земельного та місцевих податків і зборів на промислових підприємствах.

19. Облік за центрами відповідальності на підприємствах монополістах.

20. Податковий облік на промислових підприємствах, з незначним об’ємом виробництва.

21. Особливості податкового обліку валових доходів та витрат на підприємствах з видобутку газу та переробки газового конденсату.

22. Особливості податкового обліку на промислових підприємствах при проведенні санації (ліквідації).

23. Особливості податкового обліку валових витрат доходів та витрат підприємств хімічної або енергетичної промисловості.

24. Порядок калькулювання витрат у управлінському обліку на промислових підприємствах машинобудівної галузі.

25. Особливості управлінського обліку при аналізі взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності та прибутку на промислових підприємствах.

26. Порядок обліку основних засобів та нарахування амортизації в податковому обліку на промислових підприємствах.

27. Порядок податкового обліку валових доходів та витрат на підприємствах АПК.

28. Особливості податкового обліку податку на додану вартість на підприємствах АПК.

29. Управлінський облік за центрами відповідальності в великих корпораціях.

30. Стратегічний управлінський облік на промислових підприємствах.





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.234.247.75 (0.009 с.)