У разі, якщо машина опинилася під водою

Пригоди на прибережних дорогах, паркування під занадто великим кутом, помилки при маневрі, перевищення швидкості, сильний порив вітру при русі набережною або мостом можуть стати причиною падіння автомобіля у воду. Це спричиняє наслідки, що особливо важкі: отримання поранення, коли знаходилися в машині, або коли страх перед можливими наслідками майже паралізував реакцію на те, що відбувається.

Якщо той, хто знаходиться всередині, не зазнав ушкоджень під час падіння у воду і зберігає спокій, він має достатньо часу, щоб вибратися зі своєї "клітки". Найважливіше - зберегти спроможність контролювати свою поведінку в найважчій ситуації. Автомобіль не покидають до моменту його повного занурення у воду.

Коли ви зрозуміли, що машина занурюється, перше правило, що потрібно виконати, це зачинити вікна, щоб уповільнити процес занурення. Після цього включаються фари, що можуть послужити сигналом для потенційних рятувальників (електроустаткування звичайно продовжує працювати протягом деякого часу). Якщо ви їхали самі, опускається спинка сидіння, щоб мати більше простору для рухів. Якщо ви не один, постарайтеся, по можливості, заспокоїти найнезахищеніших і зберегти спокій. У подібних обставинах необхідна максимальна зібраність, щоб діяти, не допускаючи помилок. Важливо не дати вашим пасажирам впасти у відчай. Оптимістичний погляд на речі гарантує успіх у 85% випадків. Оптимізм важливий для правильного розподілу сил і засобів.

У затонулій автомашині необхідно пошукати подушки, пакунки, якийсь одяг, підкласти їх під себе і піднятися головою до стелі. Зняти із себе усе, що може сковувати рухи або за що-нсбудь зачепитися: пальто або важкий одяг, черевики, шнурки і ремені. Коли вода заповнила салон і перевищила рівень дверей (принцип вирівнювання тиску виконаний) можна відчинити двері. Цей шлях кращий, якщо машина залишилася цілою. У протилежному випадку відчиняється вікно, висувається рука й опирається на кришку, обличчя при цьому повернене усередину, і далі головою вперед ви вибираєтеся з машини. Операція полегшується максимальною розслабленістю і гнучкістю тіла.

У випадку, якщо вікна не відчиняються, потрібно розбити скло. Звичайно, перевага віддається лобовому або задньому склу, що більші за інші. Це, проте, залежить від положення, у якому знаходиться машина після занурення і яке майже ніколи не буває горизонтальним, а також від положення пасажирів. Для того, щоб розбити скло, необхідно зачекати до останнього, далі бити тупим предметом, причому не в центр, а в кут скла, де опір менший. Для цього цілі може послужити вогнегасник, що завжди повинен бути в салоні, або радіоприймач. Іноді достатньо надавити ногами і вичавити скло з гумових прокладок, навіть не розбивши його.

У ЛІТАКУ

Існує декілька основних типів аварійних ситуацій. У повітрі, щоб правильно діяти в них, треба не тільки знати, як поводитись, але і уявно заздалегідь продумали шлях до порятунку.

Декомпресія. Швидка декомпресія звичайно починається з оглушливого ревіння: входить повітря. Салон наповнюється пилом і туманом. Різко знижується видимість. З легенів людини швидко виходить повітря, і його не можна затримати. Одночасно ймовірний дзенькіт у вухах і біль у кишечнику (розширюються гази). Не чекаючи команди, а тим більше допомоги екіпажа, негайно надягайте кисневу маску. Про те, де вона знаходиться і як нею користуватися, вам розповість стюардеса на початку польоту. Маску треба саме одягти, а не просто притиснути до носа і рота - навіть при кисні, який надійшов, ви ще можете знепритомніти і випустити маску.

Тільки після того, як ви одягли свою маску, закріпили її як слід - надайте допомогу іншим людям, які сидять поруч із вами. Не намагайтеся надати комусь допомогу до того, як самі одягли маску, навіть якщо це ваша дитина, якщо ви не встигнете допомогти собі, без кисню загинете обидва. Нижче 3-х тис. метрів кількість кисню вже є нормальною. Тому при ознаках декомпресії відразу ж після надягання маски пристебніть ремені і підготуйтеся до різкого зниження або "твердої" посадки.

Аварії під час зльоту та посадки. Про аварію такого роду вас навряд чи зможуть попередити заздалегідь. Тому найдоцільніша тактика - попередні заходи особистої безпеки перед кожним зльотом і посадкою. Наприклад, слід бути у верхньому одязі: пальто або куртка (не синтетика!) можуть захистити вас від опіків, якщо прийдеться вибиратися з пожежі. Залишайтеся у взутті, навіть якщо воно на високих підборах, на випадок, якщо вам прийдеться йти осколками, які горять, пластику тощо. Туфельки на "шпильках" жінкам варто зняти лише перед надувним трапом, не загороджуючи при цьому шлях до евакуації іншим пасажирам, і не випускати взуття з рук, щоб на землі негайно взутися.

Безумовно, треба зняти краватку, шарф, окуляри, шпильки - в екстремальній ситуації небезпечна навіть авторучка в бічній кишені піджака. Перед кожним зльотом і посадкою старанно підганяйте ремінь безпеки. Він повинен бути щільно закріплений якнайнижче на ваших стегнах. Перевірте, чи немає у вас над головою важких валіз.

Безпосередньо перед аварією, звичайно, є можливість прийняти безпечну фіксовану позу. Рекомендується зігнутися і щільно зчепити руки під колінами (або схопитися за щиколотки). Голову треба покласти на коліна, а якщо це не виходить, нахилити її якнайнижче. Ноги варто виставити поздовж, висунувши їх якнайдалі (але не під переднє крісло, яке при аварії може заклинити).

У деяких країнах рекомендується використовувати крісло перед вами для прийняття іншої фіксованої пози. На спинку крісла треба покласти руки в схрещеному положенні і голову притиснути до рук. Також витягнути ноги й упертися. І, зрозуміло, обидві пози можна приймати лише при пристебнутому ремені

У момент удару варто максимально напружитися і підготуватися до значного перевантаження. Його напрямок при більшості аварій - вперед і, можливо, вниз. Про стан усіх виходів із салону розповідає стисло стюардеса. Залишивши всі передпосадочні хвилювання, вислухайте її уважно. Обов'язково подумки уявіть свій шлях до найближчого виходу. А якщо ви сидите поруч з аварійним люком, то на вас покладається додаткова відповідальність: від того, чи зумієте ви його відчинити, залежить життя багатьох людей. Проте не завжди можна відчинити найближчий вихід (полум'я зовні, деформація фюзеляжу), тому пам'ятати треба про всі шляхи порятунку.

Для аварій на зльоті або посадці характерна раптовість, і попередження екіпажа ви можете не дочекатися, тому будьте в курсі подій за бортом (дим, різке зниження, припинення роботи двигунів), щоб прийняти фіксовану позу. Проте ні за яких обставина не покидайте свого місця до повної зупинки літака, не здіймайте паніку. Тільки професіонал може з упевненістю судити про небезпеку, яка відбувається.

Пожежа в літаку. Більшість пасажирів вважає, що під час пожежі за бортом у них буде близько п'яти хвилин після приземлення, щоб покинути літак. Проте досвід показує, що краще розраховувати на одну-дві хвилини. За статистичними даними, пожежами супроводжуються приблизно 20% аварій літаків; понад 70% людей, які потрапили в авіакатастрофу з пожежами, залишаються живими.

Важливо запам'ятати розташування виходів. При пожежі це необхідно ще й тому, що дим заважає не тільки дихати, але і бачити покажчики приладів. А найголовніше при пожежі - негайно після зупинки літака прямувати до найближчого виходу. При цьому:

- захистіть свою шкіру - на вас повинні бути пальто, шапка, ковдра;

- не дихайте димом, захищайтеся одягом, пригніться або навіть пробирайтеся до виходу рачкуючи - внизу диму менше; пам'ятаєте - дим, а не вогонь перша небезпека;

- не стійте в натовпі при виході, якщо черга не рухається, пам'ятаєте, що є інші виходи; якщо прохід завалений, пробирайтеся через крісла, опускаючи їх спинки; не беріть із собою ручну поклажу, це може коштувати вам життя; не відчиняйте запасні люки в тому місці, де зовні вогонь і дим, будьте рішучі і дисципліновані, боріться з панікою на борту будь-якими засобами, надайте максимальну допомогу стюардесі;

- не ставайте самі причиною пожежі: на борту літака треба поводитися з вогнем так, ніби ви їдете в бензовозі.

ПОЖЕЖА

Необхідно, перш за все, викликати аварійно-рятувальні підрозділи за телефоном 101 або 112. До їх приїзду, за можливості, намагатися ліквідувати пожежу своїми силами та евакуювати людей.

Засоби гасіння пожежі

Якщо виникла пожежа, відлік часу йде на секунди, тому необхідно заздалегідь знати, де і які засоби пожежогасіння розміщуються та як ними користуватися.

Не панікуйте! Відомо, що паніка серед людей навіть під час невеличкої пожежі є причиною значних жертв. Під час пожежі остерігайтеся: високої температури, задимленості та загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалів. Небезпечно входити в зону задимлення.

Необхідно гасити пожежу усіма підручним засобами (вогнегасниками, водою, піском, покривалами, одягом).

Найбільш розповсюдженими підручними засобом є вода, проте потрібно пам’ятати, що її не можна використовувати у випадку загорання електричної апаратури (оскільки вода проводить електричний струм), а також легкозаймистих речовин (бензин, ацетон, спірт) і для заливу речовин, котрі при реакції з водою виділяють токсичні гази (сода, калій, карбід кальцію).

Для гасіння пожежі також використовують пісок. Він може знадобитися для невеликих пожеж, проте він не підходить для гасіння легкозаймистих речовин, оскільки він осідає на дно, а речовина продовжує горіти. Якщо загорівся мотор автомашини і немає інших засобів, то можна використати пісок або землю.

Є і інші підручні засоби. Можна обмотати просту мітлу мокрою ганчіркою і збивати нею полум’я. Таким же чином можна використати зелені гілки або палки.