Львівський держаний університет безпеки життєдіяльності

МНС УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ПРАВИЛА ОСОБИСТОЇ

БЕЗПЕКИ

НА КОЖЕН ДЕНЬ

Методичні вказівки для практичних занять

з дисципліни «Безпека життєдіяльності»

для студентів та курсантів за усіма напрямами підготовки

ЛЬВІВ - 2012

Методичні вказівки для практичних занять з дисципліни «Безпека життєдіяльності» для студентів та курсантів за усіма напрямами підготовки. – Львів, 2012. – 39 с.

 

 

Розробники: Станіславчук О.В., к.т.н., ст. викладач кафедри промислової безпеки та охорони праці

 

Програма нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» затверджена на засіданні кафедри промислової безпеки та охорони праці

Протокол від “____”________________20__ року № ___

 

Завідувач кафедри промислової безпеки та

охорони праці ___________________________________________ (доц. Мірус О.Л.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

 

НЕБЕЗПЕКИ ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ

ВИВЕРЖЕННЯ ВУЛКАНІВ

За руйнівною дією та кількістю енергії, яка виділяється при виверженні вулкана, саме це стихійне лихо належить до найнебезпечніших для життєдіяльності людства. Під попелом та лавою гинули цілі міста.

На земній кулі налічується приблизно 600 активних вулканів, тобто таких вулканів, які після більш-менш тривалої перерви можуть знову ожити. Більшість з них розташована на стиках тих ділянок земної кори, які називаються тектонічними плитами. Ці рухливі пласти мають товщину від 60 до 100 км й плавають на поверхні в'язкої магми. Найбільш активні вулканічні зони знаходяться навколо Індонезії, на західному узбережжі Американського континенту та на східному узбережжі Тихого океану.

Шляхом спостережень вдалося з'ясувати розміри зон небезпечного впливу вулканів. Лавовий потік під час великих вивержень розповсюджується до 30 км, інколи досягає 100 км. Розпечені гази становлять небезпеку в радіусі декількох кілометрів. До 400-500 км розповсюджується зона випадіння кислотних дощів, які викликають опіки у людей, отруєння рослинності, ґрунту. Селеві потоки, які виникають на вершинах вулканів під час раптового танення снігу та льоду в період виверження, мають довжину до 100-300 км.

Розроблені та застосовуються заходи захисту та зменшення негативного впливу вулканічної діяльності.Для запобігання негативному впливу потоку лави використовують метод відведення його в бік від населених пунктів шляхом створення штучного русла за допомогою вибухівки, яку скидають з літака; застосовують дамби для охолодження лавових потоків водою.

Заходи, які варто вжити, коли не потрібна евакуація:

• не панікуйте, залишатися вдома, закривши двері і вікна;

• якщо комусь потрібна допомога, то виходити з будинку, надягнувши теплі речі, бажано незаймисті (ніколи із синтетики), захистивши ніс і рот зволоженою ганчіркою;

• не укриватися в підвалах, щоб не бути похованим під прошарком бруду;

• не користуватися автомобілем;

• не дзвонити, а отримати інформацію по радіо;

• запастись водою;

• стежити за тим, щоб падіння розпеченого каміння не стало причиною пожеж, які варто відразу гасити, за першої нагоди - очистити дахи від попелу;

• запросити спеціалістів для перевірки безпечності будинку.

 

 

ЗЕМЛЕТРУС

Щорічно вчені фіксують близько 1 млн. сейсмічних і мікросейсмічних коливань, 100 тис. з яких відчуваються людьми та 1000 завдають значних збитків.

Ті місця, в яких стикаються між собою тектонічні плити, є сейсмічно небезпечними зонами, тобто рух плит уздовж їхніх границь супроводжується землетрусами. Землетруси з особливо важкими наслідками відбуваються там, де дві тектонічні плити не просто труться одна об одну, а зіштовхуються. Це причина найбільш руйнівних землетрусів. Вчені-геофізики виділили два головних сейсмопояси: Середземноморський, що охоплює південь Євразії від Португалії до Малайського архіпелагу, та Тихоокеанський, що оперізує береги Тихого океану. Вони включають молоді гірські пояси: Альпи, Апенніни, Карпати, Кавказ, Гімалаї, Крим, Кордильєри, Анди, а також рухомі зони підводних океанів материків.

Місце, де зсуваються гірські породи називають гіпоцентром або осередком землетрусу. Епіцентр — точка на поверхні землі, що знаходиться прямо над гіпоцентром.

Коливання земної кори передається сейсмічними хвилями. Найсильніші вони в гіпоцентрі. З віддаленням від нього хвилі слабшають.

Для реєстрації землетрусів в наш час використовують 12-тибальну шкалу - MSK-64.

Основними характеристиками землетрусів є: глибина осередку, магнітуда, інтенсивність енергії на поверхні землі. Глибина осередку землетрусу зазвичай перебуває в межах від 10 до 30 км, в деяких випадках вона може бути значно більша. Магнітуда характеризує загальну енергію землетрусу, яка вимірюється за сейсмограмою на відстані 100 км від епіцентру.Інтенсивність — це показник наслідків землетрусів, який характеризує розмір збитків, кількість жертв та характер сприйняття людьми психогенного впливу.

Землетруси переважно бувають у вигляді серії поштовхів, головний з яких має найбільшу магнітуду. Сила, число та тривалість поштовхів суто індивідуальні для кожного землетрусу. Тривалість поштовхів переважно досягає декількох секунд. Помітний струс поверхні землі від головного поштовху триває від 30 до 60 с, або навіть до 3-4 хв. Більш слабкі поштовхи можуть тривати з інтервалами в декілька діб, тижнів, місяців та навіть років.

На сьогодні відсутні надійні методи прогнозування землетрусів та їх наслідків. Однак за зміною характерних властивостей ґрунту, незвичайною поведінкою живих організмів перед землетрусом ученим досить часто вдається складати прогнози.

Провісниками землетрусів є: швидке зростання частоти слабких поштовхів; деформація земної кори, яка визначається спостереженнями із супутників або зйомкою на поверхні землі за допомогою лазерних джерел світла; зміна відношення швидкостей розповсюдження поздовжніх і поперечних хвиль напередодні землетрусу; зміна рівня ґрунтових вод у свердловинах; вміст ріадону у воді тощо.

Крім цього, ознаками близького землетрусу є:

- запах газу, де раніше цього не відзначалось;

- тривога птахів та домашніх тварин;

- іскри між близько розміщеними дротами;

- голубе освітлення внутрішньої поверхні будинків.

В Україні сейсмічно небезпечними районами є

1. Тячів – Мукачеве – Свалява – глибина 6-12 км, сила поштовхів до 7 балів.
2. Буковина (6 балів).
3. Гори Вранча – глибина 80-160 км, сила поштовхів до 8-9 балів.
4. Одеська обл. – сила поштовхів до 7-8 балів.
5. Крим – глибина 20-40 км, сила поштовхів до 8-9 балів.
6. Приазов’я – сила поштовхів до 5-6 балів.

Першість за кількістю землетрусів у світі утримують Японія та Чилі: понад 1000 в рік, або 3 на день.

Запобіжні заходи після попередження про можливість землетрусу. У разі землетрусу ґрунт відчутно коливається відносно недовгий час — тільки декілька секунд, найдовше — хвилину за дуже сильного землетрусу. Ці коливання неприємні, можуть викликати переляк. Тому дуже важливо зберігати спокій. Якщо відчувається здригання ґрунту чи будинку, слід реагувати негайно, пам'ятаючи, що найбільш небезпечні є предмети, які падають.

Необхідно закріпити шафи, полиці, стелажі, розмістити меблі таким чином, щоб у випадку падіння вони не загороджували вихід, не блокували двері, не наносили травми. Спальні місця розміщують на достатній віддалі від великих вікон, скляних перегородок. Над ліжками і диванами не повинно бути важких полиць, масивних картин або інших предметів.

Перебуваючи у приміщенні, слід негайно зайняти безпечне місце. Це отвори капітальних внутрішніх стін (наприклад, відчинити двері з квартири), кути, утворені ними. Можна заховатись під балками каркасу, під несучими колонами, біля внутрішньої капітальної стіни, під ліжком чи столом. Слід пам'ятати, що найчастіше завалюються зовнішні стіни будинків. Необхідно триматися подалі від вікон та важких предметів, які можуть перекинутися чи зрушити з місця.

Зауважити місця, де може виникнути пожежа і тримати біля них протипожежні засоби - відро з піском, вогнегасник (можна автомобільний). В квартирі не повинно бути легкоспалахуючих або отруйних рідин, їх заздалегідь потрібно винести із квартири.

Біля дверей тримати рюкзак або господарську сумку, де мають бути речі першої необхідності: ковдра, теплий одяг, аптечку першої допомоги з набором перев'язувальних і лікарських засобів, документи, гроші, електричний ліхтарик, сірники, а також запас консервованих харчових продуктів і питної води, розрахований на перші 3-5 днів.

За можливості підготувати для тимчасового перебування садовий будиночок, гараж або інше пристосоване приміщення, де створити запас необхідних речей, одягу, взуття, води, продуктів харчування, обладнати спальні місця. Репродуктор радіотрансляції повинний бути постійно ввімкненим для отримання інформації про землетрус, можливість виникнення якого прогнозується, та інші повідомлення і розпорядження владних органів.

Якщо Ви знаходитесь у приміщенні під час землетрусу. Якщо землетрус виник під час вашого перебування у будинку, найкраще за все протягом перших 15-20 секунд вибігти із нього на відкрите місце, якщо немає змоги це зробити – знайти прикриття під портиком у вході в під’їзд. Перебуваючи всередині багатоповерхового будинку, не поспішайте до ліфтів чи сходів. Сходові прольоти та ліфти часто обвалюються під час землетрусу.

Якщо не вдалось вибігти на вулицю, потрібно розкрити вхідні двері квартири і стати в них або поблизу несучих стін та колон, оскільки головна небезпека виникає від падіння внутрішніх стін, стель, люстр. Можна сховатись під стіл, у шафу і закрити обличчя руками, щоб не поранитись битим склом, картинами, світильниками. У всіх випадках потрібно триматись на певній відстані від вікон і скляних перегородок, не можна виходити на балкони. Ні в якому разі не можна використовувати відкритий вогонь, оскільки може існувати небезпека витоку газу. Як тільки закінчилась перша серія поштовхів, по можливості, залишити приміщення, але перед тим закрити водопровідні крани, відключити газ та електроенергію.

Після припинення поштовхів потрібно терміново вийти на вулицю, відійти від будівель на відкрите місце, щоб уникнути ударів уламків, які падають. Не можна користуватись ліфтом – це небезпечно. Виходити з будинку потрібно сходами, притиснувшись спиною до стіни. На виході з будинку не можна створювати тисняву в дверях.

Якщо Ви знаходитесь не дома:

Ø • направлятися до вільних просторів, віддалених від будинків, електромереж та інших об'єктів;

Ø • уважно стежити за карнизами або стінами, що можуть упасти, триматися подалі від веж, дзвонів, водоймищ;

Ø • піти з зони біди, при неможливості зробити це - знайти укриття під портиком (дахом) входу в під'їзд;

Ø • стежити за небезпечними предметами, що можуть виявитися на землі (дроти під напругою, скло, зламані дошки);

- не ховатися поблизу гребель, річкових долин, на морських пляжах і берегах озер: вас може накрити хвиля від підводних поштовхів;

забезпечити себе питною водою;

надати допомогу іншим.

Якщо Ви знаходитесь на відкритому просторі. Якщо землетрус виник під час вашого перебування на вулиці, потрібно відійти подалі від будинків і ліній електропередач. Не можна близько підходити до обірваних контактних проводів трамвайних і тролейбусних ліній. Не підходьте близько до місця пожежі. Не можна ховатися поблизу дамб, долин річок та морських пляжів – може накрити хвиля від підземних поштовхів.

Під час перебування в автомобілі, автобусі або іншому транспорті, краще зупинитись і залишатись на місці до закінчення поштовхів. В автобусі не потрібно бити вікна і кидатись до дверей, створюючи тим самим паніку і можливість травм. Водії автобусів, трамваїв, тролейбусів самі зупинять транспортний засіб і відкриють двері.

Перебуваючи в автомобілі, що рухається, слід повільно загальмувати подалі від високих будинків, мостів чи естакад. Необхідно відкрити двері і залишатись в машині до припинення поштовхів. Не дозволяти людям у салоні панікувати. Не зупинятися під мостами, шляхопроводами, лініями електропередачі, балконами, карнізами, деревами, які за цих умов становлять загрозу. При паркуванні машини не загороджувати дорогу іншим транспортним засобам. Найкраще рішення, якщо його прийняти вчасно, це покинути місто.

Якщо Ви опинилися під уламками. Основне правило – це дихати глибоко, що дозволить не впасти у відчай або допоможе уникнути паніки. За необхідності надати собі першу допомогу та тим, хто її потребує. Потрібно вижити любою ціною, при цьому велике значення має наскільки людина здатна фокусуватися на позитивних думках. Потрібно вірити, що допомога прийде обов’язково. Пам’ятайте, що людина здатна витримати спрагу та голод протягом доволі значної кількості діб, якщо не буде дарма витрачати енергію. Якщо не вистачає повітря, не запалюйте свічку, що споживає кисень.

Необхідно пристосуватися до обставин, пошукати у кишенях або поблизу предмети, котрі могли б надавати світлові або звукові сигнали (наприклад, батарейки, або будь-який предмет, котрий при падінні на труби або стіни привернув до себе увагу).

Якщо єдиним шляхом виходу є вузький лаз, потрібно протиснутися в нього. Для цього необхідно розслабивши м’язи, поступово протискуватися, притиснувши лікті до боків, і рухатися вперед ногами як черепаха.

У громадському місці. Головну небезпеку становить юрба, що, піддавшись паніці, біжить, не розбираючи дороги, у цьому випадку постарайтеся вибрати безпечний вихід, ще не помічений юрбою. Намагайтеся не падати, інакше ви ризикуєте бути розтоптаним, не маючи найменшої можливості піднятися. Схрестіть руки на животі, щоб не зламати грудну клітину. Намагайтеся не виявитися між юрбою і перешкодою.

У машині:

• не дозволяти людям панікувати;

• не зупинятися під мостами, шляхопроводами, лініями електропередачі;

• при паркуванні машини не загороджувати дорогу іншим транспортним засобам;

• їхати і зупиняти автомобіль подалі від балконів, карнізів і дерев;

• якщо можна, краще не користуватися автомобілем, а пересуватися пішки;

• найкраще рішення, якщо його прийняти вчасно, це покинути місто.

У поїзді або в метро. Будьте готові до того, що як тільки відбудеться поштовх, можливо, буде відключена електроенергія; вагон зануриться в темноту, але, незважаючи на це, ви не повинні панікувати. Підземні станції у випадку землетрусу є безпечним місцем: металоконструкції дозволяють добре протистояти поштовхам.

Після повернення додому. Огляньте, чи зазнав будинок серйозних ушкоджень; не користуватися ні сірниками, ні електровимикачами, оскільки може існувати небезпека витікання газу.

ЗСУВИ

Зсуви - це ковзкі зміщення мас гірських порід униз схилом, які виникають через порушення рівноваги. Зсуви виникають через ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вимивання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини тощо. Тільки швидкі зсуви можуть спричиняти катастрофи з людськими жертвами. Об'єм порід, які зміщуються при зсувах, перебуває в межах від декількох сот до багатьох мільйонів кубічних метрів.

Найзначніші осередки зсувів на території України зафіксовані на правобережжі Дніпра, на Чорноморському узбережжі, в Закарпатті та Чернівецькій області.

Зсуви руйнують будівлі, знищують сільськогосподарські угіддя, створюють небезпеку при добуванні корисних копалин, викликають ушкодження комунікацій, водогосподарських споруд, головним чином гребель.

Найбільш дійовими заходами для запобігання зсувів є відведення поверхневих вод, штучне перетворення рельєфу (зменшення навантаження на схили), фіксація схилу за допомогою підпорів.

Правила поведінки під час зсувів. Існують попередні ознаки руху гірських порід та глиняних мас: утворення нових тріщин у ґрунті, неочікувані тріщини у внутрішніх і зовнішніх стінах, водопроводах, асфальті тощо. У місцях підвищеної небезпеки пересуватися обережно: потрібно кинути декілька камінців у навислу скелю, щоб переконатися чи є вже ознаки зсуву. І якомога швидше покинути небезпечну зону.

CЕЛІ

Виникають у басейнах невеликих гірських річок внаслідок злив, інтенсивного танення снігів, проривів завальних озер, обвалів, зсувів, землетрусів.

Селі — це паводки з великою концентрацією ґрунту, мінеральних часток, каміння, уламків гірських порід (від 10-15 до 75% об'єму потоку).

«Сель» (сайль) — з арабської - бурхливий потік, тобто за зовнішнім виглядом селевий потік — це шалено вируюча хвиля висотою з п'ятиповерховий будинок, яка мчить ущелиною з великою швидкістю. Селі виникають у багатьох країнах — у деяких районах Індії та Китаю, Туреччини та Ірану, в гірських районах Північної та Південної Америки, Кавказу, Середньої Азії та Казахстану. В Україні селеві потоки трапляються в Карпатах та Криму.

За складом твердого матеріалу, який переносить селевий потік, їх можна поділити на:

- грязьові (суміш води з ґрунтом при незначній концентрації каміння, об'ємна вага складає 1,5-2 т/куб.м,);

- грязекам'яні (суміш води, гравію, невеликого каміння, об'ємна вага — 2,1-2,5 т/куб.м);

- водокам'яні (суміш води з переважно великим камінням, об'ємна вага — 1,1-1,5 т/куб.м.

У Карпатах найчастіше трапляються водокам'яні селеві потоки невеликої потужності, у Середній Азії — грязьові потоки.

Швидкість селевого потоку зазвичай становить 2,5 -4,5 м/с, але під час прориву заторів вона може досягати 8-10 м/с і більше. Небезпека селів не тільки у їхній руйнівній силі, а й у раптовості їх появи. Засобів прогнозування селів на сьогодні не існує, оскільки наука точно не знає, що саме провокує початок сходження потоку. Однак відомо, що необхідні дві основні передумови - достатня кількість уламків гірських порід і вода. Разом з тим, для деяких селевих районів встановлені певні критерії, які дозволяють оцінити вірогідність виникнення селів.

Засоби боротьби з селевими потоками досить різноманітні: будівництво гребель, каскаду запруд для руйнації селевого потоку, стінок для закріплення відкосів тощо.

А ось яких запобіжних заходів повинен вжити кожний:

• покинути небезпечну зону; повідомити владі про наявність ознак наближення селю;

• у місцях підвищеної небезпеки пересуватися з дуже уважно;

• вжити заходів обережності, кинувши попередньо декілька камінчиків у небезпечну скелю, щоб переконатися, чи є вже перші ознаки селю, що насувається;

• дізнатися про існування спеціальних планів щодо захисту людей, для того, щоб бути готовим брати участь у їхньому виконанні. Надавати допомогу людям, які потрапили в селевий потік, використовуючи дошки, палки, мотузки та інші засоби; виводити людей з потоку в напрямку його руху, поступово наближаючись до краю.

ПОВЕНІ

За даними ЮНЕСКО, від повеней у XX ст. загинуло 9 млн. осіб. Недарма в народі кажуть, що найстрашніші для людини це вода і вогонь. Повені завдають і великих матеріальних збитків — в деяких країнах до 50% їх національного прибутку. Тільки за рік збитки у всьому світі становлять мільярди доларів. Збитки від повеней зростають. Суттєвим фактором, який сприяє зростанню збитків від повеней, є техногенний вплив на природне середовище. Йдеться, передусім, про вирубування лісів. Кількість повеней зростає також зі збільшенням кількості міст.

Повінь — це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним таненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо. Повені завдають великої матеріальної шкоди та призводять до людських жертв. Значні, до катастрофічних, повені відбуваються на морських узбережжях, в тому числі і в помірних широтах. Зазвичай вони пов'язані з циклонами, штормовими вітрами, рідше з вулканічною діяльністю та землетрусами (цунамі). Найчастіше затоплення узбереж спостерігається в країнах північно-західної Європи (Англія, Бельгія, Голландія, Німеччина). Руйнування спричинені не тільки морськими хвилями, які сягають 3-4 і більше метрів заввишки, але й значними повенями, пов'язаними з виходом рік з берегів. Території затоплення досягають декількох десятків кілометрів завширшки й сотень завдовжки.

Значного лиха завдають людству цунамі — велетенські хвилі, які викликають підводні землетруси. Висота цих хвиль досягає 20 м. Хвилі все знищують на своєму шляху й затоплюють великі території. До небезпечних районів, які потерпають від цунамі, належать Японія, Філіппіни, острови Індонезії (узбережжя островів Ява, Суматра).

Повені періодично спостерігаються на більшості великих річок України: Дніпрі, Дністрі, Прип'яті, Західному Бузі, Тисі та ін. На невеликих річках та в районах, де взагалі немає визначених русел повені формуються внаслідок зливових опадів. Повені, викликані нагоном води, виникають переважно внаслідок сильних вітрів на пологих ділянках узбережжя Азовського та Чорного морів і небезпечні вони передусім своєю раптовістю, висотою хвилі та високим підйомом води.

Наслідки повеней:

• затоплення шаром води значної площі землі; ушкодження та руйнування будівель та споруд;

• ушкодження автомобільних шляхів та залізниць;

• руйнування обладнання та комунікацій, меліоративних систем;

• загибель свійських тварин та знищення врожаю сільськогосподарських культур;

• вимивання родючого шару ґрунту;

• псування та нищення сировини, палива, продуктів харчування, добрив тощо;

• загроза інфекційних захворювань (епідемії); погіршення якості питної води;

• загибель людей.

Від надійного та завчасного прогнозування повені залежить ефективність профілактичних заходів і зниження збитків. Основними заходами боротьби з повенями є: насадження лісозахисних смуг, оранка ґрунту поперек схилу, збереження узбережних смуг рослинності, терасування схилів, регулювання паводкового стоку за допомогою водосховищ, влаштування дамб, розчищення та заглиблення окремих ділянок русла ріки, руйнування криги вибухами за 10-15 днів до початку льодоходу, а також ландшафтно-меліоративні заходи.

СНІГОВІ ЛАВИНИ

Снігові лавини виникають так само, як і інші зсувні зміщення. Сили зчеплення снігу переходять певну межу, і гравітація викликає зміщення снігових мас вздовж схилу. Великі лавини виникають на схилах 25-60° через перевантаження схилу після значного випадіння снігу, частіше під час відлиги, внаслідок формування в нижніх частинах снігової товщі горизонту розрихлення.

Причини сходження снігових лавин:

- перенапруження снігового покрову; - різкий порив вітру;

- звукова хвиля; - різка зміна метеорологічних умов.

Рухаючись зі швидкістю майже 200 км/год, лавина спустошує все на своєму шляху. Небезпека руйнівної сили лавини полягає ще в тому, що сніговий вал жене поперед себе повітряну хвилю, а повітряний таран більш небезпечний, ніж удар снігової маси — перевертає будинки, ламає дерева, контузить і душить людей. Така хвиля повітря мало чим відрізняється від викликаної вибухом великої бомби, сила її удару досягає до 200 т/м².

Існує пасивний та активний захист від лавин. Пасивний захист полягає у невикористанні лавинонебезпечних схилів або встановленні на них загороджувальних щитів. Активний захист передбачає обстріл лавинонебезпечних схилів, що спричиняє сходження невеликих, безпечних лавин, запобігаючи таким чином накопиченню критичних мас снігу.

Правила поведінки під час сходження снігової лавини. Ніколи не ризикуйте в горах, відразу після сильного снігопаду не пересувайтеся схилами із нахилом понад 30 градусів. Підкоряйте схили на можливо більшій висоті, переміщайтеся рано вранці з великою обережністю. Носіть із собою електронні пошукові прилади. Одержуйте інформацію про лавини із спеціальних бюлетенів.

У разі сходження лавини намагайтеся сховатися під скелею, за стовбуром великого дерева, ляжте на землю обличчям вниз і охопіть голову руками (для захисту від ударів каменів і шматків льоду), захистіть ніс і рот, щоб не задихнутися полою одягу.

Якщо вас захопило сніговою лавиною:

- необхідно зробити все, щоб опинитись на її поверхні (звільнитись від вантажу, намагатись рухатись вверх, рухи як при плаванні);

- якщо це не вдається, то потрібно намагатися закрити обличчя курткою, щоб створити повітряну подушку (сніговий пил потрапляє в ніс і рот — людина задихається);

- коли ви закінчили пересуватися, спробуйте звільнити простір перед носом і грудьми;

- щоб визначити у якому напрямку просуватися, необхідно розтопити у руці сніг і простежити за напрямком падіння краплі, відповідно, рухатися треба у зворотному напрямку;

- починайте тілом розсовувати сніг навколо себе і поступово рухайтеся вгору, на повітря, переміщаючи сніг під ноги і утоптуючи його;

- включіть сирену або радіоприймач для подачі сигналу рятувальникам про ваше місцезнаходження

- не панікуйте, вірте, що допомога прийде;

- заощаджуйте сили, щоб не так швидко витрачати кисень; переборіть бажання заснути.

- вирушаючи в гори, необхідно мати при собі лавинні мотузки яскравого кольору; мотузку намагатися викинути на поверхню, щоб завдяки мотузці людину, яка потрапила в снігову лавину, могли знайти.

УРАГАНИ

Вітри можуть бути руйнівними і набагато небезпечнішими від багатьох стихій.

Для вимірювання сили вітру використовують 12-бальну шкалу Ф.Бофорта, що розподіляє їх залежно від швидкості переміщення. Вітер силою в 9 балів відповідає швидкості від 20 до 24 м/с, руйнує старі будівлі, зриває дахи з будівель і називається штормом. Шторми найнебезпечніші на морських узбережжях та в гирлах великих річок, шторм жене величезні хвилі висотою понад 10 м. Ці хвилі заливають узбережжя і руйнують все, що не зруйнував вітер.

Якщо швидкість вітру досягає 32 м/с, то це — ураган. Ураганами називають також тропічні циклони, які виникають в Тихому океані поблизу узбережжя Центральної Америки. На Далекому Сході і в районах Індійського океану урагани (циклони) мають назву тайфунів. Діаметр урагану може досягати 900 км, а швидкість обертання повітряних мас доходить до 500 км/год, в цьому і полягає його руйнівна сила.

У центрі кожного тропічного циклону утворюється область дуже низького тиску з високою температурою. Це і є «око тайфуну». Його діаметр 10-30 км. Швидкість вітру в тропічному циклоні до 400 км/год. Коли ураган наближається до узбережжя, він жене поперед себе величезні маси води. Штормовий вал, який супроводжується зазвичай зливами і смерчами, шалено налітає на узбережжя і нищить усе живе.

Сьогодні існують сучасні методи прогнозування ураганів. Кожне підозріле скупчення хмар, де б воно не виникало, фотографується метеорологічними супутниками з космосу, літаки метеослужби летять до «ока тайфуну», щоб отримати точні дані. Ця інформація закладається в комп'ютери, щоб розрахувати шлях і тривалість урагану та заздалегідь сповістити населення про небезпеку.

Дуже небезпечним явищем є смерчі, вони трапляються частіше, ніж урагани й тайфуни. Щорічно в Америці спостерігається близько 900 смерчів, які там називають торнадо. Найчастіше це стихійне лихо трапляється на території штатів Техас і Огайо, де від нього гине в середньому 114 осіб на рік.

Смерчі утворюються тоді, коли стикаються дві великі повітряні маси різної температури і вологості, до того ж в нижніх шарах повітря тепле, а в верхніх — холодне. Тепле повітря, зазвичай, піднімається вгору й охолоджується, а водяна пара, яка міститься в ньому, випадає дощем. Але коли збоку починає дути вітер, котрий відхиляє вбік потік теплого повітря, що піднімається вгору, то виникає вихор, швидкість якого досягає 450 км/год.

Смерч спричиняє: нищення будівель, пожежі, руйнування різноманітної техніки, вихрові рухи повітряних потоків смерчу здатні піднімати машини, потяги, мости тощо. І водночас смерчі здатні на дивні речі. В одному місці вихор підняв у повітря будинок з трьома його мешканцями, повернув його на 360° і опустив на землю без жодного ушкодження.

Трапляються смерчі і в Україні, південні смерчі спостерігаються на Чорному та Азовському морях.

Деякі правила поведінки під час ураганів:

- отримавши повідомлення про ураган, необхідно щільно зачинити двері, вікна;

- з дахів та балконів забрати предмети, які при падінні можуть при падінні травмувати людину;

- в будівлях необхідно триматися подалі від вікон, щоб не отримати травми від осколків розбитого скла;

- найбезпечнішими місцями під час урагану є підвали, сховища, метро та внутрішні приміщення перших поверхів цегляних будинків;

- коли ураган застав людину на відкритій місцевості, найкраще знайти укриття в западині (ямі, яру, канаві);

- ураган може супроводжуватись грозою, необхідно уникати ситуацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач тощо.

ШТОРМИ

Запобіжні заходи після штормового попередження. Отримавши повідомлення про ураган, необхідно щільно зачинити двері, вікна, слухові вікна і люки на горищах, а великі вікна і вітрини закрити дошками. З дахів та балконів необхідно забрати предмети, які при падінні можуть при падінні травмувати людину. Скло вікон заклеїти смугами паперу або тканини. Потрібно створити невеликі запаси води, харчових продуктів, лікарських засобів. Радіоприймачі і телевізори потрібно тримати увімкненими і слідкувати за повідомленнями. Загасити вогонь у пічках (іскри можуть призвести до пожеж).

БУРЕВІЇ

Правила поведінки під час буревію. В будівлях необхідно триматися подалі від вікон, щоб не отримати травми від осколків розбитого скла. Найбезпечнішими місцями під час урагану є підвали, сховища, метро та внутрішні приміщення перших поверхів цегляних будинків. Не можна виходити на вулицю відразу після ослаблення вітру, тому що через декілька хвилин пориви вітру можуть повторитись.

Якщо Ви знаходитесь на відкритому просторі. Під час бурі на відкритій місцевості краще всього перечекати її у рові, ямі, яру: необхідно лягти на дно заглибини і щільно притиснутись до землі. Якщо Ви опинилися на вулиці, намагайтеся сховатися у ближній будівлі, підвалі або канаві. Рухайтесь по можливості боком до вітру, прикриваючи обличчя від піску та бруду. Ураган може супроводжуватись грозою, тому необхідно уникати ситуацій, за яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач тощо.

Правила поведінки під час снігових заметів та буранів. Потрібно обмежити усіляке пересування, особливо в сільській місцевості, і завчасно підготуватися до негоди: запастися продуктами, водою; загерметизуйте житлові приміщення – це допоможе зберегти тепло і зменшити витрату палива.

Під час буранів уникайте виходити на вулицю, не випускайте з будинку дітей. Для переходів в інші будівлі і приміщення користуйтеся протягнутими до них мотузками, інакше ви можете збитися убік і замерзнути. Почувши недалеко крик про допомогу, прив'яжіть до поясу довгий мотузок (другий кінець прикріпіть до дверей) і рухайтеся по колу, поступово розмотуючи мотузок, до виявлення людини, що заблукала.

Якщо буран застав вас у дорозі (в автомобілі), подавайте звукові і світлові сигнали, повісьте на жердину (на антену) шматок яскравої тканини. Не покидайте автомобіль, якщо не впевнені, що знайдете поряд допомогу. Постарайтеся не заснути при включеному двигуні – можна отруїтися вихлопними газами.

Правила поведінки під час грози. Якщо Ви знаходитесь на відкритому просторі, негайно слід позбутись усіх металевих предметів, які є на вас чи при вас: лопати, сокири, ножі, браслети, навіть годинники - покладіть у захищеному місці далі від себе. Ні в якому випадку не користуйтесь мобільним телефоном, відомі випадки, коли саме він притягував блискавку.

Не можна ховатися біля одиноких дерев, зупинятися на галявині та біля водоймищ, не рекомендується під час руху притулятися до скель і відвислих стін. Не ховайтеся у невеликих спорудах, хатинах, будинках, наметах, і особливо серед острівців дерев, краще в такому випадку затаїтись у якомусь заглибленні. Бігти до сховища слід нешвидко і злегка пригнувшись, а не випростаним у весь зріст - розряди контактують із вищими точками, якою і може бути людська голова.

Перебуваючи у сховищі, ноги тримайте вкупі, тим самим звузивши площу можливого ураження розрядом. Не лягайте на землю, а краще сядьте, злегка нагнувши голову, аби вона не була вище предметів, які довкола вас. Якщо відчули у схованці, що оточуючі вас предмети або частина споруд, скажімо, паркан, наче дзижчать чи якось відлунюють, негайно поміняйте схованку, яка стала небезпечною.

Якщо вас двоє чи більше - не скупчуйтесь в укритті разом, а ховайтеся поодинці - можливе ураження блискавкою спричинить трагедію одному, а не всім, бо розряд, як відомо, перебігає через контакт людських тіл. Навіть під час невеликої або ж короткочасної грози негайно припиніть прогулянку на велосипеді або верхи на коні - веломашину поставте подалі від себе, а коня прив'яжіть, бажано не до високого дерева і не до металевого стовпа чи паркану.

Якщо гроза застала вас у човні на річці, або ви плавали у цей час, то найбезпечніше вибратися з води на берег, а якщо це неможливо, то намагайтеся сидіти у човні нерухомо, витягши весла, а вплав слід добиратися повільно, спокійно, не розмахуючи руками.

Якщо Ви знаходитесь у приміщенні, негайно зачиніть всі кватирки, вікна, двері, бо протяги можуть "затягти" сюди блискавку. Перебувайте подалі від вікон, де можливі протяги, електроприладів, труб, взагалі будь-якого металевого начиння.

Вимкніть усі електричні предмети (комп’ютер, телевізор, радіо тощо). Загасіть електричні світильники. Утримайтеся дзвонити по телефону, але якщо це необхідно - то зробіть це одразу ж після чергового грозового розряду, швидко використавши невеличку паузу до наступного розряду

У квартирах не користуйтеся водогоном; не слід умиватися над раковинами або ваннами, в жодному разі не митися у ваннах, негайно припинити це при перших спалахах блискавиць чи ударах грому.

Якщо Ви опинилися біля кульової блискавки, не робіть різких рухів, потрібно завмерти на місці.

ПРИРОДНІ ПОЖЕЖІ

Причинами виникнення пожеж є недбала поведінка людей з вогнем, порушення правил пожежної безпеки, природні явища (блискавка, посуха). Відомо, що 90% пожеж виникає з вини людини і тільки 7-8% спричинені блискавками.

Під час пожеж вигорає родючий шар ґрунту, який утворювався протягом тисячоліть. Після поже