Соціально-моральний розвиток

ФОРМУВАННЯ ОСНОВ МОРАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ

Вікові можливості дитини

На п'ятому році життя під впливом виховання починають форму­ватися почуття, які виражають стійкіше ставлення до людей і явищ, з'являються бажання бути корисним для людей, увага до їхніх потреб, формується почуття відповідальності за доручену справу, результат якої важливий для інших. На тлі подальшого зростання потреби в співпраці з ровесниками все виразніше проявляється потреба в доброзичливій увазі з боку товариства. Саме в цьому віці діти усвідомлюють своє місце в групі однолітків. На цьому ґрунті чітко проглядається вибіркове ставлення до партнера по спілкуванню. Ставлення до ровесників стає дружелюбним, формується вміння підпорядковувати свої бажання вимогам інших дітей і дорослих. У цьому віці яскраво проявляється позиція "захисника" норм поведінки, еталоном яких є дорослий. Помітні зміни бачимо у сфері куль­тури спілкування дітей із дорослими. Якщо у стосунках із близькими дорослими діти цього віку довірливі, впевнені, зацікавлені в контактах, то в присутності стороннього дорослого їм притаманні сором'язливість і неспокійний стан.

У групі дітей п'ятого року життя нового значення набуває виховання культури трудової діяльності, де формується відповідальність за доручену справу, розуміння значення результатів своєї праці для інших. Діти про­являють здатність долати труднощі на шляху до бажаної мети.

Виховання культури поведінки ускладнюється тим, що, ставлячи перед дітьми нові вимоги, педагог повинен постійно закріплювати уже сформовані в молодших групах навички й уміння.

Освітні завдання

· Формувати моральну позицію дитини, ціннісні орієнтири, інтереси та потреби.

· Виховувати позитивні почуття до рідних, повагу до старших.

· Сприяти розвиткові дружніх взаємин між дітьми, проявів турбо­ти про ровесників та інших дітей.

· Виховувати ініціативність у становленні товариських взаємин із однолітками, вміння проявляти турботу про молодших дітей.

Духовне виховання

Формувати у дітей звичку не брати без дозволу чужих іграшок та інших чужих речей.

Виховувати дружелюбне ставлення до інших дітей: не жалітися і не наговорювати дорослому на іншу дитину, вміти допомогти, не заздрити порадіти успіху іншої дитини, просити вибачення, коли образив товари­ша, не конфліктувати, захищати молодших і слабших, не ображатися.

Формувати співчутливе ставлення до дітей з особливими потребами. Вчити проявляти турботу та любов до приручених тварин. Вчити поясню­вати свої вчинки, оцінювати їх. Поглиблювати знання про релігійні свята (Святого Миколая, Різдво, Великдень, Стрітення тощо) та обряди, пов'язані з ними. Розучувати колядки, віншування, щедрівки, гаївки, християнські привітання.

Взаємини в сім'ї

Вчити вітатися з батьками, брати у них сумку, пальто, подавати хатнє взуття; виконувати доручення та прохання дорослих; ідучи спати, бажа­ти всім "доброї ночі", "надобраніч". Виховувати повагу до рідних, любов, тактовність, бажання допомогти старшим. Розвивати вміння орієнтуватися в людських взаєминах, відчувати та усвідомлювати недоброзичливе та добре ставлення до себе, помічати зміни настрою близьких людей.

Ставлення до ровесників та інших дітей

Закріплювати вміння допомагати один одному та молодшим дітям одяга­тися та роздягатися; проявляти дружелюбне ставлення до молодших дітей. Вчити хлопчиків проявляти елементарні форми чоловічої галантності: про­пускати дівчинку вперед, подавати іграшку, стільчик; ділитися іграшками, підіймати предмет, що впав, поступатися місцем, чітко і виразно висловлю­вати своє прохання.

Виховувати скромність, чуйність, бажання бути справедливим, силь­ним і сміливим; вчити відчувати сором за поганий вчинок. Сприяти формуванню особистого ставлення дитини до дотримання (порушення) моральних норм: співчуття до скривдженого та непогодження з діями кривдника; схвалення дій того, хто вчинив справедливо.

Спілкування

Вчити вітатися і прощатися з дітьми та дорослими, дякувати за допо­могу, проявлену увагу. Продовжувати вчити культурі спілкування: стоя­ти прямо, не крутитися, не тримати руки в кишенях, говорити ввічливо, з інтонацією, дивлячись співрозмовникові у вічі, не втручатися у діалог старших, у тактовній формі висловлювати відмову, незгоду. Вчити ви­користовувати ввічливі форми звертання до дітей і дорослих; не допу­скати вживання прізвиськ; передбачати наслідки своїх негативних дій, розуміти причини виникнення конфлікту. Давати знання, що першим вітається чоловік, хлопчик. Учити вмінню спілкуватися по телефону.

Сприяти набуттю дітьми досвіду позитивного спілкування, вміння диференціювати емоції. Спонукати дітей до збереження життєрадісно­го, дружелюбного стану, до оцінювання власних вчинків з погляду їх наслідків для фізичного та емоційного стану іншої людини і самого себе.

Культура в побуті

Вчити стежити за охайністю в одязі, зовнішньому вигляді, бути охай­ним в одязі: чистити одяг, взуття.

Вчити сервірувати стіл, культурно поводитися за столом: не ставити лікті на стіл, сидіти прямо, не схилятися над ним, їсти не поспішаючи, користуватися столовими приборами (ложкою, виделкою тощо), без на­гадування користуватися серветкою.

Поведінка у громадських місцях

Вчити дітей під час демонстрування фільму чи перегляду вистави не розмовляти, ставити запитання після перегляду. Вчити проходити на своє місце повз людей, які вже сидять у ряді (потрібно вибачитися і про­ходити обличчям до них). Вчити не вимагати місця у транспорті, без на­гадування поступатися місцем старшим людям; голосно не розмовляти.

Формування почуття гумору

Збагачувати досвід дітей використанням дотепів, народних жартів. Вчити влучно добирати слова, що характеризують певні вади у поведінці людей (ледарство, впертість, жадібність, боягузтво). Вчити розуміти алегорію.

Показники компетентності дитини:

· прагне до позитивних форм поведінки, уважна до оцінок дорослих;

· дотримує елементарних правил культури спілкування з дорослими й однолітками;

· намагається оцінити дії та вчинки інших людей з позиції відомих правил та оцінок;

· вміє порадіти за однолітків; звертаючись до них, проявляє вміння зрозуміти їх, допомогти їм;

· проявляє посильну турботу про літніх людей;

· прагне виконувати трудові доручення дорослих, діяти разом із ними;

· володіє необхідними культурно-гігієнічними навичками;

· вміє культурно поводитися у громадських місцях.

 

ОСНОВИ ПРАВОВОЇ КУЛЬТУРИ

Освітні завдання

· Формувати правову культуру особистості, знати свої права й обов'язки, поважати права й обов'язки інших людей.

· Давати знання про те, що кожна людина своєрідна, неповтор­на, народилася на світ, щоб жити і бути щасливою, ніхто не має зазіхати на це право. Формувати у дітей поняття про життя як найвищу цінність.

· Вчити дітей відповідально ставитися до виконання обов'язків як добропорядного члена суспільства, громадянина України.

· Виховувати почуття гідності, самозначущості, впевненості в собі.

· Формувати елементарне розуміння дітьми обов'язку держави за­хищати права дитини.

Право на життя. Давати знання, що Землю населяють різні на­роди з певними особливостями зовнішнього вигляду, типовими видами занять, особливостями побуту, пов'язаного з умовами проживання; ніхто не має права посягнути на їхнє життя.

Право на ім'я. Допомагати дітям усвідомлювати свою індивідуаль­ність, зовнішню несхожість на інших людей; пояснювати, для чого кожній людині дане ім'я. Вчити називати імена своїх рідних, ровесників, інших дітей. Показувати дітям, що ім'я може звучати по-різному (офіційно і пестливо). Вчити утворювати ім'я за допомогою зменшувально-пестливих суфіксів. Розповідати, що діти однієї вікової групи мають різні дати народження, іноді дні народження різних людей збігаються.

Право на сім'ю. Розширювати уявлення дітей про те, що сім'я - це основа життя родини; вона потрібна кожній людині для того, щоб бути щасливою. Пояснювати, що сім'ї бувають різними за кількістю дітей і дорослих. Вчити дітей називати себе по-різному (брат, сестра, син, дочка, онук, онучка).

Право на житло. Підводити дітей до розуміння права на житло. Розширювати уявлення про різні види помешкань (квартира, будинок), вчити розповідати про свою кімнату (дитячий куточок), вулицю, на якій мешкає; усвідомлювати, що всі люди мешкають на різних вулицях, пло­щах, проспектах у містах, селах; знати місто (село), де живе дитина, країну; називати домашню адресу.

Право на освіту і вибір професії. Підводити дітей до розуміння того, що кожна дитина має право на освіту; ввести поняття "освіта". Розповідати про різні види навчальних закладів. Давати поняття, що в дитячому садку діти теж здобувають освіту, бо засвоюють певні знання і практичні навички.

Привертати увагу дітей до професій їхніх батьків, продовжувати вчи­ти мріяти про майбутнє, висловлювати свої думки.

Допомагати сприйняти свою мрію, своє "Я" як індивідуальність у суспільстві.

Право на відпочинок. Формувати уявлення, що є різні види від­починку: ігрова діяльність у дитсадку, екскурсії на природу, подорожі до близьких в інші міста, дні народження, свята.

Ознайомлювати з правилами, яких треба дотримувати під час будь-якого відпочинку.

Право на харчування. Розширювати уявлення дітей про те, що харчування - основний спосіб підтримування здоров'я людини. Давати дітям знання про вітаміни, їх вплив на організм людини та про продук­ти, в яких вони містяться.

Давати знання про зміст понять "режим харчування" та "культура харчування". Виховувати бережне ставлення до продуктів харчування. Інформувати дітей про шкідливі для здоров'я продукти харчування (чіпси, сухарики тощо).

Ознайомлювати з лікарськими й отруйними речовинами.

Розширювати знання про професії: кухар, продавець, лікар, водій, фермер.

Право на медичну допомогу. Допомагати дітям усвідомлювати, що "здоров'я - найцінніший скарб людини". Давати знання про те, що про здоров'я треба дбати: робити ранкову гімнастику, повноцінно харчувати­ся їжею, багатою на вітаміни, багато рухатися. Розповідати про здоров'я та прояви хвороби; пояснювати, куди треба звернутися у випадку захво­рювання; вправляти у називанні номера телефону швидкої допомоги.

Показники компетентності дитини:

· знає, що для життя людини потрібні їжа, вода. Відрізняє корисну їжу від шкідливої;

· знає про різні види відпочинку і бере активну участь у його прове­денні;

· знає, що немає більшої цінності, ніж здоров'я;

· проявляє ввічливість, культуру поведінки у спілкуванні з дорос­лими й однолітками;

· поважає право на ім'я інших, не дає товаришам прізвиськ;

· знає, що сім'я — основа життя людини, об'єднує найрідніших лю­дей і складається з батьків і дітей;

· має елементарні уявлення про права та обов'язки дитини; пояснює їх відмінність;

· знає, що має право на щасливе життя, обов'язок держави захища­ти її;

· знає, що кожна людина має ім'я, яке вказує на належність до певної статі;

· називає своє місце в родині з різних позицій: онук (онука), син (дочка), брат (сестра);

· знає свою повну адресу;

· знає, що на планеті живе багато людей із різними відмінностями, які розмовляють різними мовами, але їх усіх треба поважати;

· проявляє інтерес до навчання;

· відображає права й обов'язки у сюжетах казок, іграх;

· пояснює своє місце та обов'язки в родині;

· вміє малювати дерево родоводу, зображувати дорослих і дітей, їхню кількість за допомогою символів;

· знає, що лише завдяки спільним зусиллям можна підтримувати порядок в оселі, в дошкільному навчальному закладі;

· знає назви трудових дій, пов'язаних із певним трудовим процесом;

· старанно виконує обов'язки чергових у їдальні, на занятті, в ку­точку живої природи.

 

 

ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ДОВКІЛЛЯМ

Вікові можливості дітей

Дитина оволодіває новими способами сприймання, які забезпечують обстеження предметів і явищ дійсності, їх різноманітних властивостей і взаємозв'язків. Сприймання спрямоване на пізнавання предметів і явищ навколишнього світу. Дитина може групувати предмети за якоюсь однією характерною ознакою.

Розвивається цікавість, інтерес дітей до нового, незнайомого, до по­нять, незрозумілих слів. Розвивається мисленнєва діяльність, мовлення. Дитина може розповідати невеликі казки, переказувати невеликі твори, розповідати про події з власного життя.

Велике значення відіграють дидактичні та рухливі ігри, що сприя­ють розвиткові вміння дотримувати правил гри і розвивають пізнавальну сферу дитини.

Продовжується розвиток моральних почуттів. У дітей починає фор­муватися усвідомлення постановки мети діяльності. Все частіше діти проявляють самостійність та ініціативність.

Освітні завдання

· Формувати вміння орієнтуватися в багатогранному предметному світі, класифікувати та співвідносити предмети за їх ознаками (матеріалом), якістю, функціональним призначенням і використан­ням, встановлювати найпростіші причинно-наслідкові зв'язки, ці­лісно сприймати предмет, ситуацію.

· Спонукати до запитань, роздумів, спонтанних образних асоціацій.

· Формувати уявлення про процес діяльності: постановка мети - ви­конання дії - результат; ініціювати бажання вносити у кінцевий продукт своєрідність та неповторність.

· Формувати досвід особистості, який збагачує її почуття, дає практичні вміння, бажання докладати зусиль для одержання ре­зультату.

· Формувати вміння усвідомлювати свою своєрідність і своє місце в суспільстві. Розвивати здатність емоційно відгукуватися на си­туацію чи зміст літературних творів.

Предметний світ. Домівка

Під час обстеження предмета продовжувати формувати вміння по­слідовно виокремлювати окремі частини, встановлювати взаємозв'язки між ними. Удосконалювати вміння самостійно встановлювати зв'язки між призначенням предмета і його будовою та матеріалом, із якого він зроблений. Звертати увагу на естетичний вигляд предметів. Вчити диференціювати інтер'єр міської квартири та сільської оселі, називати їх характерні особливості й атрибути. Вчити називати довколишні пред­мети та предмети вжитку.

Ознайомлювати із сучасними електроприладами: відеомагнітофоном, мікрохвильовою піччю, електричною праскою, пральною маши­ною, електричним чайником та їх використанням.

Формувати розуміння значення для людей речей, які їм особливо дорогі, звернути увагу на те, що в людей є улюблені речі, до яких треба ставитися з особливою повагою: світлини, портрети, книжки, подарунки, сувеніри.

Світ гри

Продовжувати ознайомлювати з яворівською іграшкою (візок, пташка тощо), народною іграшкою, виготовленою з лози, та косівською керамічною іграшкою. Ознайомлювати з орнаментом на іграшках, розповідати, про означення деяких елементів розпису (вербівка, колка тощо). Вчити разом гратися іграшками, в тому числі народними, ділитися ними і берегти їх, а після гри складати у відведене місце.

Розвивати у дітей цікавість до різних видів ігор та формувати вмін­ня гратися в них. Розвивати і збагачувати тематику та зміст ігор дітей; розвивати ініціативу у виборі гри. Вдосконалювати у дітей вміння спіл­куватися одне з одним під час гри, проявляти своє ставлення до вчинків однолітків. Вчити у ввічливій формі висловлювати незгоду з пропозиціями ровесників щодо розподілу ролей, обов'язків.

Родина

Продовжувати формувати поняття рідної домівки, рідної хати як найдорожчого місця для кожної людини (щасливий той, хто має бать­ка, маму, рідний дім, тепло рідних). Виховувати любов до отчого дому, родини, повагу до батьків, дідуся, бабусі; гордість за близьких людей, бажання наслідувати позитивні риси та вчинки предків, продовжувати традиції роду.

Вчити помічати працю батьків, цінувати речі, створені їхніми ру­ками; помічати їхній настрій (втомлений, зажурений, веселий тощо) і відповідно поводитися; проявляти взаємодопомогу, чуйність, доброзич­ливість; вживати ввічливі форми звертання до дорослих.

Підводити до розуміння того, що дитина в сім'ї має піклуватися про молодших братиків і сестричок та допомагати старшим. Рідний край

Вчити диференціювати поняття "місто" і "село", область; знаходи­ти тотожне, відмінне. Продовжувати формувати знання про своє місце проживання: вулицю та прилеглі до неї інші вулиці. Вчити визначати місцезнаходження дому, дошкільного навчального закладу, місця робо­ти батьків, аптеки, поліклініки, крамниці тощо.

Давати поняття про головну вулицю (площу) свого населеного пун­кту, ознайомлювати з визначними місцями міста (села).

Формувати уявлення про те, що ми живемо в Україні, про своє рідне місто (село). До прикладу, Львів — старовинне місто, в якому є багато істо­ричних пам'яток (Оперний театр, площа Ринок, Високий замок тощо). Го­ловний проспект Львова - проспект Свободи. Розповісти, що на головному проспекті встановлено пам'ятник Т. Шевченку, на площі Ринок є Рату­ша; кожне місто має свій герб; у Львові на гербі зображений лев, який спирається на щит. Давати дитині поняття, що він символізує (захист та мужність).

Формувати уявлення про Т. Шевченка та його творчість, залучати до слухання і розучування його віршів, вшановування його пам'яті.

Продовжувати ознайомлювати дітей із державною символікою: Дер­жавним прапором України, Державним гербом України, Державним гімном України.

Праця дорослих

Формувати загальне уявлення про різні види праці дорослих. Учи­ти правильно називати відомі професії, професії батьків, їх трудові дії, розповідати про роль їхньої праці для свого міста (села). Ознайомлювати з матеріалами, інструментами, технікою, яку використовують у процесі трудової діяльності.

Ознайомлювати з працею хліборобів, процесом вирощування хліба; людьми, які цим займаються. Давати уявлення про те, що хліб треба шанувати, що хліб - джерело життя, основний продукт харчування, го­ловний результат людської праці. Виховувати шанобливе ставлення до хліба.

Розвивати вміння проявляти увагу та повагу до людей праці, бажан­ня допомогти, зробити приємність.

Транспорт і зв'язок

Розширювати знання про наземний, повітряний та водний транс­порт, розпізнавати за призначенням, середовищем пересування. Показу­вати взаємозалежність призначення, середовища пересування та будови транспорту. Давати поняття, що транспортом керують водії, машиністи, пілоти.

Ознайомлювати дітей із деякими видами сільськогосподарських ма­шин: комбайн, трактор, косарка; із різними видами зв'язку: телефон, листування, поштові пересилки, електронна пошта. Давати поняття про перший транспорт у Західному регіоні (кінні трамваї).

Показники компетентності дитини:

· самостійно займається певною діяльністю, прагне підтримувати порядок і затишок у домівці;

· шанобливо ставиться до рідного краю, до людей, їхнього минулого;

· знає, що разом із родиною живе в Україні; впізнає державну сим­воліку (Прапор, Гімн, Герб), любить Батьківщину;

· має уявлення про сім'ю, родину та родинні взаємини: взаємо­допомогу, взаємоповагу, турботу, любов;

· прагне створити затишок у рідній домівці, має знання про якості та використання предметів домашнього вжитку;

· називає професії, виконувану діяльність і результат праці до­рослих, сучасний транспорт і перший транспорт у Західному регіоні, розрізняє і групує за призначенням транспортні засоби;

· знає назву міста (села), в якому проживає, його визначні місця;

· називає предмети побуту, коротко характеризує їх, розповідає про домівку, своїх рідних, називає їхні імена, прізвища, професію або вид діяльності; використовує порівняння;

· вміє охарактеризувати працю дорослих;

· розповідає про свої враження від побаченого.

 

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИРОДОЮ

Вікові можливості дитини

Сприймання дитини п'ятого року життя активне, емоційне. Дитина вже усвідомлює поставлену дорослим мету спостереження за об'єктами. Вона зіставляє сприймані об'єкти, аналізує їх, визначаючи частини, форму, колір. Запитання, які вона ставить дорослому, свідчать про осмисленість її сприймання. Сприймання узгоджується з практични­ми діями, що є фундаментом для формування різноманітних обстежувальних дій. Починається розвиток довільного відтворення, а згодом і довільного запам'ятовування.

Наприкінці п'ятого року життя діти сприймають завдання запам'я­тати як обов'язкове, уважно вислуховують, просять повторити. Згаду­вання також набуває ознак розгорнутого і контрольованого процесу. Ве­лике значення для подальшого розумового розвитку дитини має образна пам'ять, що інтенсивно збагачується саме в цей період. Уявлення або образи раніше сприйнятих об'єктів, що збереглися, становлять основний зміст пам'яті дитини. Це насамперед уявлення про природне середовище, звірів, птахів, рослини тощо.

Емоції дитини часто залишаються ще ситуативними, бурхливими та нестійкими.

Уява дитини п'ятого року життя постійно підтримується її зовнішніми діями. Проте в цьому віці спостерігаються випадки переходу від уяви підтримуваної зовнішньою опорою, до уяви, що проявляється тільки в мовленнєвих актах (наприклад: розповідь вихователя про їжака, читання оповідання про осілих птахів тощо). Важливою рисою уяви є надання явищам природи почуттів. Асимілюючи явища природи, дитина пере­носить на рослини, тварин і неживі об'єкти людські властивості. У цьо­му антропоморфізмі виявляється її прагнення пояснити невідоме через відоме.

У цей період характерним є зростання довільності, цілеспрямова­ності, стійкості уваги. Проте обсяг уваги недостатній, щоб розрізнити складні за змістом об'єкти, які мало чим відрізняються один від одного.

Мислення чотирирічної дитини стає потужнішим. У дитини все ще значну роль відіграє дійова форма мислення. Дитина бере участь у різних видах діяльності (висівання насіння, догляд за об'єктами природи тощо), які збагачують її знаннями про довкілля. У дитини п'ятого року життя розвиваються інтелектуальні пізнавальні почуття. Виникає інтерес до об'єктів і явищ природи. Об'єктами, які формують яскраві пізнавальні почуття дитини, є тварини. Дитину цікавить вигляд, поведінка тварин (з цікавістю розглядає мордочку, лапки їжака, слухає його пихкання, з любов'ю доглядає за звірятком).

Дії чотирирічної дитини все більше спонукають до напруження м'язів, нервової системи, а отже, дитині треба долати різні перешкоди на шляху до досягнення мети. При цьому відбувається активізація вольо­вих зусиль. Щоб виконати будь-яке доручення дорослого (полити квіти, нагодувати рибок), дитині доводиться гальмувати свої бажання і припи­няти справу, яка цікавила її в цей момент. У такий спосіб відбувається розвиток, тренування волі.

У дитини п'ятого року життя триває процес розвитку мовлення. Мов­лення супроводжує спостереження, працю дітей у природі, пошукову ді­яльність, дидактичні ігри на природничу тематику тощо. Дитина слухає досить складні інструкції і точно виконує необхідні дії на вимогу ви­хователя. Словник дитини швидко розширюється, збагачується різними частинами мови (дієслова, займенники, сполучні слова). Порівняно з іменниками, прикметників у словниковому запасі значно менше. Важли­вим завданням у цей період життя дитини залишається розвиток зв'язного мовлення. Дитина п'ятого року життя, прагнучи, щоб співрозмовник її правильно зрозумів, сама уточнює свою розповідь: "Тоді він, собака, по­чав гавкати". Передаючи події, що викликали яскраві, емоційні пере­живання, дитина довше затримується на ситуативно-експресивному викладі.

Освітні завдання

· Підводити дітей до визначення суттєвої, спільної для всіх об'єктів природи ознаки: вода, земля, пісок, глина, каміння, повітря - не росте, не живиться, не розмножується.

· Розкривати дітям найелементарніші зв'язки між явищами при­роди і змінами в житті рослин (без води рослина засихає; менше світить сонце — листя змінює свій колір).

· Ознайомлювати дітей із кімнатними рослинами, в тому числі найпоширенішими в Західному регіоні, та умовами, необхідними для їх росту.

· Підтримувати практичні дослідницькі вміння з догляду за рос­линами.

· Сприяти ознайомленню дітей із різноманітним світом тварин (свій­ських і диких), їх зовнішньою будовою, з умовами їх існування, в тому числі у Західній Україні.

· Підтримувати бажання дітей до розуміння взаємозв'язків у природі.

· Давати уявлення про природоохоронну діяльність людини, в тому числі на Західній Україні.

· Підводити дитину до розуміння, що сонце рухається по небосхилу. Восени і взимку Сонце світить менше, над землею підіймається не висо­ко, тому дні коротші.

Ранньою весною сонце ще не гріє, а тільки яскраво світить. Із кож­ним днем помітно підіймається все вище і дужче припікає.

Влітку сонце високо в небі, воно зігріває землю, повітря.

Давати дітям знання, що небо буває блакитним, чистим або похму­рим. Коли важкі темні хмари нависають над землею, вони ховають сон­це, з них часто йдуть дощі. Взимку в морозні та сонячні дні небо синє, безхмарне. Звертати увагу дітей на купчасті хмари, з'ясувати, чому їх так називають, на що схожі, як вони рухаються по небу. Перед грозою небо вкривається темними хмарами, під час грози гримить грім і блискає блискавка.

Давати дітям знання, що повітря є навколо нас, воно прозоре, не­видиме, легке. Повітря чисте, спекотне влітку - його прогріває сонце; взимку - холодне, морозне. Повітря рухається і утворює вітер. Повітрям дихають рослини, тварини, люди. Вітер буває різної сили (слабкий, помірний, сильний). Влітку бувають грози та буревії, взимку - заметілі та хуртовини.

Уточнювати уявлення дітей про зовнішні ознаки води на дотик: теп­ла, холодна. Вода без смаку - не солодка, не солона, не кисла; прозора.

Вода тече, наповнює річки, озера, моря. Вона буває чиста і брудна. Розповісти, які річки протікають у різній місцевості.

Вчити розрізняти якості чистої (прозора, без запаху, без смаку) та забрудненої води (непрозора, має запах, смак). Давати поняття "фільтрація води".

Вода може нагріватися, може бути теплою, гарячою (окріп).

При низькій температурі вода перетворюється в лід.

Навесні тане сніг, на річках, озерах - лід. Лід на річках тріскається, ламається, починається льодохід.

Ознайомлювати з властивостями льоду (гладенький, прозорий, слизь­кий, крихкий, твердий).

Давати знання, що ґрунт, пісок, глина, каміння - складаються з дрібних крупинок. Пісок, глина, каміння є різного кольору. Глина - біла, сіра, червона, жовта; пісок - білий, жовтий. У Львівській області є багато глини та піску, у Карпатах - каміння.

Давати знання про властивості ґрунту, значення ґрунту для рослин; взимку під впливом низької температури ґрунт і пісок замерзають.

Розповідати про сезонні зміни в природі, підтримувати бажання дітей самостійно помічати та називати стан погоди, її ознаки: тепла, хо­лодна, вітряна, безвітряна, хмарна, ясна, дощова, сніжна; розуміти її вплив на поведінку людей, тварин, стан рослин.

Привертати увагу до змін погодніх умов у Західному регіоні (багато випадає дощів, тумани, грози, відлиги, ожеледі).

Вчити спостерігати за зміною положення сонця, станом землі, повітря, рослин, поведінкою тварин, діяльністю людей.

Давати дітям уявлення про характерні прикмети кожного сезону. Ознайомлювати зі змінами, що відбуваються біля водойм восени (не літають комахи, не чути жаб'ячих пісень, засохли рослини), причинами змін. Розкривати дітям елементарні зв'язки між явищами неживої при­роди та змінами в житті рослин і тварин (стало холодно — засохли рос­лини - зникли комахи - перелітні птахи відлетіли в теплі краї). Вчити встановлювати залежність між погодою та одягом людей.

Рослини.

Продовжувати ознайомлювати дітей із деревами, куща­ми, трав'янистими рослинами та змінами в рослинному світі в різні пори року: поява листя на деревах, цвітіння квітів, сіяння та садіння овочів, достигання та збирання плодів, овочів (квасоля, огірки, буряки тощо), фруктів (яблука, груші, сливи тощо), насіння квітів; засихання, потемніння трави.

Підтримувати бажання дітей більше дізнаватися про природу свого регіону: люди найбільше садять яблунь, груш, слив, вишень; з ягід - малину, полуницю; серед городніх рослин популярні буряк, картопля, квасоля, часник, цибуля, морква, гарбуз, редиска.

Давати знання про будову рослин: корінь, стовбур, листки, квіти, плоди - дерева; корінь, стебло, листя, квіти, плоди - трав'янисті росли­ни. Розповідати, що рослини ростуть в парку, саду, на городі, в лісі, біля водойми. Розрізняти та називати дерева: липа, береза, горобина; квіти: айстри, чорнобривці; овочі та фрукти. Закріплювати знання, що в квітів утворюється насіння, яке збирають і зберігають для посіву. Ознайомлю­вати з квітами, що поширені в Західному регіоні (півонія, лілія, нарцис, гладіолус, мальва), серед трав'янистих рослин - золототисячник, зозулині черевички, сухоцвіт болотяний. Ознайомлювати з найпоширенішими де­ревами Західного регіону.

Закріплювати знання дітей про кімнатні рослини: вони корисні, при­крашають кімнату, очищують повітря. Ознайомлювати із зовнішніми ха­рактерними ознаками кімнатних рослин.

Все живе потребує догляду. Наприклад, традесканція потребує бага­то води, алое — мало.

У куточку природи залучати дітей до довготривалих спостережень: поставити у воду гілки, які з часом випустять листочки; висіяти насіння вівса та гороху - воно згодом проросте.

Формувати практичні та дослідницькі вміння з догляду за рослинами.

Формувати знання, що взимку дерева, кущі відпочивають, на них немає листя, воно з'явиться навесні. Взимку залишаються зеленими лише хвойні ялина та сосна. Вчити визначати, чому в кімнаті рослини ростуть і взимку. Ознайомлювати дітей із першими весняними квітами (медунка, мати-й-мачуха, зірочки жовті), вчити розрізняти їх за кольором квітки, стеблом, листям. Вчити фіксувати зміни в розвитку сходів городини та квітів. Ознайомлювати з кущами, які ростуть у Західному регіоні.

Тварини.

Розширювати знання дітей про диких (ведмідь, лисиця, білка, їжак, заєць) та свійських (корова, кінь, коза, свиня, собака, кішка) тварин, їхню поведінку, способи пересування, характерні особливості, властиві їм звуки. Розповідати, чому саме називають тварин дикими та свійськими.

Закріплювати знання назв осілих та перелітних птахів. Розповідати, що у Західному регіоні є багато лелек, шпаків, дятлів, синиць, ворон, горобців, сорок.

Комахи.

Ознайомлювати дітей із зовнішньою будовою комах. Розпо­відати, що з настанням холодів їх стає менше, вони ховаються в щілини, під кору дерев, у землю, а прокидаються комахи навесні. Вчити помічати появу перших метеликів, жуків, мух, комарів, жаб. Розповідати, що мухи та комарі - це корм для жаб, ящірок, ластівок.

Привертати увагу до комах та земноводних Західного регіону (хрущ, джміль, бджола, руді лісові мурашки, коник зелений, бабка плоска, жаба).

Природа Космосу

Давати дітям знання, що люди живуть на планеті Земля. У Космосі є безліч зірок. Між ними і Землею великі відстані. Зірки розрізняють за розмірами і яскравістю. Найближчою до нас зіркою є Сонце. Земля обертається навколо Сонця, тому один її бік освітлюється, а протилеж­ний знаходиться в тіні. Так настає відповідно день і ніч. Сонце по-різному освітлює Землю, це є причиною сезонних змін. Розширювати знання дітей про зоряне небо, планети Сонячної систе­ми та їх особливості.

Давати дітям знання про дослідження Космосу, космічні кораблі, космонавтів та їхній одяг.

Екологічне виховання

Формувати у дітей первинні поняття, що природу потрібно оберігати. Не можна глумитися і кривдити тварин, треба піклуватися про них; не можна рвати квітів, ловити комах, топтати жуків. Розповідати про робо­ту з очищення ставків і річок, яка ведеться в регіоні.

Давати дітям поняття про Червону книгу України. Ознайомлювати з кількома видами рослин і тварин, занесених до неї (рослини - анемона, проліски, фіалки; тварини - їжак, білка, лось). Розповідати, що запо­відники створюють для охорони рослин і тварин. (У Карпатах створено Карпатський заповідник.)

Показники компетентності дитини:

· визначає зміни в природному довкіллі і знає, що ці зміни зале­жать від обертання Землі навколо Сонця;

· розрізняє пори року;

· визначає стан погоди (дощ, сніг), стан повітря (холодне, тепле, га­ряче); знає, якою є погода у Західному регіоні у весняно-літній та осінньо-зимовий періоди;

· усвідомлює, як утворюється вітер (рухається повітря); як утво­рюється лід (замерзає вода);

· визначає властивості піску, глини, землі; основні ознаки води (на дотик, за смаком, кольором), вода - це рідина; дощ і калюжі - це вода;

· називає пори року і визначає зміни в рослинному і тваринному світі;

· класифікує об'єкти: дерева, кущі, квіти, овочі, фрукти, птахи, ко­махи, тварини та називає їх, зокрема ті, що найпоширеніші у Західному регіоні;

· розпізнає диких і свійських тварин, знає їхні особливості, спосіб пересування та називає тих, які є у регіоні;

· розуміє, що бджоли роблять мед із нектару квітів; бджіл розводять на пасіках, мухи і комарі - корм для жаб, ящірок, ластівок;

· називає кімнатні рослини (бегонія, герань, лілія амазонська, коле­ус, бальзамін тощо), знає основні правила догляду за ними;

· називає рослини і тварин, занесених до Червоної книги України (рослини - анемона, пролісок, фіалка тощо; тварини — їжак, білка, лось тощо), і тих, які є у Карпатському заповіднику;

· доглядає за квітами в куточку природи, рослинами на грядці: прополює їх, підживлює, висаджує;

· веде довготривалі спостереження, доглядає за рослинами і тва­ринами;

· розуміє, що в довкіллі немає ані корисних, ані шкідливих тва­рин - усі однаково важливі;

· бачить красу рідної землі, бережно ставиться до об'єктів природи;

· дотримує правил поведінки на природі, в зонах відпочинку;

· цікавиться зоряним небом і планетами Сонячної системи, їх осо­бливостями.

 

НАРОДОЗНАВСТВО

Вікові можливості дитини

На п'ятому році життя обсяг інтересів у дітей значно зростає. У них починають формуватися почуття, що виражають ставлення до людей і явищ навколишнього життя, до взаємин між людьми, до предметів, які навколо. Формуються свої враження, в результаті чого дитина визначає, що їй подобається.

Діти легко сприймають та засвоюють колядки, щедрівки, віншуван­ня, гаївки, веснянки, а також народні рухливі ігри. Малюки залюбки грають у народні ігри з простим сюжетом, виконують різні ролі, водять хороводи.

Зростає емоційна чутливість, цікавість до розповідей дорослих про звичаї та традиції рідного краю, бажання наслідувати їх. У процесі активної участі у підготовці та організації народних свят діти можуть не лише наслідувати дорослого, а й проявляти елементарну творчість.

Освітні завдання

· Ознайомлювати дітей із народними національними оберегами (ка­лина, верба, віночок, сорочка-вишиванка тощо).

· Ознайомлювати з минулим рідного краю, заохочувати дітей до пізнання свого родоводу.

· Залучати дітей до української національної обрядовості, підго­товки та відзначення народних свят, звичаїв і традицій.

· Розвивати у дитини національні риси особистості (щирість, гостинність, доброту, щедрість) через багатство національного фольклору (казки, заг