Запорізький міський дитячий ботанічний сад

Iсторія Запорізького міського дитячого ботанічного саду   Запорізький міський дитячий ботанічний сад - це справжнє диво зеленого світу, що знаходиться в центрі індустріального міста Запоріжжя. Ботанічний сад приваблює до себе яскравими фарбами кольорів, соковитою зеленню дерев та кущів, різноголосим щебетом птахів і дзюркотом фонтанів. Тут завжди чути веселі дитячі голоси. Важко навіть уявити, що колись це місце було звалищем сміття і тільки завдяки рішучості ентузіаста Володимира Андрійовича Балюти занедбаний куточок Зеленого Яру став ботанічним садом. В кінці 50-х років серед запорізьких освітян народилася ідея створити природний куточок з багатим зібранням різноманітної флори, який поєднував би навчально-дослідницьку, природоохоронну роботу та екологічну пропаганду серед населення великого промислового міста. 18 березня 1958 року Запорізький міськвиконком приймає рішення про створення, за проектом інженера "Зеленбуду" Юрія Андрійовича Гайдара, дитячого ботанічного саду для практичних занять учнів і вчителів-біологів. 29 жовтня в 1958 р. на пустці і смітнику площею 14,6 га комсомольці та піонери міста разом з колективом ботанічного саду розчистили завали і посадили перші дерева та кущі, розбили квітники. І з того часу з року в рік кількість дерев та кущів збільшувалася. Запорізький міський дитячий ботанічний сад був створений як своєрідний подарунок дітям в рік 40-річного ювілею ленінського комсомолу, і з самого моменту свого створення являв собою єдину і унікальну установу в Україні. Директором ново створеного ботанічного саду став Володимир Андрійович Балюта. Територію саду розділяло кілька паралельних алей, які пересікались п’ятьма такими ж алеями, створюючи невеликі квадрати зелених насаджень. Всі ці квадрати пересікались доріжками різних конфігурацій, що давало змогу проводити огляд зелених насаджень з будь якого місця. Така, дещо змінена архітектура саду зберігається і понині. Метою перших років діяльності було освоєння засміченої території, тому перша колекція ботанічного саду не відрізнялась великою різноманітністю: кілька видів тополь, три види дуба, п’ять видів клена, три види бузку й один вид берези. З 1968 по 1972 рік на території саду було збудовано 5 теплиць і одну реконструйовано. Будівництво проводилося господарчим способом. Для цієї мети були закуплені лише будівельні матеріали. Всі роботи проводилися батьками і учнями профтехучилищ і старшокласниками. Велику участь в будівництві теплиць приймали юннати саду. У 1977 році до послуг юннатів було 6 теплиць, які об’єднанні в один комплекс і 3 теплиці під синтетичною плівкою. Були побудовані парники на 200 рам. Загальна площа теплиць на той час складала 1200 м. кв. Колекція рослин нараховувала 10 тис. дерев і 6 тис. кущів близько 200 видів. Велику шефську допомогу в розбудові ботанічного саду постійно надавав завод «Запоріжсталь», як матеріалами для будівництва теплиць, так і коштами для покращення матеріально-технічної бази. Гордістю саду були квітники, що займали площу понад 2,5 га. З весни до глибокої осені вони росли і постійно квітли, змінюючи один одного. Їх складали майже 1 тис. сортів різноманітних квітів, в тому числі: 163 сорти хризантем, 118 сортів жоржини, 112 сортів айстр, 75 сортів тюльпанів та багато інших. На території саду і в теплицях вирощувалися і досліджувалися 163 сорти великоквіткових хризантем. З ними проводилася дослідницька робота по вегетативному розмноженню, а також по застосуванню органічних і мінеральних добрив, дію мікроелементів на врожай квітів. В теплицях вирощували біля 300 квітучих гіппеаструмів і понад 500 1-3 річних, які ще не цвіли. У чудовому куточку саду – розарії, який займав площу 0,8 га. розміщувалися 5 тис. кущів, 200 сортів троянд. На дослідних ділянках саду вирощували 25 тис. цибулинних рослин: 75 сортів тюльпанів, 23 сорти нарцисів, 17 сортів гіацинтів. Станом на 1978 рік в теплицях і парниках вирощувалось 1 млн. штук розсади квітів, 30 тис. живців хризантем, 2 тис. живців жоржин, 8 тис. коревищ канн, 46 тисяч цибулин тюльпанів, 14,5 тис. штук цибулин нарцисів та гіацинтів, 50 тис. вазонів тепличних рослин та 120 тис. штук квітів на зріз. Така кількість рослин давала змогу не тільки озеленяти квітники та проводити дослідницьку роботу, а й передавати їх іншим організаціям для озеленення. Так щорічно школам та позашкільним установам ботанічний сад дарував 5-7 тис. цибулин. З 1967 по 1977 рік в школи м. Запоріжжя було видано безкоштовно 242 кг. насіння квітів, 400 тис. штук розсади квітів, 53 тис. живців, 15 тис. тепличних рослин, 80 тис. штук зрізаних квітів. Впродовж 1978 року у ботанічному саду були проведені виставки квітів: «А у нас квітне», «Природа і фантазія», «Дари золотої осені», «Сорти троянд ботанічного саду», «Комсомолу – 60». У цьому ж році юннати заклали грядки з лікарськими рослинами. Діти збирали і здавали в заготовчі пункти аптек плоди шипшини, калини, горобини, обліпихи, волоського горіха. Було так само зібрано і здано 89 кг листя алое. У 1980 р. у розпліднику саду юннати виростили саджанці: волоського горіха – 220 шт, обліпихи – 20 шт, спиреї – 100 шт, гліцинії – 100 шт, калини – 50 шт, бузку – 100 шт, дуба червоного – 50 шт, клена пурпурного – 20 шт, чекалкина горіха – 50 шт, інших порід – 250 шт. Ще з 1963 року Запорізький міської дитячої ботанічний сад почав співпрацювати з вченими Нікітського ботанічного саду, а з 1971 року ботанічний сад оголошений парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва. З того часу він входить до складу природно заповідного фонду України, охороняється як національне надбання світової системи природних ресурсів. У 1989 році директором ботанічного саду став Геннадій Петрович Коваленко. Біолог за фахом, він також чимало сил віддав для поповнення саду новими рослинами, збільшення колекційного фонду, благоустрою території. Свою роботу в саду Геннадій Петрович почав зі створення системи рослин, була відкрита "Фондова теплиця". Для поповнення колекції ботанічного саду розпочалося співробітництво з ботанічними садами Адлера, Батумі, Вільнюса, Дніпропетровська, Києва, Ленінграда, Мінська, Москви, Ростова. У 1992 році Запорізький міський дитячий ботанічний сад вступив в асоціацію ботанічних садів України. Завдяки цьому були відкриті відділи тропічних та субтропічних рослин, відкритого ґрунту, лікарських рослин, дендрології. Завдяки тому, що Генадій Петрович у ті нелегкі часи наполегливо розвивав колекційний фонд, займався видовим складом ботанічного саду, він єдиний з багатьох дитячих ботсадів Радянського Союзу вижив і став розвиватися далі. Завдяки тому, що Геннадій Коваленко в ті нелегкі часи наполегливо розвивав колекційний фонд, займався видовим складом ботанічного саду, цей зелений куточок єдиний з багатьох дитячих ботанічних садів Радянського Союзу вижив і став розвиватися далі. Тому в часи незалежної України він став єдиним і унікальним закладом в Європі. Перші роки незалежності стали для саду справжнім випробуванням. Відсутність належного фінансування призвела до маси проблем. У вересні 1994 року директором Запорізького міського дитячого ботанічного саду став Микола Захарович Олійник. У жовтні 1994 року його замінила Ганна Федорівна Сабадіна, яка була директором до 1998 року. З 5 по 17 серпня виконуючою обов'язки директора Запорізького міського дитячого ботанічного саду була Олена Станіславівна Дашевська. З 17 серпня 1998 року по теперішній час Запорізький міський дитячий ботанічний сад очолює Тамара Іванівна Єрьомина. За роки її керівництва відбулися вагомі зміни. Запорізький міський дитячий ботанічний сад став переможцем за підсумками 2005 року в районному етапі Всеукраїнського конкурсу "Кращий роботодавець року", лауреатом міського етапу Всеукраїнського конкурсу на звання "Кращий роботодавець 2006 року - для інвалідів". Тамара Іванівна Єрьоміна є членом благодійного дитячого фонду «Дітям Запоріжжя», лауреатом районного конкурсу «Людина року – 2007» в номінації «За розвиток культури та створення духовних цінностей», відмінником освіти України, заслуженим працівником освіти України, занесена на району Дошку Пошани за вагомий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток району, має нагороду за активну благодійницьку роботу в вирішенні екологічних, гуманітарних питань запорізького обласного громадського об’єднання «Союз Чорнобиль» серед дітей постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, приймала участь у VI та VII обласному конкурсі «Господиня свого краю». І, мабуть, немає в світі людини більш закоханої в свою справу, людини, яка всі свої сили віддає щоб зробити його квітучим, особливим і відомим на весь світ. Запорізький ботанічний сад витримав багато випробувань які показали справжніх його друзів – людей, які небайдужі до тих маленьких куточків природи, що збереглися у нашому місті. В свій час значущу допомогу і підтримку закладу надав міський голова Олександр Поляк. Олександр Володимирович допоміг придбати дизель-генератор для автономного електропостачання, завжди допомагав ботанічному саду коштами, подарував юннатам чудовий і дуже потрібний подарунок – музичний центр. Олександр Володимирович був чудовою, душевною людиною, високо професійним керівником небайдужим до проблем дитячих закладів таких, як запорізький ботанічний сад. Великим випробуванням для саду стала пригода, що відбулася 2 лютого 2006 року. День видався дуже холодним і хоч котли всіх оранжерей працювали справно, але раптом виникла загроза утратити рідкісні тропічні рослини. Із інспекції Шевченківського району втік 18-ти річний засуджений хлопець. Він потрапив на територію ботанічного саду і, ховаючись від переслідування, заскочив на дах однієї з теплиць, однак скло не витримало його ваги і він провалився всередину. Намагаючись знайти вихід він почав у темряві бити скло і, як потім з’ясувалося, розбив близько 30м2 скляної поверхні теплиці. Але вибратися йому не вдалося, дільничні повернули правопорушника до інспектора і склали стосовно нього протокол за фактом лише дрібного хуліганства. А працівники ботанічного саду на чолі з директором Т.І. Єрьоміною всю ніч рятували теплолюбиві зразки оранжереї від наслідків цього «дрібного хуліганства». В ту ніч температура в теплицях знизилася до +10 коли норма становить +25. Тропічні рослини стояли прямо під відкритим небом. Усі разом: водій Сергій Олександрович Вахромян, головний бухгалтер Дударєва Любов Петрівна і Тамара Іванівна рятували рослини як могли. Переносили їх подалі від холоду, укривали дах ковдрами, тентами, ганчірками і закінчили тільки під ранок. Тоді вже Тамара Іванівна дзвонила усім знайомим з проханням допомогти. Відразу ж на прохання відгукнулися незмінні друзі ботанічного саду: начальник Управління з питань екології Запорізької міської ради Ігор Леонідович Бройде, голова правління ВАТ «Мотор Січ» В’ячеслав Олександрович Богуслаєв і його заступник Березовський Михайло Наумович, начальник 23-го будівничого цеху ВАТ «Мотор Січ» Ігор Леонідович Строганов та головний інженер ВАТ «Мотор Січ» Микола Іванович Грицай, директор «Запоріжстеклофлюс» Микола Яковлевич Осипов, директори ТОВ «Співдружність» Володимир Степаненко і ВАТ «Бусел Січ» Олександр Вікторович Бойко, генеральний директор ВАТ «Укрграфіт» Сергій Володимирович Кутузов, начальник відділу охорони навколишнього середовища ВАТ «Укрграфіт» Андрій Вікторович Вагін, начальник лабораторії з охорони навколишнього середовища ВАТ «Запоріжкокс» Іван Микитович Івко та багато інших кому Запорізький дитячий ботанічний сад буде вдячний завжди. Запорізькому міському дитячому ботанічному саду пощастило з місцезнаходженням. Він розміщений у чудовому районі, який називається Шевченківський, на честь видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка. З 25 грудня 2006 року Шевченківську районну адміністрацію Запорізької міської ради очолює Ігор Олексійович Бірюков. Як тільки він став головою Шевченківської райадміністрації відразу ж привернув увагу суспільства до ботанічного саду. Він дуже високо оцінив наш заклад і постійно надає необхідну допомогу. Ігор Олексійович заздалегідь дізнається про потреби ботанічного саду і при можливості дарує найбільш необхідні речі, так під час проведення телемарафону «Все краще дітям», він презентував ботанічному саду швейні машинки, які необхідні для нормальної роботи гуртка «Екологічна мода». Вже 10 років Запорізький міський ботанічний сад підтримує дружні стосунки з Управлінням з питань екології Запорізької міської ради. Управління з питань екології завжди і всюди поруч з ботанічним садом, нам дуже пощастило мати таких друзів. Начальник управління Бройде Ігор Леонідович разом зі всім колективом соціально-екологічного відділу: начальником відділу Дубіль Наталією Вікторівною, головними спеціалістами: Пазиніч Тетяною Петрівною, Мурашовою Наталією Валеріївною, Прилуцькою Наталією Анатоліївною, а також головним спеціалістом фінансово-договірного відділу Швачко Оксаною Олександрівною розуміють, як важко в наш час, коли більшість людей зацікавленні тільки в своєму матеріальному збагачені і байдужі до проблем навколишнього середовища, вистояти таким закладам як Запорізький міський дитячий ботанічний сад. Ігор Леонідович сам професійний еколог, людина якій не байдужий стан Запорізького ботанічного саду, саме він є ініціатором матеріальної підтримки виховного процесу в нашому закладі. Управління екології виділяє кошти на проведення конференцій, придбання рослин, допомагає у проведені і приймає активну участь у щорічному святі «День довкілля», під час якого юннати разом з колективами ботанічного саду і управлінням екології прибирають сміття на всіх прилеглих до саду територіях а також чистять русло річки Суха Московка і саджають нові рослини. Починаючи з 2007 року у святі «День довкілля» приймають участь всі депутати Запорізької міської ради. З того часу територію ботанічного саду прикрашають висаджені ними дерева, а також рослини що висадили Євген Григорович Карташов та Юрій Володимирович Каптюх. Але це маленька часточка справи всього людства, лише один день в цілому році. А так хочеться, щоб всі зрозуміли - саме від нас залежить майбутнє існування не тільки Запорізького міського дитячого ботанічного саду, о.Хортиця, а й усіх інших куточків живої природи, які змогли вистояти у змаганні з розвитком індустрії. Велику турботу Запорізький ботанічний сад відчуває з боку заступника голови Запорізької обласної держадміністрації Фролова Миколи Олександровича. Він закохався в ботанічний сад ще коли був начальником Міського управління освіти Запорізької міської Ради. Наш заклад завжди може розраховувати на допомогу Миколи Олександровича, і коли у 1997 році взимку сталося лихо: місто залишилося на три дні без світла і газу він приїздив до ботанічного саду і допомагав колективу рятувати рослини. Колектив ботанічного саду досі з жахом пригадує ті дні. Вдень і вночі в теплицях було видно вогнища. Люди збирали мерзлі дрова і в металевих ящиках розводили багаття, вогнем можна було наробити ще більшого лиха, тому рослини зігрівали за допомогою диму. Димова завіса була така, що нічим було дихати, багатьом ставало погано, але люди все одно залишалися і продовжували боротьбу з холодом. І в той час, коли в Нікитському ботанічному саду загинули майже всі рослини окрім сукулентів, в Запорізькому дитячому ботанічному саду, завдяки самовідданості Миколи Олександровича Фролова і таких співробітників, як Осіпова Наталія Володимирівна, Нечитайло Вікторія Олексіївна, Коваль Валентина Вікторівна, Косякова Світлана Володимирівна, Шепель Сергій Миколайович, Нікулін Геннадій Миколайович та багато інших була врятована майже вся колекції саду з найменшими втратами. З ініціативи нового керівництва ботанічний сад активно співпрацює з електронними та друкованими засобами масової інформації не тільки Запоріжжя і області, але й із загальноукраїнськими виданнями. Завдяки підтримці теле та радіоканалів, журналістів всіх без винятку друкованих видань Запоріжжя, мешканці міста отримали можливість дізнаватися про події, які відбуваються в дитячому ботанічному саду. Таким чином, заклад став настільки відомим, що навіть зупинка транспорту "Чарівна" була перейменована на "Ботанічний сад".

ДІЛЯНКИ:

 

1. ХРИЗАНТЕМНИК;

2. КАКТУСАРІЙ;

3. ХОЗДВІР;

4. ПАПОРОТНИК;

5. ЛИМОНАРІЙ;

6. КОТЕЛЬНА;

7. МАЛА ТЕПЛИЦЯ;

8. БУЗКОВА АЛЕЯ;

9. ВЕЛИКИЙ КВІТНИК;

10. СКЛАД ІНВЕНТАРЯ;

11. СТОРОЖЕВА;

12. ЗИМОВИЙ САД;

13. ТЕПЛИЦІ;

14. ТЕПЛИЦІ;

15. ТЕПЛИЦІ;

16. ТЕПЛИЦЯ РЕАЛІЗАЦІЇ;

17. УЧБОВИЙ КОРПУС;

18. РОЗАРІЙ;

ФОНДОВА ТЕПЛИЦЯ.

Вiдділ відкритого ґрунту   Світ квітів магічний і багатогранний. Завжди знаходячись поруч з людиною квіти надихають, дарують спокій і гарний настрій, привносять в життя естетичну та душевну насолоду. Пов'язати своє життя з квітами може тільки доброзичлива, турботлива і творчо обдарована людина. Саме такою людиною є Вікторія Олексіївна Нечитайло, яка з 2005 року працює завідуючою відділом відкритого ґрунту. Погляд гостей ботанічного саду завжди причаровують яскраві клумби, загадкові міксбордери і гармонійно поєднані композиції з квітів і трав. Завдяки Вікторії Олексіївні дитячий ботанічний сад привабливий майже цілий рік. Зігріті першими сонячними променями тендітні і сором'язливі весняні квітки змінюються яскравими літніми барвами, а вже за ними починають квітувати незвичайні і різноманітні за кольором квіти осені. Відділ відкритого ґрунту займається інтродукцією, акліматизацією та введенням в культуру нових видів і різновидів трав'янистих квітково-декоративних культур. В результаті багаторічних зусиль завідуючої і усіх працівників відділу відкритого ґрунту в Запорізькому міському дитячому ботанічному саду зібрана велика колекція декоративних трав'янистих рослин. Ця колекція постійно збільшується. В останні роки, відділ займається залученням якомога більшої кількості нових корисних рослин (кормових, лікарських, декоративних, нектароносних тощо), а також рідкісних, зникаючих видів і тих, що потребують охорони. Ділянки Запорізького міського дитячого ботанічного саду майже постійно вкриті різнобарвними килимками квітучих ґрунтопокривних рослин та інших одно- і багаторічників. Навесні в саду з'являються маленькі синьо-лилові квіточки фіалки духмяної. Люди звертають увагу на цю рослину не тільки через квіти, а й завдяки ніжному ледве помітному аромату. Від подиху вітру тремтять на витончених ніжках, намагаючись спіймати сонячні промені, легкі білі квіточки анемони лісової. Серед квітів весни першість належить півникам. Одночасне квітування тисяч півників, забарвлених у всі кольори веселки - це справжній феєрверк, який захоплює величчю, красою і вишуканістю. На початку літа розквітає гвоздика і відкриті куточки ботанічного саду враз заповнюються білими, рожевими та червоними барвами. Цвіте гвоздика так рясно, що здалеку нагадує яскравий веселковий килим. Під деревами та біля водоймищ з'являються виразні сині квіти незабудки альпійської. Щось казкове є в великих, золотисто-жовтих, блискучих, чашоподібних квітах енотери, які розкриваються увечері і закриваються опівдні. Вражають своїми величезними розмірами квітконоси еремурусу могутнього. Ці двометрові стріли прикрашені світло-рожевими кистями. Привертає увагу гостей ботанічного саду своїми біло-рожевими квітами і еремурус Ольги. В будь-яку пору року квітники і альпінарії вкриті зеленими, густими, схожими на подушку заростями флоксу шиловидного. Квітка у флокса не велика, але коли влітку він починає цвісти, то весь сад заповнюється яскравою мозаїкою різних кольорів і відтінків. Ніби вогники в різнотрав'ї парку з'являються маки. Своїми барвами вони причаровують і кличуть відпочити в тіні дерев дивлячись на цю величну і незбагненну красу природи. Колекції трав'янистих рослин ботанічного саду - це база для навчального процесу та наукових досліджень. Спеціалісти саду займаються пошуком нових корисних рослин, вивчають еколого-біологічні особливості інтродуцентів, розробляють засоби вегетативного та насіннєвого розмноження, відпрацьовують технології вирощування окремих видів.

Відділ тропічних та субтропічних рослин   Світ тропічних та субтропічних рослин цікавий і неповторний, вони дивують і викликають захоплення своїм різноманіттям і незвичайністю. Тому не дивно, що людина завжди бажала створити красу навколо себе за допомогою саме таких, не схожих на інші рослин. Але тропічні рослини не здатні витримувати суворі кліматичні умови нашої країни. Тому для їх захисту люди почали будувати скляні оранжереї, де постійно підтримувався сприятливий для них мікроклімат. Перша відома спроба створити зимовий сад належить германському садівнику Альберту Магнусу. На честь прийому голландського короля Вільгельма він взимку виростив квітучі деревця. Це дуже вразило всіх присутніх і кількість оранжерей почала стрімко зростати. Зазвичай, це були зимові сади з цитрусовими, персиковими і іншими рослинами, які мали харчове і лікарське призначення. В наш час зимові сади дуже розповсюджені. Їх будують в квартирах, домах, на підприємствах та інших закладах. В цих зелених куточках природи людина знаходить творче натхнення, оновлює свої сили і отримує великий заряд енергії. На території Запорізького міського дитячого ботанічного саду теж є таке диво - оранжерея "Зимовий сад". Вже вісім років завідує "Зимовим садом", як і усім відділом тропічних та субтропічних рослин, Осіпова Наталія Володимирівна. Вона професійний еколог і вітковод-декоратор, людина закохана в свою справу. Завдяки багаторічному досвіду Наталія Володимирівна легко та впевнено керує своїм відділом та є справжнім майстром своєї справи. "Зимовий сад" це велика скляна споруда на території ботанічного саду в якій зібрано велику колекцію рідкісних тропічних та субтропічних рослин. Мікроклімат "Зимового саду" підтримується завдяки штучно створеному водоймищу. До найбільш дивовижних рослин ботанічного саду можна віднести банани. Вони завжди привертають увагу відвідувачів, які з цікавістю оглядають могутній стовбур у 6-8 метрів заввишки та віяло велетенських листків на верхівці. Будь-хто здивується дізнавшись що це трав'яниста рослина, а не дерево. Кожна рослина цвіте один раз у житті, утворюючи одне колосоподібне поникле суцвіття з великою кількістю квітів. Після цвітіння утворюється плід - усім відомий банан. Не менш відоме ніж банан Кофейне дерево. Великий кущ або невелике квітуче і плодоносне дерево має цікавий стрункий стовбур з зеленувато-сіруватою корою. Квіти кофейного дерева білі та запашні. Після цвітіння з'являються плоди, схожі на овальну або округлу ягоду. Поступово плоди змінюють колір з зеленого до насичено червоного. Вражають своєю красою квіти орхідеї. Вони одні з найбільш вишуканих представників рослинного світу, які захоплюють своєю витонченою красою і різномаїттям барв, вражають химерно-вигадливими формами квіток. Проте цінують орхідеї не тільки за красу. З плодів деяких орхідей виготовляють ванілін та білкову речовину, що має тонізуючі і протизапальні властивості.   Орхідеї можуть здивувати не тільки квітами і властивостями а й умовами існування. Багато представників цього виду рослин живуть на деревах. В умовах оранжереї ботанічного саду квітнуть целогіна гребінчаста, стангопея тигрова, онцидіум опалений, пафіопедіум чудовий та гібридний, багато різних видів фаленопсисів, ваніль плосколиста та інші. Прикраса оранжереї - стреліція королівська. Її великі блискучі шкірясті продовгувато-овальні листки залишаються зеленими весь рік. А восени з'являється різнобарвна яскрава квітка, що нагадує райського птаха. Папороті - одна з найбільш стародавніх груп рослин. Їх красота витонченість і різноманітність завжди привертали увагу людей. Колекція папоротей Запорізького ботанічного саду дуже різноманітна. Найбільш яскраві представники цієї колекції: адіантуми, щитник чоловічий, орляк звичайний, платицеріум оленерогий, аспленій гніздоподібний та інші. Адіантум або як його ще називають "Венерине волосся", привертає увагу красивим ніжним листям. Платицеріум - "оленячі роги" дивовижна рослина яка не потребує грунту і росте просто на деревах. Листя платіцерума гіллясті, пухнасті, мають незвичну форму і справді нагадують роги оленя. В оранжереях ботанічного саду зібрано колекцію пальм, до якої належать вашингтонія никоносна, трахікарпус Форчуна, лівістона китайська, каріота жалка, фінік канарський і Робелена. Вашингтонія нитконосна майже ровесниця ботанічного саду, її товстий колоновидний стовбур укритий залишками черешківистя, між якими пробивається альмове волокно. Велике листя, схоже на віяло, нависає над іншими рослинами теплиці, воно ніби захищає їх від палкого сонця, або намагається сховати від дощу. Сягає купола оранжереї велике 9-ти метрове дерево - фікус бенгальський. Його повітряне коріння страхітливо звисає відкілясь зверху. Поруч з ним багато інших фікусів: ліроподібний, Бенджаміна, трикутний, священний, Парцела, каучуконосний та інші. Біля басейну росте велика доросла монстера делікатесна. Багато хто впізнає її завдяки великим блискучим подірявленим та розсіченим листкам. Дивовижний зовнішній вигляд монстера має через додаткові, товсті повітряні корені. Не дуже привабливі квіти зібрані у зелений початок, оповитий білим покривалом, перетворюються в їстівні плоди. Увагу відвідувачів привертає драконове дерево. Своєю верхівкою воно підтримує купол "Зимового саду". Листя у драконового дерева жорсткі, а квіти, які знаходяться на верхівці білі і дрібні, вони зібрані в суцвіття. В оранжереях вирощують цінні тропічні рослини, багато з яких є лікарськими. Відомі цілющими властивостями: мирт звичайний, мурайя екзотична, зізіфус справжній, папайя, алоказія великокоренева, інжир, фейхоа, ананас чубатий, монстера приваблива, кінткан, апельсин, мандарин, лимон, гранат та багато інших. Мирт був відомий стародавнім єгиптянам, євреям, грекам, римлянам. В давнину відправляючись в далеку дорогу люди брали з собою гілочку мирту. Вважалося, що він додає бадьорість і укріплює сили мандрівника. Винний настій на плодах мирта вважали еліксиром здоров'я. Мирт - привабливий зеленний чагарник. На початку літа на ньому з'являються ніжно-білі, запашні квіти. Родина бромелієвих в колекції ботанічного саду представлена такими декоративними видами як ананас, тиландсія уснеєподібна, яка в дорослому віці не має коріння і зовні нагадую лишайник, ехмея смугаста, врієзія блискуча та неорегелія чудова.Але найдивніші представники рослинного світу в дитячому ботанічному саду - мабуть, рослини-хижаки. А саме непентес та діонея. Непентес дивна тропічна рослина, яка годується комахами. Її листки схожі на дивовижні глечики. В середині такого глечика рідина здатна розчинити комах які туди потрапили.

Дендрологічний відділ   Людину оточує справжній зелений океан різноманітних рослин, які є невід'ємною складовою частиною життя. Без перебільшення можна сказати, що без зелених рослин життя на нашій планеті в такій формі, якій воно існує, було б неможливе. Мільярди рослин утворюють смарагдово-зелені килими лук, левад, трав'янистих схилів, гущавину лісів, заквітчані мальовничі галявини, узлісся, пасовища, тощо. Рослини це справжні прикраси Світу. А ботанічний сад - це сховище цих прикрас, саме тут мешкають і чудово себе почувають, завдяки дбайливим рукам працівників саду, рідкісні та червонокнижні рослини. Перші дендрологічні насадження у нашому закладі з'явилися завдяки засновнику - Володимиру Андрійовичу Балюті. Велика колекція деревних рослин зібрана завдяки наполегливій праці завідуючої відділом дендрології Коваль Валентини Вікторівни та дендролога Шалімова Ігоря Валерійовича. Основний напрямок роботи відділу Валентини Вікторівни - інтродукція та акліматизація деревно-чагарникових рослин. Завдяки зусиллям працівників дендрологічного відділу, мандруючи доріжками ботанічного саду можна ознайомитись з представниками Далекого Сходу і Сахаліну, інтродуцентами із Сибіру, Алтаю, Середньої Азії, Північної Америки, Кавказу, Криму, Карпат є навіть представники Африки та Нової Зеландії та інших регіонів. Біля входу до ботанічного саду відвідувачів зустрічає метасеквоя. Це дуже цікава рослина, яку до 1941 року вважали вимерлою. На території нашого закладу вона росте з 1958 року і за цей час досягла вже 10 м заввишки. Метасеквоя привертає увагу перехожих вузькою, ажурною конусоподібною кроною. Вона належить до хвойних рослин, але скидає на зиму хвою і, навіть, частину гілок. Один раз на рік, лише тиждень, можна подивитися на одне з чудес ботанічного саду - квітучу магнолію. Магнолія - деревовидна рослина, яка існувала ще в епоху динозаврів, близько 140 мільйонів років назад. Вона полюбляє країни з теплим кліматом, але і у нас в саду добре почувається і кожної весни радує мешканців міста і гостей своїм незвичним рясним цвітінням. Квіти ароматні і великі, у магнолії Кобус - білі, а у магнолії Суланжа -малиново-рожеві. Під час квітування магнолії до ботанічного саду приходить багато бажаючих подивитися на це диво. Восени гілки магнолії прикрашені гарним, червоно-кораловим отруйним насінням. Поруч з магнолією росте її родич - ліріодендрон тюльпановий або як його ще називають тюльпанове дерево. Вік ліріодендронів становить близько 100 мільйонів років, вони жили ще в крейдяний період. Зеленувато-жовті, біля основи оранжеві квітки цієї рослини дуже схожі на тюльпани. Саме тому вони називаються тюльпанове дерево. Квіти ліріодендрона незвичні не тільки по формі, вони ще мають дивовижний аромат, що нагадує шоколад. Унікальне дерево гінкго. В сучасному рослинному світі воно, мабуть, чи не єдине, яке являє собою і вид, і рід, і родину. Викопним решткам найдавніших рослин з родини гінкгових не менше 300 мільйонів років. У ті давні часи саме гінкгові були основною лісоутворюючою породою. До 1730 року ботаніки Європи гадали, що після льодовикового періоду гінкгові дерева зникли. Гінкго має конусоподібний стовбур, незвичайний за формою та довгі вигнуті гілки. Листки влітку світло-зелені, восени яскраво-жовті привертають увагу своєю незвичністю. Листок має неповторне жилкування: наче тонкі промінці розбігаються жилки віялом на всі боки. Форма листка теж незвична. Він ніби складений з двох лопастей що зрослися. Гінкго - рослина голонасінна, вона є далеким родичем ялівцю і сосни, але не має колючок та шишок. Його насіння кісточкоподібне, схоже за формою на абрикос і виростає на кінчиках гілок. У перекладі з японської мови "гінкго" означає "срібна абрикоса". Привертає увагу темно-зеленою хвоєю тис ягідний. Перші тисові дерева з'явилися на планеті ще в середині мезозойської ери, тобто вік цієї родини - понад 200 мільйонів років. Тис пережив багато кліматичних та геологічних катаклізмів. І жив би він спокійно ще тисячі років, якби ним не зацікавилася людина. Здавна деревина тису дуже цінувалася, та й тепер вона визнана чи не найкращою. Така деревина напрочуд красива, дуже міцна, тверда, стійка до гниття і в воді і на повітрі. В античні часи тис вважався деревом суму та журби. Його шанували, як священне дерево. Тис присвячувався богам підземного царства і не випадково: хвоя, паростки та насіння дерева дуже отруйні, як для людини, так і для тварин. Парадоксально, що яскраво-червоний м'ясистий при насінник тисової шишкоягоди, в якому ховається смертоносне насіння - їстівний. Гордістю ботанічного саду є колекція хвойних рослин, яка налічує понад 250 видів, різновидів та сортів. Одне з її прикрашень - китайська біла сосна, або сосна Арманда. Вона має гладенький сірий стовбур, м'які довгі голки, які живуть не більше двох років, після чого опадають і змінюються на нові. Особливістю сосни Арманда є їстівні горішки у великих зеленкувато-бурих шишках.

Відділ сукулентних рослин   Сукуленти зовнішністю своєю ніяк не схожі на звичайних, милих нашому окові представників зеленого царства. Вони відрізняються від інших рослин умовами існування, зовнішністю. Важко передати словами всю різноманітність зовнішніх форм сукулентів. Це багаторічні рослини з м'ясистим товстим листям і стеблом. До цієї групи належать представники різних родин, але вони мають схожі риси, які виникли під час пристосування до природних умов. Більшість сукулентів - мешканці пустель, напівпустель та кам'янистих місцин. Цікавими представниками сукулентів є родина кактусових. Найбагатша на кактуси країна, пейзаж якої не можливо уявити без цих рослин - Мексика. Про світ кактусів створено багато всіляких легенд. Люди обожнювали кактуси та вклонялися їм. Багато видів і досі мають назви, що підкреслюють їхнє "божественне" походження. Саме тому одним з найдивніших куточків ботанічного саду є відділ сукулентних рослин. З 2007 року цим відділом керує Шалімова Тетяна Анатоліївна. Вона обожнює свою справу і проводить більшість часу доглядаючи за цими дивовижними рослинами. Тетяна Анатоліївна може розповісти багато цікавого про кактуси і залюбки допоможе всім бажаючим порадою стосовно догляду і придбання рослини. Заходячи в "Кактусарій" ви ніби потрапляєте у Мексику. Тут усюди кактуси. Великі і малі, колючі і не дуже. Вони оточують вас і привертають увагу казковими формами і велетенськими розмірами. Біля входу зустрічає відвідувачів опунція, плескатокруглясті стебла якої озброєні дрібними глохідіями. Вона зовсім не така м'яка і пухнаста, як вважається на перший погляд і в змозі захистити себе, а відвідувачам, що занадто наблизилися подарувати неприємні години виймання колючок. Дивують і привертають увагу кактуси з листками, такі як родокактус великолистковий. Він росте як справжнє дерево, стовбур якого прикрашений не тільки досить великими листами, а й чорними прихованими під зеленню колючками. Протягом всього весняно-літнього періоду родокактус радує гостей ботанічного саду чудовими рожевими квітами. Пейрескія колюча також має зелені листки схожі за формою на листя лимона. Її довге повзуче стебло, наче у ліани, озброєне чорними прямими колючками а невеликі білі квіти привертають увагу сильним ароматом. Унікальним мешканцем оранжереї "Кактусарій" є селеніцереус великоквітковий. Це один з найдивніших представників роду. Селеніцереус називають також "цариця ночі" за великі, чудові біло-рожеві квітки, що розкриваються вночі і мають сильний аромат, який нагадує ваніль. Найбільші та найвеличніші представники відділу сукулентних рослин - це звичайно агави. Їх неможливо не побачити, вони прикрашають "Кактусарій" майже з першого дня його заснування. Агави цвітуть лише оди