Художньо-естетичний розвиток

Художня література.......................................... 35

Образотворча діяльність.................................. 37

Музична діяльність...........................................39

Креативний розвиток

Конструктивна діяльність................................. 41

Театралізована діяльність................................. 42

Ігрова діяльність................................................. 43

Статева ідентифікація та диференціація.......... 48

Трудова діяльність.............................................. 49

Орієнтовний перелік музичного репертуару…...51

Орієнтовний перелік художніх творів…………..52

ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИТИНИ

У дітей четвертого року життя порівняно з дітьми третього року життя темпи росту уповільнюються, вони не так швидко набирають масу. їхня маса приблизно становить 16,5 кг, зріст — 102 см.

На четвертому році життя відбуваються істотні зміни в характері та змісті діяльності дитини, розвиткові окремих психічних процесів у взаєминах із людьми. Займаючись різними видами діяльності - грою, малюванням, конструюванням, - дитина починає діяти відповідно до по­ставленої мети, хоча через нестійку увагу може забути про неї, оскільки відволікається, залишає одну справу заради іншої. Окрім нестійкої ува­ги, малюкові притаманна також підвищена емоційна збуджуваність, яка найчастіше трапляється у грі. Спільні ігри дітей починають переважати над індивідуальними, проте достатньої узгодженості між учасниками ще немає, і тривалість гри невелика. Гра відбувається стрибкоподібно - один сюжет швидко змінюється іншим.

У продуктивній діяльності (малювання, ліплення, конструюван­ня) діти переходять до обдуманого зображення предметів, хоча способи реалізації задуму ще не досконалі.

Молодший дошкільний вік найбільш сенситивний щодо мовленнє­вого розвитку. У дитини цього віку надзвичайно розвинуте мовне чут­тя, вона досить рано помічає і виправляє мовленнєві огріхи. Провідною формою спілкування залишається діалогічне мовлення. Ситуативне мов­лення поступово замінюється контекстним (поза наочною ситуацією).

У ході предметної діяльності розвиваються різні види відчуття і сприймання. Дитина сприймає колір, форму, величину та інші якості предметів. їх сприймання емоційне, активне, малята прагнуть потрима­ти предмет у руках, погратися ним, але самостійно не визначають і не називають його ознак. Для них характерна недиференційованість, злит­тя образів сприйнятих предметів. За допомогою дорослих дитина може примітивно аналізувати предмети, що її оточують. Для цього віку харак­терне активне розгорнуте орієнтування в світі речей, єдність тактильно­го, слухового, нюхового сприйняття.

Мислення дитини цього віку є наочно-дійовим. Вона мислить у проце­сі виконання тих чи інших дій, коли пояснення дорослого супроводжуєть­ся наочним показом. У цьому віці починає діяти наочно-образне мислення. Доволі інтенсивно розвивається пам'ять. Дитина засвоює велику > кількість нових слів, виразів, віршів, казок, забавлянок. Мимовільна! пам'ять переважає над довільною і розвивається в процесі гри, при безпо-1 середньому спілкуванні, під час слухання літературних творів.

Пам'ять характеризується образністю. Добре запам'ятовується тільки те, що було безпосередньо пов'язане з діяльністю, було цікавим й емоційно забарвленим

Уява продовжує бути нестійкою. Її образи швидко змінюються під впливом зовнішніх подразників. Уява підтримується зовнішніми діями. Вона функціонує поки дитина зайнята діяльністю, наділяючи реальні предмети уявлюваними якостями й функціями, відповідно до змісту ви­конуваних дій.

Увага має мимовільний характер. Дитина не здатна тривалий час утримувати увагу на одному і тому самому предметі; вона швидко пе­реключається з одного виду діяльності на інший. Проте малюк може довго розглядати те, що його зацікавило, тобто підвищується стійкість уваги. Слово дорослого виступає як засіб формування перших проявів довільної уваги.

Почуття й емоції яскраві та ситуативні. Дитина легко переймається емоціями інших. Емоції імпульсивно виникають і швидко минають. Формуються моральні якості: діти починають розуміти, що можна, а чого не треба робити. У цьому віці дуже важливо не проґавити час для виховання гуманних почуттів та елементарних уявлень про доброту, чуйність, взаємодопомогу, увагу до дорослого та ровесників.

На четвертому році життя предметом гордості є досягнення в ово­лодінні навичками самообслуговування, а пізніше такими якостями, як слухняність, уміння вітатися, не скаржитися, ділитися іграшками і ла­сощами.

 

СПІВПРАЦЯ ЗІ СІМ'ЄЮ

Завдання, що забезпечують взаємодію

Дошкільного навчального закладу зі сім'єю

Створювати умови для постійної роботи консультаційного пункту ви­вчення вікових психологічних особливостей дитини. Сприяти встанов­ленню між батьками та педагогами постійної довіри - запоруки успішної подальшої співпраці та конструктивної взаємодії. Сприяти виявленню обдарованості дитини-дошкільника, розвиток її самостійності.

Уникати готових оцінних суджень про виховання, допомагати бать­кам у формуванні вміння особисто спостерігати за власною дитиною, відкривати в ній нові якості та риси.

Допомагати батькам використовувати педагогічні знання, спрямовані На конкретну дитину з її особливостями, перспективами вікового й індивідуального розвитку.

Допомагати у подоланні стереотипів батьківського мислення, вияв­ленні реальних причинно-наслідкових зв'язків між почуттями і вчинками їхніх дітей. Залучати батьків до участі в спільних (батьки та діти) видах роботи (театралізована вистава, конкурс, розвага).

Позитивно ставитися до проявів батьківської ініціативи та творчості. Встановлювати партнерські взаємини зі сім'єю кожного вихованця.

 

ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК

РОЗВИТОК ФІЗИЧНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК

Вікові можливості дитини

На четвертому році життя в дитини продовжують розвиватися психічні процеси, зростають фізичні можливості, показники зросту. За рік маса тіла дитини збільшується на 1,5-2 кг, зріст - на 5-7 см. До чотирьох років маса тіла досягає 16,5 кг, зріст 102 см, окружність грудної клітки - 53 см.

Продовжується Інтенсивний розвиток структури і функцій головного мозку. Підвищується активність дитини, посилюється її цілеспрямованість, різноманітнішими й координованими стають рухи. Проте під час ходьби дошкільники часто притискують руки до тулуба, недостатньо піднімають ноги від підлоги (човгають), не завжди чітко дотримуються зазначеного напрямку, деякі з них дивляться собі під ноги.

Упродовж четвертого року життя відбуваються зміни у фізичних! можливостях дитини: поступово вона стає самостійнішою у самообслуговуванні, виконанні гігієнічних процедур; зростає її свідоме ставлення до гігієнічних та гартувальних процедур, правильного харчування; дитина здатна усвідомлювати їх значення для свого здоров'я й розвитку організму. У дітей цього віку завершується формування загальної структури бігу, проте біговий крок залишається недостатньо рівномірним і швидким, зі слабким відштовхуванням і пасивними рухами рук.

Молодший дошкільник оволодіває різними видами стрибків, їх техніка стає досконалішою: він відштовхується двома ногами від опори та енергійно змахує руками, м'яко приземлюється, утримує рівновагу. Спостерігається стабільність фази польоту в різних видах стрибків, проте через слабкість м'язів під час їх виконання дитина швидко втомлюється«Поступово діти цього віку засвоюють осінньо-зимові, весняні та літні) спортивні вправи: катання на роликах, гойдання, їзду на дво- та триколісних велосипедах, підготовчі рухи до плавання, катання на санчатах тощо.

Освітні завдання

· Охороняти і зміцнювати здоров'я дітей засобами розвитку рухових навичок і вмінь, різних видів гартувальних процедур, рухливих ігор, формування правильної постави.

· Вчити дітей вільно ходити та бігати, природно координуючи рухи рук і ніг, привчати до поперемінного рухання руками в такт ходьбі, орієнтуванню в просторі; вчити оволодівати різними вида­ми ходьби та бігу, іншими основними рухами.

· Створювати всі умови для засвоєння дитиною багатьох видів най­простіших рухів, дій і гартувальних процедур.

· Виховувати інтерес до фізичних вправ та рухливих ігор, різно­манітних дій з іграшками, фізкультурним інвентарем та облад­нанням.

· Привчати дітей стежити за охайністю одягу під час занять із фізичної культури, самостійно переодягатися. Прищеплювати гі­гієнічні навички.