ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК



ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

Вікові можливості дитини

У дитини четвертого року життя підвищується сприйнятливість до художніх творів. Вона розрізняє поетичний і прозовий тексти, у неї підвищується інтерес до слухання казок і віршів, посилюється прагнен­ня наслідувати мовленнєві інтонації дорослих. У центрі уваги дитини головний персонаж, але вона, як правило, не розуміє його переживань, мотивів учинків. Емоційне ставлення до героїв яскраво виражене.

Освітні завдання

· Розвивати здатність до цілісного сприймання творів різних жан­рів; засвоєння змісту творів і емоційного відгуку на нього.

· Сприяти запам'ятовуванню віршів і утримуванню їх у пам'яті. Вчити читати вірші напам'ять виразно, не пропускаючи і не змінюючи порядку слів у тексті.

· Залучати до участі в іграх-драматизаціях, театралізованих іграх за сюжетами літературних творів.

· Залучати дітей до інсценування знайомих казок, дослівного відтворення тексту, відповідної інтонації, рухів, жестів, міміки героїв твору.

Читання та розповідання

Вчити вмінню уважно слухати, розуміти та емоційно сприймати українські народні казки, забавлянки, пісеньки, оповідання. Сприяти відтворенню за допомогою запитань педагога окремих фраз, частин ху­дожнього тексту. Вчити помічати деякі особливості казки: повтори, зво­роти, промовляти їх із різними інтонаціями, передавати діалог героїв; виконувати відповідні рухи, жести, дії з іграшками. Залучати дітей до переказування добре знайомих літературних творів, використовуючи навідні запитання, підказування фраз.

Виразне читання

Вчити розуміти, свідомо запам'ятовувати та виразно читати напа­м'ять поетичні твори; передавати емоційну виразність окремих речень (радість, сум); речень з питальною інтонацією; ритм народної забавлян­ки, риму вірша, дотримуючись логічних наголосів.

Робота з книжкою

Привертати увагу до книги. Вчити дітей розглядати ілюстрації, звертати увагу на послідовність подій; дотримувати правил користу­вання книгою (не малювати на сторінках, не рвати її, брати чистими руками).

Театралізовано-ігрова діяльність

Продовжувати залучати дітей до ігор-драматизацій за змістом знайо­мих казок.

Вчити розігрувати зміст окремих забавлянок, пісень, віршів у діалогічно-ігровій формі, передавати інтонаційні відтінки мови: жести, рухи, міміку. Залучати до сюжетно-рольових ігор за окремими епізодами каз­ки, оповідання.

Інсценування

Вчити інсценувати та читати за ролями вірші, казки, дослівно відтворювати текст, рухи, жести, інтонацію та міміку героїв казки. За­лучати до посильної допомоги у виготовленні декорацій, атрибутів.

Показники компетентності дитини:

· знає та розповідає українські народні казки, оповідання, в тому числі ті, що їх написали письменники Західного регіону;

· розуміє та емоційно сприймає українські народні казки, пісеньки, забавлянки, оповідання;

· відтворює окремі фрази, частини художнього тексту за допомогою навідних запитань педагога;

· помічає особливості казки: звороти, повтори;

· розуміє та виразно читає поетичні твори;

· передає риму вірша, ритм народної забавлянки;

· передає емоційну виразність окремих речень під час вивчення вірша напам'ять;

· переказує добре знайомі художні твори за допомогою навідних за­питань та підказувань;

· передає речення в питальній інтонації;

· бере участь в інсценуванні художніх творів;

· розігрує зміст забавлянок, віршів, пісень у діалогічно-ігровій формі;

· відтворює рухи, жести героїв за текстом літературного твору;

· грається у сюжетно-рольові ігри за окремими епізодами художньо­го твору;

· допомагає вихователеві у виготовленні декорацій, атрибутів до ігор-інсценівок;

· розглядає ілюстрації, пригадуючи зміст художнього твору;

· знає і дотримує правил користування книгою (не рве сторінок, бере книжку чистими руками, не малює по сторінках книги).

 

ОБРАЗОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ

Вікові можливості дитини

На четвертому році життя дитина, займаючись малюванням та ліпленням, починає набувати формотворчих рухів. У неї вдосконалюється мислення, пам'ять, сприйняття, поступово накопичуються знання про сенсорні еталони предметів та явищ довкілля; дитина починає залюб­ки експериментувати з художньо-творчими матеріалами. Композиція стає більш упорядкованою, з'являється ритмічність, удосконалюється художньо-творча майстерність.

Працюючи з пластичними матеріалами, дитина засвоює прийо­ми ліплення, намагається самостійно трансформувати шматок глини (пластиліну) в потрібну їй форму.

В аплікації дитина ознайомлюється з процесом наклеювання; розкладає готові форми, створюючи візерунки та нескладні сюжети.

Освітні завдання

· Ознайомлювати дітей із видами й історією образотворчого ми­стецтва (роботи класиків та сучасних митців). Виховувати стійкий інтерес цілеспрямованого характеру до художньо-творчого образотворення.

· Вчити порівнювати форми з геометричними еталонами, називати кольори та деякі відтінки; використовувати у роботі пензлі різної товщини та форми; навчати елементарних прийомів композиції.

· Удосконалювати набуті та засвоювати нові технічні навички образотворення, спонукати використовувати ці навички у самостійній художній діяльності; передавати форму, колір і характерну будову предметів та об'єктів; проявляти за допомогою кольору ставлення до зображуваного. Розвивати елементи художньо-зображувальної творчості, експериментально-пошукову діяльність.

· Формувати вміння "читати" твори образотворчого мистецтва: розуміти зміст картини, впізнавати персонажів, вміти розповіда­ти про них.

· Виховувати зацікавленість результатами власної роботи.

Малювання.

Вчити дітей орієнтуватися на площині аркуша (малю­вати посередині та на всій площині аркуша), правильно тримати олівець і пензель, малювати, регулюючи натиск. Вчити вести пензлем за ворсом, набирати достатньо фарби, обтираючи зайву об край посудини, проми­вати його водою після роботи, підсушувати ганчіркою. Вчити малювати лінії різної товщини (кінчиком пензля чи усім ворсом), вести пензлем у різних напрямках, змішувати фарби шляхом додавання фарб.

Вчити використовувати для роботи різний матеріал: олівці, гуаш, крей­ду, вугілля та різні техніки зображення: лінії, мазки, крапки, малювання шляхом відбивання соски, піпетки, зібганого паперу, клаптиків тканини.

Виховувати здатність емоційно сприймати - милуватися, дивувати­ся, помічати красиве - твори образотворчого мистецтва (ілюстрації, кар­тини, скульптура малих форм) та декоративно-ужиткового (дерев'яна яворівська та косівська глиняна народна іграшка, посуд, вишивка).

Вчити передавати знайомі предмети з чіткою геометричною осно­вою: квадрат, круг, трикутник, прямокутник; поєднувати їх із прямими лініями, використовуючи при цьому кольори, що відповідають окремим предметам (сонце жовте, трава зелена тощо); називати чорний, білий, жовтий, синій, червоний, зелений кольори та деякі відтінки: рожевий, блакитний.

Передавати образи навколишньої дійсності, помічати їх виразність, розміщувати їх відносно один одного та площини аркуша. Вчити створю­вати колективні композиції.

Сприяти емоційному відгуку під час розглядання зразків декора­тивно-ужиткового мистецтва, ознайомлювати з розмаїттям орнаментів. Вчити створювати у площині різної форми (круг, квадрат, трикутник, смужки різної товщини) та на готових силуетах (коники, пташки, тарелі, макітри, рушники тощо) нескладні орнаменти, використовуючи техніки нанесення мазка, крапки, лінії, кільця; користуватися у роботі 2-3 фар­бами, ритмічно чергуючи між собою елементи орнаменту та кольори.

Ліплення.

Продовжувати ознайомлювати дітей із глиною, пласти­ліном. Формувати вміння відчувати їх пластичність, акуратно працюва­ти ними (не бруднити меблі, одяг).

Вчити ліпити форми знайомих предметів, розкачувати глину (пласти­лін) між долонями круговими чи повздовжніми рухами, розплескувати шматок, отримувати круглу та циліндричну форми, згортати у кільце. Вчити ліпити фігури, що складаються з кількох частин різної форми; отримувати у ліпленні бажані форми, використовувати їх в іграх.

Аплікація.

Ознайомлювати дітей із процесом наклеювання. Форму­вати вміння працювати з пензлем для клею (акуратно набирати, намазу­вати готові форми на серветці).

Вчити розміщувати і наклеювати готові геометричні форми, чер­гувати їх за кольором, величиною. Навчати елементарних прийомів композиції під час викладання візерунків на опредмечених формах (тарілка, серветка, сукня, рушник, писанка тощо), наклеювати їх; ви­кладати та наклеювати предмети, що складаються з 2-3 однакових за формою і різних за величиною елементів (сніговик, ялинка, башточка). Вправляти у створенні найпростіших композицій із готових предметів ("Ялинка біля будинку", "Шпаківня"). Вчити працювати самостійно, з дорослим та іншими дітьми.

Розвивати чуття кольору, форми, ритму.

Показники компетентності дитини:

· вміє користуватися матеріалами та інструментами для художньо-трудових дій;

· свідомо ставиться до образотворення, планує свої дії, обговорює кінцевий результат, виправляє помилки;

· бережно ставиться до своїх виробів;

· у спільній роботі узгоджує свої дії з діями інших;

· має найпростіші уявлення про види образотворчого мистецтва;

· знає назву матеріалів та інструментів для художньо-творчої роботи;

· може сформулювати мету власної діяльності;

· під час роботи коментує власні дії, може спрогнозувати результат;

· зосереджує увагу на яскравому, вражаючому, емоційно відгу­кується на прояви естетичного в оточенні, милується, дивується, насо­лоджується;

· з радістю прикрашає до свят групову кімнату власними виробами;

· під час роботи проявляє творчість, фантазію, самодіяльність;

· намагається виконувати завдання різної складності;

· експериментує з фарбами та різними матеріалами;

· вирізняє у виробах образотворчого мистецтва самобутність, непо­вторність, оригінальність.

 

МУЗИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Вікові можливості дитини

На четвертому році життя у дітей спостерігається емоційний відгук на музику, чуття ритму, тембру. Дитина може адекватно сприймати художні образи твору й емоційно його переживати. Дитина сприй­нятлива до музики: може зіставити тиху й голосну мелодії, впізнати знайомі пісні, п'єси. Сприймання музики в цьому віці характеризується цілісністю, і тому будь-яке відхилення від тексту (зміна ритму, тем­бру, ладу тощо) призводить до того, що дитина перестає впізнавати прослуханий твір. Цілісність сприймання - це позитивна якість, яка забезпечує повноцінне сприймання музичного твору, який по-іншому зрозуміти неможливо.

Дитина спроможна передати в русі ритм ходьби і бігу, проте слухова увага ще не стійка, голос починає щойно формуватися.

Освітні завдання

· Розвивати здатність захоплюватися, емоційно переживати, радіти, слухаючи музичні твори.

· Розвивати співочі навички дітей.

· Формувати вміння виразно пластично рухатися, передаючи настрій і характер музичного образу.

· Виховувати любов до краси виконання народних обрядів; розвива­ти пластичність рухів у народних дійствах.

Слухання.

Виховувати у дитини позитивне емоційне переживання музики, бажання слухати й помічати зміни у її звучанні. Використо­вуючи звуки та музичні інструменти, підводити дітей до розуміння, що музика виражає різні настрої, почуття, зображає явища природи. Озна­йомлювати з творами народної та класичної музики.

Вчити розрізняти на слух контрастну динаміку звучання (тихо - го­лосно), тембр музичних інструментів та музичних іграшок.

Співи.

Вчити співати протяжно, злагоджено, без напруження, по­чинати і закінчувати спів одночасно, за жестом музичного керівни­ка, підлаштовуючи свій голос до заданого звука дорослого. Вчити запам'ятовувати та впізнавати невеликі музичні твори різних жанрів, пісні зі словами українських композиторів, у тому числі композиторів Західного регіону.

Музично-ритмічні рухи.

Розвивати ритмічний слух; вміння руха­тися ритмічно, правильно відображаючи ритм і темп музики, її початок і зміни настрою.

Вчити бігати, легко підскакувати, виконувати образні рухи (зайчик, коник, пташка тощо); виконувати рухи з атрибутами, зі зміною музики змінювати рухи: "пружинка", притупування однією та двома ногами, плескання в долоні, повертання кистями рук "веселі ручки", кружлян­ня по одному та парами; танцювати, виконуючи названі танцювальні рухи.

Вчити драматизувати українські народні пісні, ігри, водити хороводи.

Показники компетентності дитини:

· під час слухання музичних творів орієнтується в характері мелодії,настрої;

· розрізняє контрастну динаміку звучання, тембр музичних іграшок та інструментів;

· співає нескладні пісні, володіючи навичками розподілу дихання;

· намагається співати злагоджено, протяжно;

· рухається правильно, відображаючи ритм і темп музики;

· виконує рухи з атрибутами та образні рухи;

· танцює, виконуючи танцювальні рухи: "пружинка", притупуван­ня однією та обома ногами, плескання в долоні, кружляння по одному та парами, "веселі ручки";

· проявляє фантазію під час виконання танцювальних рухів;

· бере участь у музичній грі-драматизації на тему українських на­родних пісень, ігор;

· охоче водить хороводи.

 

КРЕАТИВНИЙ РОЗВИТОК

КОНСТРУКТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Вікові можливості дитини

Дитина проявляє інтерес до форм та їх комбінацій, зображень оди­ничних предметів або невеликих споруд. У першій половині року вона не переслідує певної сюжетної мети, не намагається створити образ, а здебільшого діє за принципом "що вийде". Згодом дитина починає обмірковувати елементарні будівельні теми, пов'язані із сюжетно-ро­льовими іграми (гараж для машини, будинок для ведмедика). Свої елементарні конструкції дошкільник розташовує на горизонтальній площині, намагається повністю використати наявний матеріал. Споруджені ним будівлі часто виявляються не зовсім подібними до того, що планува­лося створити, а звівши будівлю, він руйнує її і береться за нову.

Конструктивна діяльність приносить дітям емоційну насолоду, почут­тя радості від розв'язання різноманітних конструкційних завдань.

Освітні завдання

· Вчити зводити різноманітні будівлі для обслуговування і реалізації ігрових задумів.

· Створювати будь-яке ігрове середовище з різноманітних буді. вельних матеріалів і предметів.

· Вчити на основі власного досвіду і потреб гри зводити будови за допомогою засвоєних способів конструювання, використовувати їх у сюжетно-рольовій грі.

· Вправляти дітей у вмінні розрізняти і правильно називати основні будівельні деталі (цеглина, кубик, пластина, призма); розміщувати дета­лі горизонтально і вертикально, щільно одна до одної, на певній відстані, споруджувати нескладні будівлі за показом дорослого і використовувати їх у грі. Вчити максимально використовувати наявний матеріал. Підводити дітей до виокремлення просторових характеристик будівель (висота, ши­рина, довжина). Виховувати інтерес до конструктивної діяльності, праг­нення закінчувати почату будівлю, розбирати свої будівлі та складати конструктор у коробку.

· Стимулювати прояв сміливості у подоланні перешкод, надавати мож­ливість експериментувати з власними силами, шукати нестандартні рі­шення рухових завдань, отримувати від цього задоволення.

· Вчити складати нескладні будівлі шляхом з'єднання, розміщення в одну лінію (стежка до будинку, трамвайні колії); розміщувати цегли­ни, пластини вертикально, по колу, по прямокутнику. Вчити розрізняти просторові ознаки (високий, низький) і правильно позначати їх словами (низький паркан, високі ворота).

· Формувати вміння змінювати способи будівництва, замінювати одні деталі іншими, добудовувати у висоту, довжину (низька, висока вежі, короткий і довгий потяги).

· Створювати умови для прояву творчих умінь в іграх. Вчити дітей за допомогою пазлів складати нескладні предмети та сюжети.

· Звертати увагу дітей на те, що з вологого піску, снігу можна будувати різні споруди, вчити дітей їх створювати.

Показники компетентності дитини:

· вміє розрізняти деталі будівельного матеріалу;

· створює елементарні споруди шляхом комбінування знайомих форм, розташовує їх залежно від стійкості деталей на площині;

· зводить різноманітні будівлі для обслуговування та реалізації ігрових задумів;

· має елементарні уявлення про властивості паперу, вміє вибирати серед інших цей матеріал;

· працює з пазлами, складає картинки за сюжетом знайомої казки;

· працює з рухомим конструктором, вміє визначати основні деталі;

· створює споруди з піску, снігу, виокремлюючи деталі.

 

ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Вікові можливості дитини

У цьому віці дошкільник починає сприймати театралізоване видови­ще: він емоційно реагує на виставу — співчуває та співпереживає героям дійства; починає розрізняти добро і зло та відповідно реагує на вчинки персонажів.

Виконує певні ролі як у драматизаціях разом із дорослими чи одно­літками, так і в індивідуальних іграх із партнерами-іграшками. Під час виконання ролі використовує найпростіші образно-виражальні вміння. Малюк розігрує окремі епізоди з казок, ініційовані дорослим; бере участь у сюжетно-рольових іграх, показах різних видів театру. Розповідає на­пам'ять невеликі уривки тексту.

Освітні завдання

· Розвивати вміння стежити за розвитком подій у казці, оповіданні, вірші, виставі. Вчити емоційно відгукуватися на події, що від­буваються у театралізованому дійстві, відповідно реагувати на вчинки героїв, співпереживати їм. Вчити розповідати про свої враження від перегляду вистав, вдавати героя, який привернув увагу.

· Формувати сприйнятливість до художніх творів, музики, стійкий інтерес до них. Розвивати бажання слухати казку чи вірш, наслі­дувати мовленнєву інтонацію дорослого, рухатися під музику, співати.

· Заохочувати до активної участі в показах театралізованих дійств.

· Формувати вміння виконувати певні ролі не тільки у співпраці з дорослим, але й з однолітками. Залучати до використання у самостійних іграх іграшки замість персонажів, виконувати замість них ролі, оживляючи їх.

· Вчити передавати яскравість ролі того чи іншого персонажа за до­помогою рухів, жестів, міміки. Розвивати вміння користуватися засобами інтонаційної виразності (сила голосу, тембр, темп мов­лення). Ознайомлювати з різними видами театру (тіньовий, пальчиковий, на фланелеграфі, ляльковий тощо).

· Давати знання про театр - місце, де грають справжні актори; з його найпростішими складниками: сцена, лаштунки, глядацька зала.

Тематика ігор та вправ

"Чарівні слова", "Що таке добре, а що таке погано?", "Який настрій у сонечка?", "Покажи героя, якого ти вийняв із чарівної торбинки", "Що ти бачиш, коли уявляєш ... ?", "Покажи настрій, а ми відгадаємо", "Починаймо діалог". Пальчиковий театр "Дружна сім'я"; настільний "Коза-Дереза"; ті­ньовий "Собачка і зайчик". Ігри-драматизації за сюжетами українських народних пісень "Два півники", "Ходить зайчик по капустці".

Показники компетентності дитини:

· намагається в рухах передати прості образно-виразні дії того чи іншого персонажа, повторює ці рухи з іграшками;

· проявляє інтерес до театралізованої діяльності з іншими дітьми;

· емоційно відгукується на сюжет вистави;

· висловлює власні судження щодо поведінки героя;

· під час передачі образу використовує засоби інтонаційної вираз­ності;

· обирає гарні, яскраві костюми й атрибути;

· самостійно задумує театралізовану гру;

· робить спроби проявити творчість під час перевтілення в ігрову роль.

 

ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Вікові можливості дитини

Дитина починає діяти в грі відповідно до заздалегідь поставленої мети, але через нестійкість психічних процесів може переключитися на інший вид діяльності, забувши про поставлену ціль чи підмінивши її іншою.

Продовжує інтенсивно розвиватися сюжетно-рольова гра, дити­на урізноманітнює ігрові сюжети. Провідним мотивом в іграх стає пізнавальна діяльність; сюжетно-рольові ігри набувають соціальної обізнаності. Сюжет ще нескладний, але дитина оволодіває ігровими діями, вчиться виконувати ігрову роль, моделює життя дорослих у до­вколишньому соціумі.

Все більше переважає спільна (колективна) ігрова діяльність, вона стає тривалішою. В іграх діти використовують дорослого як зразок для наслідування.

Дитина стає самостійнішою, прагне діяти на власний розсуд. Роз­вивається свідоме співвідношення своєї поведінки з поведінкою одно­літків, уміння домовитися про спільні ігрові дії. Інтенсивного розвитку набувають пізнавальні процеси: пам'ять, увага, мислення.

Освітні завдання

· У процесі ігор продовжувати розвивати сприймання, мислення, уяву дітей.

· Заохочувати дітей до самостійності під час вибору гри, спону­кати до активної участі в ній. Викликати за допомогою ігрової діяльності позитивні емоції, бадьорий настрій.

· За допомогою ігор продовжувати ознайомлювати з властивостя­ми предметів, розвивати інтерес до довколишнього, допитливість, бажання експериментувати, доводити тощо. Розвивати мовлення, збагачувати словник дітей. Заохочувати рухову активність, вихо­вувати інтерес до гри.

· Розвивати та виховувати елементарну ігрову культуру поведінки: дотримувати правил гри, гратися з іншими дітьми, доводити роз­почату гру до кінця. Вчити бережно ставитися до іграшок.

Сюжетно-рольові ігри

Вчити дітей виконувати певні нескладні ролі, наслідуючи поведінку дорослих, які їх оточують; застосовувати ігрові вміння та дії, спираю­чись на власний досвід; використовувати у сюжетах ігор враження від героїв мультфільмів, персонажів казок.

Формувати вміння називати свою ігрову роль; обирати іграшки для неї, предмети-замінники; виконувати роль послідовно, дотримуючись подій реального життя; заохочувати до наслідування дій людей, які ото­чують дитину. Вчити виконувати певні обов'язки відповідно до обраної ролі.

Вчити виконувати ігрові дії, об'єднані загальною назвою: прибира­ти - підмітати, витирати пил, мити посуд; доглядати дитину - годува­ти, одягати, мити тощо. Формувати прості пантомімічні вміння: зайчик стрибає, пташка літає, лисичка крадеться. Забезпечувати виконання в індивідуальних іграх ролі по черзі (за себе, за іграшку); в колектив­них - виконувати рольові взаємодії з двома-трьома дійовими особами (лікар - хворий, мама - дитина, водій - пасажир). Вчити виконувати як головні, так і другорядні ролі.

Вчити під час гри узгоджувати свої дії з діями інших дітей; звертати увагу та застосовувати пропозиції дорослого щодо гри; підпорядковувати свою поведінку морально-етичним нормам.

Ігри-драматизації

Продовжувати розвивати інтерес до ігор-драматизацій. Спонука­ти до використання сюжетів знайомих казок. Заохочувати бажання наслідувати мовленнєву інтонацію дорослого, виконуючи ролі в про­стеньких сюжетах, передавати яскравість ролі за допомогою жестів, міміки, пантоміми.





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.233.139 (0.024 с.)