Побудова комплексного алгоритму оцінки якості

Комплексний показник характеризує сукупність взаємопов'язаних властивостей, що утворюють якість продукції.

Комплексні показники якості можуть бути пов'язані з одиничними

через функціональні залежності, що відображають об'єктивні закони, і можуть бути виражені через комбінацію одиничних показників.

В якості комплексних показників застосовуються головні, інтегральні і середньозважені.

З середньозважених найчастіше в методиках визначення комплексної оцінки застосовують: середню арифметичну, середню геометричну і середню гармонійну зважені.

Середня арифметична зважена:

(1.1)

де K - комплексний показник якості; ki - одиничний відносний показник якості; qi - коефіцієнт вагомості.

 

Середня геометрична зважена:

(1.2)

Середня гармонійна зважена:

(1.3)

 

Алгоритм кваліметричної оцінки включає наступні процедури:

1. Вибір параметрів, що характеризують різні корисні властивості досліджуваного об’єкта і формування номенклатури показників його якості;

2. Розроблення ієрархічної структури показників якості об’єкту;

3. Визначення значень показників якості;

4. Вибір базового (еталонного) зразку для досліджуваних об’єктів;

5. Співставлення показників якості досліджуваного об’єкту із показниками базового;

6. Визначення (призначення) коефіцієнтів вагомості одиничних показників в обраній сукупності;

7. Вибір методу зведення одиничних показників об’єкту у комплексну оцінку;

8. Обчислення комплексної оцінки якості досліджуваних об’єктів.

Завдання 2

Вивчити експертний метод розрахунку коефіцієнтів вагомості

Експертний метод заснований на усередненні оцінок вагомостей, що даються групою експертів. Відрізняється гнучкістю, наочністю, звичністю.

Завдяки цьому вагомість q_i визначається на основі цього методу в переважній більшості методик якості.

Широке застосування при визначенні вагомості q_i властивостей об'єкта знаходить метод опитування фахівців Делфі.

Процедуру отримання експертних оцінок вагомості можна розбити на

чотири етапи:

1-й етап - організація опитування;

2-й етап - проведення опитування;

3-й етап - обробка результатів опитування та отримання оцінок вагомості;

4-й етап - аналіз результатів.

Матеріальне забезпечення експертного опитування.

Покладається на технічну групу. Технічна група повинна підготувати: приміщення, де могли б працювати 10-12 чоловік; дошку з крейдою (Не обов'язково, але бажано); зображення дерева властивостей; анкети для проведення та обробки результатів експертного опитування.

Технічний працівник, аналізуючи дерево властивостей, визначає кількість тих властивостей, групові коефіцієнти вагомості яких повинні бути

визначені не аналітичним, а експертним шляхом, і готує бланки індивідуальних анкет.

Процедура проведення експертного опитування.

Керує проведенням експертного опитування ведучий, в ролі якого

виступає один з головних членів організаційної групи.

У відповідності з розташуванням експертів за столами кожен з експертів отримує номер 1, 2,..., r. Номер визначає черговість, в якій експерти дають свої відповіді.

Ведучий фіксує відповіді експертів в анкеті (або на дошці) за допомогою технічного працівника.

Ведучий аналізує числа (експертні оцінки), записані на дошці (Або в анкеті), з точки зору максимальної величини розходження між окремими призначеними експертами оцінками. Якщо крайні значення між окремими призначеними експертами оцінками відрізняються один від одного не більше ніж на 25%, то опитування експертів можна обмежити одним туром, якщо ж ні, то ведучий влаштовує коротке обговорення і проводить наступний тур.

Контрольні запитання:

1. Обов'язкове для всіх методик умова при визначенні коефіцієнтів вагомостей.

2. Сутність аналітичного методу визначення коефіцієнтів вагомості.

3. Сутність експертного методу визначення коефіцієнтів вагомости.

4. Що таке коефіцієнт конкордації, яким чином він визначається?

5. Умова проведення одного туру експертного опитування при визначенні коефіцієнтів вагомості

Практичне заняття № 4

(2 години)