Внутрішнє та зовнішнє протипожежне водопостачання

Кожний заклад, установа і організація повинні бути забезпечені зовнішнім і внутрішнім протипожежним водопостачанням згідно з вимогами будівельних норм Керівники закладів, установ і організацій зобов'язані забезпечити технічне обслуговування, справний стан і постійну готовність до використання систем протипожежного водопостачання, які перебувають на їх балансі

Пожежне водопостачання промислових підприємств може здійснюватись від: водогонної мережі, пожежних водоймищ, природних джерел води (рік, озер, ставків) Необхідний тиск води створюється стаціонарними пожежними насосами, котрі забезпечують подавання компактних струменів на висоту не менше 10 м або рухомими пожежними автонасосами і мотопомпами, що забирають воду із гідрантів Найбільш надійною системою є водогінна система водозабезпечення, яка суміщається з господарським водогоном. Ця система забезпечує недоторканий запас води для гасіння пожежі протягом 3 годин

Внутрішнє протипожежне водопостачання здійснюється пожежними кранами, які встановлюються біля основи пожежних стояків на висоті 1,35 м від підлоги всередині приміщень біля виходів, у коридорах, на сходових клітках Кожний пожежний кран споряджається прогумованим рукавом та пожежним стволом. Довжина рукава - 10 або 20 м. Продуктивність кожного крана повинна бути не меншою, ніж 2,5 л/с.

Зовнішнє протипожежне водопостачання (гідранти) розташовуються на території підприємств на віддалі не більше 100 м по периметру будівель вздовж доріг і не ближче 5 м від стін (рис. 3. 68).

Водогін для зовнішнього пожежогасіння буває низького тиску і високого. Необхідний тиск води створюється стаціонарними пожежними насосами, котрі забезпечують подавання компактних струменів на висоту не менше 10 м або рухомими пожежними автонасосами і мотопомпами, що забирають воду з гідрантів

Витрати води на зовнішнє пожежогасіння беруться в залежності від ступеня вогнестійкості будівель, їх об'єму, категорії пожежо- і вибухонебезпеки виробництва у межах від 10 до 40 л/с. Для подачі води на висоту до 50 м при системі водогону високого тиску використовують потужні рукави довжиною 125 м, діаметром 66 мм, із розбризкувачем діаметром 16 або 19 мм з витратою води на компактний струмінь 5 л/с

З метою утримання у належному стані засобів протипожежного водопостачання слід

організувати їх постійне технічне обслуговування особами зі складу інженерно-технічного персоналу. Пожежні крани через кожні шість місяців підлягають технічному огляду та перевірці. Наслідки перевірки працездатності необхідно оформляти актом Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу обладнують однакового з ним діаметру рукавами і стволами, які вміщені у шафи, що пломбуються. У шафі міститься важіль, щоб полегшити відкривання крану. Пожежні рукави мають бути сухими, добре скатаними і приєднаними до кранів і стволів. Один раз на шість місяців потрібно здійснювати перевірку рукавів шляхом пуску води під тиском і перекатувати їх. На дверях шафи пожежного крана мають бути зазначені: літерний індекс ПК, порядковий номер пожежного крана і номер телефону найближчої пожежної частини.

 

 

 

 

Вібрація як чинник виробничого середовища у галузі. Характеристика основних параметрів вібрації. Дія вібрації на організм людини. Заходи та засоби захисту від вібрації.

Вібрація це механічні коливання пружних тіл або коливальні рухи механічних систем. Для людини вібрація є видом механічного впливу, якій має негативні наслідки для організму. Причиною появи вібрації є неврівноважені сили та ударні процеси в діючих механізмах.

За способом передачі на тіло людини розрізняють загальну та локальну (місцеву) вібрацію. Загальна вібрація та, що викликає коливання всього організму, а місцева (локальна) — втягує в коливальні рухи лише окремі частини тіла (руки, ноги).

Вплив вібрації на людину залежить від параметрів вібрації, напрямку її дії, місця прикладення, тривалості впливу, а також від індивідуальних особливостей людини. Вібрація, що діє на людину, має широкий діапазон – від десятих часток до декількох тисяч Гц. Характерними рисами шкідливого впливу вібрації на людину є можливі зміни у функціональному стані: підвищена втома, збільшення часу моторної реакції, порушення вестибулярної реакції.

У результаті впливу вібрації виникають нервово-судинні розлади, ураження кістково-суглобної й інших систем організму. Відзначаються, наприклад, зміни функції щитовидної залози, сечостатевої системи, шлунково-кишкового тракту.

Особливо небезпечний тривалий вплив вібрації для жіночого організму. Цей широкий комплекс патологічних відхилень, викликаний впливом вібрації на організм людини, кваліфікується як віброзахворювання. Серед професійних патологій вібраційна хвороба займає одне з перших місць.

Заходи щодо захисту від дії вібрації поділяють на технічні, організаційні та лікувально-профілактичні. Також вони можуть бути розподілені як колективні та індивідуальні.

До технічних заходів відносять:

· зниження вібрації в джерелі її виникнення;

· зниження діючої вібрації на шляху розповсюдження від джерела виникнення (вібропоглинання, віброгасіння, віброізоляція);

До організаційних заходів відносять:

¨організаційно-технічні (своєчасний ремонт та обслуговання обладнання за технологічним регламентом, контроль вібрації,);

¨ організаційно – режимні (режим праці та відпочинку, заборона залучення до вібраційних робіт осіб молодших 18 років тощо);

До лікувально-профілактичних заходів відносяться:

· медичний огляд;

· лікувальні процедури (фізіотераповтичні процедурі, вітаміно - та фітотерапія).

Найбільш важливим напрямком захисту від вібрації є конструктивні методи зниження вібро активності машин та механізмів — зменшення діючих змінних сил у конструкції та зміна її параметрів.

 

Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства по охороні праці. Види відповідальності.

За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальностізгідно із законом.

Дисциплінарна відповідальність - це відповідальність також і за порушення трудової дисципліни, стягнення, як правило, накладаються відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку у вигляді: зауваження, догани, суворої догани, переведення на нижчеоплачувану роботу терміном до 3-х місяців, зміщення на нижчу посаду на той самий строк, звільнення.

Крім перерахованих видів стягнень можуть бути застосовані і інші заходи впливу такі як позбавлення частково або повністю премій, додаткових відпусток і т.д.

Адміністративна відповідальність визначена законодавством України про адміністративні правопорушення. До цього виду відповідальності притягуються особи, які вчиняють дії, заборонені законодавством, або в рівній мірі проявляють бездіяльність. Встановлено такі види адміністративних стягнень: попередження, штраф, оплатне вилучення предмета, який став об'єктом правопорушення, позбавлення спеціального права (права виконувати будь-яку діяльність), виправні роботи, адміністративний арешт.

Матеріальна відповідальність полягає у відшкодуванні часткового або повного шкоди, заподіяної робітникам або службовцям підприємству при виконанні трудових обов'язків. Ця відповідальність не виключає притягнення винних до дисциплінарної або кримінальної відповідальності.

Кримінальна відповідальність настає в тому випадку, коли дії чи в рівній мірі бездіяльності могли спричинити або спричинили за собою нещасні випадки з людьми або інші тяжкі наслідки.