Контроль якості аудиторських послуг

Системи контролю якості аудиторських послуг формуються кожним аудитором та аудиторською фірмою в Україні. Аудиторські фірми та аудитори, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально як фізичні особи - підприємці, мають розробити та впровадити у свою практику систему контролю якості, яка б забезпечувала обґрунтовану впевненість у тому, що сама Фірма та її персонал діють відповідно до Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики, Кодексу етики професійних бухгалтерів та законодавчих і нормативних вимог, що регулюють аудиторську діяльність, а висновки (звіти), що надаються Фірмою, відповідають умовам завдання.

Дії керівництва та настанови персоналу мають підкреслювати важливість:

• виконання роботи відповідно до вимог Професійних стандартів;

• дотримання застосовної політики та процедур контролю якості фірми;

• надання висновків (звітів), що відповідають умовам завдання.

В свою чергу Аудиторська палата України організовує:

• проведення зовнішніх перевірок систем контролю якості;

• моніторинг з питань контролю аудиторської діяльності;

• застосування додаткових процедур щодо забезпечення контролю якості та дисциплінарних заходів за наслідками контролю;

• інформування суспільства про функціонування систем контролю якості аудиторських послуг в Україні.

Аудиторська палата також встановила, що для виконання завдань з обов'язкового аудиту, а також завдань з аудиту фінансової звітності державних підприємств і установ аудиторські фірми та аудитори ФОП зобов'язані отримати підтвердження Аудиторською палатою України відповідності системи контролю якості аудиторських послуг вимогам Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг.

Зовнішня перевірка суб'єкта аудиторської діяльності здійснюється з метою отримання обґрунтованої впевненості, що політика і процедури є відповідними та дотримуються на практиці. Програма зовнішньої перевірки повинна, зокрема, містити такі питання:

а) дотримання суб'єктом аудиторської діяльності, що перевіряється, вимог Закону України "Про аудиторську діяльність" щодо умов здійснення аудиторської діяльності;

б) наявність письмового документа з викладеною політикою та процедурами контролю якості, які застосовує суб'єкт аудиторської діяльності, наявність розроблених і прийнятих внутрішньофірмових стандартів, інших внутрішньофірмових документів, які регламентують питання контролю якості;

в) дослідження внутрішньофірмових документів системи контролю якості в цілому й вираження думки про її відповідність;

г) оцінку дотримання суб'єктом аудиторської діяльності, що перевіряється, етичних вимог;

д) оцінку відповідності політики та процедур щодо людських ресурсів, зокрема щодо забезпечення компетентності та професійного розвитку;

і т.д.

Під час зовнішньої перевірки зокрема застосовуються такі процедури:

• перевірка записів і документів;

• залити керівництву суб'єкта аудиторської діяльності;

• опитування персоналу суб'єкта аудиторської діяльності;

• спостереження;

• аналітичні процедури.

58. Твердження (параметри) фінансової звітності це 46!!

59. Завдання та послідовність аудиту активів, капіталу та зобов'язань це 47 48 49!!!

Метою аудиту операцій з власним капіталом та забезпеченням зобов'язань є встановлення достовірності первинних даних відносно формування та використання власного капіталу і забезпечення зобов'язань, повноти й своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку власного капіталу і забезпечення зобов'язань відповідно до установчих документів та облікової політики, достовірності відображення стану власного капіталу і забезпечення зобов'язань у звітності підприємства.

Основними завданнями аудиту операцій з власним капіталом та забезпеченням зобов'язань є:

1. перевірка достовірності відображення показників щодо власного

капіталу і забезпечення зобов'язань в обліку та звітності,

встановлення законності й правильності їх формування та цільового

використання;

2. перевірка наявності затверджених кошторисів та дотримання

законності використання коштів цільового фінансування і

надходжень;

3. встановлення обґрунтованості операцій з формування прибутків і

збитків, їх використання і розподілу;

4. встановлення повноти формування статутного капіталу, відповідності

фактичних внесків учасників умовам установчих документів,

дотримання строків внесення часток до статутного капіталу;

5. перевірка стабільності величини статутного капіталу, його

відповідності розміру, визначеному установчими документами.

Джерелами інформації для аудиту операцій з власним капіталом та

забезпеченням зобов'язань є:

1. Наказ про облікову політику підприємства.

2. Документи, що підтверджують право власності на майно, що вноситься

як внесок до статутного капіталу: свідоцтво про право власності на

нерухомість, земельні ділянки, транспортні засоби, інтелектуальну власність

тощо.

3. Організаційні документи: свідоцтво про державну реєстрацію, накази

та розпорядження, протоколи про результати закритого перепису, про підсумки

торгів, зборів засновників, акціонерів, довідки про прийняття на облік в

податковому органі, про реєстрацію в органах статистики та відповідних

відділеннях позабюджетних фондів, ліцензії на види діяльності, що

підлягають ліцензуванню згідно з законодавством.

4. Первинні документи з обліку власного капіталу та забезпечення

зобов'язань

 

 

60. Аудиторські докази, їх джерела та оцінка це 52!!!

Доп ответы снизу, по человечески в текст не вписываются

 

43. Аудиторські процедури, їх призначення та види

перевірка;

• спостереження;

• запит;

• підтвердження;

• перерахунок;

• повторне виконання;

• аналітичні процедури.

Аудиторські процедури в загальному вигляді можуть бути пред­ставлені наступним чином (рис. 1.29).

Рис. 1.29. Сукупність певних дій аудитора для виконання завдань з надання впевненості та супутніх послуг (аудиторські процедури)

 

Вибір аудитором аудиторських процедур грунтується на оцінці ризику. Чим вища оцінка ризику аудитором, тим достовірніші та до­речніші аудиторські докази, яких прагне аудитор від процедур по суті. Це може впливати як на тип аудиторських процедур, які слід виконати, так і на їхнє поєднання.

Під час аудиту фінансової звітності застосовуються також процедури оцінок активів за справедливою вартістю. У цьому випадку застосовують такі процедури: інвентаризація, контрольні заміри робіт, експертні оцінювання, інформаційне моделювання, дослідження документів, камеральні

перевірки, нормативно-правове регулювання, групування й систематизація недоліків, зустрічна звірка, взаємний контроль та ін. Розглядаючи оцінки управлінського персоналу здатності суб'єкта

господарювання продовжувати безперервну діяльність, аудитор повинен отримати достатні і доречні аудиторські докази, оцінити спроможність клієнта продовжувати свою діяльність у майбутньому. Це забезпечується використанням таких процедур: аналіз і

обговорення з управлінським персоналом руху коштів, прибутку та інших відповідних прогнозів; огляд умов кредитних угод; ознайомлення з протоколами зборів акціонерів; здійснення запитів юристам щодо існування судових позовів та претензій; розгляд планів суб'єкта господарювання; огляд подій, що відбуваються після закінчення періоду тощо.

46.. Твердження (параметри) фінансової звітності

Твердження фінансової звітності — це твердження керівництва (чи то ясно висловлені чи навпаки), втілені у фінан­совій звітності. Вони можуть бути поділені на такі категорії:

наявність: актив чи пасив існує на конкретну дату;

права і обов'язки: актив чи пасив належить підприємству на певну дату;

факт події: факт того, що була здійснена операція чи подія, пов'язана з підприємством у конкретний період;

повнота: не існує не відображених в обліку активів, па­сивів, суттєвих операцій чи подій або інших нерозкритих позицій;

оцінка: оцінка активів і пасивів зроблена правильно, і во­ни відображені в усіх суттєвих аспектах в обліку за пра­вильною вартістю;

вимір: операція чи інша подія в повному обсязі відобра­жена в обліку, а надходження й видатки відображені у відповідному періоді;

представлення і розкриття: позиція фінансової звітності розкрита, класифікована і описана згідно з правилами її підготовки.

У зв'язку з цим аудитору необхідно отримати докази того, що керівництво підприємства, яке перевіряється, знає міру своєї відповідальності за надання аудитору достовірної фінансової звітності, складеної з урахуванням вимог українського законодав­ства, і що керівництво підтверджує її достовірність і повноту.