Обов'язки підприємств, установ, організацій, громадян щодо забезпечення пожежної безпеки.

Власники пiдприємств, установ та органiзацiй: - розробляти комплекснi заходи щодо забезпечення пожежної безпеки; - вiдповiдно до нормативних актiв з пожежної безпеки розробляти i затверджувати положення, iнструкцiї, iншi нормативнi акти, що дiють у межах пiдприємства, установи та органiзацiї, здiйснювати постiйний контроль за їх додержанням; - забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартiв, норм, правил, а також виконання вимог приписiв i постанов органiв державного пожежного нагляду; - органiзовувати навчання працiвникiв правилам пожежної безпеки та пропаганду заходiв щодо їх забезпечення; - утримувати в справному станi засоби протипожежного захисту i зв'язку, пожежну технiку, обладнання та iнвентар, не допускати їх використання не за призначенням; - створювати у разi потреби вiдповiдно до встановленого порядку пiдроздiли пожежної охорони та необхiдну для їх функцiонування матерiально-технiчну базу; - подавати на вимогу державної пожежної охорони вiдомостi та документи про стан пожежної безпеки об'єктiв i продукцiї, що ними виробляється; - здiйснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобiв виявлення та гасiння пожеж i використання для цiєї мети виробничої автоматики; - своєчасно iнформувати пожежну охорону про несправнiсть пожежної технiки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття дорiг i проїздiв на своїй територiї; -проводити службове розслiдування випадкiв пожеж.

Загальне уявлення про піротехнічні вироби та їх небезпечні чинники. Види піротехнічних виробів. Безпека при зберіганні та використанні піротехнічних виробів.

Піротехнічний виріб — пристрій, який призначено для створення необхідного ефекту (світлового, іскрового, димового, звукового, змішуваного) за допомогою горіння (вибуху) піротехнічного складу.

Піротехнічні вироби, як правило, призначаються для проведення розважальних заходів (феєрверків). Їх використання з дотриманням вимог інструкції із застосуванням, яка додається до піротехнічного виробу або наноситься на його споживчому пакуванні, забезпечує за межами небезпечних  зон  безпеку  здоров’я  та  життя  людей.  У  разі виконання необхідних умов безпеки їх вільно продають населенню, поводження з ними не потребує спеціальних знань та навичок, вони не призводять до пошкодження майна і забруднення навколишнього середовища.

Піротехнічні засоби належать до першого класу небезпечних вантажів згідно з ГОСТ 19433–88. Небезпечним чинником піротехнічного  виробу  є  специфічний  ефект, що  його  утворює  піротехнічний  виріб  або  піротехнічний  елемент,  і  який за певних умов здатний загрожувати здоров’ю людей та завдавати шкоди майну і навколишньому середовищу.

Окрім піротехнічних виробів побутового призначення є піротехнічні вироби технічно-го та спеціального призначення. Ці вироби, користування якими потребує спеціальних знань та навичок, відповідної атестації виконавців і забезпечення відповідних умов те-хнічного оснащення, також належать до першого класу небезпечних вантажів згідно з ГОСТ 19433–88.

Піротехнічні вироби поділяються на дві групи сумісності: “G” та “S”.

Група сумісності “G” — це  піротехнічні  вироби,  які  містять  як  вибухові, так й освітлювальні, запалювальні, сльозоточиві або димоутворювальні ре-човини, за винятком виробів, що активуються водою, та виробів, що містять білий фо-сфор, фосфіди, легкозаймисті рідини та гелі, і класифікуються за класами небезпечно-сті як 1.1 G, 1.2 G, 1.3 G та 1.4 G.

Група сумісності “S” — це речовини або вироби, упаковані або сконструйовані таким чином, щоб у разі випадкового спрацювання будьякий небезпе-чний  прояв  обмежувався  самим  їх  пакуванням. 

Щоб запобігти неприємним наслідкам від "спілкування" з піротехнічними виробами, необхідно пам'ятати і дотримуватися правил пожежної безпеки при використанні піротехнічних виробів. Запуск петард, феєрверків, ракет забороняється проводити всередині приміщення, з балконів та поблизу житлових, господарських будівель, новорічних ялинок.

Піротехніку не можна зберігати коло приладів опалення (батарей, газових, електричних плит), не варто носити вогненебезпечні вироби у кишенях. Не можна розбирати вироби чи піддавати їх механічним впливам. Не можна курити, працюючи з піротехнічними виробами, а також знаходитись в нетверезому стані

У більшості випадків в момент приведення в дію піротехніки той, хто запускає її, повинен за лічені секунди відбігти на безпечну відстань (як правило, це 10-15 і більше метрів).

У будь-якому випадку буде краще, якщо запускати феєрверки, петарди, різні ракети, висаджувати у повітря хлопавки, підпалювати бенгальські вогні тощо, діти будуть в присутності дорослих.

Щоб запобігти жахливим наслідкам від розваг з піротехнікою, необхідно попередити нещасні випадки. Адже під час бурхливої передноворічної торгівлі на ринках міста, яка пропонує широкий вибір різноманітної піротехніки, мало хто помічає підлітків, які товчуться біля прилавків. Вони жваво спілкуючись, купують хлопавки, петарди, ракети. На жаль, продавець не замислюється, до яких рук потрапляє цей вогневий асортимент. Не всі знають, що температура бенгальського вогню сягає 1100 градусів, його іскри на відстані півметра охолоджуються лише на 60 градусів. Викид полум'я хлопавки досягає декілька десятків сантиметрів.

1. Мета, завдання, об'єкт, предмет, методологічні основи. Економічне та соціальне значення охорони праці.

2 Основні етапи розвитку вчення про охорону праці. Роль вітчизняної науки. Зв’язок охорони праці з іншими дисциплінами.

3.Стан охорони праці виробничого травматизму і професійної захворювасті в Україні та інших країнах. Невиробничий травматизм.

4Основні принципи державної політики в галузі охорони праці

5 Основні поняття в галузі охорони праці.

Гарантії прав громадян на охорону праці та законодавча та нормативна база україни з охорони праці

7 Права громадян на охорону праці при укладанні трудового договору та підчас роботи

8 Обов’язки роботодавця (керівника)щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та обов’язки працівника за трудовим договором

Тривалість робочого часу на підприємстві, тривалість відпочинку

Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці

11 Охорона праці жінок

12.Охорона праці неповнолітніх

13 Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів

Нормативно-правові акти з охорони праці

15 Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці

16 Нормативні акти з охорони праці на окремих об’єктах

Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці

18 Організаційні питання з охорони праці. Поняття управління охороною праці

Державне управління охороною праці

20 Пвноваження Кабінету Міністрів України щодо охорони праці.

21 Повноваження Державного департаменту промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду

22.Повноваження міністерств та інших центральних органів державної і виконавчої влади в галузі охорони праці.

23 Управління охороною праці на підприємствіта обов'язки власника

24 Управління охороною праці на виробництві. Система управління системою праці на виробництві.

Задачі управління охороною праці Планування робіт з охорони праці та контроль за її безпекою

26.методи управління в СУОП

27 Основні функції охорони праці на підприємстві повноваження служби охорони праці на підприємстві

Комісія з питань охорони праці підприємстві.

Навчання з питань охорони праці Інструктажі з питань проведення охорони праці

30 Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи Професійний добір та його медичне забезпечення

Державний нагляд за охороною праці Громадський контроль за охороною праці

32 Економічні методи управління охороною праці

33 Фінансування охорони праці. Застосування матеріальних та моральних стимулів охорони праці

34 Відшкодування підприємствам, громадянам і державі збитків, завданих порушенням вимог щодо охорони праці