Практичне заняття (2 години)

1.Функціональна характеристика діяльності прокурора (обвинувача) у кримінальному процесі США.

2. Функціональна характеристика діяльності прокурора (обвинувача) у кримінальному процесі Англії.

3. Поліцейські органи США і їх повноваження з розслідування кримінальних справ.

4. Поліцейські органи Англії і їх повноваження з розслідування кримінальних справ.

5. Інститут адвокатури США.

6. Інститут адвокатури Англії.

Теми рефератів:

1. Атторнейська служба у США: засади її побудови та повноваження.

2. Повноваження національної поліції у Англії.

3. Федеральна поліція, поліція штатів, та місцева поліція в США.

4. Корпорація захисників в Англії (баристери і солісітори).

5. Адвокати, що працюють у юридичних консультаціях (агентствах захисників) у США.

6. Приватні (платні) адвокати (баристери) у США.

7. «Правила про виключення» в американському кримінальному процесі.

II. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ (8 годин)

 

1. Особливості доказування у кримінальному процесі США.

2. Особливості доказування у кримінальному процесі Англії.

3. Докази у кримінальному процесі США: поняття, види, властивості.

4. Докази у кримінальному процесі Англії: поняття, види, властивості.

 

Джерела рекомендовані до заняття:

Нормативні акти

1. Конституція України від 28.06.96 р. (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.96 р., № 30, ст.141.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 // Голос України. – 2012. – 19 травня (№ 90-91).

3. Федеральные Правила о доказательствах для судов и магистратов США 1995г. (с поправками по состоянию на 9 июля 1995 г) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.juristlib.ru/book_10257.html. – Назва з екрану.

 

Спеціальна література

4.Гуценко К.Ф. Уголовный процесс западных государств / К.Ф. Гуценко, Л.В. Головко, Б.А. Филимонов / под ред. К.Ф. Гуценко. – М.: Зерцало, 2002. – 480 с.

5. Бернам У. Правовая система США. – Вып. 3-й / У. Бернам. – М.: Новая Юстиция, 2006. – 1216 с.

6. Молдован А.В. Кримінальний процес: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: Навч. посібник / А.В. Молдован. - 2-е вид. – К.: ЦУЛ, 2010. – 352 с.

7. Молдован В.В., Молдован А.В. Порівняльне кримінально-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: Навчальн. посібн. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 400 с.

8. Решетникова И.В. Доказательственное право Англии и США / И.В. Решетникова. – М.: Городец, 1999. – 284 с.

9. Стойко Н.Г. Уголовный процесс западных государств и России: сравнительное теоретико-правовое исследование англо-американской и романо-германской правовых систем. – СПб.: Издательский Дом С.-Петерб. гос. ун-та, Издательство Юридического Факультета С.- Петерб. гос. ун-та, 2006. – 264 с.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ

Англія.

Генеральний атторней (Аttorneey General) – королівський юрист, юридичний радник Уряду і Королеви. Така посадова особа діє з XV ст. Призначається безпосередньо Королевою. Здійснює загальне керівництво Королівською службою переслідування, приймає рішення про доцільність переслідування конкретних осіб, підтримує обвинувачення в судах усправах про нанесення шкоди Королеві, Уряду або його членам.

^ 3. Королівська служба переслідування (Сrown Prosecution Service). Почала свою діяльність з 1986 р. Являєсобою систему спеціалізованих державних органів виконавчоївлади, до якої входять:

а) місцеві підрозділи, які здійснюють основну роботу з організації та здійснення кримінального переслідування;

б) середня ланка, яка здійснює переслідування у справах про злочини підвищеної небезпеки і складності, а також координує діяльність місцевих підрозділів;

в) дирекція публічних переслідувань. Директора публічних переслідувань призначає Генеральний атторней,він же і керує діяльністю служби переслідування.

Функції та повноваження служби переслідування:

♦ доручення поліції початку провадження кримінальних справ;

♦ нагляд за дотриманням законності розслідування органами поліції;

♦ здійснення кримінального переслідування в судах та інструктаж адвокатів, яким ця служба доручає провадження конкретних кримінальних справ і які виступають як переслідувачі в судах;

♦ взаємодія з іншими правоохоронними органами.

З кожної кримінальної справи, яка надходить із поліції, королівський переслідувач має відповісти на 2 питання:

1) чи зібрані достатні докази для здійснення кримінального переслідування певної особи в суді;

2) чи буде відповідати публічним інтересам таке переслідування.

Дирекція публічних переслідувань у 1994 р. опублікувала стандарти, яких мають дотримуватись юристи при досудовій підготовці кримінальних справ. У 1999 р. нею ж опубліковані стандарти, якими встановлюються правила визначення розміру гонорарів за ведення кримінальних справ у судах.

4. Поліція (Роlісе). Заснована ще в 1663 р. На даний час нараховується понад 40 регіональних поліцейських служб, більшість із яких очолюють старші констеблі (СЬіеї СопзіаЬіез). Найбільшою є Лондонська столична поліція (Ьопсіоп'з Меїгороіііап Роіісе), штаб-квартира якої іменується Скотленд Ярдом.

Ядро поліції – констеблі. Вони проводять основну роботу з виявлення, попередження та розслідування злочинів. Деякі із поліцейських займаються детективною діяльністю на постійній основі у складі підрозділів (сгітіпаі туе5іі§аглоп сііуізюпз). Детективи в контакті з криміналістами (працівниками науково-технічних підрозділів) займаються розслідуванням найбільш складних справ.

Розслідуванням кримінальних справ займаються також й інші органи: Податкова служба (Іпіапсі Кеуепие); Інспекція охорони здоров'я і санітарної безпеки (НеаШі апсі Заґеіу Іпзресїогаїе); Департамент соціального забезпечення (Берагітепі; оі Зосіаі Зесигііу); Митна служба (Сизіотз апсі Ехсізе); Інспекція з питань заробітної плати (Шаез Іпзресїогаіе) тощо.

Адвокатура. Адвокатами вважаються представники юридичної професії, які входять до корпорації баристерів (Ьаггізіег) та солісіторів (зоіісііог). З'явились вони ще в кінці XIII ст. Різниця між ними заключається в тому, що баристери вважаються юристами вищого ґатунку, завжди мають справу с судами, а солісітори ведуть підготовчу роботу з клієнтами, можуть виступати лише в судах низового рівня. Законом про суди та правове обслуговування 1990 р. статус солісіторів наближений до статусу баристерів. За певних умов перші можуть виступати і в судах більш високого рівня (судах корони, високих судах), можуть призначатись на посади суддів.

Слід відмітити, що англійські адвокати можуть виступати і як обвинувачі за дорученням не лише приватних осіб, а й державних органів, здійснювати функцію переслідування осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності. Вони можуть вести паралельне розслідування кримінальної справи.

Останнім часом отримало значний розвиток законодавство, яке регламентує надання юридичної допомоги малозабезпеченим і незабезпеченим громадянам. Так, Законом Про забезпечення доступу до правосуддя (Ассезз їо зіїсе Асї) від 27.07.1999 р. розроблений чіткий і реальний механізм надання безкоштовної юридичної допомоги із державного бюджету та інших фінансових джерел.

США.

Прокуратура. В нашій юридичній літературі ця правоохоронна установа називається по-різному: атторнетура; ат-торнейська служба; прокуратура. З точки зору українських дослідників і нашої правової доктрини атторнея можна прирівняти до прокурора.

Атторней (аиогпеу) – офіційна особа, яка представляє певні юридичні інтереси, перебуває на державній службі і виконує функції:

♦ контролю за законністю діяльності поліції при розслідуванні зхлочинів;

♦ здійснення кримінального переслідування в суді осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності;

♦ захисту майнових та інших інтересів особи та держави тощо.

Генерал – атторней (Сепегаі аііогпеу) – головний юридичний радник Президента США. Ця посада з'явилася у 1789 р. з прийняттям Закону про судоустрій. З часом функції Гене-рал-атторнея розширилися. Він став керівником служб, на які покладалася підготовка і ведення цивільних та кримінальних справ у судах, керівництво федеральними тюрмами. У 1870 р. Ці служби були об'єднані в установу, яка дістала назву Департамент юстиції. В даний час існують три рівні органів прокуратури.

Федеральна прокуратура. До ЇЇ складу входить Департамент юстиції США, очолюваної Генерал-атторнеєм. У апараті цього департаменту є підрозділи, які організують роботу федеральної прокуратури; безпосередньо виконують прокурорські функції; аналізують і узагальнюють діяльність федеральних прокурорських служб; здійснюють координацію діяльності всіх федеральних правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю.

Основу місцевої федеральної прокуратури складають окружні прокурори. Вони забезпечують своєчасне переслідування осіб, які караються за федеральними законами або здійснені на територіях, на які розповсюджується юрисдикція федеральних властей (національні парки та заповідники, території, які знаходяться за межами США, військові об'єкти тощо).

Прокуратура штатів. У кожному з них є свій генерал-ат-торней, якому в більшості випадків підпорядковані згадані вже служби. У сфері кримінального судочинства прокуратура наділена широкими правами з переслідування осіб, які скоїли злочин.

Місцева прокуратура. Вона працює під контролем і керівництвом органів місцевого самоуправління. Проводить боротьбу зі злочинами, які переслідуються за законами штатів. До складу цих прокуратур у деяких штатах входять слідчі, що збирають і оформлюють матеріали обвинувальної справи, які використовуються прокурорами при здійсненні кримінального переслідування в суді.

Особливістю прокуратури є те, що прокурори трьох рівнів автономні, їх не об'єднує жорстка субординація. Генерал-Ат-торней США призначається Президентом країни за згодою Сенату строком на чотири роки. На той же строк і в такому ж порядку призначаються окружні прокурори. У штатах прокурорів обирають законодавчі збори або ж вони обираються населенням штату. Місцеві прокурори, як правило, обираються населенням, але можливе їх призначення органами місцевого самоуправління. Для координації роботи між прокуратурами всіх рівнів у США діє Національна асоціація генеральних ат-торнеїв. Вона регулярно проводить наради, симпозіуми, на яких обмінюються досвідом та інформацією прокурорської діяльності.

Органи попереднього розслідування. Як відмічає К.Ф. Гуценко, у США існує близько 20 000 тис. різного роду поліцейських служб, які займаються профілактикою і розкриттям злочинів, чисельність яких понад 1 млн. осіб.

До спеціалізованих федеральних органів відносяться: Федеральне бюро розслідування; Федеральна митна служба; Федеральне бюро тюрем; Служба імміграцій та натуралізації; Федеральна секретна служба (входить до структури Міністерства фінансів і здійснює охорону Президента США, а також боротьбу з підробкою грошей); Федеральна служба маршалів; Адміністрація по боротьбі з наркотиками. До федеральної поліції можна віднести поліцію у м. Вашингтоні, національних парках, заповідниках.

Більшість поліцейських підрозділів, які займаються розслідуванням злочинів, підпорядковані центральній владі штату і органу місцевого самоуправління. Розслідують злочини і коронери – виборні посадові особи, які проводять невідкладні дії у випадку виявлення трупів з ознаками насильницької смерті, якщо поліція не почала своє розслідування.

Активну роль у розслідуванні злочинів відіграють приватні детективи та їх об'єднання. На підставі контрактів вони надають професійну допомогу фізичним і юридичним особам у зборі доказів, розслідуванні кримінальних справ.

Адвокатура США. Стосовно американської правової системи цей термін можна вживати умовно. Адвокатською професією займаються практикуючі юристи, які працюють в різного роду об'єднаннях, установах, фірмах, прокуратурі. В своїй більшості вони знаходяться в асоціаціях. Найбільш відома із них – Американська асоціація юристів (Атегікап Ваг Аззоіїаїіоп). У кожному штаті існують свої асоціації юристів. Основна їх мета – сприяння професійній діяльності своїх членів, відбору практикуючих юристів, захист їх інтересів. Лише члени цих асоціацій мають право виступати у судах і вести там справи.

Останніми роками отримує все більше розповсюдження захист, який здійснюється в публічних агентствах з надання юридичної допомоги малоімущим громадянам (риЬіік сіеїшсі-егз а§епсіез). Фінансуються такі агентства із бюджету, спеціальних внесків членів асоціацій, благодійних внесків. За даними Адміністративного суду США, у 2000 р. повністю або частково безплатна юридична допомога була надана майже 70 % обвинувачених при розгляді кримінальних справ у федеральних судах.