Снігозахисні переносні решітчасті щити

Застосовуються в різних умовах. Виключаючи ділянки з інтенсивними і тривалими хуртовинами. Найбільш розповсюджені чотири типи щитів з нерівномірно розподіленим заповненням, при якому решітка згущена в верхній частині і розріджена в нижній [6]. Такий тип щитів повільно заноситься снігом (чи зовсім не заноситься при відповідності просвітності швидкості хуртовинних вітрів) і дозволяє робити перестановку рідше, ніж щитів з решіткою, згущеною знизу чи з рівномірно розподіленим заповнювачем.

Щити дуже складно переставляти при сильному вітрі. Нерідко в районах з інтенсивними і тривалими хуртовинами немає можливості переставляти щити під час хуртовини. В таких районах їх ставлять в два, три і більше рядів. Відстань між рядами в багаторядних лініях захисту приймають рівною 30 висотам щита. Найближчий до автодороги ряд встановлюється на відстані 20 висот щита від брівки земляного полотна.

Відстань установки від дороги одиночних щитових ліній призначать з урахуванням снігоприносу (для щитів 2-х метрової висоти):

Обсяг снігоприносу, м/с				>75
Відстань установки не ближче, м

Кількість рядів n_щ щитового захисту можливо визначити за формулою:

(5.3.1)

де - коефіцієнт заповнення снігом простору між рядами щитів ( =0,8); Н_щ – висота щитової лінії [6]; l – відстань між рядами (l=30 Н_щ); К_з – коефіцієнт снігонакопичення у зовнішніх рядах багаторядного захисту (К_з=9).

Снігові траншеї і вали

Снігові траншеї застосовують на слабозаносних ділянках при сніговому покрив більше 20 см і рельєфі місцевості, який дозволяє прокласти траншеї. Їх прокладають в сніговому покриві проходами двохвідвальних тракторних снігоочисників чи бульдозерів. Снігозахисні траншеї прокладають в декілька рядів паралельно дорозі. Кількість траншей призначають з урахуванням обсягу снігоприносу:

Обсяг снігоприносу Wз, м^3/м	<100	<200	>200
Кількість траншей не менше, шт

Оптимальна відстань, яку слід призначати між вісями сусідніх траншей, складає 12-15 м. Найближча до дороги траншея повинна бути розташована на відстані від 30 до 100 м. На відстані 12-15 м від старих траншей прокладають нові.

На початку зими при невеликій товщині снігового покриву (менше 0,3 м) доцільно улаштовувати снігові вали. Цю роботу виконують снігозбирувачами.

 

 

СНІГООЧИСТКА АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ

Очистка від снігу повинна забезпечувати такий стан дороги, при якому в максимально можливому ступені задовольняються вимоги безперервного, зручного і безпечного руху автомобілів з розрахунковою швидкістю, а також знижується до мінімуму обсяг снігових відкладень на проїзній частині і узбіччі.

Основні задачі, які висуваються при снігоочистці, залежать від характеру снігових відкладень, кліматичної зони, в якій вони утворюються і ускладнень, які створюються при русі по дорозі.

Якщо хуртовина чи снігопад мають малу інтенсивність, то зазвичай ставиться задача взагалі не допускати накопичення снігових відкладень, забезпечуючи негайне видалення снігу, який попадає на дорогу. При інтенсивному приносі снігу уникнути накопичення снігу не вдається і проїзд по дорозі погіршується. В цьому випадку ставиться задача не тільки відновити початкові умови проїзду, але і зробити це швидко, щоб попередити виникнення на дорозі ущільненого снігу, який утворюється під колесами проїзджаючих автомобілів, при значній інтенсивності хуртовин, коли утворюються снігові замети, які мають велику товщину і щільність, чи при утворенні снігових заметів після сходу лавин. Рух по дорозі повністю зупиняється і першочерговою задачею є відновлення проїзду.

Для рішення вищенаведених задач виконують наступні види снігоочищувальних робіт: патрульна очистка, видалення снігових валів, розчистка снігових відкладень і снігових заметів невеликої товщини; розчистка снігових заметів значної товщини; розчистка лавинних заметів. Для кожного виду робіт застосовують відповідні типии машин і розробляють ефективну технологію.

 

Патрульна снігоочистка

Патрульним снігоочищенням називаються систематичні проїзди (патрулювання) машин по ділянці, яка обслуговується протягом всього часу хуртовини чи снігопаду. При систематичних проїздах снігоочищувальних машин через короткі проміжки часу сніг не встигає накопичуватися на дорожньому покритті і дорога постійно підримується в необхідному стані. В залежності від швидкості накопичення снігу на дорожньому покритті і ширини проїзної частини можливо розрахувати оптимальну кількість снігоочищуючих машин, і снігові відкладення, які утворюються на дорожньому покритті, будуть видалені з самого початку їх формування. Це дає можливість не тільки забезпечити безпечний проїзд, але і звести до мінімуму обсяг снігоочищувальних робіт. До патрульної снігоочистки необхідно приступати як тільки починається хуртовина чи снігопад. Очистку слід вести на максимально можливій швидкості, що сприяє збільшенню дальності відкидання снігу. Враховуючи це, використовують плужні автомобільні снігоочисники.

При невеликій товщині снігових відкладень, коли протягом 1-ї години товщина снігових відкладень не перевищує 3-5 см, допустимо застосовувати одиночні машини. При інтенсивних хуртовинах та снігопадах, а також на дорогах з інтенсивним рухом, роботи ведуться ланкою снігоочисників.

Кількість машин для патрульної очистки

 

де L – довжина ділянки дороги, що обслуговується, м; n_пр – кількість снігоочисників в ланці, які необхідні для повного прибирання снігу з половини ширини дорожнього покриття; К_в – коефіцієнт використання снігоочисника (К_в=0,75-0,85); t_n – час між попереднім і наступним проходами, який визначається за формулою:

де - допустима товщина снігу на покритті, який накопичився, мм; і_n – інтенсивність накопичення снігу на покритті, мм/год

Кількість снігоочисників в ланці залежить від ширини поверхні, яка очищується і марки снігоочисника

V_p – cередня робоча швидкість снігоочисника (40-60 км/год); В – ширина поверхні, яка очищується; l_c – ширина захватки снігоочисника, м.