На виконання курсової роботи

студент Каплюк Костянтин Геннадійович

1. Тема курсової роботи: Розрахунок теплопередачі опалювального приміщення

2. Вихідні дані до роботи:

Вихідні дані для розрахунку:

Коефіцієнт теплопровідності і товщина стін	Коефіцієнт теплопровідності і товщина вікон
			0,81
	0,93		0,037
	0,23		0,003
	0,031		0,02
	0,33		9,24
	8,4		22,81
	23,4
Коефіцієнт теплопровідності і товщина покриття приміщення	Коефіцієнт теплопровідності і товщина полового покриття приміщення
	0,22		2,5
	1,3
	0,02		0,04
	0,21		0,35
	9,5		9,01
	22,9
Коефіцієнт теплопровідності і товщина дверей
	0,045
	9,18
	23,6

 

 

3. Зміст пояснювальної записки:

Вступ.

Розділ 1 Аналіз теплотехнічних характеристик огороджувальних та віконних конструкцій будівель і споруд.

Розділ 2 Розрахунок теплопередачі внутрішньої та зовнішньої поверхні опалювального приміщення.

Висновки.

Список використаних джерел.

 

ЗМІСТ

	ВСТУП
	АНАЛІЗ ТЕПЛОТЕХНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ ТА ВІКОННИХ КОНСТРУКЦІЙ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД
1.1	Визначення необхідного (нормативного) опору теплопередачі Rq min зовнішніх непрозорих огороджувальних конструкцій
1.2	Визначення необхідного опору теплопередачі Rq min внутрішніх непрозорих огороджувальних конструкцій
1.3	Визначення приведеного (дійсного) опору теплопередачі, RΣпр
1.4	Теплотехнічний розрахунок підлог, розташованих безпосередньо на ґрунті
1.5	Перевірка температурних показників огороджувальних конструкцій
1.6	Характеристики віконних та дверних конструкцій будівель і споруд
	РОЗРАХУНОК ТЕПЛОПРИТОКІВ ОПАЛЮВАЛЬНОГО ПРИМІЩЕННЯ
2.1	Розрахунок теплопровідності стін опалювального приміщення
2.2	Розрахунок коефіцієнта тепловіддачі вікон приміщення
2.3	Розрахунок коефіцієнта теплопередачі дверей приміщення
2.4	Розрахунок ізоляції покриття приміщення
2.5	Розрахунок ізоляції на половому покриті
	ВИСНОВОК
	СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТОК

 

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку технологічних рішень з підвищення рівня енергоощадності під час використання енергоносіїв головним чинником у показанні ефективності енергозбереження в будівлях є рівень збереження теплової енергії, тому що кількість матеріальних і фінансових ресурсів, які затрачуються на теплозабезпечення, набагато більші, ніж витрати на системи освітлення, електропостачання та вентиляції. Збереження теплової енергії є центральним завданням, вирішення якого впливає на організацію роботи інших, пов'язаних із цим енергетичних систем.

Із загального обсягу виробленої теплової енергії для будівель, до 90 % витрачається на опалення. Для зменшення невиправдано великого експлуатаційного енергоспоживання будинків введені нові нормативи щодо теплозахисту будинків, які передбачають поетапне зниження енергоспоживання на 20–40 % шляхом збільшення в 1,5–3,5 раза опору теплопередачі конструкцій стін і скорочення тепловтрат різних конструктивних елементів.

Особлива увага у вирішенні цієї проблеми приділяється не лише новому будівництву, а й фонду житлових і громадських будинків, що експлуатуються, теплотехнічні характеристики яких не задовольняють сучасні вимоги. Зниження енергоспоживання будинків, що експлуатуються, може бути досягнуте шляхом підвищення теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій, а також створенням опалювальних систем із керованими тепловими режимами.

Зведення до нормативних показників теплозахисних якостей огороджувальних конструкцій дає значний ефект в економії енергетичних ресурсів, що йдуть на опалення будинків. Проте це досягається лише в тому разі, якщо впроваджуються зовсім нові конструктивні й технологічні рішення зовнішніх стін, які пристосовані не тільки до кліматичних умов, а й до будівельної бази.

Виходячи з того, що на сьогодні майже 90 % усього житлового комплексу нашої країни було зведено за старими нормативами з опору теплопередачі огороджувальних конструкцій, основним завданням є проведення комплексного підходу в енергетичному обстеженні (енергоаудиті) таких будинків і споруд з метою подальшого їх приведення до відповідних сучасних нормативів з теплозбереження.

Енергетичний аудит (енергетичне обстеження) – це обстеження підприємств різної сфери та окремих виробництв за їх ініціативою з точки зору їх енергоспоживання з метою визначення можливостей економії енергії та допомоги в економії на практиці шляхом упровадження механізмів підвищення енергетичної ефективності, а також із метою впровадження на підприємстві системи енергетичного менеджменту.

Енергоаудит відіграє ключову роль в ефективному використанні енергії в промисловості, побуті, а також у сфері послуг. Він є інструментом для повної оцінки споживання паливно-енергетичних ресурсів, створення управлінськіх впливів, а також і для оцінки того, наскільки ці впливи є ефективними. Таким чином енергетичний аудит (енергетичне обстеження) – постійно діючий механізм безупинного спостереження за станом об’єкта, що експлуатується, перевірка, ревізія до якогось даного еталона.

Предметом енергетичного аудиту є система обстеження споживання палива і енергії, аналіз і надання рекомендацій по ефективному споживанню енергоресурсів.

Основною метою енергетичного аудиту є пошук можливостей енергозбереження і допомога господарським суб’єктам у визначенні напрямків ефективного енергозбереження.

Об’єктом енергетичного аудита є суб’єкт господарської діяльності різної форми власності.

Головним завданням під час проведення енергетичного обстеження будівель і споруд, які вже знаходяться тривалий час в експлуатації, є визначення їх дійсної теплової потужності з урахуванням усіх основних чинників, що визначають тепловтрати та теплонадходження. Таким чином, визначивши величину теплової потужності будівлі при диференційному підході у розрахунку її складових, можна виявити ті з них, які найбільше впливають на рівень тепловтрат або на незадовільну експлуатацію системи теплопостачання всієї споруди.