Характеристики віконних та дверних конструкцій будівель і споруд

Вікна. Розмір вікон встановлюють у залежності від необхідної освітленості приміщень. Орієнтовно для ІІІ поясу світлового клімату (райони переважно середньої кліматичної смуги) площу вікна орієнто- вно приймають рівною 1/6–1/8 площі підлоги освітлюваного примі- щення, а для ІV пояса (на півдні) – 1/10. Необхідну природну освітле- ність приміщень визначають розрахунком.

Недостатня площа вікон не забезпечує нормативну освітленість приміщень, а зайва спричиняє охолодження приміщень узимку і нагрівання влітку. До того ж стіна з вікнами дорожче за глуху (без вікон).

 

 

Вікна у будівлях бувають:

• за характером функціонування – з глухими стулкам і стулками, що відчиняють;

• за способом відкривання стулок – розсувні, з бічною підвіскою

стулок, верхнє- і нижнєпідвісні;

• за видом матеріалу дерев’яні, пластикові і металопластикові;

• за кількістю стулок – одно-, двох- і трьохстулкові;

• за конструктивним рішенням – з роздільними, зі спареними плетіннями і з потрійним склінням у спарених плетіннях, а також у вигляді склопакетів;

• за кількістю стекол у стулках – з одинарним, подвійним і пот- рійним склінням, а також зі склоблоків і склопрофіліту.

Вікна утворюють, вставляючи віконні заповнення у віконні прорізи зовнішніх стін. Заповнення прорізів складається з віконних коробок, у чверті яких (вирізи в перетині коробок по контуру, що становить приблизно ¼ частину площі перетину) наві- шують стулки відкриванні чи глухі або плетіння віконних рам зі вставленими в них стеклами. Плетіння разом з коробками, що утворюють віконні блоки, збирають на заводах.

Двері. Розміщення, кількість і розміри дверей призначають з ро- зрахунком, щоби забезпечити необхідну пропускну здатність і вільно пронести меблі чи устаткування, використовуване в будівлях.

Двері можуть бути:

• за кількістю дверних полотнин (пілок) – однопілкові, полуторні (із двома полотнинами різної ширини) і двохпілкові;

• за положенням у будинку – внутрішні, зовнішні і шафові;

• за матеріалом – у житлових будинках дерев’яні, у громадських можуть бути, окрім дерев’яних, ще металеві зі сталевого прокату, а також цілком скляні. Застосовують ще металеві з багатокамерних алю- мінієвих профілів «одягнених» у ПХВ чи без цього. Внутрішні двері бувають глухі і засклені для освітлення другим світлом підсобних при- міщень. Для цього над дверима влаштовують фрамуги. Балконні двері засклені і їх застосовують у сполученні з вікнами.

Двері складають з коробок (чи обв’язок), закріплених у дверних прорізах, і полотнин, що відкривають, їх навішують на дверні коробки. В обв’язці обрані чверті для навішення пілок. Ширина чверті є відповідною товщині дверної полотнини, глибина – 12 мм. Для пристрою фрамуги над дверима в обв’язку вводять горизонтальний брус – імпост. Нижній брус обв’язки з чвертю у зовнішніх дверях утворює поріг.

Двері мають модульні розміри. Однопілкові двері мають шири- ну 600, 700, 800, 900 і 1100 мм; двохпілкові – 1200, 1400 і 1800 мм; висота дверей – 2000 для житлових і 2300 мм для громадських буді- вель.

 

РОЗРАХУНОК ТЕПЛОПРИТОКІВ ОПАЛЮВАЛЬНОГО ПРИМІЩЕННЯ

Розрахунок теплопровідності стін опалювального приміщення

 

Рис 1. Конструкція стіни

1- Металева покриття

2- Цегла

3- Штукатурка суха

 

Дійсний коефіцієнт теплопередачі:

Для кожного матеріалу вибираємо відповідний коефіцієнт теплопровідності

і товщину:

;

 

 

 

Для внутрішньої поверхні стін опалювальних приміщень

 

Для зовнішньої поверхні стін

 

Розрахунок коефіцієнта тепловіддачі вікон приміщення

1,3- скло

2- повітря

 

Рис 2. Конструкція вікна

 

Для кожного матеріалу вибираємо відповідний коефіцієнт теплопровідності

і товщину:

 

 

Для внутрішньої поверхні вікон

Для зовнішньої поверхні вікон

 

 

Розрахунок коефіцієнта теплопередачі дверей приміщення

Для матеріалу (сталь) відповідний коефіцієнт теплопровідності і товщина:

;

Для внутрішньої поверхні дверей

Для зовнішньої поверхні дверей

 

 

Дійсний коефіцієнт теплопередачі: