Тазової частини уретри, передміхурової і міхурцевих залоз, ампул сім’япроводів і сечового міхура.

Печінки, жовчного міхура.

55. Дослідження вроджених статевих рефлексів у самців проводять:

Після фіксації самця у станку.

Після анестезії за І.І. Вороніним.

Під час парування або одержання сперми.

Під час годівлі.

56. Огляд статевого члена у бугаїв проводять:

Під час ерекції, або анестезії за І.І. Вороніним.

Після повалу і фіксації тварини.

Під час сечовиділення.

Під час годівлі.

57. Для дослідження мошонки і препуція використовують методи:

Огляд, пальпацію, сонографію.

Рентгенографію, ректальне дослідження.

Лапароскопію, перкусію, аускультацію.

Кардіографію, ехокардіографію.

58. Інструмент 1 з набору В.В. Павловського складається:

Із внутрішньої і зовнішньої запобіжних трубок, стержня, який згвинчується з двох половинок і має наконечник, що знімається на одному кінці та рукоятку на іншому.

Із скляної трубки і металевого штовхача.

Із скляної трубки і штовхача з гумовою пробкою.

Із скляного спермоприймача.

59. Інструмент 3 з набору В.В. Павловського застосовують:

Для взяття змивів із піхви овець і кіз.

Для взяття слизу із піхви корів.

Для взяття слизу із препуція бугаїв.

Для одержання сперми плідника.

 

60. Застосовують прилад конструкції А.Н. Жабоєдова для одержання слизу з препуція бугаїв у поєднанні:

З фонендоскопом.

З ложкою Г.К. Корчака.

З піхвовим дзеркалом для овець.

З мікроскопом.

61. Використовують для відбору проб цервікального слизу за методикою Ю.М. Серебрякова інструмент:

Полістиролові піпетки і поліетиленові ампули разового використання.

ПСК-1 Казєєва.

ПСЖ-1 Жабоєдова.

Мікроскоп.

62. Прилад ПСК-1 Казєєва використовують для:

Відбору проб цервікального слизу.

Відбору препуціального слизу.

Відбору змивів із піхви у корів.

Одержання сперми.

63. Під час дослідження молочної залози застосовують клінічні методи:

Огляд, пальпацію, візуальне оцінювання секрету молочної залози.

Аускультацію, перкусію.

Рентгенографію, кардіографію.

Мікро- та макроскопчні.

64. Проводять дослідження молочної залози у сухостійних корів:

Планово щомісяця протягом періоду сухостою.

У перші 10-15 днів до родів.

Перед ставленням на сухостій.

У перші дні після отелення.

 

65. Дослідження молочної залози у лактуючих корів проводять:

Один раз на квартал протягом лактації.

Один раз на місяць перед діагностикою субклінічного маститу та щоденно після звернення до лікаря оператора машинного доїння чи власника тварини.

У разі переведення у родильне відділення.

У перші дні після отелення.

66. Огляд молочної залози у дійних корів проводять:

Протягом усього доїння.

Двічі: до і після доїння.

Тричі з інтервалом 10 хвилин.

Кожні 10 днів.

67. Техніка пальпації молочної залози:

Пальпацію проводять двома руками, пальпуючи окремо кожну чверть вим’я.

Пальпацію проводять однією рукою.

Пальпацію проводять аритмічними поштовхами руки, прикладеної до шкіри вим’я.

Пальпацію проводять одночасно з аускультацією.

68. Техніка пальпації соска і його цистерни:

Пальпацію проводять двома руками, притискаючи сосок до його чверті.

Сосок захоплюють біля основи вказівним та великим пальцями і витягують, промацуючи його до верхівки.

Сосок і його цистерну не пальпують.

Пальпують тільки цистерну.

69. Прохідність соскового каналу визначають:

Кататеризацією.

За товщиною молочного струменя.

За кількістю молока, видоєного за одну хвилину.

За кількістю наявності жирових кульок.

 

70. Візуальне оцінювання секрету молочної залози проводять:

У молочно-контрольних пластинках або чашках Петрі визначають колір, консистенцію, наявність та характер включень.

У пробірках визначають запах, смак.

Шляхом проціджування. Визначають забрудненість та характер домішок.

Шляхом визначення редуктазної проби.

71. Лікарські речовини вводять у матку у випадку:

Затримки посліду, ендометрит, метрит.

Гепатит, гепатодистрофія, анемія.

Остеомаляція, остеопороз, гіповітаміноз.

Пневмонія, гастрит.

72. Застосовують для введення лікарських речовин у матку і піхву інструмент:

Троакар, фетотом, акушерська клюка.

ПОС–5, шприц Жане, кружка Есмарка.

Щипці Мюзо, еластратор, кератоскоп.

Кружка Есмарка.

73. Патогенетична терапія, це:

Нормалізація гомеостазу та функції органів і тканин через регулювальні та захисні системи організму.

Атака імунної системи проти органів і тканин власного організму в результаті чого відбувається їх структурно-функціональне пошкодження.

Технічні засоби, за допомогою яких лікар виконує різноманітні оперативні заходи на органах і тканинах живої тварини.

Підбір антипарабіотичних препаратів, антиалергійних препаратів.

74. Новокаїнотерапія – це використання:

Антипарабіотичних препаратів.

Антиалергійних препаратів.

Антидепресивних препаратів.

Антигістамінних препаратів.

75. Дія новокаїну у разі новокаїнових блокад:

Імуностимулювальна, нейроендокринна, противірусна.

Антиоксидантна, протимікробна, регенеративна.

Антигістамінна, антитоксична, анестезуюча.

Антиалергійна, антидепресивна.

76. У разі внутрішньочеревного введення новокаїну він діє на:

Блокування сильних подразників із рецепторного поля черевини.

Блокування вагосимпатичного блоку в ділянці голови.

Стимулювання репаративних процесів в органах черевної порожнини.

Імуностимулювальну, нейроендокринну, противірусну функцію організму.

77. Розчин новокаїну готують для внутрішньовенних ін’єкцій на:

Розчині Рінгера.

Фізіологічному розчині.

Сироватці крові.

Спирту.

78. Швидкість введення новокаїну під час внутрішньовенних ін’єкцій у коней і ВРХ не має бути більшою:

30-40 мл на хвилину.

5-10 мл на хвилину.

15-20 мл на хвилину.

50-70 мл на хвилину.

79. Відсоток та доза новокаїну для внутрішньовенних ін’єкцій становить:

0,5% 20 мл або 1% 10 мл на 100 кг маси тіла.

1-2% – 5 мл на 1 кг маси тіла.

5-10% – 10 мл на 1 кг маси тіла.

10-15% – 15 мл на 1 кг маси тіла.

80. Місце уколу голки під час внутрішньоаортального введення новокаїну за І.І. Вороніним є:

З правого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини.

З лівого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини.

Між 4 та 5 поперечнореберними відростками поперекових хребців.

Між 6 та 7 поперечнореберними відростками поперекових хребців.

81. Відсоток та доза для внутрішньоаортального введення новокаїну за І.І. Вороніним є:

0,5% – 200-250 мл або 1% – 100-150 мл (0,002г/кг маси).

2% – 1 мл на 1 кг маси тіла.

5% – 300-450 мл.

7 % – 420-450 мл.

82. Аортопункцію за Д.Д. Логвиновим проводять:

Між четвертим і п’ятим поперечними відростками поперекових хребців з правого боку.

З лівого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини.

Між другим та третім крижовим хребцем, відступивши від середньої лінії на 10 см.

У яремній борозні.

83. Відсоток та доза розчину новокаїну для внутрішньоаортального введення за Д.Д. Логвиновим є:

1% – 100-150 мл.

1% – 1 мл на 1 кг маси тіла.

1% – 300-400 мл.

2,5% – 10 мл на 1 кг маси тіла.

84. Введення новокаїну під час аортопункцій здійснюють:

Швидким рухом під великим тиском.

Повільно вводять розчин під невеликим тиском.

Контролюють самовільне всмоктування розчину.

З попереднім підігріванням розчину до температури 40є С.

85. Місцем уколу голки під час паравертебральної блокади за І.І. Магдою є:

Каудальний край перших чотирьох поперечних відростків поперекових хребців на відстані 5 см від остистих відростків.

У ділянці лівої голодної ямки на середині відстані між останнім ребром і маклаком.

Перетин краніального краю останнього ребра з латеральним краєм найдовшого м’яза спини.

Яремна борозна.

86. Доза та відсоток новокаїну під час паравертебральної блокади за І.І. Магдою:

1% р-н – 1 мл на 1 кг маси тіла.

10% р-н – 100 мл з одного боку.

0,5% р-н – 20 мл в кожній точці.

0,7 % р-н – 150 мл в кожній точці.

87. Місце проведення промежинної блокади за І.І. Магдою:

Сіднична ямка.

Голодна ямка.

. Між третім та четвертим поперековим хребцями.

Між четвертим та п’ятим поперековим хребцями.

88. Доза та відсоток новокаїну під час промежинної блокади за
І.І. Магдою?

5-10 мл – 5% розчину.

20 30 мл – 0,5% розчину.

50-70 мл – 1% розчину.

55-80 мл – 1% розчину.

89. Місце уколу голки під час внутрішньотазової провідникової анестезії зовнішніх статевих органів у бугая за І.І. Вороніним знаходиться:

У сіднично-прямокишковій ямці на рівні середини каудального краю крижово-сідничної зв’язки.

Паралельно вентральній поверхні крижової кістки в напрямі до протилежного надлопаткового хряща.

Попереду першого крижового хребця на 2-3 см вбік від середньої лінії

Паралельно дорсальній поверхні крижової кістки в напрямі крижово-сідничної зв’язки

90. Доза та відсоток новокаїну під час внутрішньотазової провідникової анестезії зовнішніх статевих органів за І.І. Вороніним:

0,5% – 1 мл на 1 кг маси тіла.

5% – 100-110 мл.

2% – 100 мл.

7 % – 100 мл.

91. Місце уколу голки під час парасакральної блокади тазового сплетіння за В.І. Завірюхою:

Краніодорсальний кут сіднично-прямокишкової ямки з обох боків від кореня хвоста.

Каудальний край перших чотирьох поперечних відростків поперекових хребців на відстані 5 см від остистих відростків.

На рівні третього крижового хребця, остистий відросток якого найвищий, з обох боків.

На рівні четвертого крижового хребця, остистий відросток якого найвищий, з обох боків.

92. Відсоток новокаїну і доза, що застосовують під час парасакральної блокади тазового сплетіння за В.І. Завірюхою:

5% – 10 мл на 1 кг маси тіла.

2% – 5 мл на 1 кг маси тіла.

0,6-0,7% – 0,5 мл на 1 кг маси тіла.

0,8-0,9 % – 0,9 мл на 1 кг маси тіла.

93. Про правильне введення голки під час надплевральної блокади за
В.В. Мосіним свідчить:

Всмоктування повітря.

Витікання крові.

Кров не витікає та не всмоктується повітря.

Кров витікає і всмоктується.

94. Для блокади зовнішнього сім’яного нерва за Б.О. Башкировим застосовують:

20-50 мл 2-5% розчину новокаїну.

80-150 мл 0,25-0,5% розчину новокаїну.

200-350 мл 1-2% розчину новокаїну.

400 мл 1,5-1,8 % розчину новокаїну.

95. Про правильне введення голки під час блокади тазового сплетіння за А.Д. Ноздрачовим свідчить:

Голка входить без зусиль, виділяється кров.

Хрустіння, потім із голки під тиском витікає кров.

Хрустіння, потім провал голки.

Під час введення провал голки і виділення крові.

96. Місце введення голки під час блокади за Т.С. Фатєєвим:

Між другим та третім поперековими хребцями, відступивши від середньої лінії на 7-8 см.

Голодна ямка.

Підхвостова ямка.

Між четвертим та п’ятим хвостовим хребцями.

97. Глибина введення голки, відсоток та доза новокаїну під час блокади за Т.С. Фатєєвим:

3-7 см – 0,25-0,5% – 100-250 мл

Більше 10 см – 1-2% – 300-400 мл

Більше 15 см – 5% – 2-5 мл

Більше 25 см – 5 % – 3-6 мл.

98. Кров для гемотерапії готують:

Консервують 4% розчином цитрату натрію у співвідношенні 1:10 і 2-3, дні витримують за температури 2-4˚С.

Заморожують на 2-3 дні, потім після розморожування добавляють

10% розчин глюкози.

Витримують 5 діб за температури +15-20˚С, додають спермосан у співвідношенні 1:3.

Витримують 8 діб за температури + 18-25 ˚С, додають спермосан у співвідношенні 1:5

99. Лактотерапію використовують лише для:

Запобігання утворенню парааортальної гематоми.

Лікування інфекційних хвороб.

Профілактики родових та післяродових ускладнень.

Профілактики раннього дозрівання.

100. Препарати для лізатотерапії виготовляють з:

Екстрактів лікарських рослин

Тканин (взятих від здорових тварин), гідролізованих під впливом ферментів, кислот, лугів.

Гомогенізованих органів, взятих від перехворілих тварин.

Печінки, надниркових залоз.

101.Серотерапія – це використання:

Сировотки молока.

Алогенної сироватки.

Цільної крові.

Залоз внутрішньої секреції.

102. Вазелін під час отримання сперми використовують із метою:

Змащують тубус.

Змащують спермоприймач.