У корів на слизовій оболонці шийки матки є 3–4 циркулярні складки, у овець – 5–7 складок, у свиноматок – численні складки-валики, розміщені у шаховому порядку.




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

У корів на слизовій оболонці шийки матки є 3–4 циркулярні складки, у овець – 5–7 складок, у свиноматок – численні складки-валики, розміщені у шаховому порядку.



Статеві губи, клітор.

Мошонка, сім’яниковий мішок, сім’яники.

3. До внутрішніх статевих органів самок належать:

Промежина, сім’яниковий мішок, сім’яники.

Сечостатевий присінок, піхва, матка, яйцепроводи, яєчники.

Статеві губи, клітор.

Надниркова залоза, печінка, сечовий міхур.

4. Яєчники виконують функції:

Бар’єрну, виділення.

Захисну, живлення.

Відтворну, гормональну.

Переробну.

5. Яйцепроводи виконують функції:

Транспорт яйцеклітин, забезпечення запліднення і розвитку зигот та ембріонів протягом кількох днів.

Виведення плода в період родів.

Синтез і виділення гормонів.

Синтез антитіл.

6. Будова клітора:

Тіло, шийка і хвіст. Тіло клітора оточує серозна оболонка, голівка покрита ендотелієм.

Голівка, тіло, корінь, два печеристих тіла. Тіло клітора оточує фіброзна оболонка, голівка покрита слизовою оболонкою.

Валик, паренхіма, хрящ. Тіло клітора оточує слизова оболонка, голівка покрита серозною оболонкою.

Верхівка, тіло, корінь. Тіло вкрите серозною оболонкою.

7. Будова сечостатевого присінка (переддвер’я піхви):

Слизова оболонка оточена сполучною тканиною і кільцевим поперечносмугастим м’язом.

Серозна оболонка оточена білковою і судинною оболонками.

Мозкова і кіркова речовина оточена нервовим сплетінням.

Утворений твердою, м’якою та павутинною оболонками.

8. Особливості будови зовнішніх статевих органів у сільськогосподарських тварин:

У самок жуйних тварин сечостатевий присінок (переддвер’я піхви) відсутній, піхва розпочинається від статевих губ.

У свиноматок і кобил клітор знаходиться у верхньому куті статевої щілини, відсутні вестибулярні залози.

У всіх самок, крім кобил, верхній кут статевої щілини заокруглений, а нижній – загострений, у бокових стінках сечостатевого присінка (переддвер’я піхви) кобил розміщується печеристе тіло.

У великої рогатої худоби відсутній клітор.

9. Будова піхви самок сільськогосподарських тварин:

Стінка піхви складається із слизової і м’язової оболонок та серозної оболонки (краніальна частина) або адвентиції (каудальна частина).

Стінка піхви складається із білкової, жирової і судинної оболонок.

Стінка піхви складається із шкіри, фасції та ендотелію.

Стінка піхви складається із твердої, м’якої та павутинної оболонок.

 

10. Матка сільськогосподарських тварин складається з:

Піхви, переддвер’я, яйцепроводів.

Ампули, уретри, яєчників.

Шийки, тіла, рогів.

Твердої, м’якої та павутинної оболонок.

11. Стінку матки формують оболонки:

Білкова, фіброзна, залозиста.

Ендометрій, міометрій, периметрій.

Водна, судинна, сечова.

Тверда, м’яка та павутинна.

12. У широкій матковій зв’язці проходять маткові артерії:

Велика, широка і мала.

Краніальна, середня і каудальна.

Головна, соромітна і сім’яна.

Зовнішня і внутрішня клубові.

13. Особливості будови шийки матки у сільськогосподарських тварин:

У свиноматок шийка матки коротка, у овець слизова оболонка шийки гладенька, без складок.

У корів на слизовій оболонці шийки матки є 3–4 циркулярні складки, у овець – 5–7 складок, у свиноматок – численні складки-валики, розміщені у шаховому порядку.

У кобил шийка матки довга – до 20 см, на її слизовій оболонці багато циркулярних складок.

У суки слизова оболонка шийки матки має численні складки-валики, розміщені у шаховому порядку.

14. Гормони, що виробляються в яєчниках, їхній вплив на організм самки:

Естрон, естріол, естрадіол, прогестерон, релаксин. Беруть участь у нейрогуморальній регуляції статевої функції.

Кортизол, інсулін, тироксин. Регулюють функцію травлення.

Окситоцин, вазопресин, синестрол. Регулюють функцію кровотворення.

Гідрокортизон, преднізолон. Регулюють функцію росту.

15. Види і функція жовтого тіла:

Латентне. Виробляє гормон тестостерон.

Просте. Виробляє гормон окситоцин.

Статевого циклу, вагітності, персистентне. Виробляє гормон прогестерон.

Складне. Виробляє гормон преднізолон.

16. Стадії розвитку фолікулів:

Премордіальні, первинні, вторинні, третинні.

Малі, середні, великі.

Морула, бластула, гаструла.

Раннє дозрівання.

17. Стадії розвитку яйцеклітини:

Лютеальна, фолікулярна, старіння.

Гоноцит, овогонія, ооцит першого і другого порядків, яйцеклітина.

Зиготи, ембріональна, плідна.

Раннє дозрівання.

18. Назвіть органи статевого апарату самця:

Яєчники, яйцепроводи, матка.

Мюллерові канали, піхва, сечостатевий присінок.

Мошонка, сім’яники та їх придатки, сім’япроводи, сечостатевий канал, додаткові статеві залози, статевий член і препуцій.

Шийка, тіло, роги.

19. Будова сім’яників:

Серозна і м’язова оболонки, паралельні, довгі і петлеподібні канальці.

Слизова і фіброзна оболонки, трубчасті, тонкі і виносні канальці.

Власна піхвова і білкова оболонки, частки, звивисті і прямі канальці, сітка сім’яника.

Краніальна, каудальна і додаткова частки.

Функції сім’яників.

Кровотворення, газообміну.

Бар’єрна, виділення.

Відтворювальна, гормональна.

Захисна функція та функція гемопоезу.

21. Особливості будови сім’япроводів:

Стінка сім’япроводу має одну фіброзну оболонку. Сім’япроводи у жеребця над сечовим міхуром утворюють S-подібний згин.

Стінка сім’япроводу має слизову, м’язову і серозну оболонки. Сім’япроводи у барана, бугая і цапа над сечовим міхуром утворюють ампули.

Стінка сім’япроводу має чотири оболонки: ендо-, міо-, пери- і параметрій. Сім’япроводи кнура мають діаметр 5 см.

Стінка сім’япроводу має тверду та м’яку оболонки.

22. До додаткових статевих залоз самців належать:

Бартолінієві, сальні, пітні.

Передміхурова (простата), міхурцева, цибулинно-сечівникова, уретральні.

Вестибулярні.

Надниркові, щитоподібна, прищитоподібна.

23. Значення секрету міхурцевих залоз:

Містить токсичні речовини, робить сперму більш густою.

Містить білки, ліпіди, фруктозу, лимонну кислоту, розріджує сперму, є живильним середовищем, знижує її температуру.

Зменшує об’єм сперми, знижує її температуру.

Сприяє ранньому дозріванню сперміїв.

24. Значення секрету передміхурової залози (простати):

Переводить спермії у анабіотичний стан.

Знижує активність і густину сперміїв.

Містить ферменти, простагландини групи F2-альфа, що викликають скорочення м’язів матки, розріджує сперму, збільшує об’єм еякуляту.

Сприяє ранньому дозріванню сперміїв.

25. Значення секрету уретральних залоз:

Містить білки, ліпіди, цукри і є живильним середовищем для сперміїв.

Головне і тазове.

Бокове і черевне.

Всі передлежання є правильними.

35. Позиція плода, це:

Відношення голови плода до спини матері.

Відношення спини плода до спини або черевних стінок матері.

Відношення спини плода до входу в таз.

Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.

36. Правильна позиція плода:

Верхня.

Бокова.

Нижня.

Всі позиції є правильними.

37. Членорозміщення плода – це:

Відношення рухливих частин тіла плода до входу в таз.

Відношення рухливих частин тіла плода до спини матері.

Відношення рухливих частин тіла плода до його власного тулуба.

Відношення маси тіла плода до висоти його у холці.

38. Тривалість стадії виведення плода у кобил:

До 6 годин.

До 12 годин.

До 15 хвилин.

До 3 хвилин.

39. Тривалість стадії виведення плода у корів:

До 30 хвилин.

До 6 годин.

До 15 хвилин.

До 2-х годин.

40. Тривалість стадії виведення плода у овець і кіз:

До 25 хвилин.

До 6 годин.

До 12 годин.

До 2-х годин.

41. Тривалість стадії виведення плодів у свиней:

До 6 годин.

До 30 хвилин.

До 12 годин.

До 2-х годин.

42. Тривалість стадії виведення плодів у кролиць:

До 6 годин.

До 30 хвилин.

До 15 хвилин.

До 2-х годин.

43. Тривалість стадії виведення плодів у собак і кішок:

До 6 годин.

До 30 хвилин.

До 12 годин.

До 2-х годин.

44. Мета акушерського дослідження у післяродовий період:

Визначення готовності самок до осіменіння.

Визначення перебігу інволюції статевих органів і діагностика хвороб.

Діагностика вагітності.

Визначення раннього дозрівання.

45. Гінекологічне дослідження, це:

Дослідження статевих органів неплідних самок.

Дослідження статевих органів вагітних самок.

Дослідження самок у разі досягнення статевої зрілості.

Визначення раннього дозрівання.

46. Неплідною вважають корову:

. Яка не вагітна через 30 днів після родів.

. У післяродовий період.

Після осіменіння до діагностики вагітності.

До 10 днів після отелення.

47. Середня тривалість вагітності у корів:

114 днів.

285 днів.

340 днів.

725 днів.

48. Середня тривалість вагітності у кобил:

285 днів.

150 днів.

340 днів.

725 днів.

49. Середня тривалість вагітності у свиней:

150 днів.

340 днів.

114 днів.

725 днів.

50. Середня тривалість вагітності у овець і кіз:

285 днів.

150 днів.

114 днів.

725 днів.

51. Визначення андрологічного дослідження:

Дослідження статевих органів самців сільськогосподарських тварин.

Дослідження органів травної системи плідників.

Дослідження органів дихальної системи плідників.

Дослідження органів серцево-судинної системи.

52. Під час андрологічного дослідження плідників оцінюють рефлекси:

Вуха, ока, вінчика.

Тактильну і больову чутливість.

Локомоторний, обіймальний, ерекції, парувальний, еякуляції.

Умовний, безумовний.

53. Застосовують під час повного андрологічного дослідження методи:

Перкусію, аускультацію, визначення частоти скорочень рубця.

Відтаювання сперми.

Стерилізації інструментів.

Знезаражування інструментів.

111. Визначають концентрацію спирту:

За допомогою спиртометра.

За допомогою зважування.

За допомогою спалювання.

За допомогою жирометра.

112. Для знезараження піхвових дзеркал використовують:

70% спирт.

Перманганат калію у розведенні 1:1000.

4% розчин каустичної соди.

96 % спирт.

113. Використовують розчин фурациліну під час осіменіння корів у концентраціях:

1:5000.

1:10000.

1:100.

1 : 200.

114. Використовують розчин фурациліну під час штучного осіменіння:

Для розморожування і розрідження сперми.

Для санації піхви перед введенням сперми.

Для обробки зовнішніх статевих органів перед введенням сперми.

Для обробки внутрішніх статевих органів перед введенням сперми.

115. Для санітарного оброблення кріобіологічного посуду використовують:

70% етиловий спирт.

2-3% розчин натрію гідрокарбонату.

3% спиртовий розчин йоду.

96 % етиловий спирт.

116. Приготування хромової суміші:

До 9,2 г калію двохромовокислого додають 100 мл концентрованої сірчаної кислоти.

1 г калію двохромовокислого розчиняють у 100 мл 40% азотної кислоти.

1 г калію двохромовокислого розчиняють у 100 мл 40% молочної кислоти.

1 г калію двохромовокислого розчиняють у 120 мл 30% молочної кислоти.

117. Хромову суміш застосовують для:

Прання халатів і рушників.

Відмивання забрудненого білком і спермою скляного посуду.

Відмивання піхвових дзеркал від залишків вазеліну чи бруду.

Знезаражування інструментів.

118. Фільтрувальний папір стерилізують:

За допомогою гарячої праски.

Просочують хромовою сумішшю.

Просочують 3% розчином каустичної соди.

Просочують 70% етиловим спиртом.

119. Вкажіть послідовність виготовлення паперових фільтрів:

Вирізають чотирикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю так, щоб утворився трикутник.

Вирізають трикутник відповідно до розмірів лійки.

Вирізають чотирикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю так, щоб утворився трикутник і верхівку трикутника зрізають, для кращого проходження рідини.

Вирізають восьмикутник відповідно до розмірів лійки, складають за діагоналлю.

 

120. Для виготовлення тампонів необхідні матеріали:

Біла гігроскопічна вата і марля.

Фільтрувальний папір.

Негігроскопічна вата.

Стерильні ножиці.

121. Тампони для знезараження штучних вагін зволожують:

70% спиртом.

Рідким азотом.

Ізотонічним розчином натрію хлориду.

0,02 % розчином фурациліну.

122. Сухі ватно-марлеві тампони знезаражують:

3%-им спиртовим розчином йоду.

У сушильній шафі за температури 130°С 60 хвилин.

0,02 % розчином фурациліну.

Рідким азотом

123. Марлеві серветки використовують:

Для виймання гранул з посудин Дьюара.

Для фламбування приладів.

Для витирання приладів та інструментів від залишків вазеліну, фізіологічного розчину тощо.

Для знезаражування інструментів.

124. Стерилізують марлеві серветки:

За допомогою гарячої праски.

3 %-м спиртовим розчином йоду.

3 %-м розчином перекису водню.

3%-м розчином каустичної соди.

125. Чи можна 1% розчин натрію гідрокарбонату нагрівати вище 60°С?

Не можна, тому що він перетворюється у натрію карбонат і стає токсичним для сперміїв.

Можна, так як його стерилізують кип’ятінням.

Можна, тільки у скляному посуді.

Можна, тільки в емальованому посуді.

126. Штучна вагіна для взяття сперми в бугая, кнура, жеребця і барана має будову:

Тубус, гумова камера, спермоприймач.

Зонд довжиною 25 см з двома електродами на кінці та блок живлення.

Шкіряний чохол діаметром 5 см та довжиною 40 см.

Шкіряний чохол діаметром 10 см та довжиною 50 см.

127. Методи знезаражування штучної вагіни:

Фламбування.

Ультрафіолетове опромінення.

Автоклавування, кип’ятіння у дистильованій воді, використання 70 % спирту-ректифікату.

Фільтрування, сушіння.

128. Нагнітання повітря в штучну вагіну проводиться:

За допомогою компресора або куль Річардсона до стискування стінок камери.

Вливанням через патрубок 500 мл води.

Закриванням патрубка і підігріванням штучної вагіни до температури 60–70 °С.

За допомогою ебонітового краника.

129. Робоча температура у вагіні:

40–42 °С.

36–38,5 °С

55–70 °С

. 60–65 °С.

130. Відносять до хірургічних методів отримання сперми:

Масажу ампулоподібних розширень сім’япроводів, електроеякуляції.

Мастурбації, спермозбирача.

. Отримання сперми після кастрації чи забою тварини, аспірації сперміїв з придатка сім’яника.

Використання спермоприймача.

131. Для одержання сперми використовують метод мастурбації у самців:

Собак та хутрових звірів.

Бугаїв.

Жеребців.

Баранів.

132. Методи, які полягають в одержанні еякуляту із піхви самки після статевого акту з плідником:

Уретральні.

Хірургічні.

Піхвові.

Гінекологічні.

133. Методи одержання сперми відносять до уретральних:

Піхвові.

Хірургічні.

Метод мастурбації, спермозбирача, масажу ампулоподібних розширень сім’япроводів, електроеякуляції, фістульний та штучної вагіни.

Гінекологічні.

134. Метод, яким одержують сперму в бугаїв із хворими кінцівками, неповноцінними та збоченими статевими рефлексами:

Методом спермозбирача.

Методом масажу ампул сім’япроводів.

Фістульним методом.

Методом штучної вагіни.

135. Для отримання сперми в бугаїв частіше використовують метод:

Метод штучної вагіни.

Метод мастурбації.

Метод кастрації самця.

Фістульний метод.

136. Використовують метод масажу ампулоподібних розширень сім’япроводів для одержання сперми яких тварин:

Баранів і козлів.

Бугаїв.

Кобелів.

Жеребців.

137. Одержують сперму у кнура:

Методом електроеякуляції.

Методом спермозбирача.

Методом штучної вагіни.

Фістульним методом.

138. Методи дослідження якості сперми, які є обов’язковими на пунктах штучного осіменіння:

Визначення рухливості.

Визначення відсотка живих і мертвих сперміїв.

Визначення концентрації сперміїв.

Визначення стерильності сперміїв.

139. Нормальний об’єм еякуляту у бугая:

50-100 мл

1–2 мл

Мл

5-10 мл.

140. Сперму вважають густою:

Коли в полі зору мікроскопа між сперміями майже немає проміжків.

Коли проміжки між сперміями добре виражені.

Коли проміжки між сперміями перевищують довжину спермія.

Коли проміжки між сперміями не перевищують довжину спермія.

141. Використовують для визначення відсотка живих і мертвих сперміїв у спермі жеребця фарбу:

Конго-рот.

Еозин.

Метиленовий синій.

Гематоксилін.

142. Використовують для визначення інтенсивності дихання сперміїв фарбу:

Конго-рот.

Еозин.

Метиленовий синій.

Гематоксилін.

143. Концентрація сперми, це:

Кількість статевих клітин в 1 мл сперми.

Кількість сперміїв з ППР в еякуляті.

Кількість живих сперміїв в еякуляті.

Кількість статевих клітин в 3 мл сперми

144. Визначають виживаність сперміїв:

Одразу після отримання сперми.

Перед заморожуванням сперми.

Після певного строку зберігання.

Після 10 діб зберігання.

145. Розріджують сперму з метою:

Щоб збільшити об’єм сперми та підтримати запліднювальну здатність протягом терміну зберігання.

Щоб краще транспортувалася у статевих органах самки.

Щоб підвищити заплідненість самок.

Щоб підвищити дозрівання фолікулів.

146. Розводять сперму кнура:

У 2–10 разів.

У 50 разів.

У 20 разів.

У 30 разів.

147. Компоненти середовищ для розрідження сперми, які підвищують стійкість сперміїв до швидкого охолодження та зберігання:

Лактоза, цитрат натрію.

Бідистильована вода, молоко.

Лецитин, жовток курячого яйця.

0,2 -0,3 % розчин перманганату калію.

 

148. Час збереження розрідженої сперми кнура за температури +18–20 °С, це:

До 24 год.

72 год.

До 60 діб.

До 30 діб.

149. Еквілібрація, це:

Вирівнювання концентрацій осмотично-активних речовин і гліцерину між розріджувачем та плазмою сперміїв.

Процес осідання сперміїв після розрідження сперми.

Насичення розрідженої сперми вуглекислим газом.

Насичення розрідженої сперми перманганатом калію.

150. Використовують для приготування середовищ для розрідження спермии воду:

Бідистильовану.

Артезіанську.

Мінеральну, з високим вмістом гідрокарбонатів.

Дистильовану.

151. Оптимальним часом для введення сперми самкам сільськогосподарських тварин є феномен стадії збудження:

Статевої охоти, як позитивної реакції самки на самця.

Анафродизії.

Овуляції.

Спокую.

152. Метод, яким одночасно виявляють статеву охоту і діагностують вагітність:

Трансректальним дослідженням внутрішніх органів.

Самцем пробником.

Оглядом, пальпацією і аускультацією.

Дослідженням зовнішніх органів.

153. Методи виявлення оптимального часу для введення сперми, це:

За вмістом еритроцитів, лейкоцитів і макро- та мікроелементів у крові.

Рефлексологічний, клініко-візуальний, за ступенем зрілості фолікула, енергометрії, за допомогою собак, електрометричні.

На штучну вагіну, спермозбирача, фістульний, масажу ампул.

154. Методи, які найчастіше використовуються для визначення оптимального часу осіменіння корів, кобил, свиней, овець, кіз, сук:

У корів, свиней, кіз, сук – клінічно-візуальний, у кобил, овець, кіз – пробника.

У корів, кобил, свиней, овець, кіз, сук – за вмістом естрального слизу.

У корів, кобил, свиней – на штучну вагіну, а в овець, кіз, сук – трансректальний.

Ректо-цервікальний.

155. Помилки під час визначення оптимального часу для введення сперми призводять до:

Козам – 80–240 млн.

Коровам, кобилам – 1–2 млрд; свиням, вівцям, козам – 15–30 млн.

Коровам, кобилам – 2–3 млрд; свиням, вівцям, козам – 25–40 млн.

162. Для осіменіння корів, телиць, кобил, свиней, овець, кіз використовують способи введення сперми:

Коровам і телицям – фракційний спосіб, кобилам – ректоцервікальний; свиням, вівцям і козам – маноцервікальний.

Коровам і телицям – за допомогою скляного шприца і гумового катетера Іванова; кобилам – візоцервікальний; вівцям, козам, свиням – абдомінальний.

Коровам – ректо-, мано-, візоцервікальний; телицям – ректо-, візоцервікальний; кобилам – внутрішньоматково за допомогою скляного шприца і гумового катетера Іванова або спеціальної скляної ампули; свиням внутрішньоматково – фракційний і нефракційний; вівцям і козам – візоцервікальний, піхвовий.

163. Самкам великої і дрібної рогатої худоби сперму у разі штучного осіменіння вводять у цервікальний канал, а кобилам і свиням – у матку тому що:

У шийці матки можуть розміститися невеликі об’єми сперми, а у матці – більші.

Шийка матки розміщена ближче до яйцепроводів, ніж тіло і роги матки.

Самкам великої і дрібної рогатої худоби вводиться більша кількість сперміїв з ППР.

164. Назвіть типи природного осіменіння:

Ректоцервікальний, візоцервікальний, маноцервікальний, фракційний.

Піхвовий, матковий.

Трансабдомінальний, перкутанний, моноклональний.

Моноклональний, перкутанний.

165. Стенд або картотека фізіологічного стану корів ведеться:

На підставі опитування господарів, операторів машинного доїння та керівників.

Клінічні (анамнез, самця-пробника, зовнішні: огляд, пальпація, аускультація; внутрішні: піхвовий, трансректальний і сонографії) та лабораторні (мікроскопія зскрібків із піхви, вміст пргестерону в крові, молоці, секретах).

За густиною, рухливістю, виживаністю крові, сперми, вмістом фолікулів.

За фазами місяця, гороскопом.

фолікулярними фазами, реакцією на собак і жаб та методом „лозоходів”.

170. Методи діагностики, які належать до ранніх:

Анамнез, огляд, пальпація.

Самця-пробника, сонографії.

Вагінальний, трансректальний.

Фолекулярний, фістульний.

171. Різні методи діагностики вагітності базуються:

Ймовірні ознаки: поліпшення апетиту, вгодованості, асиметрія черевної стінки, збільшення об’єму черева, сухостій, поява секрету в матці, збільшення розмірів матки, флуктуація матки. Істинні ознаки: серцебиття ембріона або плода, візуалізація ембріона або плода.

Ймовірні ознаки: матовість волосяного покриву регулярні статеві цикли; істинні ознаки: набряк молочної залози, агресивність до самців.

Ймовірні ознаки: агресивність до обслуговчого персоналу, погіршення апетиту; істинні ознаки: подання голосу (мукання, хрюкання, виття), поява алопецій.

173. Техніка ректального дослідження корів і кобил:

Тварин обов’язково фіксують мотузками за шию, два пальці вводять у пряму кишку та обстежують сечовий міхур і матку.

Тварин не фіксують. Руку вводять у піхву і через верхнє склепіння визначають стан яєчників і матки.

Корів фіксують на прив’язь, а кобил у спеціальних станках або парувальною злучною шлейкою. Руку вводять у пряму кишку, звільняють її від калових мас і через стінку прямої кишки під час розслаблення визначають розміри, топографію, консистенцію матки та яєчників.

Досліджують фістульним методом.

 

174. Основні ознаки вагітності під час ректального дослідження корів і кобил у різні терміни:

Заплідненість.

Виводимість.

176. Заплідненість визначається:

За формулою З=а:б х 100, де З – заплідненість, а – кількість вагітних, б – кількість осімінених, 100 – константа переводу у відсотки.

За формулою З=рл/ктх100, де З – заплідненість, рл – рівень лактації, кт – кількість тварин у стаді, 100 – константа переведення у проценти.

За формулою З=а-б, де З – заплідненість, а – кількість тільних, б – кількість осімінених.

За формулою З=а-б х к, де З – заплідненість, а – кількість тільних, б – кількість осімінених, к– коефіцієнт переводу.

177. Після осіменіння можна за об’єктивними показниками визначити вагітність у самок сільськогосподарських тварин методом сонографії у термін:

У скотарстві.

У лабораторних тварин (щурів, мишей, морських свинок).

У вівчарстві.

180. Чи дає змогу трансплантація ембріонів прискорити селекційний процес?

На лабораторних тваринах.

Лише на коровах та інших великих тваринах.

Під час проведення трансплантації ембріонів хіругічний метод не застосовують.

Лише на дрібних тваринах.

185. Не хірургічний метод трансплантації ембріонів застосовують:

У дрібних тварин (кролиць, мишей, морських свинок).

Не застосовують.

Збільшують у кілька разів.

Зменшують.

Збільшують у 5 разів.

198. Мінімальна рухливість сперміїв за штучного осіменіння корів-донорів має бути:

2 бали.

Бали.

3 бали.

5 балів.

199. Суперовуляція, це:

Год.

48 год.

96 год.

209. Перед вимиванням ембріонів у кролиці-донора проводять лапаротомію:

Завжди, оскільки трансплантацію ембріонів у кролів проводять лише хірургічним способом.

Проводять за наявності у донора спайок.

Не проводять, а ембріони вводять шприцом, голка якого вводиться через черевну стінку у верхівку рога матки.

Проводять за наявності у реципієнта спайок.

210. Повторне промивання матки з метою вимивання ембріонів у кролиці-донора проводять:

Коли кількість вимитих ембріонів перевищує кількість фолікулів.

Коли у яєчнику жовті тіла відсутні.

У верхівку рога матки.

У черевну порожнину.

У ріг матки ближче до її біфуркації.

У піхву.

213. Ефективність трансплантації ембріонів у кролів визначають:

За кількістю жовтих тіл у кролиці-донора.

За станом здоров’я у донора.

Деннику.

Тепляку

Кошарі.

215. Роди кобил мають проходити у:

Родильному відділенні

Деннику.

Тепляку

Кошарі.

216. Роди у свиноматок мають проходити в:

Окремому станку.

Деннику.

Тепляку

Кошарі.

217. Роди у вівцематок мають проходити в:

Вольєрі.

Деннику.

Тепляку.

Кошарі.

218. Кукса пуповини обробляється:

Занурюється у 10%-й водний розчин іхтіолу.

Обробляється 10%-й лініментом синтоміцину.

Занурюється у 5%-й спиртовий розчин йоду.

Занурюється у 10%-й водний розчин перманганату калію.

219. Якщо є кровотеча пуповини новонародженого плода:

У перші 60-90 хвилин.

У перші 90-120 хвилин.

У перші 120-160 хвилин.

У перші 10 днів.

222. Новонародженим випоюють молозиво:

Першого надою.

Другого надою.

Третього надою

Четвертого надою.

223. Новонародженим дають молозиво першого надою:

Містить багато жиру.

Багато цукру.

Не можна.

Немає різниці.

226. У разі сухості родових шляхів використовують речовини:

80-100; 100-150; 30-50; 15-20

60-70; 80-95; 20-25; 10-14

110-120; 160-200; 60-70; 25-30

130-140; 190-210; 80-90; 45-50

250. Маса новонароджених гіпотрофіків: телят, лошат, ягнят, поросят (кг):

До 15; до 25; до 1; до 0,5.

До 30; до 40; до 4; до 1,5

До 20; до 30; до 2; до 0,8

До 20; до 50; до 3; до 3,5

251. Оцінювання новонародженних нормотрофіків телят, лошат за характером різців:

До 60; 20-90; 5-10

100-130; 100-150; 190-220; 50-60 .

140-160; 160-170; 220-240;

253. Рефлекс ссання у новонародженниих телят, лошат, ягнят, поросят нормотрофіків проявляться через (хв.):

100-130; 100-150; 100-120; 40-60

140-160; 160-200; 130-18; 70-90

До 90; 20-90; 5-10.

110-120; 110-120; 110-120; 20-40.

254. Допомога у разі завороту голови плода у бік:

А.П.Студенцов

М.Ф.Іванов.

258. Етіологічні фактори аліментарної неплідності у самок:

Гермафродитизму.

Скороченого строку сухостійного періоду

260. Стареча неплідність зумовлюється:

Абортом.

Го дня після родів.

60-го дня після родів.

6-ти місяців.

288. Гінекологічній диспансеризації підлягають:

Вагітні самки.

Неплідні самці.

Неплідні самки.

289. Вкажіть кратність проведення гінекологічної диспансеризації:

Одноразово – на початку календарного року.

Одноразово – перед пасовищним періодом.

Щомісячно.

У разі відсутності статевої циклічності чи перегулів самки.

290. Під час гінекологічної диспансеризації виконують:

У вигляді акту.

Записують у журнал осіменінь та розтелів корів і телиць.

В усній формі доповідають керівництву господарства.

Передають електронною поштою.

292. Андрологічна диспансеризація – це:

Комплекс заходів, які забезпечують відбір самців для отримання від них спермопродукції.

Комплекс заходів, спрямованих на своєчасне виявлення та вибраковку неповноцінних самців-плідників.

На 31 день після родів.

На 60 день після родів.

Якщо не отримали протягом року теля.

Через 90 днів після родів.

297. Економічна категорія, яка показує відсоток самок у стаді, що не дали приплоду протягом календарного року – це:

Яловість.

Неплідність.

Перегули.

Кількість отриманого молока від корови.

298. Інфантилізм, фримартинізм, гермафродитизм характерні для:

Симптоматичної неплідності.

Вродженої неплідності.

Штучно-набутої неплідності.

299. Тимчасова чи постійна нездатність тварини репродуктивного віку давати нащадків – це:

Яловість.

Неплідність.

- Малоплідність.

- Гермафродитизм.

300. Класифікація неплідності сільськогосподарських тварин була запропонована:

В.С. Шипіловим.

А.П. Студенцовим.

Б.А. Башкіровим.

М.Ф.Іванов.

 

 

Статеві губи, клітор.

Мошонка, сім’яниковий мішок, сім’яники.

3. До внутрішніх статевих органів самок належать:

Промежина, сім’яниковий мішок, сім’яники.

Сечостатевий присінок, піхва, матка, яйцепроводи, яєчники.

Статеві губи, клітор.

Надниркова залоза, печінка, сечовий міхур.

4. Яєчники виконують функції:

Бар’єрну, виділення.

Захисну, живлення.

Відтворну, гормональну.

Переробну.

5. Яйцепроводи виконують функції:

Транспорт яйцеклітин, забезпечення запліднення і розвитку зигот та ембріонів протягом кількох днів.

Виведення плода в період родів.

Синтез і виділення гормонів.

Синтез антитіл.

6. Будова клітора:

Тіло, шийка і хвіст. Тіло клітора оточує серозна оболонка, голівка покрита ендотелієм.

Голівка, тіло, корінь, два печеристих тіла. Тіло клітора оточує фіброзна оболонка, голівка покрита слизовою оболонкою.

Валик, паренхіма, хрящ. Тіло клітора оточує слизова оболонка, голівка покрита серозною оболонкою.

Верхівка, тіло, корінь. Тіло вкрите серозною оболонкою.

7. Будова сечостатевого присінка (переддвер’я піхви):

Слизова оболонка оточена сполучною тканиною і кільцевим поперечносмугастим м’язом.

Серозна оболонка оточена білковою і судинною оболонками.

Мозкова і кіркова речовина оточена нервовим сплетінням.

Утворений твердою, м’якою та павутинною оболонками.

8. Особливості будови зовнішніх статевих органів у сільськогосподарських тварин:

У самок жуйних тварин сечостатевий присінок (переддвер’я піхви) відсутній, піхва розпочинається від статевих губ.

У свиноматок і кобил клітор знаходиться у верхньому куті статевої щілини, відсутні вестибулярні залози.

У всіх самок, крім кобил, верхній кут статевої щілини заокруглений, а нижній – загострений, у бокових стінках сечостатевого присінка (переддвер’я піхви) кобил розміщується печеристе тіло.

У великої рогатої худоби відсутній клітор.

9. Будова піхви самок сільськогосподарських тварин:

Стінка піхви складається із слизової і м’язової оболонок та серозної оболонки (краніальна частина) або адвентиції (каудальна частина).

Стінка піхви складається із білкової, жирової і судинної оболонок.

Стінка піхви складається із шкіри, фасції та ендотелію.

Стінка піхви складається із твердої, м’якої та павутинної оболонок.

 

10. Матка сільськогосподарських тварин складається з:

Піхви, переддвер’я, яйцепроводів.

Ампули, уретри, яєчників.

Шийки, тіла, рогів.

Твердої, м’якої та павутинної оболонок.

11. Стінку матки формують оболонки:

Білкова, фіброзна, залозиста.

Ендометрій, міометрій, периметрій.

Водна, судинна, сечова.

Тверда, м’яка та павутинна.

12. У широкій матковій зв’язці проходять маткові артерії:

Велика, широка і мала.

Краніальна, середня і каудальна.

Головна, соромітна і сім’яна.

Зовнішня і внутрішня клубові.

13. Особливості будови шийки матки у сільськогосподарських тварин:

У свиноматок шийка матки коротка, у овець слизова оболонка шийки гладенька, без складок.

У корів на слизовій оболонці шийки матки є 3–4 циркулярні складки, у овець – 5–7 складок, у свиноматок – численні складки-валики, розміщені у шаховому порядку.

У кобил шийка матки довга – до 20 см, на її слизовій оболонці багато циркулярних складок.





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.85.57.0 (0.095 с.)