Дослідження впливу довжини лінії електропересилання на точність обчислення напруг і струмів характерних режимів за її схемою заміщення з наближеними параметрами

Дослідження впливу ДОВЖИНИ лінії електропересилання на точність обчислення напруг і струмів характерних режимів ЗА ЇЇ СХЕМОЮ ЗАМІЩЕННЯ З НАБЛИЖЕНИМИ ПАРАМЕТРАМИ

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

для самостійної підготовки та інструкції до лабораторних робіт № 2 і № 3

з навчальної дисципліни “Проблеми пересилання електричної енергії”

для студентів спеціальності 7.090602, 8.090602

“Електричні системи і мережі” всіх форм навчання

 

Затверджено

на засіданні кафедри

електричних систем та мереж

Протокол № 4 від 28.01.2010 р.

 

 

Львів – 2010

Дослідження впливу довжини лінії електропересилання на точність обчислення напруг і струмів характерних режимів за її схемою заміщення з наближеними параметрами: Методичні вказівки для самостійної підготовки та інструкції до лабораторних робіт № 2 і № 3 з навчальної дисципліни “Проблеми пересилання електричної енергії” для студентів спеціальності 7.090602, 8.090602 “Електричні системи і мережі” всіх форм навчання / Укл. Лисяк Г. М., Пастух О. Р. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2010. – 32 с.

 

 

Укладачі Лисяк Г. М., канд. техн. наук, доц.,

Пастух О. Р., ст. викладач

Відповідальний за випуск Лисяк Г.М., канд. техн. наук,

доц., зав. кафедри

Рецензент Данилюк О. В., д-р. техн. наук, доц.

 

 

ЗМІСТ

		стор.
1.	МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ…..
2.	ІНСТРУКЦІЯ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 2………………….
3.	ІНСТРУКЦІЯ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 3………………….
	ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………...
	Додаток…………………………………………………………………..

Параметри гілок еталонної П-схеми

l, км	Z =r+jx, Ом	Y 1= Y 2= g 1- jb 1, 10^-4 См	l, км	Z =r+jx, Ом	Y 1= Y 2= g 1- jb 1, 10^-4 См
	2,39+ j 30,741	0,014/+ j 1,882		-42,151- j 55,088	177,598- j 225,483
	4,723+ j 61,129	0,03+ j 3,775		-43,39- j 85,313	97,161- j 180,846
	6,94+ j 90,815	0,047+ j 5,689		-44,043- j 114,594	60,945- j 144,73
	8,987+ j 119,457	0,068+ j 7,638		-44,074- j 142,594	42,158- j 118,719
	10,813+ j 146,727	0,093+ j 9,633		-43,454- j 168,989	31,242- j 99,675
	12,368+ j 172,312	0,125+ j 11,688		-42,165- j 193,472	24,341- j 85,255
	13,61+ j 195,916	0,164+ j 13,819		-40,197- j 215,76	19,693-73,972
	14,501+ j 217,268	0,214+ j 16,041		-57,551- j 235,593	16,405- j 64,889
	15,01+ j 236,122	0,276+ j 18,377		-34,238- j 252,739	13,989- j 57,398
	15,112+ j 252,261	0,356+ j 20,847		-30,28- j 266,997	12,158- j 51,088
	14,79+ j 265,498	0,457+ j 23,481		-25,707- j 278,197	10,736- j 45,678
	14,036+ j 275,679	0,585+ j 26,312		-20,563- j 268,206	9,608- j 40,965
	12,845+ j 282,687	0,749+ j 29,38		-14,898- j 290,925	8,699- j 36,803
	11,228+ j 286,439	0,96+ j 32,737		-8,773- j 292,296	7,957- j 33,081
	9,179+ j 286,889	1,234+ j 36,447		-2,258- j 290,295	7,343- j 29,716
	6.777+ j 284,032	1,593+ j 40,594		4,57- j 284,94	6,832- j 26,643
	3,997+ j 277,897	2,069+ j 45,286		11,626- j 276,285	6,404- j 23,811
	0,897+ j 268,553	2,709+ j 50,668		18,821- j 264,425	6,044- j 21,178
	-2,478+ j 256,104	3,587+ j 56,942		26,06- j 249,488	5,74- j 18,711
	-6,078+ j 240,692	4,819+ j 64,388		33,243- j 231,641	5,484- j 16,381
	-9,846+ j 222,49	6,599+ j 73,414		40,272- j 211,083	5,27- j 14,166
	-13,72+ j 201,706	9,262+ j 84,63		47,043- j 188,044	5,093- j 12,047
	-17,634+ j 178,576	13,434+ j 98,987		53,456- j 162,784	4,948- j 10,005
	-21,521+ j 153,364	20,373+ j 118,022		59,411- j 135,589	4,833- j 8,025
	-25,31+ j 126,358	32,866+ j 144,305		64,814- j 106,768	4,747- j 6,095
	-28,932+ j 97,865	57,913+ j 182,016		69,573- j 76,648	4,687- j 4,202
	-32,315+ j 68,212	115,777+ j 235,45		73,603- j 45,573	4,653- j 2,335
	-35,393+ j 37,739	266,762+ j 279,841		76,827- j 13,898	4,644- j 0,484
	-38,098+ j 6,794	511,11+ j 90,481		79,176+ j 18,013	4,662+ j 1,363
	-40,37- j 24,267	366,267- j 217,131		80,598+ j 49,794	4,708+ j 3,215

Рис.1.2. Залежності параметрів гілок П-схеми лінії від її довжини

Таблиця 1.2

Якісні властивості параметрів П-схеми лінії в залежності від її довжини

Параметр	Діапазони довжини лінії , км
	+	–	–	+
	+	+	–	–
	+	+	+	+
	–	–	+	+

 

Рівняння усталеного режиму лінії, представленої ПЧП-схемою (рис. 1.1,г), можуть бути записані за однією з форм рівнянь пасивного прохідного чотириполюсника [7], які наведені у додатку та представляють собою рівняння зв’язку між різними комбінаціями фазних напруг і струмів початку та кінця лінії, тобто в координатах “фазні напруги-струми” (ФНС). Основною вважається М -форма рівнянь ПЧП. Тоді рівняння усталеного режиму лінії, як ПЧП, в координатах “лінійні напруги-струми” (ЛНС) за основною М -формою матимуть вигляд:

(1)

та за оберненою основною М ^-1 формою:

,

(2)

де

.

(3)

Для ідеалізованої лінії маємо:

.

(4)

У формулах (1), (2) порівняно з формулами (Д.1), (Д.2) додатку коефіцієнт враховує перехід від координат ФНС до координат ЛНС.

Слід пам’ятати, що записи (1), (2) рівнянь усталеного режиму ПЧП в координатах ЛНС є умовними, оскільки тут правильно обчислюватимуться лише модулі лінійних (міжфазних) напруг, бо їх аргументи умовно прийняті такими ж, як і аргументи фазних напруг. Таке припущення не впливає на результати розрахунку усталених симетричних режимів, але повинно обов’язково братися до уваги під час визначення дійсних значень аргументів лінійних (міжфазних) напруг.

За прийнятих вище умов, що для всіх режимів напруга лінії з боку джерела живлення задана як незмінне дійсне число, тобто , визначенню підлягає решта координат характерних режимів лінії.

Режим неробочого ходу

Цей режим має місце, якщо лінія в кінці (з боку вузла 2) вимкнена, тобто за умови . Тоді з першого рівняння основної М -форми (1) та другого рівняння оберненої М ^-1 форми (2) рівнянь ПЧП знаходимо відповідно координати та , а також вхідний опір ненавантаженої лінії:

;	(5)
;	(6)
.	(7)

Такий же результат одержимо з Z -форми рівнянь ПЧП (Д.3).

Для ідеалізованої лінії за умови маємо:

,

(8)

тобто у режимі неробочого ходу вхідний опір і струм початку ідеалізованої лінії мають реактивний характер. При цьому закон зміни вхідного опору відповідає тригонометричному котангенсу з від’ємним знаком, а струму початку лінії – тангенсу від аргумента , тобто і від довжини l лінії.

Тому для ідеалізованих ліній довжиною в діапазонах 0< l <1500 км і 3000< l <4500 км вхідний опір і струм початку лінії (8) мають ємнісний характер, а в діапазонах 1500< l <3000км і 4500< l <6000 км – індуктивний характер. Згідно з (8) для характерних значень довжин ліній 3000і6000 км значення вхідного опору прямує до безмежності та значення струму її початку – до нуля, тобто має місце режим резонансу струмів. Для ліній довжиною 1500 і 4500 км, навпаки, значення вхідного опору прямує до нуля та значення струму її початку – до безмежності, тобто має місце режим резонансу напруг.

Режим короткого замикання

Під час трифазного короткого замикання в кінці лінії маємо, що . Тоді з перших рівнянь основної М -форми (1) та оберненої М ^-1 -форми (2) рівнянь ПЧП знаходимо відповідно координати та , а також вхідний опір короткозамкненої в кінці лінії:

;	(9)
;	(10)
.	(11)

Такий же результат одержимо з Y -форми рівнянь ПЧП (Д. 4).

Для ідеалізованої лінії за умови маємо:

,

(12)

тобто у режимі короткого замикання вхідний опір і струми початку та кінця ідеалізованої лінії мають реактивний характер. При цьому закон зміни вхідного опору лінії відповідає тригонометричному тангенсу, а струмів початку і кінця лінії – відповідно котангенсу і косеконсу з від’ємними знаками від аргумента , тобто і від довжини l лінії.

Тому для ідеалізованих ліній довжиною в діапазонах 0< l <1500 км і 3000< l <4500 км вхідний опір і струм початку лінії (12) мають індуктивний характер, а в діапазонах 1500< l <3000км і 4500< l <6000 км – ємнісний характер. Згідно з (12) для характерних значень довжин лінії 3000 і6000 км значення вхідного опору прямує до нуля та значення струму її початку – до безмежності, тобто має місце режим резонансу напруг. Для ліній довжиною 1500 і 4500 км, навпаки, значення вхідного опору прямує до безмежності та значення струму її початку – до нуля, тобто має місце режим резонансу струмів.

Наведене вище показує, що якісні властивості ідеалізованої лінії під час режимів короткого замикання і неробочого ходу є відповідно протилежними.

Саме обчислені за (23) значення натуральної потужності ліній різних класів номінальних напруг і наводяться у навчальній, науковій та довідниковій літературі, бо саме вони використовуються як один з параметрів, що характеризують режимні властивості ліній електропересилання різних класів номінальних напруг.

Слід пам’ятати, що для реальних ліній, тобто з врахуванням питомих первинних параметрів , якісні характеристики ліній ускладнюються, особливо для довжин більших від 1000 км.

Для ілюстрації викладеного, у табл. 1.3 наведені значення та на рис. 1.3 графічні залежності вхідних опорів реальної лінії під час розглянутих вище її характерних режимів. Розрахунки проведені для тієї ж реальної лінії і для тих же довжин, що й раніше. Горизонтальні прямі на рис. 1.3 відповідають значенню вхідного опору лінії (Ом) для режиму пересилання натуральної потужності (), тобто .

Аналіз даних табл.1.3 та залежностей рис. 1.3 підтверджує сказане вище і дозволяє зробити такі висновки:

1. Вхідний опір лінії в усіх режимах (крім режиму навантаження на хвильовий опір) залежить від її довжини.

2. Характерними довжинами лінії є значення в околі 1500, 3000, 4500, 6000 км.

3. Для реальної лінії з та для довжин більших від 1000 км вхідний опір, а отже й координати режиму, суттєво відрізняються від вхідного опору, а отже й координат режиму ідеалізованої лінії з та . Це пояснюється тим, що із зростанням довжини все більше проявляються резистивні параметри лінії і втрати активної потужності в них, на відміну від того, що реактивні (індуктивні та ємнісні) параметри лінії і втрати реактивної потужності в них зі збільшенням довжини взаємно компенсуються в більшій мірі.

Таблиця 1.3

Дослідження впливу довжини лінії електропересилання на точність обчислення напруг і струмів під час режимів неробочого ходу та трифазного короткого замикання за її схемою заміщення з наближеними параметрами

Мета роботи

Одержати навики з аналізу режимів неробочого ходу і трифазного короткого замикання лінії електропересилання та з оцінювання точності обчислення напруг і струмів за наближеною схемою заміщення лінії в залежності від її довжини.

План роботи

1. Ознайомитись з методичними вказівками для самостійної підготовки.

2. Використавши формули (5), (6), за допомогою математичної системи Mathcad розрахувати режим неробочого ходу лінії для еталонної ПЧП-схеми (рис. 1.1,г) за точними значеннями постійних чотириполюсника обчисленими в [1, (5)]. Результати розрахунку занести в табл. 2.1.

3. Використавши формули (5), (6), за допомогою тієї ж математичної системи Mathcad розрахувати режим неробочого ходу лінії для наближеної ПЧП-схеми (рис. 1.1,д) без та з урахуванням коефіцієнтів Шварцкопфа за наближеними значеннями постійних чотириполюсника обчисленими в [1, (10)]. Результати розрахунку занести в табл. 2.1.

4. Обчислити відносні похибки координат режиму неробочого ходу лінії для наближеної ПЧП-схеми без та з урахуванням коефіцієнтів Шварцкопфа. Результати розрахунку занести в табл. 2.1.

5. Побудувати залежності точних значень модулів і аргументів координат від довжини лінії для еталонної ПЧП-схеми за даними табл. 2.1.

6. Побудувати залежності відносних похибок наближених значень модулів і аргументів координат від довжини лінії для наближеної ПЧП-схеми без та з урахуванням коефіцієнтів Шварцкопфа за даними табл. 2.1.

7. Використавши формули (9), (10), розрахувати режим трифазного короткого замикання лінії для еталонної ПЧП-схеми. Результати розрахунку занести в табл. 2.2.

8. Використавши формули (9), (10), розрахувати режим трифазного короткого замикання лінії для наближеної ПЧП-схеми без та з урахуванням коефіцієнтів Шварцкопфа. Результати розрахунку занести в табл. 2.2.

9. Обчислити відносні похибки координат режиму трифазного короткого замикання лінії для наближеної ПЧП-схеми без та з урахуванням коефіцієнтів Шварцкопфа. Результати занести в табл. 2.2.

10. Побудувати залежності точних значень модулів і аргументів координат від довжини лінії для еталонної схеми за даними табл. 2.2.

11. Побудувати залежності відносних похибок наближених значень модулів і аргументів координат від довжини лінії для наближеної ПЧП-схеми без та з урахуванням коефіцієнтів Шварцкопфа за даними табл. 2.2.

12. Зробити висновки.

13. Оформити звіт

Примітка: У пп. 4, 9 обчислити відносні похибки у відсотках за формулою: , де –точне і наближене значення та відносна похибка у відсотках або модуля або аргумента комплексної величини (координати режиму).

Зміст звіту

1. Титульна сторінка.

2. Мета роботи. Основні рівняння усталеного симетричного режиму лінії в координатах “лінійні напруги-струми”; вирази для обчислення координат режиму неробочого ходу та трифазного короткого замикання лінії.

3. Таблиці.

4. Графіки.

5. Висновки.

6. Література.

Таблиця 2.1

Режим неробочого ходу

Схема	Величина	Довжина лінії l, км
Еталонна	, кА
	ел. гр.
	, кВ
	, ел. гр.
Без коеф.	, кА
Шварц-	ел. гр.
копфа	, кВ
	, ел. гр.
Без коеф.	, %
Шварц-	%
копфа	, %
	, %
З коефіц.	, кА
Шварц-	ел. гр.
копфа	, кВ
	, ел. гр.
З коефіц.	, %
Шварц-	%
копфа	, %
	, %

 

 

Таблиця 2.2

Режими короткого замикання

Схема	Величина	Довжина лінії l, км
Еталонна	, кА
	ел. гр.
	, кА
	, ел. гр.
Без коеф.	, кА
Шварц-	ел. гр.
Копфа	, кА
	, ел. гр.
Без коеф.	, %
Шварц-	%
копфа	, %
	, %
З коефіц.	, кА
Шварц-	ел. гр.
копфа	, кА
	, ел. гр.
З коефіц.	, %
Шварц-	%
копфа	, %
	, %

2.4. Контрольні запитання

1. Чому значення координат режиму, обчислені для ПЧП- та П-схем заміщення лінії за однакових вхідних умов, повинні бути однаковими?

2. Чому і як якісні властивості параметрів лінії в цілому залежать від її довжини?

3. Чим визначається усталений режим лінії?

4. Поясніть поняття “Джерело живлення безмежної потужності”.

5. Які усталені режими лінії називають основними характерними і чому?

6. Які значення довжини лінії вважають характерними і чому?

7. Запишіть основну форму рівнянь прохідного чотириполюсника в координатах режиму “лінійні напруги – струми”.

8. Запишіть обернену основну форму рівнянь ПЧП в координатах режиму “лінійні напруги-струми”.

9. Чому запис рівнянь усталеного режиму лінії в координатах “лінійні напруги-струми” є умовним?

10. Як визначити координати режиму ненавантаженої лінії, якщо задана напруга її початку?

11. Як визначити вхідний опір ненавантаженої лінії, й зокрема – ідеалізованої лінії?

12. Для режиму неробочого ходу ідеалізованої лінії охарактеризуйте якісні властивості вхідного опору та струму початку лінії для одного з таких діапазонів або значень її довжини l в [км]: 0< l <1500; l =1500; 1500< l <3000; l =3000; 3000< l <4500; l =4500; 4500< l <6000; l =6000.

13. Як визначити координати режиму короткозамкненої в кінці лінії, якщо задана напруга її початку?

14. Як визначити вхідний опір короткозамкненої в кінці лінії, й зокрема – ідеалізованої лінії?

15. Для режиму короткого замикання ідеалізованої лінії охарактеризуйте якісні властивості вхідного опору та струму початку лінії для одного з таких діапазонів або значень її довжини l в [км]: 0< l <1500; l =1500; 1500< l <3000; l =3000; 3000< l <4500; l =4500; 4500< l <6000; l =6000.

16. Для яких значень довжини лінії і чому параметри схем заміщення і координати режиму реальної та ідеалізованої ліній мало різняться між собою?

17. В яких усталених режимах спостерігається зростання напруги вздовж лінії і чому?

18. Поясніть характер зміни напруги вздовж розімкненої в кінці лінії.

19. Поясніть характер зміни струму вздовж короткозамкненої в кінці лінії.

Завдання

Використати завдання з [1] за умови, що .

Мета роботи

Одержати навики з аналізу режиму пересилання натуральної потужності лінією та з оцінювання точності обчислення напруг і струмів за наближеною схемою заміщення лінії в залежності від її довжини.

План роботи

1. Ознайомитись з методичними вказівками для самостійної підготовки.

2. Використавши формули (15), (16), (17), за допомогою математичної системи MathCad розрахувати режим навантаження лінії на хвильовий опір для еталонної ПЧП-схеми (рис.1.1,г) за точними значеннями постійних чотириполюсника, обчисленими в [1, (5)]. Результати розрахунку занести в табл. 3.1.

3. Використавши формули (15), (16), (17) за допомогою тієї ж математичної системи Mathcad розрахувати режим навантаження лінії на хвильовий опір для наближеної ПЧП-схеми (рис. 1.1,д) без та з урахуванням коефіцієнтів Шварцкопфа за наближеними значеннями постійних чотириполюсника, обчисленими в [1, (10)]. Результати розрахунку занести в табл. 3.1.

4. Обчислити відносні похибки координат режиму навантаження лінії на хвильовий опір для наближеної схеми без та з урахуванням коефіцієнтів Шварцкопфа. Результати розрахунку занести в табл. 3.1.

5. Побудувати залежності точних значень модулів і аргументів координат від довжини лінії для еталонної ПЧП-схеми за даними табл. 3.1.

 

 

Таблиця 3.1

Зміст звіту

1. Титульна сторінка.

2. Мета роботи. Основні рівняння усталеного симетричного режиму лінії в координатах “лінійні напруги-струми”; вирази для обчислення координат режиму навантаження лінії на хвильовий опір.

3. Таблиці.

4. Графіки.

5. Висновки.

6. Література.

3.4. Контрольні запитання

1. За яких умов має місце режим пересилання натуральної потужності по лінії?

2. Наведіть точне означення натуральної потужності реальної лінії, як вона визначається і де має місце?

3. Який характер мають хвильовий опір і натуральна потужність реальної лінії і чи залежать їх значення від довжини лінії?

4. Як визначити координати режиму лінії для режиму пересилання натуральної потужності?

5. Чи однакові між собою значення потужностей початку і кінця реальної лінії у режимі пересилання натуральної потужності?

6. Як визначити вхідний опір лінії для режиму пересилання натуральної потужності?

7. Як і чому обчислюють на практиці значення хвильового опору та натуральної потужності лінії?

8. Як змінюються напруга і струм уздовж ідеалізованої лінії в режимі пересилання натуральної потужності?

9. Якщо має місце режим пересилання лінією потужності, значення якої суттєво більше за її натуральну потужність, то до якого з характерних режимів (неробочого ходу чи короткого замикання) він якісно ближчий і чому?

10. Якщо має місце режим пересилання лінією потужності, значення якої суттєво менше за її натуральну потужність, то до якого з характерних режимів (неробочого ходу чи короткого замикання) він якісно ближчий і чому?

11. Яка розмірність хвильового опору лінії та коефіцієнта поширення електромагнітної хвилі?

12. Чи залежать значення хвильового опору і натуральної потужності лінії від числа її кіл?

13. Чи залежить значення коефіцієнта поширення електромагнітної хвилі вздовж лінії від її довжини та який фізичний зміст складових цього коефіцієнта?

14.Чи залежить значення коефіцієнта поширення електромагнітної хвилі вздовж лінії від числа її кіл?

15. Який характер мають хвильовий опір і натуральна потужність ідеалізованої лінії?

16. Який характер мають вхідний опір і струм ідеалізованої лінії в режимі пересилання натуральної потужності?

17. Який характер має коефіцієнт поширення електромагнітної хвилі ідеалізованої лінії?

 

Завдання

Використати завдання з [1], за умови, що .

ЛІТЕРАТУРА

1. Дослідження впливу довжини лінії електропересилання на точність відображення її параметрів П-видною схемою заміщення. Методичні вказівки для самостійної підготовки та інструкція до лабораторної роботи № 1 з навчальної дисципліни “Проблеми пересилання електричної енергії” для студентів спеціальності 7.090602, 8.090602 “Електричні системи і мережі” всіх форм навчання / Укл. Лисяк Г.М., Пастух О.Р. – 2-е вид., перероб. і доп. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2010. – 12 с.

2. Дослідження впливу наближеної схеми заміщення лінії електропересилання в залежності від її довжини на точність обчислення напруг і струмів під час характерних режимів: Методичні вказівки для самостійної підготовки та інструкції до лабораторних робіт № 2 і № 3 з дисципліни “Проблеми пересилання електричної енергії” для студентів спеціальності 7.090602, 8.090602 “Електричні системи і мережі” всіх форм навчання / Укл. Лисяк Г.М., Пастух О.Р. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2002. – 28 с.

3. Веников В.А., Рыжов Ю.П. Дальние электропередачи переменного и постоянного тока: Учебн. пособие для вузов. – М.: Энергоатомиздат, 1985. – 272с.

4. Электрические системы и сети / Н.В.Буслова, В.Н.Винославский, Г.И.Денисенко, В.С.Перхач; Под. ред. Г.И.Денисенко. – К.: Вища шк. Головное изд-во, 1986. – 584 с.

5. Справочник по проектированию электроэнергетических систем / В.В.Ершевич, А.Н.Зейлигер, Г.А.Илларионов и др.; Под ред. С.С.Рокотяна и И.М.Шапиро. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1985. – 352 с.

6. Справочник по проектированию электрических сетей / Под. ред. Д.Л.Файбисовича. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во НЦ ЭНАС, 2006. – 352 с.

7. Перхач В.С. Математичні задачі електроенергетики. – 3-е вид. перероб. і доп. – Львів: Вища шк., 1989. – 464 с.

8. Розроблення схеми й аналіз режимів електропересильні міжсистемного зв’язку: Методичні вказівки для самостійного опрацювання теоретичного матеріалу, підготовки до практичних занять та виконання розрахункової (контрольної) роботи з навчальної дисципліни “Проблеми пересилання електричної енергії” для студентів спеціальності 7(8).090602 “Електричні системи і мережі” всіх форм навчання / Укл. Лисяк Г.М., Пастух О.Р. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2009. – 33 с.

 

Додаток

Методичні вказівки

для самостійної підготовки та інструкції до лабораторних робіт № 2 і № 3

з навчальної дисципліни “Проблеми пересилання електричної енергії” для

студентів спеціальності 7.090602, 8.090602 “Електричні системи і мережі”

всіх форм навчання

 

 

Укладачі Лисяк Георгій Миколайович

Пастух Олена Романівна

 

Редактор Георгій Лисяк

 

Комп’ютерне верстання СвітланиКлименко

Ярослава Пазини

 

 

Дослідження впливу ДОВЖИНИ лінії електропересилання на точність обчислення напруг і струмів характерних режимів ЗА ЇЇ СХЕМОЮ ЗАМІЩЕННЯ З НАБЛИЖЕНИМИ ПАРАМЕТРАМИ

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

для самостійної підготовки та інструкції до лабораторних робіт № 2 і № 3

з навчальної дисципліни “Проблеми пересилання електричної енергії”

для студентів спеціальності 7.090602, 8.090602

“Електричні системи і мережі” всіх форм навчання

 

Затверджено

на засіданні кафедри