У процесі розслідування злочинів.

Семінарське заняття – 4 год.

Питання:

1. Психологічні особливості діяльності по розкриттю злочинів.

2. Застосування різних форм психологічних знань у діяльності по розкриттю злочинів.

3. Психологічна структура слідчої діяльності.

4. Організаційно-психологічна структура слідчої діяльності.

5. Психологічні особливості проведення огляду місця події та впізнання.

6. Психологічні особливості проведення допиту та очної ставки.

7. Психологічні особливості обшуку та затримання.

Методичні рекомендації. Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти повинні засвоїти: психологічну структуру і різновиди слідчої діяльності, змістовну специфіку пізнавальної, конструктивної, організаторської та комунікативної діяльності при розслідуванні злочинів.

При засвоєнні навчального матеріалу слід засвоїти, що існують психологічні особливості, специфічні лише для діяльності по розкриттю злочинів: викликає засудження з позицій побутової моралі, конспіративний характер діяльності, відсутність колективної праці та делегування повноважень, активна протидія злочинного середовища, “ усічений” характер діяльності, стресогенний характер та інш.

Студентам необхідно засвоїти, що успішне вирішення завдань, що постають перед працівниками при розкритті злочинів, можливе не тільки при достатніх знаннях, наявності професійних вмінь і навичок, але й за умови наукової обґрунтованості та забезпеченості цієї діяльності, що досягається, у тому числі, використанням психологічних знань у таких основних формах: психологічна консультація та залучення штатного фахівця-психолога.

Студенти повинні знати психологічну та організаційно-психологічну структуру слідчої діяльності.

Студенти повинні засвоїти ключові поняття: пізнавальна, конструктивна, комунікативна, організаційна, профілактичної та засвідчувальна діяльність; інформаційно-пошукові, комунікативні та інформаційно-комунікативн слідчі дії.

Література:

1.Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Юридическаяпсихология: [ Текст ] / А.М. Бандурка, С.П. Бочарова, Е.В. Землянская / Учебник. – Харьков, 2002. – 623с.

8. Бедь В.В. Юридична психологія: [ Текст ] / В.В. Бедь / Навчальний посібник. – Львів, 2002. – 376 с.

9. Васильєв В.Л. Юридическая психология: [ Текст ] / Васильєв В.Л. / – 3-е изд. – СПб., 2000. – 448 с.

10. Коновалова В.О., Шепітько В.Ю. Юридична психологія: [ Текст ] / В.О. Коновалова, В.Ю. Шепітько / Підручник.- К., 2013. – 352 с.

11. Медведєв В.С. Кримінальна психологія: [ Текст ] / В.С. Медведєв / Підручник. – К., 2004.

12. Столяренко А.М. Прикладная юридическая психология: [ Текст ] / А.М. Столяренко / Учебноепособие. – М., 2001.

13. Чуфаровский Ю.В. Юридическая психология [ Текст ] / Ю.В. Чуфаровский / - М., 1997.

14. Юридична психологія. [ Текст ] / [ За ред. Є.М. Моісеєва та Л.І. Казміренко ] / Підручник.- К., 2007.

 

Теми рефератів:

1. «Психологічні чинники відтворення обстановки і обставин події».

Психологічні особливості проведення обшуку».

Тема 4. Психологія правопорушної та злочинної поведінки

Семінарське заняття – 2 год.

Питання:

1. Історичні погляди на природу злочинності.

2. Поняття особистості правопорушника та визначальні чинники протиправної поведінки.

3. Причини злочинної поведінки.

4. Особливості та психологічна структура особи злочинця.

5. Особливості та етапи формування різновидів злочинної спрямованості (насильницька, корислива тощо).

Методичні рекомендації. Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти повинні засвоїти поняття особистості правопорушника, основні групи чинників, що впливають на протиправну поведінку.

Студентам необхідно вивчити визначення особистості правопорушника: особистість правопорушника – свідомий суб’єкт, носій сукупності біологічно зумовлених і соціально детермінованих якостей і властивостей, поведінка якого визначається антисуспільною спрямованістю, що сформувалась під впливом певних суспільно-політичних, економічних і соціокультукрих умов

Студентам необхідно звернути особливу увагу на те, що причини злочинностi — результат складної взаємодiї особливостей особистостi та середовища, причому стосовно конкретного факту вчинення злочину вони виявляються в рiзних сполученнях, щоразу — по-своєму.

Студентам необхідно мати уявлення про етапи формування антисуспiльної поведінки: 1) формування особистостi з антисуспiльною спрямованiстю; 2) мотивацiя антисуспiльного вчинку; З) прийняття конкретного рiшення про його здiйснення; 4) реалiзацiя цього рiшення, включаючи сам вчинок та настання його наслідків; типи антисуспiльної спрямованостi особистостi: а) асоцiальний — коли поведiнка не збiгається з iнтересами суспiльства, але не має чiтко вираженого негативного ставлення до нього i не завдає суттєвої шкоди; б) антисоцiальний — поведiнка суперечить iнтересам суспiльства i шкiдлива для нього, але не є небезпечною для основних умов суспiльного буття; в) суспiльно небезпечний — свiдомо спрямований проти основних засад суспiльства, коли поведiнка становить значну, серйозну небезпеку; основні етапи механізму злочинної поведінки: 1) мотиваційний, 2) цілепокладаючий, 3) операціональний (виконавчий), кожен із яких виконує свої функції у взаємозв’язку з іншими.

Студенти повинні засвоїти ключові поняття: особистість правопорушника, особистість злочинця, асоціальний, антисоціальний, суспільно-небезпечний типи анти суспільної поведінки, вчинок, злочин, мотивація.

Література:

 

Теми рефератів:

1. «Кримінальна субкультура та делінквентна поведінка неповнолітніх».

2. «Психологія потерпілого».

 

Тема 5:Типологія особистості злочинця

Семінарське заняття – 2 год.

Питання:

1. Відмінні психологічні риси особистості злочинця.

2.Психологічна характеристика розкрадачів майна.

3. Психологічна характеристика вбивць, злодіїв, гвалтівників.

4. Злочини по необережності.

Методичні рекомендації. Під час самостійної підготовки до семінарського заняття студенти повинні засвоїти, що причиною злочинної поведінки не можуть бути сприятливі або провокуючі конкретні ситуації, вони здатні виконати лише роль умов. Причиною такої поведінки завжди виступає особистість, точніше її відмінні риси. Так, для всіх злочинців характерні - незадоволеність, не комфортність. Їм властиве інше, чим у законослухняних громадян, відношення до суспільних цінностей, вони вирішують виникаючі перед ними життєві завдання іншими способами. У них ослаблені емоційність у відношенні до навколишніх, звужене коло стимулів, що мають значення для інших осіб. Украй перекручене уявлення про суспільство. Проектуючи на навколишнє свої почуття й спонукання, злочинці вважають себе незрозумілими, відчуженими й думають, що навколишні вороже настроєні стосовно них. Злочинців відрізняє досить чітко виражена тенденція до ризику, сильним відчуттям, прагнення до реалізації своїх потреб, будь-що-будь. Вони імпульсивні, агресивні, погано контрольовані, не здатні витягати користь зі свого негативного досвіду, не почувають страху перед можливим покаранням. Злочинці зневажають прийнятими в соціальному оточенні морально-етичними, правовими нормами, звичаями й установленими правилами. Завищена самооцінка викликає в них почуття несправедливості.

Література:

1.Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Юридическаяпсихология: [ Текст ] / А.М. Бандурка, С.П. Бочарова, Е.В. Землянская / Учебник. – Харьков, 2002. – 623с.

15. Бедь В.В. Юридична психологія: [ Текст ] / В.В. Бедь / Навчальний посібник. – Львів, 2002. – 376 с.

16. Васильєв В.Л. Юридическая психология: [ Текст ] / Васильєв В.Л. / – 3-е изд. – СПб., 2000. – 448 с.

17. Коновалова В.О., Шепітько В.Ю. Юридична психологія: [ Текст ] / В.О. Коновалова, В.Ю. Шепітько / Підручник.- К., 2013. – 352 с.

18. Медведєв В.С. Кримінальна психологія: [ Текст ] / В.С. Медведєв / Підручник. – К., 2004.

19. Столяренко А.М. Прикладная юридическая психология: [ Текст ] / А.М. Столяренко / Учебноепособие. – М., 2001.

20. Чуфаровский Ю.В. Юридическая психология [ Текст ] / Ю.В. Чуфаровский / - М., 1997.

21. Юридична психологія. [ Текст ] / [ За ред. Є.М. Моісеєва та Л.І. Казміренко ] / Підручник.- К., 2007.

 

Теми рефератів:

1. Психологічні наслідки скоєного злочину.

2. Психологічні особливості злочинців професіоналів та рецидивістів.