Процесуальні дії щодо підготовки справи до розгляду

З метою забезпечення правильного й своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії щодо підготовки справи до розгляду (ст. 65 ГПК України):

1) вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача;

2) виключає з числа відповідачів підприємства й організації, яким не було надіслано пропозицію про досудове врегулювання спору у випадках, передбачених ч.ч. 1-2 ст. 5 ГПК України;

3) викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться в тому ж населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з’ясовує, які матеріали можуть бути подані додатково;

4) зобов’язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їхніх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження;

5) вирішує питання про призначення експертизи;

6) провадить огляд і дослідження письмових та речових доказів у місці їх знаходження;

7) вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов’язковою;

8) вирішує питання про виклик посадових та інших осіб для надання пояснень по суті справи;

9) вирішує питання про розгляд справи безпосередньо на підприємстві, в організації;

10) вирішує питання про вжиття заходів-до забезпечення позову;

11) вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Про витребування доказів від сторони, а також від інших підприємств, установ, організацій, державних органів господарський суд зазначає в ухвалі про порушення провадження у справі.

Якщо в позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на ст. 63 ГПК України. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребує ці докази від позивача чи відповідача. Підготовка справи до розгляду є самостійною обов’язковою стадією господарського процесу, яка здійснюється по кожній справі після її порушення з метою правильного розгляду і вирішення спору у встановлені процесуальним законом строки.

Засідання господарського суду можна поділити на три частини: підготовча, розгляд справи по суті (дослідження й оцінка доказів) і прийняття рішення по справі. Підготовча частина судового розгляду являє систему процесуальних дій, спрямованих на встановлення можливості розгляду справи по суті.

У цій частині здійснюються такі процесуальні дії: головуючий відкриває судове засідання й оголошує, яка справа підлягає розгляду; встановлюються особи, які з’явилися на засідання; головуючий оголошує склад суду, інших учасників розгляду (прокурор, експерт, секретар), роз’яснює особам, що беруть участь у справі, їхні права та обов’язки; суд розглядає заяви осіб, які беруть участь у справі; розглядає питання про відкладення розгляду справи (за наявністю підстав). Основною частиною судового засідання є розгляд справи по суті.

Провівши дослідження матеріалів справи й оцінивши всі наявні докази, господарський суд може зробити відповідний висновок по суті спору та прийняти рішення. Про огляд і дослідження письмових або речових доказів у місці їх знаходження складається протокол, у судовому засіданні також ведеться протокол. Протокол судового засідання веде секретар і його підписують у 3-денний строк суддя (головуючий у колегії суддів) та секретар.

Сторони й інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколами і протягом 5 днів після їх підписання подавати письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу.

Порядок ведення судового засідання.

У стадії розгляду справи по суті велике значення має дослідження фактичних обставин справи, перевірка й оцінка зібраних доказів.

Ця частина судового засідання, безсумнівно, є основною, оскільки саме тут за участю всіх суб'єктів процесу в умовах змагальності і рівноправності сторін досліджуються й аналізуються фактичні обставини справи. Помітно виділяється вона і за обсягом, а також характерові процесуальних дій, що проводить суд та інші учасники розгляду при вирішенні справи. Найбільш наочно і повно виявляють свою дію в цій основній частині судового розгляду і всі принципи господарського судочинства.

Дослідивши матеріали справи й оцінивши всі докази, господарський суд може зробити відповідне рішення по суті суперечки. Якщо в підсумку дослідження й оцінки всіх матеріалів справи сторони прийдуть до угоди по суперечці, вона оформляється рішенням. В інших випадках рішення приймається судом з урахуванням встановлених їм фактичних обставин справи.

Судове рішення оголошується привселюдно. Усі присутні в залі судового засідання вислухують рішення господарського суду стоячи. Після оголошення рішення сторонам варто роз'яснити порядок оскарження рішення, хоча закон цього прямо не вимагає. На цьому судове засідання в справі закінчується.

Відкладання судового розгляду, перерва у судовому засіданні.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України встановлюється, що за певних обставин суд відкладає розгляд справи. Зокрема, ГПК перелічує такі обставини: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Зазначений перелік не є вичерпним, а отже, й інші обставини, які перешкоджатимуть розгляду справи в даному судовому засіданні, можуть бути підставою для відкладення розгляду справи.

Питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд уважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

У випадку неподання витребуваних доказів відкладання розгляду справи не є обов'язковим, оскільки відповідно до ст. 75 ГПК якщо витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Про деякі обставини, які можуть бути підставою для відкладення розгляду справи, зазначалося в роз'ясненнях Вищого арбітражного суду України. Так, у п. 8 роз'яснення від 10.12.96 р. № 02-5/422 «Про судове рішення» йшлося про те, що у зв'язку з висуненням позивачем у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 22 ГПК, додаткових, змінених чи нових вимог до відповідача останній вправі вимагати відкладення розгляду справи для подання відповідних доказів. Частиною 2 ст. 77 ГПК України встановлено, що про відкладення розгляду справи виноситься ухвала. В ухвалі, крім відомостей, визначених у ст. 86 ГПК, повинно бути зазначено час і місце проведення наступного засідання. В ухвалі про відкладення розгляду справи слід також зазначити причини відкладення, процесуальні дії, що їх слід учинити сторонам та іншим учасникам судового процесу (надати докази тощо).

Відповідно до частини 3 ст. 77 ГПК України суддя має право оголосити перерву в засіданні. ГПК не визначає обставин, за яких оголошується перерва.

Перерва в судовому засіданні — це відстрочка продовження судового засідання на відносно короткий час у зв'язку з необхідністю відпочинку суду та учасників процесу в нічний час, обідню перерву, святкові та вихідні дні, а також: для вирішення окремих процесуальних питань.