VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)

Основні завдання	Вказівки	Примітки
Вивчити класифікацію травматичних ушкоджень хребта й спинного мозку	Назвати класифікацію ХСМТ в залежності від виду та рівня ураження, механізму виникнення, характеру ушкодження
Вивчити класифікацію травматичних ушкоджень периферичних нервів	Вказати основні види ушкоджень периферичних нервів залежно від рівня, ступеня та характеру ураження
Вивчити клінічні форми травматичного ушкодження спинного мозку	Назвати особливості клінічного перебігу при струсі, забитті, стисненні спинного мозку, порушені його анатомічної цілісності (надриви,розриви), гематомієлії,травматичному ураженні спинно-мозкових корінців.
Вивчити клінічні та морфологічні форми ушкодження периферичних нервів	Назвати особливості клінічної картини при струсі, забитті, стисненні, розтягненні, вивиху нерва при зіставленні їх із морфофункціональними ознаками ушкодження
Знати допоміжні методи обстеження, які застосовуються при ХСМТ і травмі ПНС	Вказати на допоміжні методи обстеження, які є найбільш інформативними в діагностиці ушкоджень хребта, спинного мозку та периферичних нервів. Знати принцип їх проведення, оцінити результати обстеження.
Вивчити особливості надання медичної допомоги на догоспітальному етапі	Вміти: надати невідкладну допомогу потерпілим з ХСМТ і травмою ПНС на догоспітальному етапі, забезпечити стабільність життєво-важливих функцій (дихання, гемодинаміки), провести іммобілізацію хребта та кінцівок на догоспітальному етапі, визначити вид та рівень ураження спинного мозку і периферичних нервів, призначити допоміжні методи обстеження, встановити покази до операції

 

 

VII. Клінічні задачі для самоконтролю

Задача 1

Хворий 28 років отримав тяжку хребетно-спинномозкову травму при пірнанні у воду вниз головою. Об’єктивно при огляді у хворого виявлено тетрапарез, розлади чутливості на верхніх та нижніх кінцівках, порушення функції тазових органів по типу затримки сечовипускання.

Які із допоміжних методів обстеження є найбільш інформативними при постановці діагнозу?

А) Ангіографія

В) Термографія

С) Магнітно-резонансна томографія

D) Люмбальна пункція з проведенням ліквородинамічних проб

Е) Ехоенцефалографія

 

Задача 2

Хворий 40 років в результаті ДТП отримав тяжку хребетно-спинномозкову травму. При обстеженні за допомогою рентгенографії та комп’ютерної томографії установлений діагноз: переломо-вивих С6-С7 хребців, компресійно-уламчастий перелом С7 хребця. Проведена операція декомпресії спинного мозку, спондилодезу С6-С7 з використанням тітанової стабілізуючої системи.

Профілактику яких ускладнень необхідно проводити хворому?

А) Дисциту, спондиліту

В) Паравертебрального абсцесу

С) Уросепсису

D) Арахноїдиту

Е) Пролежнів

F) Всіх перерахованих

 

Задача 3

У хворої 38 років в результаті падіння з висоти 2-х поверхневого житлового будинку розвинулась симптоматика компресії спинного мозку на рівні D7 хребця. Для уточнення характеру процесу хворій проведено люмбальну пункцію з ліквородинамічними пробами.

Які лікворологічні чи ліквородинамічні зміни можуть бути виявлені у хворої?

А) Синдром лікворної гіпертензії

В) Синдром лікворної гіпотензії

С) Блокада підпавутинного простору

D) Білково-клітинна дисоціація

Е) Клітинно-білкова дисоціація

 

Задача 4

Хворий пірнув у річку вниз головою, знаходився під водою близько 2-х хвилин, самостійно вибратись на берег не зміг. Йому надали допомогу сторонні люди. В момент прибуття лікаря швидкої допомоги потерпілий в ясній свідомості, рухи у верхніх та нижніх кінцівках відсутні.

Яке захворювання у постраждалого можна запідозрити?

А) Інсульт спинного мозку

В) Абсцес спинного мозку

С) Поліневріт

D) Порушення кровоплину в вертебро-базилярному басейні

Е) Переломо-вивих шийного відділу хребта

 

Задача 5

У хворого 32 років в результаті фізичного перевантаження з’явився гострий біль у попереку з іррадіацією у праву ногу по боковій поверхні стегна та гомілки по типу „лампасу”. Об’єктивно при огляді – різко позитивний симптом Ласега, гіпестезія в ділянці іннервації L5 корінця справа, помірно виражений парез тильної флексії правої стопи.

Який попередній діагноз можна поставити?

А) Пухлина спинного мозку

В) Патологія міжхребцевих дисків

С) Арахномієліт

D) Інсульт спинного мозку

Е) Формування абсцесу спинного мозку

 

Задача 6

Хворого було поранено ножем під час бійки. При огляді постраждалий скаржиться на біль в грудному відділі хребта, слабкість в лівій нозі, заніміння в правій нозі. Об’єктивно: різана рана довжиною 2 см паравертебрально зліва в проекції D3 хребця, з якої витікає прозора рідина; монопарез лівої ноги, зниження больової та температурної чутливості справа з рівня D5 сегменту.

Найбільш ймовірно у хворого розвинувся:

А) Арахномієліт

В) Пухлина спинного мозку

С) Пошкодження спинного мозку із розвитком синдрому Броун-Секара.

D) Патологія міжхребцевих дисків

Е) Стеноз хребцевого каналу

 

Задача 7

Хворий 47 років впав з дерева. Після падіння у нього зникли рухи у верхніх та нижніх кінцівках, турбує виражений біль у шийному відділі хребта. На спондилографії виявлено переломо-вивих С6, під час виконання ліквородинамічних проб – повна блокада підпавутинного простору.

Яке лікування показано хворому?

А) Комплексне консервативне лікування

В) Розвантажувальні люмбальні пункції

С) Вітамінотерапія

D) Оперативне лікування

Е) Протизапальна терапія

 

Задача 8

У хворого має місце різана рана нижньої третини лівого плеча. Після поранення звисла ліва кисть. Хворий не може розігнути кисть, відвести великий палець, розігнути пальці.

Який нерв пошкоджений у хворого?

 

А) серединний нерв

В) ліктьовий нерв

С) променевий нерв

D) плечове сплетення

Е) підпахвовий нерв

 

Задача 9

На виробництві під час роботи біля верстату робітник пошкодив ліве стегно. Після травми хворий не зміг розігнути ногу в коліні, з’явилося оніміння по передній поверхні стегна і внутрішній поверхні лівої гомілки.

Який нерв ушкоджений у хворого?

 

А) малогомілковий нерв

В) сідничний нерв

С) великогомілковий нерв

D) стегновий нерв

Е) латеральний шкірний нерв стегна

 

Задача 10

Хворий доставлений у хірургічне відділення центральної районної лікарні із різаною раною внутрішньої поверхні середньої третини правого передпліччя. З рани спостерігається інтенсивна кровотеча, при неврологічному обстеженні встановлено: кисть має вигляд «кігтистої лапи», відсутнє згинання ІV і V пальців кисті, протиставлення V пальця, зведення та розведення пальців, анестезія долонної поверхні ІІІ-V пальців кисті. Припускається ушкодження ліктьової артерії та ліктьового нерва.

Визначте обсяг первинної хірургічної допомоги на даному етапі та подальшу лікувальну тактику:

 

А) ПХО рани, зшивання артерії та нерва

В) ПХО рани, туга пов’язка, консервативне лікування

С) ПХО рани, зупинка кровотечі, госпіталізація

В спеціалізоване відділення

D) Туга пов’язка, іммобілізація, госпіталізація в спеціалізоване віділення

Е) ПХО рани, зупинка кровотечі, консервативне лікування

 

VIII. Рекомендована література.

1. Барыш А.Е. Обоснование заднего спондилодеза в хирургическом лечении повреждений шейного отдела позвоночника: Дис.…канд.мед.наук. – Харьков. – 1997. – 223С.

2. Вовканич А.С. Інструктивні матеріали по догляду за хворими з травмою спинного мозку. – Львів. – 1995. – 36С.

3. Гвада Д.О. Нарушение функции почек у больных с травмой позвоночника и спинного мозга: Автореф.дис.…канд.мед.наук. – Киев. – 1982. – 19С.

4. Григорович К.А. Хирургическое лечение повреждений нервов. Л.: Медицина, 1981.— 302 с.

5. Грунтовський Г.Х., Продан О.І. Хірургічне лікування ускладнених ушкоджень поперекового відділу хребта // Бюлетень УАН. – 1998. – №6. – С.139.

6. Деркач В.М. Лікувальна тактика при хребетно-спинномозковій травмі в гострому та ранньому періоді: Автореф.дис....канд..мед.наук. – Київ. – 1995. – 24С.

7. Дольницкий О.В., Дольницкий Ю.О. Атлас микрохирургических операций на периферических нервах.— Киев, 1991.— 182 с.

8. Корж Н.А. Нестабильность шейного отдела позвоночника: Дис.…докт.мед.наук. – Харьков – 1985. – 433С.

9. Лебедев В.В., Быковников Л.Д. Руководство по неотложной нейрохирургии. – М.: «Медицина». – 1987. – 246 С.

10.Лившиц А.В. Хирургия спинного мозга. – М.: Медицина. – 1991. – 350С.

11.Луцик А.А., Раткин И.К, Никитин М.Н. Краниовертебральные повреждения и заболевания. – Новосибирск. – 1998. – 552С.

12.Нейротравматология / Справочник под ред. А.Н.Коновалова. – М.:Видар. – 1994. – 415С.

13.Полищук Н.Е, Корж Н.А., Фищенко В.Я. Повреждения позвоночника и спинного мозга. – Киев, «Книга плюс». – 2001. – 387С.

14. Полищук Н.Е., Короткоручко А.А., Муравский А.В., Слынько Е.И., Деркач В.Н. Принципы оказания ургентной помощи при позвоночно-спинномозговой травме // Український медичний альманах. – 1999. – Том 2, №3. – С.81-85.

15.Полищук Н.Е. Принципы оказания помощи больным с сочетанной позвоночно-спинномозговой травмой // Медицина катастроф: Мат.международной конференции. – М.:«Медицина». – 1990. – С.209.

16.Симптомы, синдромы, патогенез, клиника, диагностика, лечение и прогноз повреждений периферических нервов // Нейротравматология: Справочник / Под ред. А.Н.Коновалова, Л.Б.Лихтермана, А.А.Потапова. — М.: ИПЦ “Вазар-Ферро”, 1994.—С. 305–338.

17.Угрюмов В.М., Вирозуб И.Д. Хирургия закрытых повреждений позвоночника и спинного мозга в остром периоде // Руководство по нейротравматологии. – М.: Медицина. – 1979. – С.144-156.

18.Фищенко В.Я. Реконструкция позвоночного канала при осложненной травме грудного отдела // Ортопедия, травматология и протезирование. – 1994. – 3. – С.18-21.

19.Цимбалюк В.І., Гайко Г.В., Сулій М.М., Страфун С.С.. Хірургічне лікування ушкоджень плечового сплетення. — Тернопіль. — Укрмедкнига. — 2001. — 212 с.

20.Цимбалюк В.І., Лузан Б.М. Стан та перспективи нейрохірургічної допомоги при травматичних ушкодженнях периферичної нервової системи // Ж-л УАН.—2002.—Вип.2.— С.23–27.

21.Цимбалюк B.I., Третяк I.Б., Чеботарьова Л.Л., Сулій М.М. Інструментальні методи діагностики патології периферичних нервів // Бюлетень Украінської ассоціаціі нейрохірургів. – 1996. — Вип.2.- С. 52 – 53.

22.Шевага В.М, Дяків В.В., Гук А.П. Особливості хірургічної тактики при гострій травмі хребта і спинного мозку на різних рівнях // Бюлетень УАН. – 1997. – №3. – С.50-54.

23.Шевелев И.Н. Современные принципы хирургии периферических нервов. - В сб.: Осн. принц. диагност. и лечения в нейрохирургии. — М., 1981. — с.54 – 56.

24.American Spinal Injury Association, 1992. – P.1-14.

25.Daffner R.H., Beeb Z.L., Goldberg A.L. et al. The radiologic assessment of posttraumatic vertebral stability // Skeletal Radiol. – 1990. – 19. – P.103-108.

26.Donovan W.H. Operative and not operative treatment in cases of the spinal cord. Paraplegia (Scotland), Jun. 1994, 32 (6), P.375-388.

27.Dvorak J., Valach H. Cervical spine injuries in Switzerland // J.Manual Med. – 1989. – 4. – P.7-16.

28.Herkowitz H.N., Rothmann R.H. Subacute instability of the cervical spine // Spine. – 1984. – 9. – P.348-357.

29.La Rocca Y. Acceleration injuries of the neck // Clin. Neurosurg. – 1997. – Vol.25. – P.209.

30.Lebwohl N.H., Starr J.K. Surgical management of thoracolumbar fractures / In: Greenberg (ed) // Handbook of head and spine trauma. – Marcel Dekker, New York. – 1993. – P.593-646.

31.Kline D.G., Hudson A.R. Nerve injuries: Operative results for major nerve injuries, entrapments and tumors.— Philadelphia: W.B. Saunders Co,1995.— 611p.

32.Seddon H.J. Surgical disorders of the peripheral nerves. Edinburg and London, 1972.— 332 p.

33.Sunderland S. Nerves and nerve injuries: 2nd ed. — Edinburg: Churchill Livingstone, 1978. — 1161 p.