До виконання курсового проекту

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До виконання курсового проекту

«ВИСОТНИЙ ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС»

З дисципліни «Архітектурне проектування»

 

 

 

Харків 2015

Міністерство освіти і науки України

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

 

 

Спеціальності: 7.06010201;

8.06010201

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До виконання курсового проекту

«ВИСОТНИЙ ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС»

З дисципліни «Архітектурне проектування»

 

Затверджено на засіданні кафедри архітектурного проектування. Протокол № 3 від 27.10. 2015 р.

 

 

Харків 2015

Методичні вказівки до виконання курсового проекту «Висотний житловий комплекс» з дисципліни «Архітектурне проектування» для студентів спеціальностей: 7.06010201; 8.06010201 – «Архітектура будівель і споруд» / Укладачі: І.В Ладигіна, Є.В. Біжко, О.В. Морус, О.М. Чуб. – Харків: ХНУБА, 2015. – 32 с.

 

Рецензент В.М. Гавриш

 

Кафедра архітектурного проектування

 

 

ВСТУП

 

Проектування житла для студентів спеціальності «Архітектура будівель і споруд» залишається актуальним на всіх етапах навчання. При цьому на старших курсах ускладнюються мета та завдання, змінюються пріоритети, акцентується увага на поєднанні концептуальних пропозицій з їх послідовною професійною розробкою.

Останнім часом розвиток висотного житлового будівництва в Україні зумовлює інтерес до розробки подібних комплексів, які розглядаються вже не як ізольовані об'єкти, а як найважливіші елементи архітектурно-просторового середовища сельбищної території. Подібні будівлі все частіше виступають в ролі композиційних домінант, фіксують планувальні осі, включаються в рядову забудову як виразні акценти.

У функціональному відношенні висотні житлові комплекси починають об’єднувати під єдиним дахом різноманітні об’єкти не тільки первинного, а й епізодичного культурно-побутового обслуговування. З’являються будівлі, що перетворюються на складні багатофункціональні структури міського типу, в яких житлова функція, за її наявності, втрачає домінуюче значення.

В умовах ринкової економіки змінюються вимоги до житла з боку споживачів, що також диктує нові типологічні особливості й нормативне забезпечення, а розвиток сучасної будівельної індустрії створює можливості для реалізації в натурі найрізноманітніших рішень.

Таким чином, метою курсового проекту є розвиток у студентів навичок щодо проектування висотного житлового будинку в умовах, максимально наближених до реальних, як складного багатофункціонального комплексу, що розглядається в якості архітектурної домінанти міського середовища.

В якості головного завдання при цьому на передній план висувається відшукування оптимального об'ємно-просторового рішення висотного житлового комплексу, що відповідає характеру навколишнього архітектурного середовища відносно стилю й композиції і забезпечує його роль як містобудівної домінанти.

У ході проектування передбачається виконання ряду допоміжних завдань:

1) обрання ділянки для проектування й освоєння планувальних принципів організації території висотного житлового комплексу;

2) ознайомлення із сучасними підходами до проектування висотних багатофункціональних комплексів, у тому числі житлових, за кордоном і в нашій країні;

3) вивчення типологічних особливостей різних категорій житла та культурно-побутового обслуговування, що може включатися до висотного житлового комплексу;

4) вивчення сучасної нормативної бази, в тому числі протипожежних вимог щодо проектування висотних об’єктів.

 

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Відповідно до ДБН В. 2.2-24:2009 «Проектування висотних житлових і громадських будинків», багатоповерхову будівлю, висота якої коливається в межах 73,5 – 100 м, відносять до висотних будинків житлово-громадського призначення.

Відповідно до ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки й споруди. Житлові будинки. Основні положення» у нашій країні існує два типи житла:

1) житло першої категорії (комерційне) з нормованою нижньою й ненормованою верхньою межами площі квартир;

2) житло другої категорії (соціальне) – з нормованою нижньою й верхньою межами площі квартир.

Нижче наводяться терміни, якими оперують ДБН В. 2.2-24:2009 і ДБН В.2.2-15-2005.

Апартаменти – це квартири для тимчасового проживання людей, що мають високий рівень сервісу.

Житлове приміщення – це опалювальне приміщення, розташоване на надземному поверсі й призначене для проживання на протязі всього року, яке повинне відповідати санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату, повітряного середовища, освітленості, а також нормативним параметрам щодо шуму, вібрації, ультразвуку й інфразвуку, електромагнітних полів і іонізованого випромінювання.

Зона – це частина висотного будинку по вертикалі, в межах якої здійснюється автономне функціонування інженерних систем та систем протипожежного захисту.

Загальна площа квартири (житлового будинку) – це сумарна площа житлових і підсобних приміщень з урахуванням балконів, лоджій, терас, веранд, які розраховуються з понижувальним коефіцієнтом.

Квартира – це комплекс взаємопов’язаних приміщень для проживання однієї родини різного чисельного складу або однієї людини; включає, як мінімум, житлову кімнату, кухню, ванну кімнату (душову), туалет (або сполучений санвузол), передпокій, комірчину або вбудовану шафу.

Квартира в двох рівнях – квартира, житлові й підсобні приміщення якої розміщаються на двох суміжних поверхах і поєднуються внутрішньо квартирними сходами.

Об'єктний пункт пожежогасіння – це приміщення в будинку для розміщення первинних засобів пожежогасіння, індивідуальних і колективних рятувальних засобів та інвентарю, необхідного для обслуговуючого персоналу та служби пожежної безпеки для гасіння пожежі й рятування людей.

Пожежобезпечна зона – це частина протипожежного відсіку будинку для тимчасового перебування і захисту людей від часу виникнення пожежі до завершення рятувальних робіт, яка відокремлена протипожежними перешкодами і оснащена технічними засобами протипожежного захисту.

Проміжний технічний поверх – це технічний поверх, розташований усередині висотного будинку, що відокремлює дві суміжні (функціональні) зони.

Інженерне обладнання

У висотних житлових будинках обов'язковою є установка ліфтів для обслуговування кожної групи приміщень. Їхня кількість, вантажопідйомність і швидкість залежать від поверховості будинку й кількості жителів.

Якщо в одному під'їзді встановлюється декілька ліфтів з вантажопідйомністю 1000 кг, то габаритні розміри їх кабін повинні складати 2100 мм х 1100 мм.

Мінімальна ширина ліфтового холу за однорядного розташування ліфтів повинна складати не менше за 1,2 м і мати вантажопідйомність 400 кг; для інших ліфтів мінімальна ширина ліфтового холу повинна складати 1,6 м. За дворядного розташування ліфтів ширина ліфтового холу повинна бути не меншою за:

– 1,8 м – у випадку установки ліфтів, глибина кабіни яких є меншою за 2100 мм;

– 2,5 м – у випадку установки ліфтів, глибина кабіни яких складає 2100 мм і більше.

Ліфти для транспортування пожежних підрозділів (ЛТПП) можуть розташовуватися в групі з пасажирськими ліфтами, але в окремій шахті з виходом в окремий або загальний хол. Для шахти ЛТПП і окремого або загального ліфтового холу необхідно забезпечувати підпір зовнішнього повітря.

У висотних житлових комплексах влаштовується сміттєвидаляння.

Відстань від дверей квартири до найближчого завантажувального клапана сміттєпроводу не повинне перевищувати 25 м.

Сміттєзбиральну камеру варто розміщувати безпосередньо під стовбуром сміттєпроводу з підведенням до неї гарячої й холодної води й пристрою водовідведення. Висота камери в світлі повинна бути не меншою за 1,95 м. Сміттєзбиральна камера повинна мати самостійний вхід із дверима, що відкриваються назовні, і бути ізольованою від входу в будинок, вікон і літніх приміщень сусідніх квартир глухою стінкою.

Таким чином, житловий будинок обладнується господарсько-питним водопроводом холодної й гарячої води, побутовою каналізацією, зливовідводами, опаленням, вентиляцією, а також системою автоматичної пожежної сигналізації, системою протидимного захисту, системою моніторингу стану основних несучих конструкцій.

 

Пожежна безпека

Висотні будинки, залежно від висоти, поділяються на протипожежні відсіки, що відокремлюються один від одного протипожежним перекриттям або технічним поверхом. Максимальна висота нижнього протипожежного відсіку не повинна перевищувати 50 м.

На межі протипожежних відсіків (на рівні протипожежного перекриття) передбачаються карнизи по контуру будинку, що виступають за межі фасаду не менше ніж 0,75 м.

Площа поверху в межах протипожежного відсіку для житлових будинків приймається не більшою за 2000 м², в інших випадках – за 2500 м² .

Стилобатна частина будинку, поверхи або приміщення нежитлового призначення відокремлюються від його основної частини протипожежними стінами та перекриттями.

При розміщенні в висотному житловому комплексі громадських функцій умовна висота розташування залів не повинна перевищувати:

- з числом місць від 300 до 600 – 10 м;

- з числом місць від 150 до 300 – 26,5 м;

- з числом місць від 100 до 150 – 50 м.

У разі розміщення на висоті понад 50 м ресторанів, кафе та інших громадських приміщень, місткість яких складає понад 50 осіб, відстань від дверей цих приміщень до незадимлюваних сходових кліток не повинна перевищувати 20 м.

Експлуатовані покрівлі висотних будинків на яких розміщуються відкриті літні ресторани, кафе, оглядові майданчики з одноразовим перебуванням від 50 до 100 осіб, передбачають не менше двох евакуаційних виходів.

Вбудовані та прибудовані гаражі передбачають окремі евакуаційні виходи, що не залежать від евакуаційних виходів із частин будинків іншого призначення.

У висотному і в секційному будинках кожна секція передбачає не менше двох незадимлюваних сходових кліток типів Н1 або Н4. Кількість сходових кліток типу Н1 повинна складати не менше, ніж 50 % від загальної кількості незадимлюваних сходових кліток будинку (секції будинку). Допускається передбачати дві незадимлювані сходові клітки типу Н4, розташовані в одному об'єкті (ядрі жорсткості) будинку. Сходові клітки типу Н4 на рівні першого поверху повинні передбачати виходи у вестибюлі, холи, що ведуть до виходу з будинку назовні, а виходи зі сходових кліток типу Н1 улаштовуються безпосередньо назовні, при цьому ширину проходів слід передбачати з урахуванням безперешкодного транспортування людини на ношах.

Відстань від вхідних дверей квартир до найближчого евакуаційного виходу (виходу до зовнішньої повітряної зони сходової клітки типу Н1 або виходу до тамбур-шлюзу сходової клітки типу Н4) повинна складати не більше 12 м.

Для громадських зон висотних будинків відстань по коридору між евакуаційними виходами поверху повинна складати не більше 40 м, а від крайньої тупикової частини коридору – не більше 10 м.

ЗАВДАННЯ НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

 

Курсовий проект виконується в рамках освітньо-кваліфікаційних рівнів «фахівець» та «магістр».

Проектування здійснюється на підставі вимог сучасної української нормативної бази й максимально наближене до реального.

Під час уточнення завдання на проектування передбачається визначення поверховості будинку, його типологічних особливостей, категорії житла та (за погодженням з керівником у процесі виконання дипломного проекту) включення інших функціональних зон, тобто здійснюється обрання варіанта розробки висотного житлового комплексу.

Варіант 1 використовується в курсовому проектуванні і передбачає поєднання висотного житлового комплексу з підземним паркінгом та службовими приміщеннями на першому поверсі.

Варіант 2 використовується в дипломному проектуванні і, крім службових приміщень та підземного паркінгу, включає ряд громадських функціональних зон.

У якості геодезичної підоснови для проектування приймається реальна зйомка ділянки в масштабах М 1:500; 1:1000. Площа ділянки визначається на підставі нормативних вимог з урахуванням кількості жителів, що проживають у будинку, та відвідувачів інших функціональних зон.

Склад і площі приміщень визначаються залежно від рівня комфортності відповідно до вимог ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки й споруди. Житлові будинки. Основні положення», а також ураховуються вимоги ДБН В.2.2-24:2009 «Проектування висотних житлових і громадських будинків».

 

ВИСНОВОК

Розробка проекту висотного житлового комплексу максимально наближена до реального проектування, виконується на завершальній стадії навчання студентів-архітекторів освітньо-кваліфікаційних рівнів «магістр» та «спеціаліст» і може розглядатися як генеральна репетиція перед початком дипломного проектування.

 

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування й забудова міських і сільських поселень».

2 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки й споруди. Житлові будинки. Загальні положення».

3 ДБН В.2.2-24:2009 «Будинки й споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків».

4.ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення».

5 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва».

 

 

ДОДАТОК А

 

Правила розрахунку

ДОДАТОК Б

Основні планувальні схеми

ЗМІСТ

Вступ 3

1 Основні поняття 4

2 Проектування висотного житлового комплексу 5

2.1 Вимоги щодо обрання і планування ділянки будівництва 5

2.2 Об'ємно-планувальні рішення 7

2.3 Конструктивні системи висотних будівель 10

2.4 Інженерне обладнання 13

2.5 Пожежна безпека 14

3 Завдання на курсовий проект 15

4 Обсяг і склад курсового проекту 16

5 Методика виконання курсового проекту 17

5.1 Керівництво виконанням курсового проекту 17

5.2 Основні етапи виконання курсового проекту 17

Висновок 18

Список джерел інформації 19

Додаток А Правила розрахунку техніко-економічних показників 20

Додаток Б Основні планувальні схеми та приклади висотних

житлових будівель 21

 

Навчальне видання

Методичні вказівки до виконання курсового проекту «Висотний житловий комплекс» з дисципліни «Архітектурне проектування» для студентів спеціальностей: 7.06010201; 8.06010201 – «Архітектура будівель і споруд»

 

 

Укладачі: Ладигіна Ірина Володимирівна

Біжко Євгенія Василівна

Морус Олександр Вікторович

Чуб Олександр Миколайович

 

Відповідальний за випуск П.О. Солобай

 

 

Редактор В.І. Пуцик

 

 

План 2015, поз.64. Підп. до друку Надруковано на ризографі Тираж 50 прим.

Формат 60х84 1/16. Обл.-вид. арк. Умов.-друк. арк. Зам. №2871.

Папір друк. №2. Безкоштовно.

 

ХНУБА, 61002, Харків, вул. Сумська, 40

 

Підготовлено та надруковано РВВ

Харківського національного університету будівництва та архітектури

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсового проекту

«ВИСОТНИЙ ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС»