Проектування висотного житлового комплексу

2.1 Вимоги щодо обрання і планування ділянки будівництва

Обрання ділянки будівництва повинне забезпечувати безпеку висотного будинку, цілісність існуючої забудови та інфраструктури, сприяти її раціональному функціонуванню і розвитку, збереженню історико-культурних, архітектурно-ландшафтних, водних та інших природних об'єктів

Не рекомендується розташування висотних будинків поблизу аеродромних територій та в зонах маневрування повітряних суден на території України, а також у зонах обмеження житлової забудови навколо аеродрому через негативний вплив авіаційного шуму, електромагнітного випромінювання та інших впливів і ризиків.

Від джерел вібрації та шуму (метрополітен, залізничний або інші швидкісні види транспорту) передбачається відстань, що складає не менше 100 м.

Під час розробки ситуаційного плану враховуються всі особливості вимог щодо розташування висотного об’єкта в міському середовищі, а також матеріали детального плану території, або зонінгу (за наявності). Масштаб креслення приймається в розмірах: М 1:5000 або М 1:10000. У разі необхідності ситуаційний план може розроблятися без масштабу.

На ситуаційному плані виділяється обраний для розробки висотний житловий комплекс із прилягаючою дворовою територією.

Розробка ситуаційного плану повинна супроводжуватися візуально-ландшафтним аналізом розташування висотного будинку з урахуванням його об’ємно-просторового сприйняття в даному районі забудови.

Планування ділянки будівництва висотного житлового комплексу знаходить своє відображення під час розробки генерального плану і виконується в першу чергу з урахуванням вимог щодо організації безперешкодного середовища для мало мобільних груп населення згідно з ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення».

Планувальні рішення повинні, в першу чергу, забезпечувати можливість роздільної експлуатації різних функціональних частин висотного комплексу. Територія, що відноситься до житлової частини висотної будівлі з під’їздами та входами повинна відокремлюватися.

Передбачається підвищений рівень якості благоустрою, влаштування зелених насаджень та зон відпочинку.

Відправним моментом на даному етапі проектування є визначення чисельності жителів висотного житлового будинку, оскільки площа ділянки для будівництва прямо залежить від цього показника. Для 9-12 поверхового будинку вона складає 12,2-12,0 м² на 1 особу.

До будинку передбачається під'їзд автотранспорту та можливість кругового проїзду пожежної техніки навколо висотної будівлі з забезпеченням доступності з драбини пожежних машин у кожну квартиру.

Для проїзду пожежних машин до житлових будинків висотою 9 поверхів і більше передбачається або проїзд шириною не менше 4,2 м, або смуга шириною 6 м. Проїзди або смуги варто розміщувати на відстані 5-8 м від будинків 9-14 поверхів і 8-10 м – для будинків більшої поверховості.

В’їзди та виїзди з території ділянки передбачаються на місцеву вуличну мережу або місцеві проїзди магістральних вулиць міського значення.

Проїзди до окремого будинку вважаються другорядними; їхня ширина звичайно приймається в розмірі 3,5 м; уздовж проїзду прокладається тротуар шириною 0,75 м; а відстань до вікон житлового будинку не повинна бути меншою за 5 м.

На другорядних (односмугових) проїздах влаштовуються роз'їзні майданчики шириною 6 і довжиною 15 м на відстані не менше 75 м один від одного. У межах фасадів, що мають входи, проїзди передбачаються шириною 5,5 м. Тупикові проїзди повинні мати довжину не більшу за 150 м і закінчуватися розворотними майданчиками. Їх розміри в плані повинні складати не менше ніж 12х12 м.

Передбачаються також гостьові парковки для тимчасової стоянки автотранспорту мешканців, працівників та відвідувачів. Парковку для автотранспорту, що належить мешканцям будинку, звичайно, влаштовують у підземному просторі.

Прокладаються пішохідні доріжки – проходи для ефективної евакуації людей із висотного будинку.

На прилеглій території розміщуються майданчики для ігор дітей, відпочинку, занять спортом і господарських цілей. Розміри площадок і відстані від них до вікон житлових і громадських будинків наведено в таблиці 2.1.

 

Таблиця 2.1 – Розміри площадок і відстані від них до вікон житлових і громадських будинків

 

Площадки

Питомі розміри площадок, м^2/особу.

Мінімальні відстані від майданчиків до вікон житлових і громадських будинків, м

 

Для ігор дітей дошкільного й молодшого шкільного віку	0,7
Для відпочинку дорослого населення	0,1
Для занять фізкультурою	2,0	10-40
Для господарських цілей	0,3
Для вигулу собак	0,3
Для стоянки автомашин	0,8	таблиця 7.5 ДБН 360-92**

 

Розміщення висотного житлового будинку на ділянці відносно навколишніх об'єктів лімітується умовами інсоляції, що для житла складає 2,5 години. Орієнтовні розриви між довгими сторонами будинків 12 і більше поверхів складає 80 м; між довгими боками й торцями будинків, а також між торцями будинків з вікнами з житлових кімнат – 45 м; між будинками баштового типу – 60 м.

2.2 Об’ємно-планувальні рішення

Об'ємно-планувальне рішення, поверховість, типологічні особливості висотного житлового будинку (комплексу) визначаються, виходячи з його ролі в загальній структурі житлового середовища. За узгодженням з керівником обирається категорія житла, що проектується.

Для соціального житла (II категорії) площі квартир наведено в таблиці 2.2.

 

Таблиця 2.2 – Площі квартир соціального житла

 

Площа квартир, м^2	Кількість житлових кімнат
Нижня й верхня межі площі квартир	30-40	48-58	60-70	74-85	92-98
Примітки: 1 Площі квартир дані без обліку літніх приміщень. 2 З метою уніфікації конструктивно-планувальних рішень багатоквартирних житлових будинків дозволяється збільшення площі окремих типів квартир на 5%.

 

Для комерційного житла (I категорії) площі квартир визначаються відповідно до завдання на проектування. При цьому нижня межа не може бути меншою за відповідний показник для соціального житла, а норма забезпеченості житлом приймається в розмірі 30,0 м²/на особу.

Квартира будь-якої категорії передбачає заселення однією родиною.

Кожна квартира повинна містити житлові й підсобні приміщення: кухню, передпокій, санвузли, вбудовані комірчини, внутрішньоквартирні коридори, а також літні приміщення.

Розмір загальної кімнати в однокімнатній квартирі приймається не меншим за 15 м², в інших квартирах – не меншим за 17 м².

Мінімальна площа спальні на одну особу складає 10 м², на двох осіб – 14 м².

Мінімальна площа кухні в однокімнатній квартирі складає 7 м², в інших – 8 м².

Мінімальна площа кабінету складає 10 м².

У соціальному житлі не допускається влаштовувати прохідні кімнати. Виключенням є 4-х і 5-кімнатні квартири, в яких із загальної кімнати можливий вхід до однієї зі спалень або до кабінету.

В однокімнатних квартирах замість кухонь дозволяється передбачати кухні-ніші, обладнані електроплитами й примусовою вентиляцією.

В однокімнатних квартирах допускається влаштування сполученого санвузла (ванна, умивальник, унітаз). У двох- і трьохкімнатних квартирах обох категорій санвузли повинні виконуватися роздільними (ванна кімната, обладнана умивальником, і туалетна кімната, обладнана унітазом і умивальником). У квартирах із чотирма й більше кімнатами передбачається не менше двох сполучених санвузлів, обладнаних унітазами (туалетна кімната, обладнана умивальником і унітазом, і ванна кімната, обладнана ванною, умивальником і унітазом).

Мінімальні розміри санвузлів є наступними:

- сполучений санвузол (обладнаний ванною, умивальником, унітазом і місцем для пральної машини) – 3,8 м²;

- ванна кімната (обладнана ванною, умивальником і місцем для пральної машини) – 3,3 м²;

- туалет, обладнаний унітазом і умивальником – 1,5 м²;

- туалет, обладнаний тільки унітазом – 1,2 м².

Не дозволяється розміщення санвузлів над житловими кімнатами й кухнями. Тільки при влаштуванні квартир на двох рівнях допускається розміщення санвузла над кухнею.

Ширина підсобних приміщень квартир повинна складати не менше: кухні - 1,8 м; передпокою - 1,5 м; коридорів, що ведуть у житлові кімнати - 1,1 м.

Висота житлових поверхів від підлоги до підлоги повинна складати не менше 3,0 м, а висота від підлоги до стелі – не менше 2,7 м.

Сходові клітки повинні розміщуватися всередині будинку біля зовнішніх стін.

Кількість східців в одному сходовому марші або на перепаді рівнів повинна бути не меншою за три і не більшою за вісімнадцять. Найменша ширина маршу складає 1,05 – 1,2 м, найбільший ухил маршів – 1:1,75. Ширина сходової площадки не повинна бути меншою за ширину маршу.

Зовнішні входи в будинок обладнуються тамбурами з глибиною не менш 1,4 м. При входах у багатоквартирні будинки допускається розміщення приміщення для чергового персоналу, обладнане санвузлом і комірчиною для вбирального інвентарю.

Рівень підлоги приміщень при вході в будинок повинен перевищувати рівень тротуару мінімум на 0,15 м. Вхідні сходи повинні дублюватися пандусами для пересування дитячих і інвалідних колясок.

Передбачається не менше двох евакуаційних виходів з поверху (сходових кліток). Площа поверху в межах протипожежного відсіку не повинна перевищувати 2000 м², висота протипожежного відсіку – 50 м.

Узагалі площа поверху в межах протипожежного відсіку залежить від ступеня вогнестійкості й поверховості будинку (табл. 2.3).

 

 

Таблиця 2.3 – Нормована площа поверху залежно від ступеня вогнестійкості та поверховості будинків

 

Ступінь вогнестійкості будинку	Найбільша кількість поверхів	Найбільша площа поверху (в межах протипожежного відсіку), м^2
I
II

 

Найбільша відстань від дверей квартир до виходу назовні наводиться в таблиці 2.4.

 

Таблиця 2.4 – Найбільша відстань від дверей квартир до виходу на сходову клітку або назовні

 

Ступінь вогнестійкості будинку	Найбільша відстань від дверей квартири до виходу, м
При розташуванні між сходовими клітками або зовнішніми входами	При виході в тупиковий коридор або галерею
I
II

 

На дахах передбачається організований водовідвід. Використання сполученого перекриття допускається при місцях улаштування мансард і за наявності на верхніх поверхах квартир на двох рівнях.

Об'ємно-просторове рішення висотного житлового будинку повинне забезпечувати нормативну інсоляцію квартир протягом 2,5 години.

Тривалість інсоляції повинна бути забезпечена: в одно-, двох- і трьохкімнатних квартирах – не менше однієї кімнати; у чотирьох- і п’ятикімнатних – не менше, ніж у двох кімнатах; у шести- і більше кімнатних – не менше, ніж у трьох кімнатах.

Природне освітлення повинні мати житлові кімнати, кухні, вхідні тамбури в будинок, сходові клітки. Відношення площі світлових прорізів житлових кімнат і кухонь до площі підлоги цих приміщень повинне мати наступні межі: від 1:5,5 до 1:8.

У висотних житлових будинках на першому поверсі розміщується ряд службових приміщень: центральний пункт керування висотним будинком або диспетчерська, пункт охорони, пожежний пост, служби експлуатації й моніторингу стану основних несучих конструкцій, електрощитова. При цьому пожежний пост проектується впритул до зовнішньої стіни, має природне освітлення й безпосередній вихід назовні.

Службові приміщення розташовуються ближче до головного входу висотного будинку на першому або на цокольному поверхах із виходом до вестибюлю або безпосередньо на вулицю.

Службові приміщення з довготривалим (цілодобовим) перебуванням людей повинні мати природне освітлення та індивідуальний санітарний вузол.

Приміщення громадського призначення допускається розташовувати на першому, другому, третьому та цокольному поверхах житлового будинку згідно з ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки й споруди. Житлові будинки. Загальні положення». Розміщення громадських приміщень на інших поверхах визначається згідно з завданням на проектування.

Проектування у висотному будинку підземних гаражів здійснюється згідно з ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів».