Обсяг, зміст та структура курсової роботи

Зміст курсової роботи визначається її тематикою, при цьому необхідно виходити з переліку питань, що обговорені з науковим керівником.

Курсова робота містить:

- титульний аркуш;

- зміст;

- вступ;

- основну частину;

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки (при необхідності).

Титульний аркуш (додаток Ж) містить найменування вищого навчального закладу, прізвище, ім'я та по-батькові й інші відомості про автора, тему курсової роботи з посиланням на об'єкт дослідження, прізвище, вчене звання (посаду) наукового керівника, місто і рік. Завершену і оформлену належним чином курсову роботу обов'язково підписують автор і науковий керівник на титульній сторінці.

Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та підрозділів, зокрема, вступу, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Вступ (додаток К).

Розкриває сутність проблеми курсового дослідження, підстави та вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності дослідження.

У вступі відображають:

- актуальність теми (подається коротка характеристика стану проблеми, що досліджується, обґрунтовується доцільність розробки теми для розвитку авіаційної галузі (туристичної індустрії) в цілому або окремої її складової; як правило, наводять перелік провідних вітчизняних та закордонних учених, що вивчають проблему);

- мету і задачі роботи (мета, як правило, тісно переплітається з темою роботи; розв'язання задач дозволяє досліднику досягти мети);

- об'єкт дослідження (надається коротка характеристика підприємства авіаційної (туристичної) галузі (регіону, на матеріалах якого виконується робота);

- предмет дослідження (визначається той аспект управління, який підлягає дослідженню в межах визначеного об'єкту);

- методи дослідження (подають перелік методів наукових досліджень, які були використані в роботі);

- теоретична та методологічна база дослідження (наводять узагальнений перелік джерел інформації, що покладені в основу дослідження);

- фактичне значення одержаних результатів (зазначають, де і яким чином можуть бути використані результати дослідження);

- структура роботи (наводять загальний обсяг роботи, структуру, кількість таблиць, рисунків та додатків).

Рекомендований обсяг вступу 2-3 сторінки.

Основна частина курсової роботи складається з трьох розділів: теоретико-методологічного, аналітичного та розробницько-впроваджувального. У межах кожного розділу виділяють по два підрозділи, що мають відображати логічну послідовність дослідження та розробки власних пропозицій. В кінці кожного розділу подають висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів.

Перший розділ – теоретичний – містить два підрозділи:

Розділ 1. Науково-методичні засади … (предмету дослідження)

1.1. Теоретичні основи … (предмету дослідження)

1.2. Особливості / зарубіжний досвід … (предмету дослідження) в авіаційній галузі / туристичній індустрії / в умовах ЗЕД

Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності підприємства. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, іншої інформації, пов'язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а у чому – відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему.

У цьому розділі подається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідність, доцільність окремих документів.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.

Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами і схемами, графіками, діаграмами тощо.

Рекомендований обсяг першого розділу 20 сторінок.

Другий розділ – аналітичний – містить два підрозділи:

Розділ 2. Аналіз … (предмету дослідження на об'єкті дослідження)

2.1. Загальна характеристика … (об'єкту дослідження)

2.2. Оцінка стану / ефективності … (предмету дослідження на об'єкті дослідження)

Аналітичний розділ, забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій.

У цьому розділі наводиться опис об'єкта дослідження, характеристика сучасного стану досліджуваної теми на об'єкті дослідження, проводиться діагностування діяльності підприємства або організації щодо обраного напрямку дослідження, ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію. Аналіз обов'язково повинен кореспондуватися з методологічним матеріалом, розкритим у попередньому розділі.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Аналіз проблеми повинен здійснюватись з урахуванням чинників позитивної та негативної дій.

Текст слід ілюструвати реальними документами, що наводяться в додатках, які обов'язково супроводжувати стислим коментарем.

Для виконання другого розділу курсант (слухач) має зібрати фактичні дані під час проходження виробничої практики на підприємстві. Джерелом інформації є планові й фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких проводиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

З метою підтримки набутих навичок роботи на ПЕОМ і умінь з алгоритмізації та складання програм кожен курсант (слухач) у дипломній роботі повинен використати комп'ютер.

Під час опису цього етапу роботи слід зазначити:

- поставлену задачу;

- програму, за якою вона буде вирішуватися;

- базу даних (необхідно у додатку навести реальні документи, які є джерелами первинної інформації – баланс, інші форми звітності);

- формули розрахунку;

- блок-схему алгоритму розв'язання задачі;

- результат - у формі підсумкової таблиці, діаграм, графіків тощо;

- аналітичний опис результату.

Рекомендований обсяг другого розділу 20 сторінок.

Третій розділ – рекомендаційний – містить два підрозділи:

Розділ 3. Вдосконалення / підвищення ефективності … (предмету дослідження на об'єкті дослідження)

3.1. Розробка пропозицій / заходів з вдосконалення / підвищення ефективності … (предмету дослідження на об'єкті дослідження)

3.2. Програма впровадження / реалізації пропозицій / заходів з вдосконалення / підвищення ефективності … (предмету дослідження на об'єкті дослідження)

Завданням третього розділу є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку та діяльності підприємства або організації на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також висновків проведеного у другому розділі дослідження.

У цій частині наводиться обґрунтування заходів щодо поліпшення діяльності об'єкта. Система заходів логічно випливає з теоретичної та аналітичної частин і спрямована на подолання суперечностей між реальним і бажаним станами об'єкта з урахуванням індивідуальних завдань, тобто конкретні заходи (пропозиції, рекомендації тощо) курсанта (слухача) повинні спрямовуватися на забезпечення показників економічного зростання.

Детальні пропозиції щодо вдосконалення діяльності підприємства або організації мають відповідати напряму дослідження, кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв'язку і як наслідок висновків з аналізу, який проведено у другому розділі, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків.

Практичне значення пропозицій та рекомендацій має бути підтверджено техніко-економічними розрахунками та визначенням ефекту, який очікується від впровадження.

У розрахунках для обґрунтування пропозицій є можливим використання ПЕОМ.

Рекомендований обсяг третього розділу 20 сторінок.

Висновки, що наводяться в окремому розділі курсової роботи, є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження. Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв'язаної проблеми, оцінку результатів дослідження з точки зору відповідності меті курсової роботи та поставленим у вступі завданням, пропозиції щодо вдосконалення досліджуваного напряму діяльності підприємства, які було детально обґрунтовано у третьому розділі.

Рекомендований обсяг 2-3 сторінки.

Список використаних джерел має містити всі інформаційні джерела, які були використані курсантом (слухачем) у процесі дослідження (не менше 30 найменувань).

Додатки вміщують за бажанням. Це можуть бути великі таблиці та рисунки, які важко розмістити в основному тексті курсової роботи, проміжні розрахунки, копії бухгалтерської звітності підприємства, ілюстрації та цифрові дані допоміжного характеру.

На всі додатки мають бути зроблені обов'язкові посилання в основному тексті курсової роботи.

 

ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсову роботу друкують на комп'ютері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) через полуторний міжрядковий інтервал. При комп'ютерному наборі використовують шрифт Тimes New Roman текстового редактора Word, розмір 14, звичайної жирності.

Загальний обсяг курсової роботи 60 сторінок друкованого тексту (без урахування "Списку використаних джерел" та "Додатків").

Текст друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве – 25-30 мм, праве – 10-15 мм, верхнє і нижнє – 20-25 мм. Шрифт має бути чітким, чорного кольору, з однаковою щільністю тексту.

Мова курсової роботи – державна, стиль – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок, послідовність – логічна. Пряме переписування у роботі матеріалів з літературних джерел є неприпустимим.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності можна виправити підчищенням або зафарбуванням коректором і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту (фрагменту рисунка) чорнилом або пастою чорного кольору із щільністю, наближеною до основного тексту.

Заголовки структурних частин курсової роботи ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ друкують жирним шрифтом великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів, пунктів друкують жирним шрифтом маленькими літерами (крім першої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Відстань між заголовками і текстом має становити 2-3 інтервали.

Кожну структурну частину курсової роботи слід починати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул, додатків подають арабськими літерами без знаку №.

Нумерацію сторінок без крапки після неї розміщують в правому верхньому куті аркуша.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш. На титульному аркуші номер не ставлять. Другою сторінкою є зміст. Завдання на курсову роботу, календарний план виконання курсової роботи та висновок наукового керівника підшивають між титульним листом і змістом. Ці документи загальній нумерації не підлягають.

ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ не нумерують як розділи. Номер розділу розміщують після слова РОЗДІЛ, після номеру крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад: 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Приклад оформлення заголовків розділів та підрозділів наведений у додатку Л.

На всі рисунки, таблиці, формули й додатки обов’язково повинні бути посилання в тексті. Рисунки, таблиці й формули необхідно подавати в дипломній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Рисунки і таблиці, які розташовані на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок і розміщують таким чином, щоб їх можна було читати без обертання тексту або з обертанням за годинниковою стрілкою.

Рисунки мають бути виконані чорнилом, тушшю, пастою чорного кольору або за допомогою комп'ютеру. Їх якість повинна забезпечити чітке відтворення. Всі рисунки повинні мати назву, яку розмішують після номера, симетрично до ілюстрації.

Будь-які ілюстрації (рисунки, схеми, графіки, діаграми, карти тощо) позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням тих, що розміщують у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера рисунку, між якими ставлять крапку.

Наприклад: Рис. 2.3. (третій рисунок другого розділу). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують безпосередньо під ілюстрацією.

Приклад оформлення рисунку наведено у додатку Л.

Таблиця є способом подання інформації, при якому цифровий або текстовий матеріал групується в рядки і графи, відокремлені одна від іншої вертикальними та горизонтальними лініями.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують починаючи з великої літери жирним шрифтом симетрично до тексту. Усі наведені в таблицях дані мають бути достовірними, однорідними і такими, що можуть зіставлятися.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують виконаний курсивом напис " Таблиця " із зазначенням її номера. Номер таблиці має складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу).

При переносі частини таблиці на інший аркуш слово " Таблиця " і її номер вказують один раз над першою частиною таблиці, над іншою частиною пишуть – Продовження табл. 1.2. Переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюють в кожній частині таблиці її головку і боковик. При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

У таблицях слід обов'язково зазначати одиницю виміру. Якщо всі одиниці виміру є однакові для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку. Одиниці виміру мають наводитися у відповідності до стандартів. Числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків.

Приклад оформлення таблиці наведено у додатку Л.

Формули в курсовій роботі вирівнюють по ширині тексту і нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номеру формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул ставлять біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули на знакові операції множення, застосовують знак "х".

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів розміщують безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони йдуть у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

Вище і нижче формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка.

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Приклад оформлення формули наведено у додатку Л.

Додатки оформлюють як продовження курсосої роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Перед початком додатків на окремому аркуші друкують великими літерами слово “ДОДАТКИ”. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А.

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи і підрозділи, які слід нумерувати в межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; Г.3.1 - підрозділ 3.1 додатка Г.

Ілюстрації, таблиці та формули, що є у тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, рис. Г.3 - третій рисунок додатка Г; таблиця А.2 - друга таблиця додатка А; формула (А.1) - перша формула додатка А. Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, їх нумерують, наприклад: рис. А.1, таблиця А.1, формула (В.1).

Примітки до тексту, таблиць та рисунків, в яких вказують довідкові та пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки, їх розміщують внизу аркуша і відділяють від основного тексту суцільною лінією.

При написанні курсової роботи необхідно давати посилання на джерела, які використовувалися (не менше 2 посилань на сторінку).

Посилання в тексті слід позначати номерами джерел, за якими вони зазначені у "Списку використаних джерел". Їх виділяють квадратними дужками. Наприклад: "...у працях [1-3, 7, 23] приділено особливу увагу дослідженням цього аспекту проблеми".

Якщо наводять цитату або статистичні дані з джерела з великою кількістю сторінок, крім номера зазначають сторінку, де взята цитата, наприклад: "...на думку американського фахівця Ф. Котлера доцільно виділити такі етапи проведення маркетингового дослідження [43, с. 234]...".

Джерела, з яких запозичені таблиці та рисунки, подають безпосередньо після таблиць та рисунків. Далі залишають два інтервали та продовжують текстову частину.

Посилання на рисунки, таблиці, формули й додатки в дипломній роботі вказують їх порядковим номером, наприклад: "на рис. 2.3 можна побачити...", "у табл. 1.3..."; "розрахуємо за формулою (2.1)...", "... наведено у додатку Б". У повторних посиланнях на рисунки, таблиці, формули й додатки треба вживати скорочене слово "дивись", наприклад: "див. табл. 1.1".

Відомості про джерела, які включені до списку використаних джерел (не менше 30 найменувань), необхідно подавати згідно вимог державного стандарту. Приклади оформлення бібліографічного опису в "Списку використаних джерел" наводяться в додатку М.