K Чи правильні ці твердження? Дайте коротку відповідь: «так», чи ні».

А). Перший зимовий похід армії УНР вважається кінцем Української революції. ні

Б). Збройний виступ самостійників був спричинений ухвалою II універсалу. так

В). Станом на кінець літа 1919 р. Центральна Рада опинилась у «трикутнику смерті». ні

Г). Конституція Гетьманської Держави закріпила основні положення універсалів Центральної Ради. ні

Д). Інтервенція країн Антанти мала на меті знищення української державності. так

4. L Розташуйте ці історичні події в правильній хронологічній послідовності:

ü 6 Злука ЗУНР і УНР22,01,1919

ü 5Прихід Директорії до влади 12,1918

ü 4 Ухвалення конституції УНР 29,04,1918

ü 3 Берестейській мир27,01,1918

ü 2 Проголошення IV універсалу09,01,1918

ü 7 Другий «зимовий» похід армії УНР 11,1921

ü 1 Виникнення Центральної Ради 04,03,1917

5. ☠ Прокоментуйте взаємозв'язок між цими історичними подіями:

 

Спільний польсько-український похід на Київ закінчився йо­го взяттям 7 червня, але вже 11 червня 1920 р. червоні війська оволоділи Києвом. 18 березня 1921 р. між Польщею і РСФСР та УСРР було підписано Ризький мирний договір, згідно якого кордон встановлювався по так званій лінії Керзона, що в 1919-1920 рр. Антанта визнала як східний кордон Польщі. Варшавський дого­вір був анульований.

Отже, Ризький мир остаточно поховав самостійницькі пла­ни Директорії і "узаконив" контроль радянської Росії над більші­стю території України, а територія Західної України переходила під владу Польщі.

6. [ Дайте відповідь на питання:

Порівняєте політику гетьмана Скоропадського і політику Директорії. Яка з них, на Ваш погляд була більш прогресивною? Чому? Дайте аргументовану відповідь.

Суттю державного режиму гетьманату була зміна демокра­тичної парламентської форми правління на авторитарну, тобто було здійснено перехід верховної влади, як законодавчої, так і виконавчої, в руки одної особи - гетьмана П.Скоропадського.
ЦР було розпущено. УНР перетворилася на Українську державу на чолі з гетьманом. Органи місцевого самоврядування скасовувались. Заборонено випуск газет соціалістичного спрямування. Вибори до парламенту відкладались до стабілізації ситуації в Україні. Відновлювалося поміщицьке землеволодіння. Поміщики діставали право повертатися до своїх маєтків разом з каральними загонами – «гетьманською вартою». Робочий день збільшувався до 9-12 годин, страйки заборонялися. Покладено початок формуванню армії. Створена грошово-банківська система. Відновлено як окремий стан козацтво, скасоване Катериною ІІ. Відкрито ≈ 150 українських гімназій, 2 українських університети (у Києві та Кам’янці-Подільському), створено Всеукраїнську Академію Наук, Національний архів, Національну бібліотеку тощо. Українська держава встановила дипломатичні відносини з 12 країнами (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Швейцарією, Туреччиною, Польщею, Фінляндією, скандинавськими країнами, Францією, Великою Британією, Румунією та ін. Були встановлені дипломатичні відносини з Росією, докладено багато зусиль до підписання мирної угоди (підписана 12 червня 1918 р.). Велись переговори з Австро-Угорщиною щодо подальшої долі Східної Галичини і Холмщини.
Попри всі досягнення гетьманського уряду бажана стабілізація не настала. В країні наростало незадоволення політикою гетьманського уряду

«Україна в 20-х – 30-х роках XX ст.»

I Варіант.

J В яких роках відбулися ці історичні події?

XV з’їзд ВКП (б)

«Шахтинська справа»

Прийняття закону про «п’ять колосків»

Введення в дію ХТЗ

Перенесення столиці України з Харкова до Києва

Третя п’ятирічка

2. J Виберіть терміни, які мають відношення до поняття «відро­дження культурно - суспільного життя в 20-ті роки»:

А). Лікнеп.	В). Українізація.	Д). Пролеткульт.
Б). Русифікація.	Г). ВАПЛІТЕ	Є). «Розстріляне відродження».

3. J Дайте визначення цим поняттям:

«Розстріляне відродження», радгосп, «ножиці цін», нова економічна політика, п’ятирічка, «чорні дошки».

4. J Доповніть речення...

Автором знаменитих гасел: «Геть від Москви!», «Дайош Єв­ропу!» був...

K Що об’єднує цих історичних осіб?

А). М. Хвильовий. Б). Г. Косинка. В). М. Куліш.

6. K Назвіть відомі Вам підприємства побудовані на Україні в роки першої п’ятирічки.

7. L Розташуйте ці події в правильній хронологічній послідовності:

ü Процес СВУ

ü Запровадження НЕПу

ü Початок українізації

ü X з’їзд РКП (б)

ü Період «воєнного комунізму»

ü Утворення СРСР

8. L Заповніть таблицю:

Сутність	НЕП	«Воєнний комунізм»
Причини	- глибока соціально-економічна і політична криза більшовицького режиму; - тотальна господарська розруха, різке скорочення промислового та сільськогосподарського виробництва; - масові повстання селян, робітників, солдат і матросів; - політична та економічна ізоляція більшовиків на міжнародній арені; - спад світового комуністичного руху, не виправдання надій більшовиків на світову революцію; - намагання утримати владу в будь-який спосіб.	Громадянської війна поставила перед більшовиками завдання створення величезної армії, максимальної мобілізації ресурсів всіх, а звідси - надмірної централізації влади та підпорядкування її контролю всіх сфер життєдіяльності держави. При цьому завдання військового часу збіглися з уявленнями більшовиків про соціалізм як безтоварних, безриночном, централізованому суспільстві.
Хід	- заміна продрозкладки продподатком; при цьому продподаток мав бути меншим за продрозкладку, а його розмір заздалегідь повідомлявся селянам; - бідні селяни взагалі звільнялися від податку; - після виплати податку селяни здобували право вільно розпоряджатися плодами своєї праці, продавати їх; це сприяло підвищенню матеріальної зацікавленості селян у виробництві сільськогосподарської продукції; - передача дрібних і середніх підприємств приватним власникам; - відродження торгівлі і товарно-грошових відносин, дозвіл на приватну торгівлю; - ліквідація безплатних послуг; - здача в оренду, концесію частини дрібних і середніх підприємств; - впровадження системи вільного найму робочої сили, матеріальне стимулювання працівників; - введення стабільної валюти - червонця; - децентралізація системи управління: - розвиток підприємництва; - розвиток кредитної, виробничої, збутової кооперації. Відмова від політики «воєнного комунізму», денаціоналізація частини торгівельно-промислових підприємств, дозвіл створювати нові стимулювали економічну активність населення, сприяли ліквідації товарного голоду, відбудові промисловості та транспорту. 3 переходом до непу істотної трансформації зазнала система управління націоналізованою промисловістю шляхом її децентралізації. Замість ліквідованих главків створювалися госпрозрахункові трести: «Донвугілля», «Південсталь», «Машинотрест», «Цукротрест» та ін. Усього в Україні їх виникло 19.	— введення (травень 1918 р.) продовольчої диктатури (хлібна монополія держави і тверді ціни, продзагони тощо); — націоналізація всіх підприємств; — централізація розподілу сировини та готової продукції; — заборона вільної торгівлі (листопад 1918 р.), обмеження грошового обігу, запровадження карткової системи розподілу продуктів; — мілітаризація народного господарства, встановлення державного контролю за виробництвом, уведення загальної трудової повинності; — запровадження (січень 1919 р.) продовольчої розкладки на хліб, а потім і на інші продукти сільського господарства. У містах було введено систему пайків, які розподі­лялися за «класовим принципом». Запровадження в Україні «воєнного комунізму» супроводжувалось різким звуженням суверенітету Ук­раїни
Наслідки	при НЭПе були досягнуті найвищі темпи розвитку країни за всі 70 років рад. влади; в найкоротші терміни відновлене господарство країни; вирос життєвий рівень населення; для нашої держави сьогодні НЕП дає деякий досвід ринкових відносин і уміння в найкоротші терміни виводити країну з кризи	були створені соціально-економічні умови для перемоги Радянської республіки над інтервентами і білогвардійцями. Більшовикам вдалося мобілізувати сили і підпорядкувати економіку цілям забезпечення Червоної Армії боєприпасами, обмундируванням, продовольством. На початку 1921 р. закрилися багато хто з ще діючих підприємств, у тому числі кілька десятків найбільших петроградських заводів. Продрозверстка призвела до скорочення посівів і валового збору основних сільськогосподарських культур. Продукція сільського господарства в 1920 р. становила дві третини довоєнного рівня. У 1920-1921 рр.. в країні вибухнула голод. Політика воєнного комунізму, заснована на насильстві і надзвичайщину, перш за все щодо селянства, викликала справжню війну в селі і поставила під сумнів сам факт збереження влади більшовиків.

9. ☠ Прокоментуйте взаємозв'язок між цими історичними подіями:

 

 

 

Колективізація призвела на початку 30-х років до кризи сільськогосподарського виробництва. Одним з найважливіших її підсумків став голод 1932-1933 років.

10. [ Дайте відповідь на питання:

Напередодні Другої світової війни СРСР являв собою потужну та розвинуту дер­жаву, яка посідала друге місце в світі за рівнем економічного розвитку після США. Яка була ціна цієї величі? Чи виправдала вона себе? Порозмірковуйте на цю тему.

«Україна в 20-х – 30-х роках XX ст.»

II Варіант.