J В яких роках відбулися ці історичні події?

I Варіант.

1. J Християнство на Русі було запроваджено в:

А) 882 р.

Б) 988 р.

В) 889 р.

Г) 1015р.

2. J Найбільшого розквіту Київська Русь досягла в період правління:

А) Володимира Великого;

Б) Володимира Великого, Ярослава Мудрого;

В) Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха;

Г) Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Данила Галицького.

3. J З-поміж приведеного нижче переліку етносів, що заселяли українські землі виберіть представників східнослов’янських племен:

А) поляни, сіверяни;

Б) сіверяни, угри;

В) угри, болгари;

Г) болгари, хазари.

4. K Дайте визначення цьому історичному поняттю:

Київська Русь – це середньовічна держава на територіїСхідної Європи

з центром в Києві. Існувала з кінця 9-го до середини 13-го століття. Була об'єднанням східно-слов'янських племен під владою династії Рюриковичів. …

5. K Монгольське нашестя призвело до:

А) поглиблення процесу феодальної роздробленості;

Б) остаточного занепаду Київської Русі;

В) поглиблення процесу феодальної роздробленості та остаточного занепаду Київської Русі.

6. L Доповніть речення…

Написання «Руської правди» та будівництво Софії Київської почалося в роки правління Ярослава Мудрого …

7. L Виберіть правильне твердження:

Кревська унія

А) Сприяла об’єднанню Литви та Польщі в єдину державу і принесла польське поневолення на українські землі;

Б) Сприяла об’єднанню Литви та Польщі в єдину державу, не принісши польське поневолення на українські землі;

В) Не сприяла об’єднанню Литви та Польщі в єдину державу, принісши польське поневолення на українські землі;

Г) Не сприяла об’єднанню Литви та Польщі в єдину державу і не принесла польське поневолення на українські землі.

8. ☠ Встановіть відповідність:

Дата	Історична подія
	Битва на р. Калка
	Любецький з’їзд київських князів
	Битва на річці Сині Води
	Захоплення Києва монголо-татарами
	Утворення Галицько-Волинської держави
	Похід Ігоря Святославовича на половців
	Коронація Данила Галицького

9. ☠ Розташуйте ці історичні події в правильній хронологічній послідовності:

ü 5Монгольське нашестя на Русь

ü 6Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського

ü 4Початок феодальної роздробленості Русі

ü 2 Похід князя Олега на Візантію

ü 3 Князювання Володимира Великого

ü 7Грюнвальдська битва

ü 1Розселення східнослов’янських племен

10. [ Яке значення мало запровадження християнства на Русі? Чи можна цю історичну подію вважати прогресивною? Чому? Дайте аргументовану відповідь.

Цю історичну подію можна вважати прогресивною Прийняття християнства принесло позитивні зрушення у внутрішньому житті держави. Нова віра піднесла значення князівської влади в Києві на небувалу висоту і зміцнила зв’язок між окремими частинами могутньої держави. В особі церкви князь знайшов потужну ідеологічну опору, яка освячувала його владу і підтримувала його в управлінні державою.
Поширення християнства сприяло подальшому розвиткові суспільних відносин, господарського життя.
Церква справляла великий вплив на культурно-освітнє життя, його піднесення, відігравши таким чином прогресивну роль.
Християнство, як релігія загальноприйнята в Європі, ще більше зблизила давньоукраїнську державу з європейськими країнами, підняла їхні стосунки на новий рівень. Водночас слід зазначити, що у боротьбі з “поганством” християни знищили безцінні пам'ятки мистецтва стародавнього язичницького світу, зокрема шедеври дерев'яної скульптури, забороняли старовинні танці, скомороші дійства тощо.
«Давньоруський період української історії»

II Варіант.

1. J Галицько-Волинську державу було утворено в:

А) 1097 р.

Б) 1199 р.

В) 1240 р.

Г) 988 р.

2. J Початок завоювання Київської Русі було покладено за часів:

А) Батия;

Б) Батия, Чінгіс-хана;

В) Батия, Чінгіс-хана, Тамерлана;

Г) Батия, Чінгіс-хана, Тамерлана, хана Мамая.

3. J Більшу частину українських земель було приєднано до Великого князівства Литовського в роки правління:

А) Гедиміна, Ольгерда;

Б) Ольгерда, Вітовта;

В) Вітовта, Ягайла;

Г) Ягайла, Міндовга.

4. K Дайте визначення цьому історичному поняттю:

«Руська правда» – це звід законів, найвідоміша пам'ятка давньоруського княжого законодавства, що регламентувала внутрідержавні феодальні відносини Київської Русі. …

5. K Принцип литовської політики «ми старого не ламаємо і нового не вводимо» означав:

А) поневолення українського населення;

Б) запозичення литовцями духовних та політичних надбань українського народу;

В) поневолення українського населення та запозичення литовцями духовних та політичних надбань українського народу.

6. L Доповніть речення…

Найбільш видатним Галицько-Волинським князем і першим королем в українській історії був Данило Галицький

7. L Виберіть правильне твердження:

Феодальна роздробленість

А) Сприяла консолідації східнослов’янських народів і призвела до занепаду Київської Русі;

Б) Сприяла консолідації східнослов’янських народів, не призвівши до занепаду Київської Русі;

В) Не сприяла консолідації східнослов’янських народів і в той же час призвела до занепаду Київської Русі;

Г) Не сприяла консолідації східнослов’янських народів і не призвела до занепаду Київської Русі.

8. ☠ Встановіть відповідність:

Історична особа	Чим знаменита
Володимир Великий	Запровадження християнства
Данило Галицький	Відновлення Галицько-Волинської держави
князь Святослав	Розширення кордонів держави за рахунок завоювань
Володимир Мономах	Політична стабільність напередодні роздробленості
Ярослав Мудрий	Укладення Руської правди
Вітовт	Боротьба за збереження суверенітету Литви
Ярослав Осмомисл	Найбільший розквіт Галицького князівства

9. ☠ Розташуйте ці історичні події в правильній хронологічній послідовності:

ü 2Походи Святослава

ü 4Любецький з’їзд київських князів

ü 7Грюнвальдська битва

ü 3Запровадження християнства

ü 5Битва на Синіх Водах

ü 6Кревська унія

ü 1Князювання Олега

10. [ Як позначилась втрата власної державності на подальшій долі українського народу? Чому так сталося і чи був цей процес закономірним? Дайте аргументовану відповідь.

З одного боку, феодальна роздробленість була більш високим етапом у розвитку Київської Русі (було легше управляти окремими князівствами, розвивати господарство і культуру). З іншого боку, роздробленість знизила обороноздатність держави, що співпало з посиленням монголо-татар. Проте роздробленість Київської Русі у сер. XII ст. зовсім не означала її повного політичного розпаду. Вона іі надалі залишалася відносно єдиною державою зі спільними законами, територією, культурою, церквою. Змінилася лише форма державного устрою: на зміну, централізованій монархії прийшла федеративна.Роздробленість послабила державу політично, але сприяла розвиткові економіки й культури на місцях. Виділення князівств створювало умови для вдосконалення державного апарату, дальшого формування великого землеволодіння, розвитку сільського господарства, піднесення міст — осередків ремесла й торгівлі. Спостерігалося зростання населення. Феодальна роздробленість була не випадковим явищем, усі країни Європи пройшли через цей етап розвитку.
«Давньоруський період української історії»

III Варіант.

1. J Київ був захоплений монголо-татарами в:

А) 1223 р.

Б) 1237 р.

В) 1240 р.

Г). 1245 р.

2. J Найбільш видатним князями Галицько-Волинської держави були:

А) Данило Галицький;

Б) Данило Галицький, Роман Мстиславич;

В) Данило Галицький, Роман Мстиславич Ярослав Осмомисл;

Г) Данило Галицький, Роман Мстиславич, Ярослав Осмомисл, Лев Данилович

3. J З-поміж приведеного нижче переліку етносів виберіть кочові племена, що здійснювали набіги на землі київської Русі:

А) хазари, печеніги;

Б) печеніги, половці;

В) половці, авари;

Г) авари, касоги.

4. K Дайте визначення цьому історичному поняттю:

Феодальна роздробленість – це поділ середньовічної держави на малі та великі володіння, які не мали централізованої влади. …

5. K Панування литовців на українських землях в XIV – XVст. призвело до:

А) посилення національного, релігійного та економічного гніту;

Б) утворення литовсько-руської держави;

В) посилення національного, релігійного та економічного гніту та утворення литовсько-руської держави.

6. L Доповніть речення…

Християнство на Русі було запроваджене в роки правління Володимира Великого

7. L Виберіть правильне твердження:

Галицько-Волинська держава

А) Була правонаступницею Київської Русі і продовжила її існування на сто років;

Б) Була правонаступницею Київської Русі, але не продовжила її існування на сто років;

В) Не стала правонаступницею Київської Русі, але продовжила її існування на сто років;

Г) Не стала правонаступницею Київської Русі і не продовжила її існування на сто років.

8. ☠ Встановіть відповідність:

Дата	Історична подія
	Грюнвальдська битва
	Вторгнення монголо-татар на Русь
	Відновлення Галицько-Волинської держави
	Запровадження християнства на Русі
1015 (1019)-1054	Князювання Ярослава Мудрого
1113-1125	Князювання Володимира Мономаха
	Кревська унія

9. ☠ Розташуйте ці історичні події в правильній хронологічній послідовності:

ü 4Правління В. Мономаха

ü 3Укладення «Руської правди»

ü 3Повстання древлян проти князя Ігоря

ü 7Битва на річці Калка

ü 6Утворення Галицько-Волинської держави

ü 5Похід Ігоря Святославовича на половців

ü 1Візантійський договір Олега

10. [ Чому Любецький з’їзд князів не зміг зупинити процес феодальної роздробленості Київської Русі? Дайте аргументовану відповідь.

Для припинення міжусобиць в 1097 р. з ініціативи сина Всеволода Володимира Мономаха було скликано князівський Любецький з'їзд. Головне рішення з'їзду свідчило: «Кожен тримає отчину свою». Значення з'їзду полягало в тому, що він юридично закріпив поділ перш єдиної Русі на «отчини» - родові володіння окремих князівських ліній. Це була перша значною мірою вдала спроба припинити процес розпаду Київської держави на дрібні удільні князівства шляхом зміни принципів успадковування та постанови перед князями спільної мети — надання належної збройної відсічі половецьким нападам на Русь

 

«Доба козацтва»

I варіант.

1.J	В яких роках відбулися ці історичні події? Заснування Запорозької Січи1556, Полтавська битва1709, Андрусівське перемир’я1667, повстання під проводом К. Косинського1591-1593, битва під Жовтими Водами1648.
2.J	Дайте визначення цим історичним поняттям: Панщина відробіткова рента, одна з форм феодальною земельної ренти, дармова примусова праця феодально-залежного селянина, що працює власним інвентарем в господарстві феодала національно-визвольна війна назва історичного періоду 1648—1657 років та повстання під проводом Богдана Хмельницького, під час яких Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава «Військо Запорозьке» на чолі з гетьманом, що проіснувала до 1760-их років. Чорна рада козацька рада, в якій, крім старшини, брало участь велике число рядових козаків козаки вільні озброєні люди, представники військового стану, воїни-найманці. Члени самоврядних чоловічих військових громад, що з XV століття існували на теренах українського «Дикого поля» гетьман це найвища посадова особа держави Гетьманщина Руїна. період в історії України, який розпочався після смерті Б.Хмельницького і характеризується боротьбою за владу між представниками козацької верхівки, поділом України та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Туреччини).
3. J	Доповніть речення…

Останнім кошовим отаманом Запорозької Січі бувПетро Калнишевський...

4.K Що Ви знаєте про цих історичних осіб?

А). Б. Хмельницький військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очолив визвольну війну проти Речі Посполитої

. Б). П. Сагайдачний Один із найвидатніших полководців Європи, державний діяч, дипломат Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства, меценат православних братств.

. В). К. Розумовський Останній гетьман Війська Запорозького Президент Імператорської Академії наук

. Г ). І. Богун був одним із найвідоміших козацьких полководців в Україні середини XVII ст., наказний гетьман під час Берестецької битви, вінницький полковник

5. K Котрі з цих подій мають безпосереднє відношення до національно-визвольної війни?

А). Андрусівське перемир’я

Б). Корсунська битва

В). Зборівський договір

Г). Глухівські статті

Д). Вічний мир.

Є). «Березневі статті»

6. L Як Ви вважаєте, чи правильне це твердження? Якщо ні, то виправте помилки:

Запорозька Січ була заснована в пониззі р. Дніпро, козаками, яких очолював князь Дмитро Вишневецький.

7. L Заповніть прогалини в даному реченні:

Внаслідок укладення. Берестейської.. релігійної унії, в.1596.. році, українська православна церква не була знищена і продовжувала своє існування. Але як форма компромісу між католицькою.. і.православною.. церквами утворилась. греко-католицька (уніатська).. церква, котра існує і донині.

8. ☠ Розташуйте ці події в правильній хронологічній послідовності:

ü 1Підписання «березневих статей»

ü 6Ліквідація Гетьманщини

ü 5Люблінська унія

ü 2Укладення Гадяцького договору

ü 3Конотопська битва

ü 4Гетьманування П. Дорошенка

9. ☠ Визначте і прокоментуйте взаємозв’язок між даними історичними подіями:

 

Після смерті Б. Хмельницького значно ускладнилася зовнішньо- і внутрішньополітична ситуація в Україні. Відчутними стали болючі соціально-економічні проблеми, породжені тривалою війною. Селяни і рядові козаки потрапили в залежність власних можновладців, а ті прагнули влади і багатства, не гребуючи будь-якими засобами, і, що особливо небезпечно для долі України намагалися при цьому спертися на збройні сили інших держав. Усе це породжувало суспільний розбрат, інтриги, чвари, безліч і призвело до загострення соціальних антагонізмів, послаблення єдності, до жорстокої міжусобної боротьби між окремими гетьманами за гетьманську булаву. Унаслідок цього було втрачено багатообіцяючу можливість політичного самовизначення, започатковану повстанням Б. Хмельницького, і тривало подальше спустошення краю.
цей період в історії України, пов'язаний з третьою чвертю XVII ст., дістав назву Руїна. За доби Руїни новонароджена в Україні козацька держава значно послабла. Під час «Руїни» країна, через внутрішню боротьбу козацьких кланів різних претендентів на єдиноправ'я в її межах, 1667-го року, внаслідок Андрусівського перемир'я, була поділена по Дніпру на Лівобережну та Правобережну поміж Річчю Посполитою та Московським царством. Це призвело до розпаду української державності і загального занепаду.

10. [ Як Ви думаєте, чому протягом XVIII століття в Україні не спалахнула національно-визвольна війна проти Росії? До чого це могло б привести якби така подія справді відбулася? Дайте аргументовану відповідь.

 

«Доба козацтва»

II варіант.

1. J	В яких роках відбулися ці історичні події? Заснування Могилянської академії1632, Конотопська битва1659, Бахчисарайський мир, повстання під проводом С. Наливайка1595-1596, битва під Берестечком1651.
2.J	Дайте визначення цим історичним поняттям: Чайка козацький корабель , татари, народ, що історично сформувався в Криму громадянська війна, військова боротьба за владу між громадянами одного суспільства чи країни або, між двома країнами, створеними на уламках раніше єдиної держави реєстрові козаки, козаки, які офіційно були взяті на службу польсько-литовською владою та занесені в особливий список - реєстр. шляхта, привілейований суспільний соціальний стан, форма аристократії, який утворився на основі зближення родової знаті з військовослужилою верствою і отримала значні пільги. невольники. Той, кого взяли в полон або насильно поневолили
3. J	Доповніть речення… Козацьким отаманом, котрий прославився своїми знаменитими морськими походами проти Туреччини та Криму; людиною, яка створила козацьку армію був. Петро Конашевич-Сагайдачний..

4. K Що Ви знаєте про цих історичних осіб?

А). І. Мазепа. гетьман України (1687-1709 рр.); видатний державно-політичний і культурний діяч

Б). П. Могила церковний і освітній діяч, архімандрит Києво-Печерського монастиря з 1627 року, Митрополит Київський, Галицький і вс ієї Русі з 1633 року

.В). П. Дорошенко Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Правобережній Україні 1665-1676

Г). І. Виговський. український військовий, політичний і державний діяч Військовий писар. Гетьман Війська Запорозького 1657*1659,

5. K Котрі з цих подій мають безпосереднє відношення до процесу боротьби за державну незалежність України?

А). Рішительні пункти	В ). Полтавська битва	Д). Коліївщина.
Б). Конотопська битва	Г). Глухівські статті	Є). Чудновський договір

6. L Як Ви вважаєте, чи правильне це твердження? Якщо ні, то виправте помилки:

Запорозьку Січ було ліквідовано в 1775році. Одразу ж після ліквідації Гетьманщини в 1764 році за наказом російської імператриці Катерини ІІ

7. L Заповніть прогалини в даному реченні:

Найбільше антифеодальне гайдамацьке повстання Коліївщина, яке відбулося на Правобережжі., в.1768.. році, яке очолювалиМ. Залізняк та І. Гонта.., було направлене проти.Польщі.(фільварки, переслідування православ’я)..

8. ☠ Розташуйте ці події в правильній хронологічній послідовності:

ü 4Битва під Батогом1652

ü 5Ліквідація Гетьманщини1764

ü 6Третій розділ Речі Посполитої1795

ü 3Підписання Білоцерківського договору1651

ü 2Гетьманування І. Виговського

ü1Заснування Запорозької Січи

9. ☠ Визначте і прокоментуйте взаємозв’язок між даними історичними подіями:

 

Коли у 1663 р. Ю. Хмельницький відмовився від влади і постригся в ченці гетьманом на Правобережжі був обраний Павло Тетеря, цар вирішив провести вибори гетьмана на Лівобережжі. Цим рішенням було визначено курс на розкол України.
У червні 1663 р. у Ніжині відбулася Чорна рада (поряд з козаками в ній брали участь міщани та селяни). Гетьманом було обрано І. Брюховецького. Брюховецький заручився підтримкою Москви, яка в його особі бачила надійного виконавця царської волі Події 1663 р. ще раз підтвердили, що територіальна цілісність України залишалася порушеною. Лівобережжя перебувало у складі Росії, а Правобережжя знову увійшло до Польщі.
У 1667 р. в селі Андрусово під Смоленськом було досягнуто угоди про перемир'я між Росією та Польщею (Андрусівське перемир'я), згідно якого було закріплено поділ України: Правобережна Україна (без Києва) відійшла до Польщі, а Лівобережжя залишилося за Росією. Запоріжжя мало визнавати владу обох держав. А в 1686 р. Росія та Польща уклали мирний договір, так званий "Вічний мир", який визнавав існуючі кордони.

10. [ Як Ви вважаєте, чому жодному з українських гетьманів доби Руїни не вдалося стабілізувати соціально-економічну, а головним чином політичну ситуацію в державі? Дайте найбільш повну, аргументовану відповідь.

«Доба козацтва»

III варіант.

1. J	В яких роках відбулися ці історичні події? Коліївщина1768, Вічний мир1686, битва під Пилявцями1648, укладення Зборівського договору1649, написання Конституції П. Орлика1711.
2. J	Дайте визначення цим історичним поняттям: Братстварелігійно-громадська організація міського населення при православних (згодом і греко-католицьких) парафіях в Україні та Білорусі. , кріпак, особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин автономія, право самостійного управління, вирішення державних питань якою-небудь частиною держави, закріплене в загальнодержавній конституції, означає певну міру децентралізації, проте меншу, ніж у федеральній державі гайдамаки, самоназва народних повстанців проти польського гніту на правобережній Україні наприкінці XVIII-го на початку XIX-го ст. Запорозька Січ, військово-суспільний і духовний центр українського козацтва. Малоросійська колегія. колегія Російської імперії, утворена 1722 року замість Малоросійського приказу для контролю за діяльністю українського гетьмана і генеральної старшини.
3. J	Доповніть речення... Останнім гетьманом української козацької держави був...

4. K Що Ви знаєте про цих історичних осіб?

А). Д. Апостол. миргородський полковник Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній Україні (1727—1734)

Б). П. Полуботок Чернігівський полковник Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній Україні (1722–1724). Спеціальними указами заборонив старшині використовувати козаків для служби на себе

· Установив порядок подання апеляцій до вищих судів на рішення нижчих судів

· Наказав сільським, сотенним і полковим судам здійснювати судочинство не одним суддею чи

отаманом, а кількома особами

· Підняв повагу і безсторонність Генерального суду, зробивши його колегіальним

· Рішуче боровся проти хабарництва

В). П. Калнишевський Останній кошовий отаман Запорозької Січі

.Г). М. Залізняк очолив Коліївщину - велике народно-визвольне (гайдамацьке) повстання 1768-1769 рр. на Правобережній Україні

5. K Котрі з цих подій мають безпосереднє відношення до періоду Руїни?

А). Московський договір	В). Коломацькі статті	Д). Битва під Охматовим.
Б). Білоцерківський договір	Г). Чорна рада	Є). Вічний мир.

6. L Як Ви вважаєте, чи правильне це твердження? Якщо ні, то виправте помилки:

Національно-визвольна війна, що розгорнулась на Правобережній Україні в 1648-1654 рр. була боротьбою за створення Української держави і завершилася перемогою козаків, над Польщею

7. L Заповніть прогалини в даному реченні:

Посилення польського гніту.. по відношенню до українського... народу викликало численні втечі. селян, міщан за. Дніпровські пороги, де згодом на острові мала хортиця, в 1556 році, литовський князь..Дмитро Вишневецький. заснував Січ., яка стала осередком українського козацтва.

8. ☠ Розташуйте ці події в правильній хронологічній послідовності:

ü 1Берестейська унія

ü 4Гетьманування І. Мазепи

ü 6Коліївщина

ü 2Битва під Берестечком

ü 3Чорна рада

ü 5Полтавська битва

9. ☠ Визначте і прокоментуйте причинно-наслідковий взаємозв’язок між даними історичними подіями:

 

 

Люблінська унія 1569 р. сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії; - викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання. Колоніальна політика Польщі, посилення кріпацтва, покатоличення викликали активний протест українського населення і зумовили низку повстань, які мали антифеодальний та національно-визвольний характер. Подальше посилення феодально-кріпосницького гніту, закріпачення селян і нереєстрових козаків, обмеження прав реєстровців призвели до нової хвилі селянсько-козацьких повстань у 30-­ті роки XVII ст. Період козацької активності змінився десятиліттям так званого «золотого спокою». Але козацько-селянські повстання підготували грунт для розгортання широкого національно-визвольного руху сер. XVII ст. -Національно-­визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького

10. [ Як Ви вважаєте національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького, це закономірний процес, чи випадковий збіг історичних обставин? Чи могли події пов’язані з війною розвиватись за іншим сценарієм? Дайте аргументовану відповідь.

У 40-­ві роки XVII ст. соціальні й національні протиріччя в Україні досягли найбільшої гостротиОтже, шляхетська політика насильства й пограбування, експлуатації та розорення народу зачіпала економічні, політичні й національні інтереси більшості українського населення: селян і міщан, козаків і ко­зацької старшини, дрібної української шляхти і нижчого православного духівництва. Увесь народ піднявся на боротьбу за визволення від гніту шляхетської Польщі.

«Перебування українських земель у складі імперій»

I варіант.

1. J В яких роках відбулися ці історичні події?

1. Брусиловський прорив.

2. Діяльність «Руської трійці».

3. Ліквідація кріпосного права.

4. Видання «Кобзаря».

5. Утворення РУП.

6. Валуєвський циркуляр.

2. J Дайте визначення цьому історичному поняттю:

Національне відродження – це...

3. J До якої події мають відношення ці історичні поняття?

 

Община. Відруб. Селянський хутір.

4. J Доповніть речення.

 

Видатним українським письменником, автором першого твору напи­саному українською мовою був...

5. K Дайте відповідь на питання.

В чому полягала трагедія українського народу в роки Першої світової війни? Відповідь обґрунтуйте. Трагедія українського народу полягала в тому, що він всупереч власній волі був втягнутий у війну, а його землі стали об´єктом експансії воюючих сторін. Загарбання українських земель було невід´ємною частиною агресивних планів основних учасників ворогуючих блоків. Якщо Австро-Угорщина претендувала на Поділля та Волинь, то Німеччина виношувала більш масштабні плани. Про це свідчать слова «сталевого короля» Августа Тіссена, що прозвучали на початку Першої світової війни: «Росія повинна віддати нам прибалтійські провінції, частину Польщі й Донецький басейн з Одесою, Кримом і Приазов´ям». Не меншим був апетит і в російського самодержавства. Прикриваючись ідеєю «об´єднання усіх руських земель» під владою російського царя, самодержавство планувало акцію приєднання Галичини, Буковини та Закарпаття.
З початком війни українські землі перетворилися на арену воєнних дій, а самі українці мусили воювати за чужі інтереси і брати участь у братовбивчому протистоянні, адже в російській армії перебувало 3,5 млн. українців, у австроугорській — 250 тис.
Війна зумовила глибокий розкол національного руху, який відбувся у двох площинах: як між українцями воюючих сторін, так і в межах Російської та Австро-Угорської імперій — на прибічників та противників переможної війни. Отже, суть трагедії українського народу, пов´язаної з початком Першої світової війни, полягає в тім, що війна перетворила українські землі на об´єкт експансії, арену воєнних дій, а їхніх жителів — на учасників братовбивчого протистояння. Крім того, війна зумовила й інші негативні тенденції та процеси в суспільному розвитку цих земель: розкол національного руху, зведення нанівець легальних можливостей політичної та культурної діяльності, придушення опозиційних сил, застосування імперськими державними органами репресивних акцій, руйнацію народного господарства, деформацію структури виробництва, посилення залежності від іноземного капіталу.

6. L Заповніть таблицю.

Ліквідація кріпосного права та його наслідки.

Причини реформи	Сутність	Результат	Наслідки
Соціально-економічна криза. 1 внаслідок не зацікавленості працівника у результатах виробництва в дореформеній Росії зберігалася низька продуктивність праці. При цьому кріпацтво, зумовлюючи вкрай низькі темпи розвитку країни, прирікаючи її на застій і зростаюче відставання від країн Європи, в середині Х1Х в. ще не демонстрував явних ознак свого краху, що створювало ілюзію його міцності, а у багатьох - і необхідності збереження як основи стабільності, самобутності і, навіть, гарантованого добробуту селян і поміщиків. 2. Намітилася соціальне розшарування селянства, зубожіння одних і успішне входження в ринкові відносини - інших. 3. Відбувалося прогресуюче обезземелення селян - їх перетворення на заробітчан, або - надмірне збільшення роботи на панщині; 4. Росла поміщицька заборгованість державі. Наприкінці 50-х рр.. 65% селян-кріпаків були закладені поміщиками в кредитні установи. 5. Промисловий переворот, що почався в країні в 40-х рр.., Породжував необхідність у вільній та кваліфікованої робочої сили, а також у ємному ринку збуту промислової продукції. Але: - Кріпосне право, зберігаючи особисту залежність селянина від поміщика, ускладнювало його перехід в категорію найманих робітників; - Кріпак селянин-заробітчани зобовязаний був ділитися заробітком з паном, а це здорожувало робочу силу, зберігало паразитичний характер поміщицьких доходів. Крім того, заробітчани залишався сезонним, малокваліфікованих робітників, чия праця був несумісний з потребами машинного виробництва; - Кріпосна система консервувала бідність переважної маси населення, її низьку купівельну спроможність, а це гальмувало розвиток ринку збуту промислової продукції. 6. Погіршилося фінансове становище, зріс дефіцит бюджету, особливо в результаті Кримської війни . Становище в соціальній сфері характеризувалося: 1. Наростання соціальних конфліктів: - Збільшилася кількість незадоволених селян замахів на життя поміщиків (з 1836 по 1851 р. було вбито 139 поміщиків); - Відбулося зростання селянських заворушень (в 1850-1856 р. їх було 215, а в 1856-1860 - 833). Правда, їх основна маса була спрямована не проти кріпосного права, а була частиною т.зв. руху непитущих; - В надії на здобуття свободи селяни цілими повітами спрямовувалися в міста і записувалися в роки Кримської війни в ополчення. Доводилося силою оселяє їх назад в маєток. 2. Але на уряд впливали не самі хвилювання, масштаб яких не погрожував державної безпеки, а скоріше наростання селянського невдоволення, який вселяв у верхи страх перед загрозою нової "пугачовщини". Політична сфера. 1. Без скасування кріпосного права виявилося неможливим зміцнити та удосконалити державну систему управління, криза якої, після правління Миколи I, став очевидний для найбільш освіченої і патріотично мислячої частини правлячої еліти. 2. Крім того, вона розуміла, що без реформ неможливо подолати відсталість країни, повернути їй втрачені після Кримської катастрофи велич і міжнародний вплив. 3. Активізувалася суспільно-політичне життя в країні, склалися три громадські течії: - Консервативне, не передбачає серйозних перетворень; - Ліберальне, яке пропонувало звільнити селян із землею; - Радикальне, закликало до революційної ліквідації існуючого ладу. Духовна сфера. 1. У суспільстві набули поширення ідеї лібералізму. Вони стали впливати і на частину правлячої еліти, яка все більше усвідомлювала аморальність кріпосництва, його згубний вплив на всі сфери життя російського суспільства. 2. Свій вплив надавав і досвід передових європейських країн, де ефективно, хоча і з витратами розвивався капіталізм, складалося громадянське суспільство, затверджувалися свободи і права людини. Зовнішньополітична сфера. Поразка в Кримській війні стало каталізатором скасування кріпосного права, що прискорило цей процес. У результаті: 1. Виявилася відсталість Росії, була підірвана ілюзія про перевагу російських порядків у порівнянні з країнами Заходу. 2. Було ущемлені національну свідомість, суспільство і частина правлячих кіл прокинулися до пошуку шляхів подолання відсталості. 3. Виникла необхідність повернення Росії статусу Великої держави, втраченого внаслідок ураження і виконання умов Паризького мирного договору. Відновити своє міжнародне значення могла лише оновлена Росія.	19 лютого 1861 р. Олександр II затвердив «Положення», підписує «Маніфест» про скасування кріпосного права та інші документи селянської реформи. «Положення» поширювалися на більшість губерній європейської Росії, в яких налічувалося близько 25 млн кріпосних селян. За «Маніфестом» вони отримували особисту свободу і деякі громадянські права, могли найматися на роботу на фабрики й заводи. У «Положеннях» визначалися окремі питання реформи: розміри земельних наділів, повинності, викупні операції та ін. Усі селянські дореформені наділи вважалися власністю поміщика і знаходились у селян на правах землекористування. За це вони виконували на користь поміщика низку повинностей і перебували на становищі «тимчасовозобов'язаних». Лише після викупу наділів селяни ставали їх власниками. До викупу вони виконували на користь поміщика повинності у вигляді оброку. Термін викупу землі селянами чітко не визначався, а його умови передбачали, що 75-80% вартості селянського наділу грошима або цінними паперами поміщикові виплачувала держава, решту — сам селянин. Виплачена поміщикові державою сума стягувалася з селянина протягом 49 років у розмірі 6% річних.	Позитивні (буржуазний зміст): · селяни одержували особисту свободу, тобто стали юридичними особами; · селяни звільнялися із землею (за викуп). Негативні (кріпосницькі риси): · поміщики залишилися власниками більшості земель у державі; · в особисте користування селянин одержував тільки землі, на яких знаходилася його садиба з господарськими будівлями, а польо