J Що об’єднує цих історичних осіб. Керівники партизанського руху

А). С. Ковпак. Б). О. Федоров. В). О. Сабуров.

2. J Назвіть визначні воєнні операції часів Великої Вітчизняної війни, які відбувались на території України. Карпатський рейд. Корсунь-Шевченківська наступальна операція Кримська наступальна операція Яссько-Кишинівська наступальна операція оборона Севастополя оборона Одеси Львівсько-Сандомирська операція Карпато-Ужгородська операція

3. J Охарактеризуйте хід бойових дій на Україні в 1943-1944 рр.

1943
2 лютого – 3 березня Харківська наступальна операція військ Воронезького фронту
8 березня Перший бій 1-го Окремого чехословацького батальйону поблизу с. Соколове Харківської області
12 червня – початок жовтня Карпатський рейд з'єднання партизанських загонів під командуванням С.А. Ковпака
5 липня – 23 серпня Курська битва
3 серпня – 15 вересня „Рейкова війна" – велика операція радянських партизанів на комунікаціях окупантів
23 серпня Визволення Харкова
2 вересня Визволення Сум
8 вересня Визволення Сталіно (Донецька)
21 вересня Визволення Чернігова
21-30 вересня Форсування радянськими військами Дніпра
23 вересня Визволення Полтави
10 – 14 жовтня Ліквідація радянськими військами запорізького плацдарму противника. Визволення Запоріжжя
25 жовтня Визволення Дніпропетровська та Дніпродзержинська
6 листопада Визволення столиці України – Києва
31 грудня Визволення Житомира
1944
24 січня – 17 лютого Корсунь-Шевченківська наступальна операція військ 1-го і 2-го Українських фронтів
26 березня Вихід військ 2-го Українського фронту на р. Прут – державний кордон СРСР із Румунією
8 квітня – 12 травня Кримська наступальна операція військ 4-го Українського фронту, Окремої Приморської армії, Чорноморського флоту і Азовської військової флотилії
10 квітня Визволення Одеси
9 травня Визволення Севастополя
12 травня Завершення визволення Криму
27 липня Визволення Львова і Станіслава (Івано-Франківська)
20 – 29 серпня Яссько-Кишинівська наступальна операція 3-го і 2-го Українського фронтів
8 жовтня Завершення визволення всієї території Української РСР від гітлерівських військ
28 жовтня Завершення визволення військами 4-го Українського фронту Закарпатської України і всієї території України

«ДОБРЕ» (C)

K Чим пояснюються успіхи військ Вермахту і невдачі військ Чер­воної армії протягом 1941-1942 рр? Прокоментуйте і зробіть висно­вки. Гітлерівська армія на початку війни добилася великих воєнних успіхів, окупувала значну частину західних областей країни, що поставило війська і економіку Радянського Союзу в надзвичайно складні умови. На початку війни Радянський Союз опинився у вкрай тяжкому становищі.

- Прорахунки керівництва країни на чолі з Й. Сталіним: ігнорування даних розвідки про дату наступу німецьких військ; заборона приводити війська в прикордонних районах до бойової готовності; зволікання з переоснащенням армії та побудовою оборонних споруд; відсутність чіткого плану на випадок масштабних військових дій (перемогти ворога збирались «малою кров’ю» на його території).
- Перевага німецьких сил на напрямках основних ударів.
- Сталінські репресії командного складу, досвідчених воєначальників напередодні війни.
- Жорстка централізація, атмосфера страху в країні вбивали ініціативу, гальмували вирішення нагальних проблем.
- Міжнародна ізоляція СРСР.

Вермахт зразка 1941 р. був грізною силою з дволітнім досвідом ведення війни Вермахт мав значну перевагу в живій силі й техніці, значні потужні угруповання Таємна підготовка Німеччини до нападу і його раптовість, більша чисельність та краща озброєність військ давали ворогові хоч і тимчасову, але перевагу. Причини невдач Червоної армії на початку війни

 

 

2. L Прокоментуйте взаємозв’язок між цими історичними подіями:

«ВІДМІННО» (AВ)

1. [ Уявіть, що ви житель Західної України, 1939-1941 рр. Висловіть своє ставлення до радянського режиму, що панував в цей період в цьому краї. Зробіть висновки.

Після захоплення Польщі, 28 вересня 1939 р. переважна більшість території Західної України увійшла до складу СРСР. Крім того, у 1940 р. за згоди Німеччини і під тиском Сталіна, до складу СРСР було передано Бессарабію та Північну Буковину, що належали раніше Румунії.

Приєднання Західної України до СРСР було процесом складним і неоднозначним. З одного боку, переважна більшість українських етнічних земель були дійсно возз’єднані, але в межах Радянського Союзу – тоталітарної держави, в якій нищилися будь-які прояви громадянської свободи чи національної самобутності. Не дивлячись на деякі позитивні моменти, пов’язані з українізацією освіти, експропріацією маєтків польських землевласників, вкладанням коштів в розвиток промисловості, входження західних українців у новий для них світ радянських реалій призвело до великої особистої трагедії мільйонів громадян та втрати політичних і культурних здобутків попередніх десятиліть.

Перестали існувати всі колишні українські партії, громадські і культурні установи, освіта поволі ставала українською за формою, але радянською за змістом, відбувалася насильницька колективізація, почалися репресії та масові депортації. Проводилося гоніння на Церкву.

Основні заходи радянізації:

- поширення радянського законодавства;
- уніфікація адміністративно-територіального устрою (скасування поділу на воєводства, поділ на області та райони…);
- направлення зі східних районів великої кількості кадрів (часто російськомовних);
- націоналізація промислових підприємств;
- конфіскація поміщицького та інших великих землеволодінь і передача землі селянам;
- початок примусової колективізації (весна 1940 р.);
- заборона всіх політичних партій, громадських, кооперативних, культурно-освітніх товариств, створених раніше; дозволено діяльність лише КП(б)У, комсомолу, радянських профспілок;
- розширення мережі навчальних закладів усіх рівнів; заснування бібліотек, клубів тощо;
- українізація освіти, преси;
- уведення безкоштовного навчання, медичного обслуговування;
- суворий контроль партійно-радянського керівництва над усіма сферами життя;
- командно-адміністративні, методи впровадження радянської політики;
- нехтування місцевих особливостей та традицій;
- утиски церкви, особливо греко-католицької;
- репресії щодо місцевого населення; депортація у східні райони.

Депортація – примусове виселення з постійного місця проживання окремих осіб чи цілих народів.

Результатом політики радянізації стало, з одного боку, покращення рівня життя найбідніших прошарків населення, розвиток економіки краю, а з іншого – зростання незадоволення репресивними методами влади. Підтримка серед населення ідеї створення самостійної Української держави, вступ до загонів ОУН.

 

2. ☠ Як ви вважаєте, хто був винуватцем Другої світової війни? Чому? Дайте найбільш повну, аргументовану відповідь.