Програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці, та виробничого середовища

Повинна передбачати:

Придбання необхідних засобів для ефективного управління, впровадження сучасних технічних засобів контролю виробничого середовища і відповідного програмного забезпечення, моніторинг шкідливих та небезпечних виробничих факторів, за наявності яких необхідно проводити попередні та періодичні медогляди.

Для організації системної роботи у цій сфері необхідно забезпечити:

Розробку сучасної технології соціально-гігієнічного моніторингу умов праці і здоров*я працюючих, яка б передбачала зокрема проведення комплексної атестації робочих місць не тільки за умовами праці, але і на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці, оцінку та прогнозування професійних ризиків, створення та підтримування в актуальному стані відповідної єдиної інформаційної бази,

Відновлення трудової медицини,

Підвищення економічної відповідальності власників підприємств за створення безпечних і здорових умов праці,

Впровадження економічних стимулів роботодавцю за створення належних умов праці,

Запобігання масовим випадкам приховування нещасних випадків від розслідування і обліку.

Створення єдиної державної інформаційної бази з охорони праці, яка б включала: дані про виробничий травматизм, професійну захворюваність, атестацію робочих місць за умовами праці, витрати на охорону праці, пр. наукові розробки у сфері охорони праці.

 

59. Аналіз професійного та виробничого ризиків

Постановою КМУ від 08.02.2012р. № 237 затверджено порядок визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

Клас професійного ризику виробництва – рівень виробничого травматизму і професійних захворювань за видами економічної діяльності, що визначає ступінь вірогідності втрати професійної працездатності або смерті працівника під час виконання трудових обов*язків, з урахуванням результатів аналізу показників травматизму і професійних захворювань.

Віднесення до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом економічної діяльності, що визначаються за найбільшою питомою вагою реалізованої продукції та/або чисельністю зайнятих осіб за минулий календарний рік.

Клас професійного ризику виробництва від значення інтегрального показника. Чим вище значення інтегрального показника, тим вищий клас професійного ризику виробництва.

Інтегральний показник визначається без урахування даних щодо платників єдиного внеску, для яких ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов*язкове державне соціальне страхування» встановлено розмір єдиного внеску без віднесення їх до класу професійного ризику виробництва.

Визначення класів професійного ризику виробництва здійснюється шляхом групування інтегральних показників та віднесення страхової галузевої сукупності видів економічної діяльності до відповідного класу професійного ризику виробництва – у результаті мінімізації різниці між значенням інтегрального показника, визначеного для такої сукупності, та середнім значенням даного показника для відповідного класу професійного ризику виробництва.

 

№60 ВИКОРИСТАННЯ СТАТИСТИЧНОЇ ЗВІТНОСТІ І АКТІВ РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ І ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В АНАЛІТИЧНІЙ РОБОТІ

Роботодавець повинен організовувати та вести розслідування

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною
праці може бути оскаржене у судовому порядку.

На державному рівні ведеться єдина державна статистична звітність з питань охорони праці, форма якої погоджується центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці, професійними спілками та Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

№61. Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму

Автоматизована система обліку та аналізу нещасних випадків на виробництві (АС «Травматизм») розроблена науково-виробничим підприємством «ПРОТЕК» для Держгірпромнагляду [22]. Джерелом інформації є матеріали розслідування нещасних випадків на виробництві, які подаються підприємствами у держінспекції Держгірпромнагляду. В держінспекціях відбувається початкове формування бази даних про виробничий травматизм. Для зручності вирішення подібних завдань передбачено передачу відомостей про нещасні випадки та аварії на виробництві від держінспекцій у територіальне управління і далі в Держгірпромнагляд за допомогою сучасних засобів телекомунікацій та мережі Інтернет.

Для вірогідності даних аналізу держінспектори повинні стежити за правильним заповненням документів. Особливу увагу треба звернути на акти за формою Н-1, де описано обставини, визначено причини та заходи щодо запобігання нещасному випадку.

 

№62 категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою

Відповідно до ОНТП 24-86 по пожежній небезпеці виробництва хімічної промисловості розділяються на п'ять категорій: А, Б, В, Г і Д. Залежно від категорії виробництва встановлюється найбільша допустима поверховість будівель. Наприклад, виробництва, що відносяться до категорії А, дозволяється розташовувати, як правило, тільки в одноповерхових будівлях. Виходячи з категорії виробництва, при проектуванні визначаються з: вибором будівельних матеріалів та будівельних конструкцій залежно від їх займистості й вогнестійкості, кількістю протипожежних перешкод, доцільністю застосування ослаблених отворів для захисту будівель від руйнування, шляхами евакуації людей на випадок пожежі та іншими заходами пожежної профілактики.

 

№63 ВОГНЕСТІЙКІСТЬ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ ТА МАТЕРІАЛІВ.

Будівельні конструкції при пожежі повинні зберігати міцність і стійкість. Здатність конструктивних елементів будівель і споруд витримувати розрахункові навантаження при дії високих температур називається вогнестійкістю.

Межею вогнестійкості будівельної конструкції називається час (у годинах), після закінчення якого ця конструкція втрачає опорну здатність в умовах пожежі або сприяє розповсюдженню пожежі внаслідок надмірного підвищення температури поверхні та утворення крізних тріщин.

Межі вогнестійкості конструктивних елементів визначаються експериментально і враховуються при проектуванні.

 

№64 Протипожежні перешкоди

Протипожежні перешкоди: розриви між будівлями і спорудами, обваловки, протипожежні стіни (брандмауери), перекриття, двері. Розриви між будівлями, спорудами і складами - ширина залежить від пожежо- і вибухонебезпеки виробництв і ступеня вогнестійкості будівель і споруд.

Для захисту від пожеж наземних і напівпідземних сховищ з легкозаймистими і горючими рідинами застосовується обваловка з утрамбованої землі або спеціальні стінки з матеріалів, що не згорають. У будівлях і спорудах для захисту від розповсюдження пожежі зводяться протипожежні стіни (брандмауери) і перекриття, які не згорають, що влаштовуються для розділення на секції виробничих і складських приміщень, а також з метою зменшення протипожежних розривів між будівлями. Протипожежні двері виконуються з дощок, обшитих покрівельною сталлю й просочених глиною, або азбестом. Протипожежні вікна виконують з армованого скла в залізобетонних або металевих конструкціях.