Епілептоїдний тип акцентуації

Ще в 1910 році Ремер виділив групу психопатів, які відрізнілися збудливістю, гнівливістю, схильністю до запоїв і сексуальною розпущеністю. Однак опис цього типу характеру пов’язується з іменем F.Minkowska (1923), чия назва "епілептоїдний" була дана на основі схожості зі змінами особистості, які виникають у деяких хворих на епілепсію.

Особливості прояву акцентуації. З дошкільного віку виявляє недитячу ощадливість усього «свого»: іграшок, одягу й ін. Украй злобливо реагує на тих, хто намагається заволодіти його власністю. З початкових класів виявляє дріб'язкову скрупульозність і виражену акуратність.

Домінуючі риси: інтенсивність і інертність протікання психічних процесів, які виявляються в: любові до наведення свого і/чи підтримці вже сталого порядку, консерватизмі традицій, поглядів, переконань і цінностей, тугорухливості, в'язкості, докладності і ваговитості мови, повільності й обачності в прийнятті рішень, схильності до поступового накопичення сильного і тривалого тужливо-злісного настрою з наступною імпульсивною агресивною розрядкою на знайденому підходящому об’єкті, злопам’ятності нанесеноїйому образи, заподіяного збитку, невиконаної обіцянки і т.п. з наступною мстивістю, схильності до встановлення і дотримання ієрархії відносин влада-підпорядкування; високий енергізм і активність життєвої позиції; хворобливе відношення до несправедливості; хоробрість і нерозсудливість в екстремальних ситуаціях.

Особливості спілкування. любить устояний порядок у дружбі і спілкуванні; віддає перевагу спілкуванню зі старими друзями; не заводить випадкових знайомств; не терпить інакомислення; виконує всі зобов'язання дружби перед своїми друзями; дуже ревнивий: не прощає зради в дружбі і любові.

Особливості поведінки у конфліктах. Конфліктогенні ситуації: зміна і ламання устояних порядків і встановлених правил, особливо якщо це приходиться робити самостійно; жорстка конкуренція з боку таких же сильних і енергійних людей; обмеження можливості проявляти свій авторитет, свою владу над іншими людьми, у тому числі і над батьками; критика дій і глузування над його недоліками; повсякденна робота, що вимагає тривалих зусиль при відсутності можливості виділитися серед оточуючих; обмеження його прав і інтересів; непослух йому осіб, які не є для нього авторитетами; зрада близької людини.

Позитивні риси: ощадливість і акуратність; ретельність; старанність і скрупульозність; пунктуальність і педантизм; надійність; уважність досвого здоров'я.

Негативні риси: егоцентризм і жорстокість; нетерпимість до інакомислення; нечутливість до чужого горя; надмірна вимогливість, що приводить до дратівливості в зв'язку з поміченою відсутністю в інших властивих йому позитивних рис; ревнощі і злопам’ятність.

Галузь інтересів, найбільш цікава професійна діяльність. Епілептоїдам у силу їхньої інертності та педантичності дуже допомагають заняття, які вимагають монотонності, точності, посидючості. Це перш за все різьблення, мозаїка, граверні роботи. Слід заохотити підлітків до цих видів діяльності, допомогти їм досягти успіху в них, підказати, що, коли їх охоплює почуття туги й злобного настрою, найкраще зайнятися улюбленою справою. Відрізняються цілеспрямованістю, ретельністю і пунктуальністю в дотриманні і підтримці прийнятих іншими порядку, норм, правил і вимог; завдання виконує ретельно, акуратно і педантично.

Самооцінка. Самооцінка епілептоїдних підлітків носить однобокий характер. Як правило, вони відзначають схильність до похмурого настрою, свої соматичні особливості – міцний сон і труднощі пробуджень, любов ситно і смачно поїсти, силу і напруженість сексуального потягу, відсутність сором'язливості і навіть свою схильність до ревнощів. Вони помічають свою обережність до незнайомого, прихильність до правил, акуратності і порядку, нелюбов до порожніх мріянь і бажання жити реальним життям. В іншому, особливо у взаєминах з навколишніми, вони уявляють себе значно більш конформними, ніж це є насправді...

Психопатологічний ризик. Картина епілептоїдної психопатії в частині випадків виявляється ще в дитинстві.

Психологічний ризик. Головними рисами епілептоїдного типу є схильність до дисфорій, і тісно зв'язана з ними афективна вибуховість, напружений стан інстинктивної сфери, іноді сягаючий аномалії потягів, а також в'язкість, тугорухливість, важкість, інертність, які накладають свій відбиток на всій психіці, – від моторики й емоційності до мислення й особистісних цінностей. Дисфорії, які тривають години і дні, характеризуються злісно-тужливим забарвленням настрою, наростаючим роздратування, пошуком об'єкта, на якому можна зірвати злість. Афективні розряди епілептоїда лише на перший погляд здаються раптовими. Їх можна порівняти з розривом парового котла, який перед цим довго і поступово закипав. Привід для вибуху може бути випадковим, зіграти роль останньої краплі. Афекти не тільки дуже сильні, але й тривалі – епілептоїд довго не може охолонути...

Головна потреба – у владі. Потреба епілептоїдів у владі над іншими людьми, їхні садистські схильності можна переключити на альтернативні види діяльності, наприклад, спортивні ігри, єдиноборства, де можна «взяти верх» над супротивником.

У компанії, підлітки такого типу претендують не просто на лідерство, а на роль володаря. У групі де вони керують, такі підлітки установлюють свої тверді, майже сурові порядки, при чому їх особиста влада в таких групах, тримається в основному на добровільній покірності інших чи на страхові. В умовах твердого дисциплінарного режиму вони почувають себе нерідко на висоті, “уміють догодити начальству, домогтися визначених переваг, заволодіти посадами, що дають у руки владу, щоб далі встановити диктат над іншим”.

Особливості психокорекційних заходів. Психокорекційні заходи необхідно здійснювати систематично. Але при високому ступені розвитку епілептоїдної акцентуації психокорекційні заходи позитивних результатів не дають.

Захисні механізми психіки – проекція, сублімація, формування реакцій.

 

 

КОНФОРМНИЙ ТИП АКЦЕНТУАЦІЇ

П. Б. Ганнушкін (1933) влучно обрисував деякі риси цього типу – постійну готовність підкоритися голосу більшості, шаблонність, банальність, схильність до ходячої моралі, доброзвичайності, консерватизму, однак він невдало зв'язав даний тип з низьким інтелектом. В дійсності справа зовсім не в інтелектуальному рівні. Подібні суб'єкти нерідко добре вчаться, одержують вищу освіту, за певних умов з успіхом працюють.

Особливості прояву акцентуації. Головна межа — постійна і надмірна конформность до свого безпосереднього звичного оточення. Життєве правимо—думать “як все”, поступати “як все”, старатися, щоб все було “як у всіх” — від одягу і манери поводитися до світогляду і думок з животрепетних питань.

Домінуючі риси: Головна риса характеру цього типу – постійна і надмірна конформність до свого безпосереднього звичного оточення...

Особливості спілкування. Цим особистостям властиві недовіра і насторожене відношення до незнайомців. Конформність поєднується з разючою некритичністю. Усе, що говорить звичне для них оточення, усе, що вони довідаються через звичний для них канал інформації, – це для них і є істина. І якщо через цей же канал починають надходити зведення, які явно не відповідають дійсності, вони як і раніше їх приймають за чисту монету.

Особливості поведінки у конфліктах. Тип особистості є нестійкий у своїх оцінках і думках, йому легко навіяти свої думки. Всередині самих себе – вони протиречиві. Їм характерна деяка непослідовність в поведінці, орієнтуються на ближню перспективу і миттєвий позитивний результат. Такі люди сильно залежать від думки оточуючих, прагнуть до компромісу, не володіють великою силою волі. Вони не задумуються над наслідками своїх вчинків і причинами проступків інших.

Позитивні риси: доброта, простота.

Негативні риси: невміння відстояти свою точку зору, невпевненість у собі, залежність від думки інших, безініциативність.

Галузь інтересів, найбільш цікава професійна діяльність. Від ще однієї якості залежить їхній професійний успіх. Вони – неініціативні. Дуже гарні результати можуть досягатися на будь-якому рівні соціальних сходів, аби робота, займана посада не вимагали б постійної особистої ініціативи. Якщо саме цього від них вимагає ситуація, вони дають зрив на будь-якій, самій незначній посаді, витримуючи набагато більш висококваліфіковану і навіть напружену роботу, якщо вона чітко регламентована.

Самооцінка. Самооцінка характеру конформних підлітків може бути непоганою.

Психологічний ризик. У гарному оточенні – це непогані люди і непогані працівники. Але, потрапивши в дурне середовище, вони згодом засвоюють усі його звичаї і звички, манери і правила поведінки, як би все це ні суперечило попереднім і як би пагубним ні було. Хоча адаптація у них спочатку відбувається досить важко, але коли вона здійснилася, нове середовище стає таким же диктатором поведінки, яким раніше було колишнє. Тому конформні підлітки "за компанію" легко спиваються, можуть бути втягнені в групові правопорушення. Позбавлені власної ініціативи конформні підлітки можуть бути втягнені в групові правопорушення, в алкогольні компанії, підбиті на втечу з дому або натравлені на розправу з чужинцями.

Головна потреба – у приналежності.

Захисні механізми психіки – придушення, сублімація, формування реакцій.

 

ШИЗОЇДНИЙ ТИП АКЦЕНТУАЦІЇ

Назва "шизоїд" звичайно приписується Kretschmer (1921), хоча вперше була вжита в 1917 р. Ельмігером (цит. по Т. И. Юдину, 1926), але саме завдяки першому вона стала найбільш розповсюдженою для позначення цього типу характеру...

Особливості прояву акцентуації. Найбільш істотною рисою даного типу вважається замкнутість (Kahn 1926), відгородженість від навколишнього, нездатність або небажання встановлювати контакти, зниження потреби в спілкуванні. Поєднання суперечливих рис в особистості й поведінці - холодності й витонченої чутливості, упертості й піддатливості, настороженості й легковір'я, апатичної бездіяльності й напористої цілеспрямованості, нетовариськості й несподіваній назойливості, сором'язливості й безтактності, надмірних прихильностей і невмотивованих антипатій, раціональних міркувань і нелогічних вчинків, багатства внутрішнього світу й безбарвності його зовнішніх проявів - все це змусило говорити про відсутність "внутрішньої єдності". Н. Asperger (1944) звернув увагу на нестачу інтуїції як на головну рису цього типу характеру. Під інтуїцією тут варто розуміти насамперед користування неусвідомленим минулим досвідом.

Домінуючі риси: Стрижнева характеристика даного типу характеру - відхід у себе (підвищена інтровертованість) з глибокою нездатністю до встановлення значимих, емоційних міжособистісних відносин (Попов, Вид, 2000). Замкнутість - їх основна особистісна риса.

Особливості спілкування. Найбільш істотна риса шизоидного типу – замкнутість, відгородженість від навколишніх, чи нездатність і небажання встановлювати контакти, зниження потреби в спілкуванні. Сполучення суперечливих рис в особистості і поводженні – холодність і витончена чутливість; упертість і піддатливість; сторожкість і легковір'я; апатична бездіяльність і напориста цілеспрямованість; нетовариськість і несподівана настирливість; сором'язливість і безтактність; надмірні прихильності і невмотивовані антипатії; раціональні міркування і нелогічні вчинки; багатство внутрішнього світу і безбарвність його зовнішніх проявів – говорить про відсутність "внутрішньої єдності". Їх не можна назвати зовсім беземоційними - холодність і неприступність у спілкуванні з людьми може поєднуватися із сильною прив'язаністю до тварин. Їх може відрізняти пристрасна захопленість якою-небудь негуманітарною наукою, наприклад, математикою або астрономією, де вони в стані подарувати світові творчі ідеї високої цінності. У висловленнях може звучати несподівана теплота до людей, яких вони мало знають або дуже давно не бачили.

Його другом може бути людина, як правило, старша нього, що розуміє і приймає його таким, який він є; у відношенні до друга часто стає настирливим, докучливим, потребуючим особливої уваги до себе.

Особливості поведінки у конфліктах. У підлітків цього типу найбільш істотною рисою є замкнутість, вони нерідко демонструють зовнішню байдужність до інших людей, відсутність до них інтересу. У особистісних взаємовідношеннях вони дволичні і недовірливі, схильні до раптових розривів контактів. Вони погано розуміють стани інших людей, їх переживання, не вміють співчувати. Їх внутрішній світ найчастіше наповнений різними фантазіями, особливими захопленнями. В зовнішньому прояві своїх почуттів вони досить стримані, не завжди зрозумілі навколишніми, насамперед для своїх однолітків, так що їх, як правило, не дуже люблять.

Шизоїдні особистості - це амбівалентні конфліктні особистості, що відрізняються “психостенічними пропорціями” (Кречмер) між холодністю і брутальністю, з одного боку, та надчутливістю – з іншого.

Конфліктогенні ситуації: зміна устояних стереотипів, звичок поведінки, які склалися; необхідність встановлювати неформальніконтактиз оточуючими, навіть близькими людьми; необхідність задушевної розмови; необхідність керувати іншими людьми; необхідність виконання інтелектуальної роботизазаздалегідь спланованими схемами і правилами; групова і колективна діяльність; вторгнення сторонніх людей у його внутрішній світ.

Позитивні риси: небагатослівність і серйозність; неметушливість і невибагливість; стійкість інтересів; продуктивність і талановитість генерованих ідей без турботи про їхнє впровадження.

Негативні риси: замкнутість; емоційна холодність; безстрасність; егоїзм, байдужість і черствість до чужого лиха через нездатність його побачити; самолюбство і ранимість при критиці його системи; малоактивність і малоенергійність при інтенсивній роботі.

Галузь інтересів, найбільш цікава професійна діяльність. Їм властива завороженість неживими об'єктами і метафізичними конструкціями, які привернули їхній інтерес. Характерна часта захопленість різними філософіями, ідеями удосконалення світу, схемами побудови здорового способу життя (за рахунок незвичайних дієт, спортивних занять), особливо якщо для цього не треба безпосередньо мати справу з іншими людьми.

Захоплення нерідко відрізняються незвичайністю, силою і стійкістю. Найчастіше приходиться зустрічати інтелектуально-естетичні хобі. Більшість шизоїдних підлітків любить книги, вони поглинають їх запоєм, читанню віддають перевагу перед всіма іншими розвагами. Вибір для читання може бути строго вибірковим – тільки певна епоха з історії, тільки певний жанр літератури, певний напрям у філософії і т.п. Взагалі в інтелектуально-естетичних хобі вражає примхливість вибору предмета. Приходилося зустрічати в сучасних підлітків захоплення санскритом, китайськими ієрогліфами, давньоєврейською мовою, змальовуванням порталів соборів і церков, генеалогією дому Романових, органною музикою, зіставленням конституцій різних держав і різних часів і т.д. і т.п. Усе це ніколи не робиться напоказ, а тільки для себе. Захопленнями діляться, якщо зустрічають щирий інтерес. Часто притаюють їх, боячись нерозуміння і глузувань. При менш високому рівні інтелекту і естетичних домагань справа може обмежитися менш вишуканими, але не менш дивними предметами захоплень...

На другому місці стоять хобі мануально-тілесного типу. Незграбність, незручність, негармонійність моторики, нерідко приписувана шизоїдам, зустрічається далеко не завжди, а завзяте прагнення до тілесного вдосконалення може згладити ці недоліки. Систематичні заняття гімнастикою, плавання, велосипед, вправи йогів поєднуються зазвичай з відсутністю інтересу до колективних спортивних ігор. Місце захоплень можуть займати самотні багатогодинні піші чи велосипедні прогулянки. Деяким шизоїдам добре даються тонкі ручні навички – гра на музичних інструментах, прикладне мистецтво – усе це також може скласти предмет захоплень...

У навчанні може бути здібним і навіть талановитим, але вимагає індивідуального підходу, тому що відрізняється особливим баченням світу, своєю, оригінальною точкою зору на звичайні предмети і явища; може займатися багато, але не систематично, тому що йому важко виконати загальноприйняті вимоги, які ще й не відповідають ним самим придуманим схемам; при оцінці педагогом суті результатів роботи, а не формального дотримання обов'язкових правил, може виявляти свій талант, тому що здатний вирішувати задачі різними оригінальними способами; у противному випадку інтерес до предмета падає. Із шизоїдів виходять гарні раціоналізатори, винахідники, науковці, теоретики.

Самооцінка. Самооцінка шизоїдів відрізняється констатацією того, що пов'язане із замкнутістю, самітністю, труднощами контактів, нерозумінням з боку навколишніх. Відношення до інших проблем оцінюється набагато гірше. Суперечливості своєї поведінки вони зазвичай не помічають або не надають їм значення. Люблять підкреслювати свою незалежність і самостійність...

Психопатологічний ризик:

Для діагностики шизоїдного розладу особистості стан повинен відповідати щонайменше чотирьом з нижченаведених якостей або поведінкових стереотипів:

1) лише деякі види діяльності приносять радість;

2) емоційна холодність, дистанційованість або сплощений афект;

3) знижена здатність до вираження теплих, ніжних почуттів або гніву до навколишніх;

4) зовнішня байдужність до похвали і критики навколишніх;

5) знижений інтерес до сексуального досвіду з іншими людьми (з урахуванням віку);

6) майже постійна переважання усамітненої діяльності;

7) надмірна заглибленість у фантазування і інтроспекцію;

8) відсутність близьких друзів (у кращому випадку не більш одного) або довірливих відносин і небажання їх мати;

9) виражене недостатнє врахування соціальних норм і вимог, часті ненавмисні відступи від них.

Психологічний ризик. У шизоїдів високий ризик прихильності до наркотиків і алкоголю з метою одержання задоволення.

Головна потреба: у особистісної безпеці.

Особливості психокорекційних заходів:

При психотерапії досягають переробки актуальних конфліктів для поліпшення контактності.

Захисні механізми психіки – інтелектуалізація, раціоналізація, формування реакцій.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ:

1. Що таке „акцентуація характеру”?

2. Які провідні риси характеру у кожного з типів акцентуації характеру бувають?

3. Назвіть основні характеристики потреб типів акцентуації.

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

- Вплив темпераменту на акцентуацію характеру;

- Змішані типи акцентуацій;

- Психопатологічні ризики різних типів акцентуацій характеру;

- Позитивні та негативні характеристики різних типів акцентуації;

- Вплив акцентуації характеру на діяльність людини.

 

[1] http://www.tnpu.edu.ua/kurs/392/Lec%202.htm

[2] http://www.sledovatel.com.ua/ua/dictionary.php?letter_id=1&phrase=

[3] В. М. Блейхер, И. В. Крук. Толковый словарь психиатрических терминов. – М., 1995г.

[4] Личко А.Е. Типы акцентуаций характера и психопатий у подростков. – М.: ЭКСМО-Пресс, 1999. – 416 с.

[5] Леонгард К. Акцентуированные личности: Пер. с нем. – Ростов н/Д.: «Феникс», 1997. – 544 с.