Вкажіть основні резерви зростання прибутку на підприємстві та методику їх розрахунку.

Резерви зростання прибутку можна класифікувати наступним чином:

- збільшення обсягу реалізації продукції;

- забезпечення оптимальних термінів її відвантаження;

- зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;

- удосконалення структури продукції, що випускається;

- пошук вигідних ринків збуту;

- підвищення якості продукції.

Резерв - кількісна величина. Резерви можуть виявлятися:

- на стадії планування;

- на стадії виробництва і реалізації продукції.

У процесі виявлення резервів виділяють три етапи:

- аналітичний (виявляють і кількісно оцінюють резерви);

- організаційний (розробляють комплекс технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, які повинні забезпечити використання виявлених резервів);

- функціональний (практично реалізуються заходи і здійснюється контроль за їх виконанням)

Як класифікуються показники рентабельності?

Які фактори впливають на рентабельність підприємства?

На рівень рентабельності виробництва впливають такі фактори:

-зміна частки прибутку на 1 грн реалізованої продукції;

-зміна фондомісткості продукції;

-зміна оборотності оборотних коштів.

Вплив факторів на зміну рентабельності розраховується методом ланцюгових підстановок.

Сутність законів управління. Їх прояви в системі ПР.

Вимоги щодо методів і моделей, які використовуються в обґрунтуванні УР

• постановки проблеми;

• виявлення способів вирішення проблеми;

• оцінка варіантів і вибір найкращого рішення;

• реалізація рішення. Розгляньмо їх детальніше.

Які основні ситуації, в яких приймаються управлінські рішення Ви можете назвати?

36 Назвіть цілі і етапи бізнес – планування

Бізнес-план - це письмовий документ, в якому сформульована сутність підприємницької ідеї, засоби її реалізації, а також окупності та приросту майбутнього вкладення капіталу (цінностей), де обумовлено ринкові, товарні, виробничі, організаційні, фінансові, управлінські та інші аспекти, можливі ризики, результати, наслідки та перспективи.

Процес розробки бізнес-плану включає три стадії: початкову, підготовчу, основну.

Початкова стадія (розробка концепції бізнесу) включає наступні етапи:

Пошук перспективної підприємницької ідеї та вибір сфери діяльності суб’єкта господарювання.

Вибір форми організації бізнесу.

Вибір способу започаткування бізнесу.

Підготовча стадія включає наступні етапи:

Формування інформаційного поля бізнес-плану.

Стратегія планування на підготовчій стадії розробки бізнес-плану.

Основна стадія (написання бізнес-плану) включає наступні етапи:

Написання та оформлення бізнес-плану відповідно до існуючих правил.

Визначення шляхів та потенційних джерел залучення коштів для реалізації проекту.

Презентація бізнес-плану.

Значення бізнес-плану полягає в тому, що він:

- дає можливість обґрунтувати організацію справи в обраній сфері;

- дозволяє визначити життєздатність суб’єкта господарювання в умовах конкуренції;

- є інструментом отримання фінансової підтримки.

 

Методи і види аналізу беззбитковості підприємства.

Аналіз беззбитковості - аналітичний метод, який допомагає визначити величину беззбиткового обігу щодо підприємства і за видами продукції з подальшим розробленням заходів для досягнення і подолання межі беззбитковості в короткостроковому періоді. Для обчислення точки беззбитковості (Тб) можна використати методи маржинального прибутку і графічного зображення.

Інформаційна база стратегічного аналізу.

Інформаційна база стратегічного аналізу — це постійно діюча система взаємозв'язків фахівців, обладнання і концептуальних моделей, призначених для збору, класифікації, аналізу та оцінки інформації, необхідної для стратегічного управління підприємством.

Методи побудови стратегій.

Залежно від ступеня усвідомленості цілей, задач і необхідних результатів діяльності підприємства, а також знань щодо специфіки функціонування об’єкта управління можна виокремити кіль­ка способів (методів) встановлення стратегій (рис. 9.1).

Рис. 9.1. Методи встановлення стратегій[29]

вісь А — А характеризує відповіді на запитання: Що треба було б зробити?;

вісь Б — Б — Як саме треба було діяти?;

Кожен із зазначених підходів має особливості: І — ситуація, коли наперед невідомо, що і як треба зробити, але є інтуїтивне відчуття необхідності змін. ІІ — ситуація, коли відомо, що робити, але невідомо як. ІІІ — в оцінюванні ситуації, визначенні напрямків розвитку немає спільної згоди, але в наявності — володіння науково-методичним та прикладним інструментарієм досягнення цілей. IV — для оцінювання ситуації, визначення цілей і способів їх досягнення, застосовується весь інструментарій ЕММ, системного аналізу, планування, підтримки, контролю тощо.