Максимальний тиск на ґрунт на рівні підошви умовного фундаменту треба визначати за формулами

для 5 - 6 випадків (2.17)

для 1 – 4 випадків (2.18)

N _c- нормальна складова тиску умовного фундаменту на ґрунт основи, кН;

а_с,b_c - розміри в плані умовного фундаменту в напрямку, паралельному і перпендикулярному площі дії навантаження, м

F_h, Mc - відповідно горизонтальна складова зовнішнього навантаження і її моменту відносно головної осі горизонтального перерізу умовного фундаменту на рівні розрахункової поверхні ґрунту, кНм;

К- коефіцієнт пропорційності, який визначає наростання з глибиною коефіцієнта постелі ґрунту

С_в- коефіцієнт постелі ґрунту на рівні підошви умовного фундаменту

d - глибина закладення умовного фундаменту по відношенню до розрахункової поверхні ґрунту

Нормальна складова тиску N_c включає вагу опори з урахуванням плити ростверку, вагу прольотної будови, тимчасових навантажень, вагу паль і вагу ґрунтового масиву 1-2-3-4. Вагу типових паль треба визначати за формулою:

0,16 · 17,2 · 44 ·25 · 1,25=3784 кН

Вага ґрунтового масиву паралелепіпеда 1-2-3-4 визначається з урахуванням розміщеного в ньому об’єму води:

V_i- об’єм першого шару ґрунту;

-питома вагапершого шару ґрунту

-питома вага води, = 10кН/м³

При визначенні об’єму першого шару ґрунту сторони основи паралелепіпеда треба визначити згідно:

a_c= (2.19) b_c= ; (2.20)

a₁,b₁ - відстані між зовнішніми гранями паль відповідних площин дії навантаження, м

l- глибина занурення палі,м

_{I,m t}- середнє значення розрахункових кутів тертя ґрунтів, прорізаних палями

, (2.21)

h _i- товщина першого шару ґрунту,прорізаного палею

_I,mt=

a_c= b_c=

Вага ґрунтового масиву

(2.22)

Так як d>10м, то С_в=d·К₃=18,7·5523=103280 КН/м (2.23)

Маючи декілька сполучень діючих навантажень необхідно визначити Р_мак для усіх сполучень.

Максимальний тиск по підошві: P_max,3=884кПа

Розрахунковий опір ґрунту основи

-для 1-2 сполучень

-для 3-6 сполучень

P_max3=876,6 кПa < =1130,3 кПа.

P_max4=884 кПa < =1356,3 кПа.

Отже,міцність ґрунтової основи забезпечена.

Визначення осідання пальового фундаменту

О сідання палевого фундаменту треба визначити методом пошарового підсумування за формулою

(2.24)

- безрозмірний коефіцієнт дорівнює 0.8

G_zp,I- середнє значення додаткової нормальної напруги в першому шарі ґрунту, яка дорівнює напівсуммі значень напруг на верхньому і нижньому границі шару по вертикалі

h_i - потужність i –ого шару

Е_i - модуль пружності шару

n – кількість шарів на які розбита стискувана товщина основи

Значення додаткового тиску на рівні основи фундаменту з паль треба визначити як для умовно масивного фундаменту за формулою

(2.25)

Р- середній тиск на рівні підошви фундаменту з паль, який визначається як для умовно масивного фундаменту

G_zg,0- побутовий тиск ґрунту на рівні підошви фундаменту

Середній тиск на рівні підошви умовно масивного фундаменту визначається за формулою (2.26)

N_II,c- нормальна складова навантаження, діючого на рівні підошви фундаменту з урахуванням ваги ґрунту і паль

А_II,c- площа підошви умовного фундаменту

Нормальне навантаження від ваги паль

Сумарне навантаження N_II,c=43473+76202+3027=122702 кН

Розміри підошви умовного фундаменту

(2.27)

в_II,c=4,7+2·17.2tg а_II,c=15,9+

розрахункове значення кута внутрішнього тертя при розрахунках за другою групою граничних станів

Середній тиск

Обчислення побутових тисків

Таблиця 2.1

Відмітка	Грунт	gSB або g, кН/м^3	Потужність шару h, м	Тиск	Повний тиск, кПа
від ваги шару	від сумарної ваги
ґрунту	води
63,000	Рівень води РМВ
61,500	Покрівля пилуватого піску	8,96
55,500	Підошва піску пилуватого Покрівля супіску	8,96		53,76	57,18		57,18
49,500	Підошва Супіску Покрівля глини	9,77		58,62	112,38		112,88 247,38
41,800	Підошва фундаменту	19,1	7,7	147,07	259,45		394,45
38,476	Глина	19,1	3,324	63,49	322,94		457,94
35,152	–––“––––	19,1	3,324	63,49	386,43		521,43
31,828	–––“––––	19,1	3,324	63,49	449,92		584,92
28,504	–––“––––	19,1	3,324	63,49	513,41		648,41

Додатковий тиск під підошвою умовного фундаменту

Для точок розташованих на межі шарів

_zр=

коефіцієнт розсіювання який визначається за БНІП

нижню межу стисненої зони рекомендується визначати шляхом порівняння додаткового тиску з 0.2 G_zg

Обчислення додаткового тиску

Таблиця 2.2

Відмітка	Відстань від підошви фундаменту до шару z,м				Додатковий тиск кпа	0.2 zg
38,100		2,35			362,35	78,9
34,460	3,324	2,35	0,8	0,875	317,06	91,6
30,820	3,324	2,35	1,6	0,609	220,67	104,3
27,180	3,324	2,35	2,4	0,415	150,38	117,0
23,540	3,324	2,35	3,2	0,290	105,08	129,7
19,90	3,324	2,35		0,211	76,46

Обчислення осідання

Таблиця 2.3

Відмітка	Потужність шару	Додатковий тиск	Середній додатковий Тиск Gzрi
Біля верху шару	Біля низу шару
41,800-38,476	3,324	362,35	317,06	339,71	0,000021622	0,0244
38,476-35,152	3,324	317,06	220,67	268,87	0,000021622	0,0193
35,152-31,828	3,324	220,67	150,38	371,05	0,000021622	0,0267
31,828-28,504	3,324	150,38	105,08	127,73	0,000021622	0,0092
Разом	0,0796

 

Осідання S=7,96см