Доцільність і послідовність довгострокового малювання голови з гіпсового зліпку.

І етап Розглядаючи її з усіх сторін, намагайтеся запам'ятати характер форми, положення в просторі. Уважно простежте за положенням голови і шиї,намагаючись визначити взаємне розташування їх осей по відношенню один до одного, так як правильності визначення цих осей багато в чому залежить пластичне композиційне рішення. На малюнку показано взаємне розташування осей голови і шиї.

II етап При розміщенні її враховуйте рівномірне і правильний розподіл зображення на площині аркуша паперу. При компонуванні голови в тричетвертному положенні з лицьового боку на аркуші залишають більше місця (вільного простору). При малюванні в фас голова розміщується в середині листа. По вертикалі масу голови і шиї слід розміщувати трохи вище середини листа. Правильний розподіл маси голови і шиї допоможе малювальнику успішно вирішити поставлену задачу.

III етап Наступний етап побудови форми голови - це визначення розташування частин на лицьовій поверхні. Для їх розміщення необхідно провести середню профільну лінію на лицьовій поверхні, що проходить від лобової поверхні до підстави підборіддя. Спочатку намічають загальну дугоподібну лінію. Правильне визначення середньої профільної лінії на лицьовій поверхні дасть позитивні результати в процесі побудови голови. Визначивши вертикальну профільну лінію, приступайте до визначення деталей голови: очей, носа, губ, вуха. Уточнюючи розташування очей, необхідно правильно встановити відстань між сльозовиком. Якщо призма носа розташовується фронтально, то передня площина буде добре видна, а бічні будуть в перспективному скороченні. IV етап Переходячи до уточнення деталей голови, уважно стежте за загальною анатомічною закономірністю будови кісток і м'язів. Протягом усіх етапів малювання необхідно дотримуватися головного принципу - від загального до окремого, від часткового до загального. Такий підхід дає можливість вести малюнок цільно, узагальнено і без зайвої деталізації. V етап Цей етап містить в собі виявлення форми голови і її деталей тоном.Перш ніж переходити до тонального опрацювання форм голови і її деталей, У переважної більшості студентів в період малювання гіпсових голів часто виникають різні ускладнення в роботі. Зробивши загальну побудову, студент зазвичай не знає, як вести малюнок далі. VI етап На цьому етапі слід підвести підсумки виконаної роботи. Необхідно перш за все перевірити загальний стан малюнка, починаючи з перевірки характеру форм, уточнення пропорцій голови, обсягу голови і правильної передачі світлотіні. Останній етап - найскладніший і трудомісткий, і вимагає багато сил і часу для остаточного завершення малюнка.

 

 

Засоби виразності образотворчого мистецтва. У чому полягає принцип роботи над малюнком «від загального до часткового» і «від часткового до загального»?

Систематичне використання матеріалів, що дають змогу широко і вільно,швидко, лаконічно й ефектно виконувати начерки великого розміру, не тільки сприяє освоєнню технічних можливостей цих матеріалів. До таких матеріалів можна віднести вугілля, сангіну, крейду,одноколірну пастель, а також акварель, гуаш, туш.

Працюючи на великих листах паперу, можна швидко закривати фарбувальною речовиною широкі поверхні і створювати узагальнені контури об'єктів задопомогою бічної поверхні палички вугілля або сангіни. У цих випадках вдається отримати товсті штрихи, які, зливаючись в єдину тональну пляму, створюють уявлення про узагальнену форму предметів.

Застосовуючи сірий папір великого розміру, вдається швидко і ефектно зображатирізні об'єкти, вводячи при необхідності крейду для підкреслення рельєфу виступаючих,найбільш опуклих місць.На сірому і чорному паперу зручно виконувати педагогічні малюнки,використовуючи як білу, так і кольорову крейду. Особливої виразності і ефектності вирішення великих начерків можна досягати, працюючи м'якою кистю і акварельними фарбами на сирому, недавнозмоченому водою паперу.

При умілому використанні цього методу роботи зображення виходить м'яким,узагальненим, естетично привабливим. Технічні особливості виконання таких начерків примушують діяти швидко й упевнено. Адже треба встигти прокласти основні тональні або колірні плями, поки папір не просох остаточно. Робота пензлем — одна з головних технік художника-педагога, і володіти нею треба досконало. Ця техніка дозволяє переконливо і лаконічно зображатирізні об'єкти, дає можливість передавати об'ємну форму, силует, характерніособливості предмета.

Вчені підкреслюють важливість і необхідність дотримання методичної послідовності виконання педагогічних малюнків. За діями вчителя пильно спостерігають школярі. Не можна працювати безсистемно, не зважаючи на прийнятів методиці принципи послідовного виконання малюнків: від загального — дочасткового, від головного — до другорядного. Пояснювальне, показове малювання,що прово диться вчителем, активно впливає на школярів, і виконувати таке малювання слід відповідально, враховуючи, що весь процес роботи над малюнком, кожний його етап є педагогічною дією. Можна відмітити своєрідну динамічність педагогічних малюнків, яка полягає в тому, що протягом дуженетривалого часу вчитель поступово створює малюнок в присутності учнів, якібачать весь процес малювання в динаміці: від перших штрихів до останніх.

Українські майстри пейзажу В. Орловський, С. Васильківський, С. Світославський та їхні твори.

Сергію Васильківському Він народився 7/19 жовтня 1854 року. Маючи веселу вдачу, дошкуляв своїм співучням талановитими, дотепними карикатурами. Основу її складали українські краєвиди. „Весна на Україні» – зразок ранніх пейзажів художника, де композиційний лад строго продуманий, мотив – узагальнений. В своїх численних невеличких пейзажах етюдного характеру майстер відтворив мальовничий образ України, в якому органічно переплелося ліричне й епічне, життєво-буденне та історично значиме. Часто художник вводить у краєвиди жанрові мотиви з селянського побуту чи сцени з героїчної давнини часів запорізької вольниці, як то бачимо на картині „Козаки в степу». Захоплення С.Васильківського історичною темою втілилося у багатьох живописних творах, що позначені рисами життєвої достеменності та оповиті духом піднесеного романтизму.

В. Орловський Народився у Києві 20 січня 1842 року. Вивчав сучасне мистецтво у Франції, де близько познайомився з творчістю майстрів так званої барбізонської школи.Велика заслуга В. Орловського в тому, що він, перейнявши досвід барбізонців, одним із перших серед українських художників почав розвивати тему українського національного пейзажу. Такого яскравого і чистого світла мало кому вдавалося домогтися в своїх творах. Раннім творам Орловського притаманні риси романтичного сприйняття навколишнього світу, дещо умовне, академічне, композиційне й колористичне розв'язання сюжетів:«Вид села Кокоз у Криму», «Кримський пейзаж»,«Перед шквалом», «Захід сонця»

С. Світославський Народився 24 вересня 1857 року у Києві; Світославський — майстер поетичного пейзажу з тонким кольоритом. Головні твори в цьому жанрі:«Дніпровські пороги», «Миргород» З іменем Сергія Світославського пов’язаний розквіт національного пейзажного живопису. Головним критерієм світосприйняття художника був реалізм та щире прагнення в оволодінні законами пленерного живопису, що сприяло насиченню полотен митця сонячним світлом, повітрям, яскравою багатобарвністю кольорів. Краса і духовність мистецтва Світославського – у ліричному сприйнятті буденного і прозаїчного. Художник представляє природу як світле поетичне начало в житті людини, що приносить їй відчуття спокою і гармонії. Його роботи «На березі», «Дворик», «Осінь», «Річка» Українські пейзажі у творчості Світославського найчисленніші. В них відображено природу в усі пори року