Злочини проти волі, честі та гідності особи.

Нормативний матеріал

Декларація ООН про захист усіх осіб від насильницького зникнення від 18 грудня 1992 р.

Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 р. Ратифікована Україною 17 липня 1997 р.

Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників від 17 грудня 1979 р.

Постанова ПВС №2 від 26 березня 1993 р. “Про судову практику в справах про злочини, пов’язані з порушенням режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі ” (п.п.10,11).

Декларація ООН про захист усіх осіб прав і основних свобод людини Програма запобігання торгівлі жінками та дітьми. Затверджена постановою КМ № 1768 від 25 вересня 1999 р.

Указ президента України № 20/2001 від 18 січня 2001 р. “Про додаткові заходи щодо запобігання зникненню людей, удосконалення взаємодії правоохоронних та інших органів виконавчої влади в їх розшуку”

Закон України “про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” від 21 січня 1994 р.

Основи законодавства про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 р. (ст. 46, 47);

Закон України “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини” від 16 липня 1999 р.;

Закон України “про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 р.

Порядок передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземним громадянам і здійснення контролю за умовами їх проживання у сім’ях усиновителів. Затверджений постановою КМ № 775 від 20 липня 1996 р.;

Конвенція про боротьбу із торгівлею людьми та експлуатацією проституції третіми особами від 21 березня 1949 р. УРСР приєдналася до конвенції 15 листопада 1954 р., Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18 грудня 1979 р. Ратифікована СРСР 19 грудня 1980 р., Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р. Ратифікована Україною 27 лютого 1991 р.,

Конвенція МОП про примусову чи обов’язкову працю від 28 червня 1930 р., Конвенція про рабство від 25 вересня 1926 р.

Додаткова конвенція про скасування рабства, работоргівлі та інститутів звичаїв суміжних з рабством від 7 вересня 1956 р.

 

1) Тарасюк спільно з Поздновим та Ковальчуком викрали громадянина Бобенко та насильно відвезли до гаража Тарасюка. Злочинці відібрали у Бабенка ключі та техпаспорт від його автомобіля “Мазда” та почали вимагати оформлення договору купівлі-продажу на машину.

Домагаючись погодження на укладення цієї угоди Позднов побив Бабенка спричинивши йому тілесні ушкодження середньої тяжкості. Злочинці тримали потерпілого у гаражі протягом двох діб. Після цього Тарасюк відвіз Бобенка до нотаріуса, де він відчуваючи безвихідність свого становища підписав договір купівлі-продажу автомобіля сторонній особі без будь-якої оплати.

Злочинці не задовольнились вчиненим і тримаючи Бабенка у гаражі зв`язаним катували його електричним струмом, вимагаючи 5 тисяч доларів. Вони запропонували оформити фіктивну угоду займу під заставу квартири Бабенко.

Для цього Тарасюк та Ковальчук відвезли Бобенко до нотаріальної контори, де він під тиском погодився підписати угоду. Укладання угоди не відбулося лише завдяки відсутності грошей на оплату державного мита.

Визначте відповідальність Тарасюка, Позднова та Ковальчука.

Чи зміниться кваліфікація, якщо Тарасюк та Ковальчук не приймали участь у катуванні та спричиненні Бабенку тілесних ушкоджень та не давали згоди на такі дії? В цьому випадку вони вважали, що Бабенко погодився на їхні вимоги лише через позбавлення його волі.

2. Громадянин Пиляєв, який відбував покарання у вигляді позбавлення волі, вчинив втечу. Під час затримання Пиляєва він захопив громадянку Самойлову та погрожуючи її вбити вимагав від працівників міліції передати йому зброю та автомобіль.

Визначте відповідальність Пиляєва.

 

3. Громадяни України Гукін та Луцевич захопили повітряне судно із 20 пасажирами. Погружаючи вибухом літака вони вимагали від пілотів летіти до Канади. Для “переконливості” Луцевич вбив одного з пасажирів. Під час переговорів злочинці були затримані.

Кваліфікуйте дії Гукіна та Луцевич.

 

4. Громадянка України Панкратова, яка упродовж двох років займалася проституцією у Греції вступила у змову із власником нічного клубу Греції, Божо, якому були потрібні три молоді жінки для сексуальної експлуатації. Він обіцяв заплатити по 2 тисячі американських доларів за кожну жінку. Для реалізації цієї злочинної угоди Панкратова приїхала до України та знайшла трьох дівчат яким запропонувала роботу офіціанток у Греції. Безпосередньо перед відправленням їх до Греції одна дівчина відмовилася їхати. Тому Панкратова відвезла двох дівчат, відібрала у них паспорти та продала їх гр-ну Божо, а потім ще раз повернулась до України. Знайшовши в Україні дівчину віком 16 років вона разом із своїм знайомим Петренком підробила закордонний паспорт для цієї дівчини, згідно якого дівчині було 18 років. Переправивши дівчину до Греції Панкратова також продала дівчину гр-ну Божо.

Кваліфікуйте дії Панкратової, Божо та Петренко. Визначте чи виступають два факти продажу одним продовжуваним злочином, або має місце повторність?

 

5. Громадянин Сивий К., проживав в одній квартирі із своїм братом Сивим С. Пенсійного віку, який хворів на запалення головного мозку. Для того, щоб позбутись небажаного сусідства, Сивий К. Домовився із головним лікарем психоневрологічного диспансеру Карпенко, що останній за грошову винагороду помістить його брата на стаціонарне лікування до психіатричного закладу. Отримавши 500 доларів винагороди Карпенко вчинив задумане. Під час перевірки психіатричного закладу було з’ясовано, що Сивий С. Є цілком психічно здоровим.

Кваліфікуйте дії Сивого К. Та Карпенко. Чи зміниться рішення, у випадку, якщо Сивий С. Через безвихідність свого положення покінчив життя самогубством?

 

6. Стецюк, який проживав один у приватному будинку, познайомився із хлопчиком 10 років. Дізнавшись, що хлопчик втік з дому Стецюк запросив його пообідати до себе, але вдома побив, зачинив у підвалі і сказав, що відпустить лише після того, як хлопчик попрацює у нього один місяць. Стецюк використовував хлопчика для роботи на городі. Хлопчик обробляв та збирав огірки та помідори, які Стецюк потім продавав на базарі. Крім того Стецюк примушував дитину працювати підсобником при будівництві гаражу. Після заяви сусідів, правоохоронці затримали Стецюка.

Кваліфікуйте дії Стецюка.

 

7. Громадяни України Новіков та Килимчук домовились із громадянином Турції Нусою про те, що вони будуть привозити йому молодих дівчат для використання їх в якості проституток. Для виконання злочинної домовленості Новіков, який працював фотографом, фотографував учнів старших класів та відсилав Нусі фотографії вродливих дівчат. Відібраних Нусою дівчат Новіков та Килимчук вистежували та викрадали. Дівчатам насильно вводили наркотичні засоби та у такому стані вивозили за кордон за підробленими документами. Всього Новіков та Килимчук вивезли чотири дівчини, за яких отримали від Нуси 5 тис. доларів США.

Кваліфікуйте дії винних осіб.

 

8. Громадянка Норкова тривалий час лікувалась від безпліддя. Ії чоловік погрожував розлученням, якщо вона не зможе народити йому дитину. Коли Норкова нарешті завагітніла, лікарі попередили її про патологію у розвитку плоду. Під час пологів дитина померла, але Норкова домовилась із головним лікарем пологового будинку Конівим, який передав їй за винагороду у сумі 3 тис. доларів дитину, народжену іншою жінкою, котрій сказав, що її дитина після пологів померла.

Кваліфікуйте дії Норкової та Коніва.

 

9. Німчук та Килимов переодягнені у міліцейську форму прийшли на квартиру до Солуханова та у присутності його родичів затримали останнього. Злочинці побили та замкнули Солуханова в гаражі Килимова. Від побоїв та переохолодження Солуханов помер. Наступного дня Німчук зателефонував дружині Солуханова, та почав вимагати у неї 10 тис. доларів. У випадку її відмови він погрожував підробити докази вчинення її чоловіком умисного вбивства та притягнути його до відповідальності.

Кваліфікуйте дії Німчука та Килимова.

 

10. Директор дому Дитини Свєтова за допомогою посередника Гурової знайшла сімейну пару громадян Америки Ваєртів, які бажали усиновити дитину за винагороду. Свєтова домовилась із головним лікарем дитячої лікарні Ткаченко про внесення у лікувальну картку заздалегідь неправдивих даних про наявність у дитини тяжкої хвороби – порушення амінокислотного обміну. За наявності такої хвороби у дитини, процедура її усиновлення значно спрощувалась. Після усиновлення дитини за сприяння у цій справі Ваєрти передали Свєтовій 6 тисяч доларів, 2 з яких вона передала Гуровій. Під час слідства були доведені ще два епізоди, аналогічні наведеному.

Як слід кваліфікувати дії Свєтової, Гурової, Ваєртів та Ткаченко. Як співвідносяться між собою статті 149 КК та 169 КК?