Підготуйте відповідь на скаргу слідчого.

Окремо!!!

 

На мою думку, згідно з фабулою задачі були допущені помилки як в діях слідчого, так і в діях прокурора.

Зокрема, 1) слідчий не міг зазначати вищенаведене речення у обвинувальному акті, оскільки останній містить вичерпний законодавчий перелік відомостей.

Стаття 291 КПКУ частина 2. Обвинувальний акт повинен містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; - може мав собі на увазі це, але будь які фактичні обставини справи повинні бути з посиланням на закон. тобто писати такого не мав.

6) обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

 

2) Обвинувальний акт може скласти самостійно прокурор, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. (та ж стаття). Отже, на мою думку, в даному випадку сам прокурор мав би складати обвинувальний акт, якщо той, який був складений слідчим в тій чи інший мірі йому «не сподобався».

4. Недалеко від свого будинку у скверику ранком була виявлена громадянка Трусова. Вона була без свідомості і з багаточисленними слідами побоїв. По дорозі в лікарню, не приходячи до свідомості, вона померла. В процесі розслідування за цими обставинами слідчий встановив, що ввечері напередодні події Трусова була зі своїм знайомим Даниловим. Під час допиту Данилова слідчий запропонував йому зізнатись у вчиненому злочині, за що він (слідчий) потурбується про пом'якшення йому покарання. Данилов заявив, що оскільки його наречена мертва, то йому також "не хочеться жити і хай слідчий поступає так, як вважає за потрібне". Одержавши таке “зізнання”, слідчий вирішив повідомити Данилову про підозру у вчиненні ним злочину, оголосив її обвинуваченому і звернувся до слідчого судді з поданням про обрання щодо нього запобіжного заходу - тримання під вартою.

Дайте оцінку діям і рішенням слідчого.

Змоделюйте свою програму дій як слідчого стосовно описаної ситуації, задіявши всі елементи процесу доказування.

2. Чимає перевагу перед іншими доказами зізнання особи у вчиненні нею злочину?

Чи може лише воно бути покладено в основу підозри?

 

Вступ. Слідчий таки є суб’єктом доказування обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні. Точніше це його обов’язок визначений статтею 92 КПК. Тобто він має обов’язок збирати, процесуально фіксувати, перевіряти і оцінювати докази, обґрунтовувати ними наявність обставин перерахованих у статті 91 КПК.

1. Змоделюйте свою програму дій як слідчого стосовно описаної ситуації, задіявши всі елементи процесу доказування.

Згідно зі ст. 91: Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження – елементи доказування.

Отже, мав з’ясувати обставини передбачені статтею 91:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); - перелік таких ознак встановлюється конкретною нормою КК. Думаю це було встановлено виходячи із фабули задачі (причина смерті, час, місце, тощо)

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; - ця категорія означає доведеність доказами вчинення злочину конкретно особою. На мою думку, фразу Данилова не можна вважати належним – тобто ні прямо ні непрямо не пов'язаний з і обставинами які мають значення для провадження + не вказує хоча б на достовірність, недостовірність, можливість, неможливість використання інших доказів. Та він ж взагалі нічого не сказав!!!

3) вид і розмір шкоди, завданої ця кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; - фізична шкода визначається фахівцями. так згідно ч. 6 ст 55 КПК у справах про злочини в наслідок яких сталася смерть потерпілого право на відшкодування мають родичі потерпілого.(наприклад витрати на поховання, тощо)

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;- визначено КК

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. - визначено КК

Звужувати межі доказування НЕДОПУСТИМО (що він фактично зробив оголосивши підозру Д. на основі лише однієї його фрази) + мав це все робити згідно вимог про проведення слідчих (розшукових) дій, серед яких є його обов’язок роз’яснити права та обов’язки особі щодо якої проводяться слідчі дії (так, наприклад, той цілий Д. мав право нічого не говорити з приводу підозри проти нього + відмовитись в будь який момент їх давати)

Щодо перевірки доказів – вави би теж її зробити: зіставити показання Д. з іншими доказами, джерелами, тощо

Крім того мав би оцінити показання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. – повинно відобразитись у формуванні мотивувальних висновків. Очевидно що не може послатись на такі слова як «мені байдуже» і т.п.

2. Чи має перевагу перед іншими доказами зізнання особи у вчиненні нею злочину?

Зізнання, на мою думку, це різновид такого джерела доказів як показання(подаються усно, підозрюваним під час допиту). Законодавчо не встановлено жодних переваг для зізнання як такого. Показання підозрюваного – доказ, який підлягає перевірці нарівні з іншими доказами у справі. Крім того, при оцінці показань підозрюваного необхідно враховувати психічний стан особи в момент її затримання чи взяття під варту.

Визнання обвинуваченим своєї вини характеризується такими рисами: а) зізнання обвинуваченого є доказом; б) зізнання обвинуваченого має істотне значення для повноти розслідування; в) зізнання обвинуваченого необхідно перевіряти і оцінювати разом з іншими доказами; г) розслідування не повинно вестися тільки в напрямі отримання зізнання обвинуваченого.

Не мають доказового значення і дані, повідомлені обвинуваченим без посилання на джерело інформації. Показання обвинуваченого, для того щоб стати доказами, повинні бути отримані при допиті на судовому слідстві в порядку ст. 351 КПК.

3. Чи може лише воно бути покладено в основу підозри?

Підозра у кримінальному процесі – складова частина функції кримінального переслідування, це письмове твердження прокурора, слідчого, обґрунтоване достатніми доказами про можливу причетність особи до вчинення злочину (ст. 277 КПК).

Дані, на підставі яких виникає і формується підозра, можуть бути отримані в результаті доказування, на підставі достатніх доказів. Вони є лише ймовірними, неповними знаннями про злочин і особу, причетну до його вчинення. В даному випадку зізнання повинно мати істотне значення для повноти розслідування, але не може бути єдиним доказом. Воно повинне підтвердитись сукупністю інших і оцінюватись разом з ними.

В селі Гаї Пустомитівського району було обкрадено магазин. Інспектор карного розшуку (оперуповноважений карного розшуку) Мартинюк, який прибув на місце вчинення злочину, виявив недалеко від магазину сліди взуття невідомих осіб. Не маючи в своєму розпорядженні необхідних для виготовлення зліпків слідів матеріалів, він викликав як понятого місцевого шевця Бідуна і запропонував йому детально вивчити виявлені сліди та бути готовим для співставлення їх із взуттям підозрюваних осіб, а також бути готовим дати показання як свідок. Після цього Мартинюк склав протокол огляду місця події, в якому під диктовку Бідуна описав також виявлені сліди взуття.