Розрахунки симетричних і несиметричних коротких замикань



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розрахунки симетричних і несиметричних коротких замикань



Вибір розрахункових умов

У даній роботі розрахунки аварійних режимів електричної мережі виконані для перевірки устаткування однієї з підстанцій на дію струмів коротких замикань (КЗ) і вибору релейного захисту трансформатора підстанції №6 і ПЛ Б-6. Тому розрахункові умови аварійних режимів, розрахункова схема, розрахункові режими мережі, місця, види і тривалість коротких замикань обрані так, щоб забезпечити рішення цієї задачі.

У розрахункову схему уведені всі джерела, усі зв'язки між ними й елементи, по яких потрібно визначити струми КЗ. Як розрахункові режими розглядаються режими максимальних і мінімальних навантажень.

Для вибору релейного захисту ПЛ у кожнім з розрахункових режимів обрані точки КЗ на лінії (на початку, наприкінці й у проміжних точках ), а для вибору захисту трансформаторів - на шинах ВН і НН підстанцій.

 

Розрахунки стаціонарних режимів, що передують коротким замиканням

Розрахунки нормальних режимів, що передують коротким замиканням, необхідні для визначення параметрів режиму генераторів (модулів і кутів векторів ЕРС), тому що вони істотно впливають на величини струмів КЗ. Тому до розрахунку струмів КЗ виконується розрахунок кожного з прийнятих розрахункових режимів - режиму максимальних і мінімальних навантажень. Схеми електричної мережі і схеми заміщення для розрахунку нормальних режимів складені на основі прийнятої розрахункової схеми і містять джерела ЕРС і незмінні опори, схеми представлені на мал. 2.1 і 2.2 відповідно.

 


Рисунок 2.1 - Схема електричної мережі


 

Рисунок 2.2 - Схема заміщення електричної мережі

 

Розрахунки нормальних режимів електричної мережі виконуються із застосуванням програми W_NORM на ЕОМ [3]. Програма складається з головної програми і ряду процедур, що реалізують основні етапи рішення задачі:

- розрахунок елементів матриці власних і взаємних провідностей вузлів електричної мережі (процедура PROW);

- розрахунок небалансів потужності і лінійна апроксимація рівнянь (процедура JAKOBI). Результатом роботи процедури є елементи лініаризованих вузлових рівнянь мережі – матриця Якобі та вектор небалансів активної і реактивної потужності ∆Pi, ∆Qi у вузлах мережі;

- рішення лініаризованих вузлових рівнянь методом Гаусса-Жордана, розрахунок виправлень і перехід до розрахунку нового наближення (процедура JORDAN);

Вихідними даними є: число вузлів N і гілок M; номінальна напруга вузлів мережі VNOM; потужність навантажень PN, jQN і генераторів PG, jQG; опору R, X; провідності G, B; коефіцієнт трансформації KT. Файл вихідних даних представлений у таблиці 2.1.

Результатами розрахунку нормального режиму є струми, перетік, втрати потужності по всіх галузях, модулі і кути векторів вузлових напруг, активні і реактивні потужності балансуючого вузла, сумарні активні і реактивні потужності навантажень, шунтів на землю і сумарні втрати в мережі, що представлені в таблиці 2.2.

 

Таблиця 2.1 - Вихідні дані нормального максимального режиму

Число вузлів
Число гілок
Інформація про вузли
N UNOM PN QN PG QG
  110,00 110,00 110,00 110,00 110,00 110,00 110,00 110,00 110,00   11.35 23.16 22.32 21.84 13.63 13.48 0,00 0,00 0,00   4.51 9.21 8.88 9.84 6.19 5.36 0,00 0,00 0,00   0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 56.83 48.95 0.00   0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 35.43 8.56 0.00  
Продовження таблиці 2.1
  Інформація про гілки
I J R X G B KT
2.10 4.46 0,00 114.62 0,00
3.03 5.20 0,00 129.70 0,00
1.85 3.93 0,00 101.24 0,00
2.72 4.67 0,00 116.32 0,00
5.72 8.94 0,00 222.80 0,00
1.28 4.33 0,00 120.16 0,00
5.29 9,07 0,00 56.52 0,00
2.64 4.53 0,00 28.26 0,00
                         

Таблиця 2.2 - Результати розрахунку нормального максимального режиму

Потік Р Р вузл Потік Q Q вузл Втрати Р U Втрати Q Фаз кут I Р нб N Q нб
Вузол № 1(1)
-34.670 -11.549 0.216 -0.459 0.321 7( 7)
23.312 8.629 0.144 -0.248 0.218 2( 2)
-11.350 -4.510 113.894 -0.037 0.009 -0.005
Вузол № 2(2)
-23.168 -8.381 0.144 -0.248 0.218 1(1)
-23.160 -9.210 112.83 -0.044 0.008 -0.003
Вузол № 3(3)
13.985 -11.586 0.143 -0.224 0.158 7( 7)
-36.294 4.976 0.130 -0.441 0.319 8( 8)
-22.320 -8.880 114.774 -0.012 -0.011 -0.011
Вузол №4(4)
-21.847 -9.096 0.119 -0.205 0.209 5(5)
-21.840 -9.840 113.924 -0.042 0.007 -0.002
           
Вузол №5 (5)
-35.606 -14.073 0.209 -0.444 0.336 7( 7)
21.966 9.300 0.119 -0.205 0.209 4( 4)
Продовження таблиці 2.2
-13.630 -6.190 113.924 -0.036 0.009 -0.004
Вузол №6 (6)
-6.734 -2.303 0.020 -0.035 0.062 8( 8)
-6.745 -2.498 0.010 -0.018 0.063 9( 9)
-13.480 -5.360 114.506 -0.004 -0.000 -0.004
Вузол № 7(7)
34.887 12.008 0.216 -0.459 0.321 1( 1)
35.815 14.517 0.209 -0.444 0.336 5( 5)
-13.842 11.810 0.143 -0.224 0.158 3( 3)
56.830 35.430 114.992 -0.027 -0.029 -0.005
Вузол № 8(8)
36.424 -4.535 0.130 -0.441 0.319 3( 3)
6.755 2.338 0.020 -0.035 0.062 6( 6)
6.760 2.153 0.010 -0.017 0.062 9( 9)
49.939 -0.044 115.000 0.000 0.000 0.000
Вузол № 9(9)
-6.750 -2.136 0.010 -0.017 0.062 8( 8)
6.756 2.515 0.010 -0.018 0.063 6( 6)
0.000 0.000 114.760 -0.002 0.000 0.000
                   

 

В результаті розрахунку нормальних режимів видно, що вузлові напруги змінюються від 112.883 кВ до 115,00 кВ максимальному режимі і від 109,755 кВ до 110,00 кВ у мінімальному режимі, тобто не виходять за межі регулювання .

Результатами розрахунку нормального режиму для кожного з вузлів є:

- струми, потужності та втрати активної та реактивної потужності для кожної з гілок, що підходить до вузла;

- сумарна потужність, що споживаються чи генерується у вузлі, напруги та небаланс потужності у вузлі.

Також визначені дані по мережі:

- сумарні потужності, що використовуються чи генеруються, активні та реактивні потужності;

- повні втрати активної та реактивної потужності у мережі.

Аналіз отриманих результатів дозволяє зробити наступні висновки: режим роботи електричної системи при заданих потужностях навантажень здійснимо, відхилення напруги у вузлах мережі не виходять за припустимі межі, струмові навантаження для всіх елементів мережі припустимі, потужності у вузлах навантаження и у генеруючих вузлах збалансовані.

Можна також відзначити, що розрахунки режимів на ЕОМ у порівнянні з результатами вручну вимагають менших витрат часу і є більш точними.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.170.171 (0.005 с.)