Масова свідомість та її поведінкові прояви. Внесок Г. Тарда в розвиток теорії мас.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Масова свідомість та її поведінкові прояви. Внесок Г. Тарда в розвиток теорії мас.



Організовані форми юрби юнаків і їх перехід у стихійну

Якщо з визначення, що натовп це великий скупчення людей, пов'язаних подібністю емоційного стану й загальним об'єктом уваги, не можна не помітити, що, крім стихійних натовпів у суспільстві є звані організовані натовпу. У ньому є структури управління і підпорядкування. Позитивні якості організованою натовпу полягають у колективізм, дружбі, колективному творчості, спільній праці, об'єднанні зусиль людей.

При певних умов чи ситуаціях вони можуть перетворитися на стихійну натовп.

a) Школа, коледж, ВУЗ

Розглянемо таку соціальну форму організованою натовпу як шкільний клас, навчальна група коледжу чиВУЗа. Тут є організація: староста, куратор і викладачі. Є мета: здобуття освіти. Серед учасників колективу мають місце формальні й неформальні лідери. Коли навчальним процесом справедливо управляють викладачі дана соціальна форма стійка. Але варто виникнути ситуації, наприклад, виникнення та тривалого продовження конфлікту з викладачем, звільнення улюбленого викладача, запровадження не прийнятних (несправедливих) учнів вимог, свідомезаваливание іспитах, невиплата стипендій чи його зменшення відразу виникають студентські заворушення, утворюються стихійної натовпу. Аналогічний процес може й під час проведення дискотек, змагань, інших заходів.

b) Виробничі колективи

Схожий процес переходу організованою натовпу в стихійну відбувається у виробничих колективах. Так низький рівень чи затримка зарплати, скорочення вантажовідправки і звільнення, зняття з посади визнаного керівника, погані умови праці призводять до стихійним страйків, мітингам й важчим наслідків.

Чим жорсткіше структура і дисципліна організованою натовпу, то воно наслідки при перетворення їх у стихійну натовп.

35Загальні механізми стихійної поведінки. Характеристика лідерів стихійних груп. Зараження, навіювання і наслідування як особливий спосіб впливу на маси.

Основним механізмом розвитку масової поведінки - натовпу є масове спілкування, яке психологічно впливає на поведінку і вчинки людей. Основні механізми формування натовпу і розвитку його специфічних якостей – ланцюгова реакція (наростаюче взаємоспрямоване емоційне зараження), а також чутки.

Зараження як особливий спосіб впливу на маси

Зараження можна визначити як несвідому мимовільну схильність індивіда певним психічним станам. 3 Вона проявляється не через більш-менш усвідомлене прийняття якоїсь інформації або зразків поведінки, а через передачу певного емоційного стану, або «психічного настрою»

Так як це емоційний стан виникає в масі, діє механізм взаємного підсилення емоційних впливів спілкування людей. Індивід тут не відчуває організованого навмисного тиску, але просто несвідомо засвоює зразки чиєїсь поведінки, підкоряючись йому.

Науці відомо, що за допомогою різноманітних процедур людини можна привести в такий стан, що він після втрати всієї своєї свідомої особистості кориться всім навіюванням особи, яка позбавила його свідомості своєї особистості, і що він вчиняє дії, найбільш різким чином суперечать його характером і навичкам.

Навіювання (сугестія)являє собою особливий вид впливу, а саме цілеспрямований, неаргументований вплив однієї людини на іншу або групу. Деякі зіставляють навіювання із зараженням, але є і ті хто висуває відзнаки та зводить їх до наступного: 1) при зараженні здійснюється співпереживання великої маси людей загального психічного стану, навіювання ж має односторонню спрямованість; 2) навіювання, як правило, носить вербальний характер, тоді як при зараженні, крім мовного впливу, використовуються і інші засоби. У численних експериментальних дослідженнях виявлено, що вирішальною умовою ефективності навіювання є авторитет суггестора, що створює додатковий фактор впливу - довіра до інформаційного джерела.

Наслідування теж відноситься до механізмів, способів впливу людей один на одного, у тому числі і в умовах масової поведінки. Механізм наслідування виступає в тісному зв'язку з механізмами зараження і навіювання. Основні способи наслідування: а) за допомогою спостереження моделі виникають нові реакції, б) спостереження за винагородою або покарання моделі посилює чи послаблює стримуючий поведінку; в) спостереження моделі сприяє актуалізації тих зразків поведінки, які і раніше були відомі спостерігає. 7

Існує кілька видів наслідування: логічне і позалогічне, внутрішнє і зовнішнє, наслідування-мода і наслідування-звичай, наслідування всередині одного соціального класу і наслідування одного класу іншому.

Концептуальні інтерпретації маси і натовпу. Дослідження дій натовпу

Натовп і маса На вивчення особливостей натовпу також звертає увагу американський соціолог Г.Блумер. Він наголошує на тому, що поведінка людини в натовпу суттєво відрізняється від її поведі­нки в інших формах масових явищ. Г.Блумер вперше на науко­вому рівні розділив поняття «натовп» і «маса», які раніше вжи­вались як синоніми.

На його думку, між натовпом і масою існують такі відмін­ності. Між членами маси практично відсутні взаємодія і обмін почуттями. Люди фізично відділені один від одного, не знаходяться в такій просторовій близькості як в натовпі.

Маса не здатна до одночасної узгодженої єдиної дії, яка є у натовпу.

Члени маси можуть мати різний соціальний статус, різні професії.

Маса складається із анонімних індивідів.

Маса не має рис спільноти або громади. Вона просто складається із індивідів, які характеризуються однома­нітністю поведінки.

Цікавий феномен характеризує масу. Між людьми немає ніякого контакту, вони не знають один одного, а діють однома­нітно. Г.Блумер вважає, що форма масової поведінки вибудову­ється із індивідуальних ліній діяльності, а не із узгодженої по­ведінки. Коли масова поведінка набуває організованої форми, то її природа змінюється. Вона перестає бути феноменом маси, а стає іншою формою колективної поведінки.

Натовп, на відміну від маси, - це конкретна соціальна гру­па. Люди у натовпі, вступаючи у тісний контакт один з одним, змушені особливим чином взаємодіяти. Спілкування у натовпі характеризується більшою вираженістю невербальних способів комунікації, ніж вербальних. У натовпі кардинально змінюється психіка людини, психічні процеси відбуваються специфічно. Когнітивні процеси, які спрямовані на пізнання і категоризацію оточуючого світу, значно слабшають. Взаємодія між людьми стає односторонньою, правила і норми втрачають свою регу­люючу функцію. Психіка людини у натовпі вивільняється у не окультуреному вигляді.

Ле Бон: теорія дій натовпу . Одним з перших серйозних досліджень дій натовпу була книга Гюстава Ле Бона "Натовп".З точки зору Ле Бона, дії людини, зараженого колективної емоцією натовпу, істотно відрізняються від його дій в малих групах. Під впливом сфокусованої натовпу індивіди здатні здійснювати акти руйнування або геройства, про які вони не могли навіть замислюватися поодинці.

Відповідно до точки зору Ле Бона. люди, залучені в стан збудження, що генерується натовпом, тимчасово втрачають здатність критичного розумового мислення, звичайного для них в УМОВАХ повсякденному житті. Вони стають надзвичайно сугестивності і сприйнятливі до агітації різних ватажків і демагогів. Під впливом натовпу індивіди регресують в напрямку до "примітивного" типу реакцій.

Психологічні механізми впливу на агресивний натовп. Умови виникнення масової агресії. Форми поведінки натовпу: паніка, бунт, погром, оргія.

Можуть застосовуватися прийоми впливу на натовп ззовні і зсередини.

Основні форми стихійної поведінки. Поняття про циркулярну реакцію як механізм стихійної поведінки.

Масова свідомість та її поведінкові прояви. Внесок Г. Тарда в розвиток теорії мас.

Маса— це велика кількість людей, які певний час перебувають у без­посередньому контакті (наприклад, пікет, маніфестація, мітинг, демон­страція).

Маса, натовп небезпечні тим, що людина в них втрачає власні риси і властивості, почуття відповідальності.

Масова свідомість — один з видів суспільної свідомості, найбільш реальна форма її практичного існування та втілення. Це особливий, специфічний вид свідомості суспільства, властивий величезній кількості людей

Масова свідомість має специфічні ознаки. Це якості, що відповіда­ють певній масі людей у конкретний час. Інакше кажучи, у масовій свідомості сконцентровані знання, уявлення, цінності, норми, які по­діляє певна сукупність індивідів. Вони формуються у процесі спілкуван­ня, спільного сприйняття соціально-політичної інформації, визначення ставлення до неї.

Людина, яка є частиною натовпу, практично втрачає індивіду­альність, думає та діє під впливом своєрідної колективної психології, інстинктів, втрачаючи індивідуальну відповідальність. Це відбувається, очевидно, тому, що маса має певне, часто штучне віддзеркалення сили, агресивності, здатності щось радикально змінити. Тому людина в натовпі часто проявляє далеко не найкращі свої риси, демонструє поведінку, яка в інших обставинах, ситуації їй абсолютно невластива. Маса схильна до раптових, неусвідомлених дій за рахунок підвище­ної емоційності, нестриманості, аферичності.

Найбільш відомим представником психологічного напрямку в західній соціології єГабріель Тард (1843 - 1904 pp.), французький соціолог і один з основоположників соціальної психології. Він зробив значний внесок у розвиток науки про міжособистісні відносини і їхні механізми. Тард досліджував проблеми суспільної думки, психології натовпу, механізми психологічного зараження і вселяння, а також сприяв включенню в арсенал соціології емпіричних методів дослідження — аналізу історичних документів і статистичних даних.
Тард порівнював суспільство з мозком, клітиною якого є свідомість окремої людини. У той же час суспільство — це продукт взаємодії індивідуальної свідомості людей, що відбувається, за Тардом, через передачу людьми один одному і засвоєння ними вірувань, переконань, намірів і т. п.

М. Тард пояснював суспільні процеси дією психологічного механізму наслідування. Взаємовідносини двох індивідів, з яких один наслідує іншого. Усі подібності, що існують у світі, обумовлені, на його думку, повторенням, що є універсальним світовим законом. Наслідування існує вже в індивідуальній свідомості, у тому, що людина за допомогою пам'яті і звички відтворює сама себе, повторює своє минуле. Потім при зіткненні двох чи більш людей наслідування стає головним механізмом соціальної поведінки.
Велику увагу приділяв Тард вивченню "психології натовпу. Усякий натовп, за Тардом, ірраціональний і легко піддається вселянню. Він повторює ті ж рухи, ті ж вигуки, він дріб'язково самолюбний. Критикувати його не можна, звертатися до його розуму даремно. Причому чим багаточисельніший натовп, тим нижчий його рівень. Зібравшись у великій кількості, натовп, з кого б він не складався — із професорів чи кочегарів, насамперед утрачає здатність володіти собою, тому що він не мислить, а відчуває. А в цьому розумінні, за Тардом, кочегар і професор нічим не відрізняються, обидва відчувають себе однаково. Тобто натовп робить з людини автомат, послаблюючи або знищуючи його індивідуальність.

 

32Теоретико-методологічні підходи до вивчення масових настроїв.

Масовий настрій — порівняно тривалий, стійкий емоційний стан груп, який забарвлює їх переживання і проявляється у позитивному чи негативному емоційному фоні життєдіяльності спільностей.

Прийнято вважати, що на формування масових настроїв впливає реаль-

ність (соціальні, економічні, політичні умови життя), яка безпосередньо діє

на людей і змінює можливості реалізації домагань, бажань, хотінь, і вірту-

альна дійсність (пропаганда, ідеологія, реклама, журналістика і т. д.), яка

через масову комунікацію впливає на свідомість громадян, маніпулюючи

домаганнями і бажаннями, потребами людей.

У цьому плані цікавим є суб’єктно-суб’єктний підхід до масової комуні-

кації, коли враховуються потреби аудиторії. Власне, їх врахування часто і є

основою для маніпулювання, оскільки віртуально акцентуються, актуалізу-

ються, обігруються потреби аудиторії з метою привернути увагу до ЗМІ,

зробити аудиторію своєю, не зважаючи на реальну можливість задоволення

потреб: аудиторії пропонується віртуальний світ повного або часткового (а

навіть і неможливого) задоволення її потреб, що не завжди відповідає реаль-

ності.

Таким чином, масові настрої виростають і на ґрунті обігрування споді-

вань і бажань людей, які під упливом масової комунікації починають жити в

ілюзорному світі відповідності між домаганнями і можливістю їх досягнен-

ня (стабілізація настрою), відставання можливостей реалізації домагань (зро-

стання невдоволення) і збігу домагань та можливості їх реалізації чи навіть

перебільшеної можливості (масовий ентузіазм).

 

33Основні види і функції масових настроїв. Механізми впливу на масові настрої.

Суспільний настрій — переважаючий стан почуттів соціальних груп у певний період. Суспільний настрій характеризується певною предметною спрямованістю (політичний, естетичний), характером та рівнем емоційної напруженості (апатія, депресія, піднесення). Однією з форм-суспільного настрою є масовий настрій.

Масовий настрій — порівняно тривалий, стійкий емоційний стан груп, який забарвлює їх переживання і проявляється у позитивному чи негативному емоційному фоні життєдіяльності спільностей.

Залежно від усвідомлення причин, які зумовили масовий настрій, він проявляється або як загальний емоційний фон (піднесення, пригнічення), або як чітко виражений стан (страх, радість, захоплення). Настроям властивий особливий динамізм, який виражається у здатності переходити з одного стану в інший (від глибоко прихованого до відкритого), переростати в антигромадські дії та ін.
До масових суспільних настроїв належить мода.
Мода— форма стандартизованої масової поведінки людей, що виникає стихійно під впливом домінуючих у суспільстві настроїв, смаків, захоплень.

Психологічний механізм функціонування моди базується на наслідуванні та зараженні. Будучи складним соціально-психологічним явищем, мода виконує і функції соціалізації, маніпулювання масовою свідомістю, просування товарів широкого вжитку на ринках збуту та ін. Функція соціалізації розкриває суперечливість моди. З одного боку, наслідування моді спонукає до певної автоматизації, стандартизації поведінки, уподібнює людину до інших, з другого — раціональне наслідування моді заощаджує енергію у сфері побуту, завдяки чому в людини вивільняються сили для інших справ.
вона пов'язана із загальним соціальним контекстом життєдіяльності людей, відображає поточний момент життя суспільства.
Громадські думки і настрої далеко не завжди точно відтворюють ситуацію, що створює фон для різноманітних чуток.

Чутки — недостовірна або частково достовірна інформація, що надходить від однієї особи або групи, про події, ситуації.

Психологічний вплив чуток реалізується через взаємопов'язані етапи: операційний (вплив суб'єкта), процесуальний (прийняття — неприйняття впливу об'єктом), результат (реакції у відповідь). Виникнення і поширення чуток зумовлюють такі чинники:
— компенсація емоційної недостатності (той, хто повідомляє інформацію, отримує задоволення від реакції слухача; слухач також отримує задоволення від сприймання нової інформації, яку він вважає надзвичайно важливою);
— намагання утвердитися у групі (використовуючи чутки, індивід намагається здобути або підвищити свій авторитет у групі, сформувати щодо себе певну установку членів групи);
— щире прагнення попередити інших про небезпеку;
— неусвідомлене прагнення ослабити особистісне напруження, розсіяти свій страх, своє хвилювання (стосується панічних чуток);
— особистісне озлоблення, ворожі почуття стосовно інших (агресивні чутки).
Запобіганню чуткам сприяють профілактичні засоби, активна протидія. Профілактичні засоби здійснюють, послуговуючись засобами масової інформації, механізмами зворотного зв'язку.

Паніка— емоційний стан, різновид поведінки великої сукупності людей, породжений дефіцитом або надлишком інформації, загрозливим впливом зовнішніх умов і виражений почуттям страху.

Виникає паніка у чисельних групах, місцях масового скупчення людей. Людям, котрі переживають панічний стан, властиві розгубленість, хаотичність у діях, неадекватність поведінки загалом. Безпосереднім приводом до паніки є певні стимули.

Конкретна панічна ситуація стимулює конкретні моделі поведінки. Охоплені панікою люди неадекватно оцінюють ситуацію, перебільшують небезпеку, прагнуть врятуватися втечею (масова втеча), проявляють надмірну метушливість, хаотичність або загальмованість. Різко знижуються їх дисципліна, працездатність, активізуються намагання скористатися заспокійливими засобами (ліки, алкоголь).. У момент виникнення паніки ефективним засобом протидії може бути рішуче переконання в необхідності зберігати спокій і рівновагу. Надалі необхідно послідовно планувати і регулювати діяльність осіб, які не піддалися панічному стану. Іноді ефективно застосувати надсильний подразник (в армійській практиці — попереджувальний постріл).
Масові явища відіграють велику роль у поведінці спільностей, оскільки є потужними її регуляторами. Тому для збереження соціальної стабільності, гармонії, розвитку груп надзвичайно важливо вивчати динаміку громадської думки та суспільного настрою, включення в них емоційних оцінок дійсності, безпосередні форми вираження масових явищ, здійснюючи за необхідності відповідні профілактичні, нейтралізуючі заходи.

 

 

34Поняття натовпу як суб'єкта масових форм поведінки, його характерні особливості, емоційний настрій і розум. Організовані соціальні форми натовпу та їх перехід у стихійні.

ПОВЕДІНКА НАТОВПУ У діях натовпу відбувається зіткнення і практична реалізація впливів і ідеологічних, і соціально-психологічних, їх взаємопроникнення у реальну поведінку людей.
Одним із видів поведінки натовпу є паніка. Паніка – це емоційний стан, який виникає як наслідок або дефіциту інформації про якусь лякаючу чи незрозумілу ситуацію, або її надлишку, і який проявляється в імпульсивних діях.
Забобони – закріплені неправдиві думки, що виникають під впливом страху, пережитого людиною. Багато з них пов’язані з вірою у що-небудь.

Ілюзія – різновид хибного знання, що закріпилося у суспільній думці. Основа ілюзії – незнання, яке може дати самі неочікувані і небажані ефекти, коли проявляється у натовпі.
Передсуди – хибні знання, що перетворились у переконання. Вони активні, агресивні, відчайдушно протистоять справжньому знанню. Це протистояння настільки сліпе, що натовп не сприймає ніяких аргументів, які суперечать передсудам.
У випадках, коли поширені стереотипи суспільної думки перенасичуються емоціями, можливе виникнення масового психозу, під час якого люди здатні здійснювати самі безглузді вчинки, перестають віддавати собі звіт у всіх наслідках своїх дій.

Натовп — відносно короткочасне, контактне, чисельне скупчення людей, які перебувають у стані підвищеного емоційного збудження і об'єднані безпосередньою просторовою близькістю та загальним об'єктом уваги.

з психологічного погляду натовп є неорганізованим (або таким, що втратило організованість) скупченням ' позбавлених спільної усвідомленої мети людей, які перебувають у стані емоційного збудження. Нерідко під час дій натовпу з'являються сили, котрі намагаються організувати його і використати як інструмент для досягнення певної мети. Дії цих сил за своїм змістом не мають майже нічого спільного з явищем натовпу як такого.
Натовп має такі соціально-психологічні ознаки та особливості:
— висока контактність. Індивіди перебувають на близькій відстані, внаслідок чого вторгаються в персональні просторові зони;
— підвищена групова навіюваність, знижена ефективність дії механізмів контрнавіюваності (опору впливу навіювання);
— емоційна збудливість, підвищене хвилювання людей та емоційне сприймання дійсності;
— пригнічене відчуття відповідальності за власні вчинки і дії;
— виникнення відчуття сили та усвідомлення анонімності.

За ступенем активності натовп поділяють на пасивний, активний, агресивний.
За характером поведінки виокремлюють випадковий, діючий, конвенційний, експресивний різновиди натовпу.
Випадковий натовп. Його виникнення пов'язане з інтересом до певної події (наприклад, дорожня аварія).
Діючий натовп. Він може бути агресивним, панічним, корисливим, несамовитим. Його дії часто спричинені ненавистю до когось, необхідністю рятуватися від небезпеки, прагненням оволодіти якимись цінностями або станом екстазу (під час релігійних ритуалів, концертів, карнавалів).
Конвенційний натовп. Основою його формування поведінки є визнання реальних чи уявних правил і норм. Дії такого натовпу легше прогнозувати, коригувати.
Експресивний натовп. У такому натовпі людей об'єднують спільні почуття (радість, протест, горе та ін.).

Різноманітні поведінкові прояви індивідів у натовпі і натовпу загалом часто бувають надзвичайно небезпечними як для оточення, так і для тих, хто є його частиною.

Як стверджує психологи натовп "мислить емоціями". Залежно від зовнішніх факторів, і ситуації що можуть бути як негативні так позитивні емоції.

Отже, виходить, що й окремі люди, вони виявилися у натовпі, прийшли з різними настроями, той короткий короткий час вони будуть у одному емоційний стан. Прикладом може бути відчуття на випускному шкільному балу.

Психологи помітили, що свідомість дозволяє людині піддаватися таким інстинктам, яким він це не дає волю, коли буває один. У натовпі люди й не схильні приборкувати ці інстинкти, оскільки натовп анонімна і несе у собі відповідальності. Відчуття відповідальності цілком зникає у натовпі разом із розумом.Отже, доводиться визнати, що розум який завжди виходить переможцем у боротьби з почуттями і емоціями за певних умов.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.215.177.171 (0.019 с.)