Заглавная страница
Избранные статьи
Случайная статья
Познавательные статьи
Новые добавления
Обратная связь
FAQ
Написать работу

ТОП 10 на сайте

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Техника нижней прямой подачи мяча.

Франко-прусская война (причины и последствия)

Организация работы процедурного кабинета

Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний

Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Обработка изделий медицинского назначения многократного применения

Образцы текста публицистического стиля

Четыре типа изменения баланса

Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву

Мы поможем в написании ваших работ!

ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Влияние общества на человека

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Практические работы по географии для 6 класса

Организация работы процедурного кабинета

Изменения в неживой природе осенью

Уборка процедурного кабинета

Сольфеджио. Все правила по сольфеджио

Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления

Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу

Хронологія розширення Європейського Співтовариства-- 6

↑

Стр 1 из 3Следующая ⇒

Хронологія розширення Європейського Співтовариства-- 6

СТРУКТУРА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ- 7

ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (у широкому розумінні) 7

ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (у вузькому розумінні) 7

ТИПОВІ ПРАВОВІ АКТИ ЄВРОПЕЙЬКОГО СОЮЗУ- 7

ВИДИ ПРАВОВИХ АКТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ- 8

Правова система Європейського Союзу- 8

СПЕЦІАЛЬНІ АКТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ- 11

АКТИ ОРГАНІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ- 11

ІНСТИТУЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ- 12

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ І ІНСТИТУЦІЇ ЄС-- 17

ДОПОМІЖНІ ФУНКЦІЇ ІНСТИТУЦІЇ ЄС-- 18

Хронологія основних подій, що передували утворенню Європейського Союзу та його розширенню

9 травня Під впливом ідей Жана Моне французький міністр

закордонних справ Роберт Шуман закликає Францію, ФРН та інші європейські країни передати координацію виробництва вугілля та сталі єдиному наднаціональному органу.

18 квітня Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, ФРН та Франція підписують Паризький договір про створення ЄОВС.

15 липня Внаслідок ратифікації національними парламентами всіх шести країн набирає чинності Паризький договір про створення ЄОВС. Тимчасовим місцем перебування штаб-квартири керівного органу Об'єднання обирають Люксембург.

25 березня Країни - члени ЄОВС - підписують Римський договір про заснування ЄЕС та Євратому.

Метою Римського договору є:

1) організація співтовариства;

2) створення спільного ринку шляхом усунення перешкод на шляху вільного руху капіталу, робочої сили, товарів і послуг;

3) розробка спільної зовнішньої торговельної, аграрної, транспортної політики та політики в галузі рибальства;

4) узгодження економічної та соціальної політики, та співпраця в галузі ядерних досліджень з мирними цілями.

1 січня Римський договір набирає чинності. Штаб-квартири ЄЕС та Комісій Євратому розташувалися в Брюсселі, а інші установи ЄЕС та Євратому - в Страсбурзі та Люксембурзі.

8 квітня Підписання угоди про об'єднання виконавчих органів трьох Співтовариств (ЄЕС, ЄОВС та Євратому). Угода набирає чинності 1 липня 1967 року.

17 лютого Підписання Єдиного Європейського Акту (набере чинності 1 липня 1987 року). Цей акт:

· систематизує взаємне визнання професійних кваліфікацій;

· запроваджує відкриті тендери на виконання громадських робіт, вільний рух капіталу;

· констатує рух у напрямку гармонізації податку на додану вартість та акцизних зборів і зменшення державної допомоги окремим галузям промисловості;

· збільшує повноваження Європейського Парламенту;

· розширює коло питань, щодо яких на засіданнях Ради Міністрів рішення ухвалюються кваліфікованою більшістю.

11 грудня Підписання Маастрихтського договору про створення Європейського Союзу.

Визначено три "стовпи", що на них віднині триматиметься об'єднана Європа:

I. Європейське Співтовариство, в тому вигляді, якого воно набуло в 1991р.;

II. розвиток спільної зовнішньої та безпекової політики, з обов'язковим схваленням Радою Міністрів, що підсилює її роль;

III. співпраця у сфері правосуддя та внутрішніх справ (Рада Міністрів координує дії щодо надання притулку, імміграції, міжнародної злочинності, умов в'їзду, торгівлі наркотиками та міжнародного тероризму).

1 листопада Офіційно набирає чинності Маастрихтський договір - засновано Європейський Союз.

16-17 червня Ухвалено Амстердамський договір Європейською Радою

2 жовтня Договір підписали міністри закордонних справ держав-членів

1 травня Амстердамський договір набрав чинності

Доповнюючи попередні засновницькі договори, Амстердамський договір:

посилив захист прав і свобод людини;

розширив сферу соціальної політики ЄС;

розвинув інститут європейського громадянства;

вніс поправки в інституційну систему ЄС (розширив повноваження Європарламенту і підвищив його роль у формуванні Євро комісії);

розширив сферу прийняття рішень у Раді Міністрів кваліфікованою більшістю;

розширив повноваження Голови Комісії;

посилив відкритість у процесі прийняття рішень у ЄС, запровадив поняття гласність;

зміцнив механізм спільної зовнішньої та безпекововї політики;

поставив за мету перетворити зони ЄС у зону свободи, безпеки й справедливості, де забезпечено вільне пересування людей.

28 лютого Підписано главами держав-членів або урядів держав-членів ЄС Ніццький договір

1 лютого Ніццький договір набрав чинності.

Його основна мета – реформування інституційної системи ЄС у зв’язку з розширенням ЄС.

лютий Робота над проектом Договору про запровадження Конституції для Європи

Червень-

липень Проект Договору був прийнятий Європейським Конвентом за основу.

грудень “провалено” підписання проекту Договору на Самміті ЄС;

18 червня узгоджено остаточний текст Конституції ЄС;

29 жовтня підписано Договір та Заключний акт про запровадження Конституції для Європи главами держав-членів у Римі 29 жовтня 2004 р.

січень ухвалено проект Конституції для Європи Європейським Парламентом і передано на ратифікацію державам-членам ЄС протягом 2-х років.

Хронологія розширення Європейського Співтовариства

18 квітня Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, ФРН та Франція утворюють Європейське об’єднання вугілля і сталі (Паризький договір про створення ЄОВС).

25 березня Країни - члени ЄОВС утворюють Європейське економічне співтовариство та Європейське співтовариство з атомної енергії (Римські договори про заснування ЄЕС та Євратому).

31 липня Ірландська Республіка (нейтральна держава) звертається із запитом про вступ до ЄЕС.

9-10 серпня Великобританія і Данія заявляють про намір звернутися із заявою про вступ до ЄЕС. Відповідні переговори починаються у листопаді.

1 січня –

10 травня Великобританія, Данія та Ірландія вдруге звертаються з проханням про вступ до ЄС, а 21 червня заяву на вступ подає і Норвегія.

22 січня Данія, Ірландія, Норвегія і Великобританія підписують угоду про вступ до ЄЕС. На референдумі 26 вересня норвежці висловлюють свою незгоду.

1 січня Офіційний вступ до ЄЕС Великобританії, Данії та Ірландії, для яких встановлено 5-й річний перехідний період.

7 липня Офіційний початок переговорів про вступ Греції до ЄЕС.

28 березня Португалія, а за нею, 28 липня, й Іспанія, подають заяви про вступ до ЄС.

1 січня Греція стає десятим членом ЄЕС.

1 січня Іспанія та Португалія вступають до ЄЕС. Населення 12 держав-членів ЄЕС становить 321 мільйон чоловік.

14 квітня Туреччина звертається з проханням про вступ до ЄЕС.

1 січня Австрія, Фінляндія та Швеція вступають до Європейського Союзу.

1 травня Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Литва, Латвія, Естонія, Словенія, Кіпр і Мальта вступають до Європейського Союзу.

ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (у широкому розумінні)

ВСІ ПРАВОВІ НОРМИ ЄС (acquis communautaire)

Включаючи:

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРАВА
СУДОВІ СПРАВИ СУДУ ЄС
ПРАВО, ЩО ВИПЛИВАЄ:

- із зовнішніх відносин ЄС;

- із доповнюючих правових норм (у конвенціях, угодах, договорах)

ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (у вузькому розумінні)

ПЕРВИННЕ ЗАКОНОДАВСТВО

(Договори заснування)

ВТОРИННЕ (ПОХІДНЕ) ЗАКОНОДАВСТВО

(Правові акти для забезпечення ефективності Договорів заснування)

Правові акти ЄС

Види правових актів ЄС
Вид акту	Характер акту
Постанова	ü акт загального застосування, обов'язковий в усіх своїх елементах і має пряму дію в усіх державах-членах; ü привілейований інструмент виконання законодавчої функції в ЄС.
Директива	Ø має обмежені чи координовані повноваження; Ø фіксує лише цілі, які мають бути досягнуті, залишаючи вибір засобів за національними урядами.
Рішення	· є обов'язковим у всіх своїх елементах для тих, кому воно адресоване; найчастіше має індивідуальних адресатів.
Рекомендації та висновки	o не мають обов'язкової сили; o орієнтаційні правові інструменти, що запрошують адресатів до вироблення певної лінії поведінки.

Висновки до теми:

1. Вивчення конституційних основ права (правової системи) Європейського Союзу дає підстави констатувати, що Договори заснування цього Союзу становлять структуровану систему норм з власними джерелами, розробка і впровадження яких забезпечується інституціями згідно з відповідними процедурами, а ухвалення відбувається через автономні правові механізми.

2. Такий висновок випливає із формулювання Суду Європейського Співтовариства про те, що Договір про заснування Європейського Економічного Співтовариства (1957 р.), незважаючи на те, що він був укладений у формі міжнародного договору, все ж таки є основним конституційно - правовим актом Співтовариства.

3. Договори про Європейські Співтовариства заснували новий правопорядок, згідно з яким держави обмежують свої суверенні права у певних сферах, яких стає все більше, а суб’єктами є не лише держави - члени, але й їх громадяни.

4. Головними характеристиками права Європейського Союзу є, зокрема, його (1) верховенство по відношенню до права держав - членів та (2) пряма дія всіх положень, що застосовуються до них самих та їх громадян.

5. Право (правова система) ЄС – це новий правовий порядок, утворений засновницькими договорами, характеризується своєю автономністю та внутрішнім узгодженням власної системи правових джерел, а також специфічною природою взаємовідносин, що існують між правовими нормами Європейського Союзу та національними правовими системами держав - членів.

6. Подальший розвиток ЄС через (а) розширення компетенції в економічній сфері і єдину валюту, (б) розширення компетенції Союзу в сфері зовнішньої і безпекової політики, а також (в) у сфері внутрішніх справ і кримінального правосуддя не надав достатніх аргументів на користь федеральної системи.

7. Конструкція, що об’єднує 25 держав – членів на Європейському континенті, і сьогодні за своїм устроєм залишається особливим утворенням у формі Співтовариства / Союзу, в основі якого поєднується два різних, і одночасно взаємодоповнюючих, типи міжнародного співробітництва: (1) міжнародної організації та (2) міждержавного об’єднання з цілим комплексом цілей і завдань та надзвичайно складним масивом компетенцій і функціональних повноважень. Тому, визначаючи форми устрою сучасного Європейського Союзу, одні вчені вбачають у ньому елементи федерації, інші – конфедерації.

8. Поданий на ратифікацію державами-членами ЄС проект Конституції для Європи юридично оформлює Європейський Союз, уточнює його устрій, статус, природу відносин ЄС з державами - членами, їх громадянами, розмежовує повноваження в ЄС, закладає конституційні основи принципово нової моделі європейського законодавства. Проект Конституції для Європи засвідчує завершення еволюції європейської конструкції до високоінтегрованої конфедерації держав.

9. Новий Союз розглядається як міжнародне об’єднання держав, які, зберігаючи свою незалежність, задля для досягнення наперед узгоджених цілей передають у колективне розпорядження Союзу частину своїх суверенних прав, зокрема й тих, що стосуються внутрішніх справ, а саме питань економіки, ресурсів, монетарно - фінансової політики тощо.

Згідно з новітніми науковими підходами таке міжнародне об’єднання держав кваліфікується як сучасна конфедерація держав.

Список рекомендованої літератури:

1. Грицяк І.А. Право та інституції Європейського Союзу: Навчальний посібник.‑ К.: “К.І.С.”, 2004. – 260 с.

2. Європейський Союз: основи політики, інституційного устрою та права: Навчальний посібник. / Упорядник – Ін-т європ. політики, Берлін. За наук. ред. В.П’ятницького. – Вид – во “Заповіт”. – 368 с.

3. Володимир Посельський. Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції. – К.: Смолоскип, 2002. – 168 с.

4. Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. – 448 с.

5. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу: Навч. посіб. / Пер. З англ. – К.: Т – во “Знання”, КОО, 2002. – 381 с. (Європейське право).

6. Сорон Жак – Люк. Курс європейських інституцій: європейська головоломка: Підручник. / Пер. з франц. За ред. В.І. Муравйова. – К.: ІМВ, 2001. – 444 с.

7. Європейський Союз: Консолідовані договори. / Пер. Ю.Петруся. За наук. ред. В.Муравйова. – К.: Вид-во “Port - Royal”, 1999. – 206 c.

Європейська Рада

Загальна характеристика:

Склад – глави держав-членів і урядів держав-членів ЄС.

· забезпечує форум для вільного і неофіційного обміну думками між главами держав і урядів;

· класифікує компетенційні питання, закріплені у засновницьких договорах, питання політичного співробітництва і спільного опікування стосовно держав-членів;

· генерує імпульси для прогресивного розвитку Співтовариства.

Особливості діяльності:

ü після кожного засідання Європейська Рада повинна представити Європарламентові звіт своїх слухань і щорічний письмовий звіт щодо прогресу, досягнутого Союзом.

ü рішення ЄР є політичними і загальними за суттю;

ü не мають сили закону;

ü не можуть бути реалізованими без “законодавчого наповнення”;

ü не є предметом судового контролю

ü на відміну від інших інституцій Європейська Рада діє без будь-яких правил внутрішнього розпорядку.

Європейський парламент

Загальна характеристика:

o складається з представників народів держав-членів ЄС;

o обирається прямим загальним голосуванням на 5 років;

o кількість обраних депутатів від 15 держав – членів було 626, від 25 ‑ 732 членів

o представлено більше 100 політичних партій і рухів;

o діє 8 політичних фракцій і груп, 27 постійних комітетів.

Функції, компетенція, повноваження Європарламенту:

Функції	були: • законодавча; • обрання та формування виконавчих органів ЄС; • контроль за діяльністю виконавчої влади ЄС; • просвітницько-інформаційна; будуть: o законодавча; o бюджетна; o політичний контроль; o консультаційна.
Сфери компетенції	• політична; • кадрова; • системотворча; • комунікативна.
Діяльність у політичній сфері	• право на участь у законотворчій діяльності; • контроль за здійсненням виконавчих повноважень структурними підрозділами Ради та Комісії.
Діяльність у кадровій сфері	• затверджує, зокрема, всіх членів Комісії; • призначає Омбудсмена; • консультує Раду стосовно призначення нею членів Виконавчої ради Європейського Центрального Банку та членів Палати Аудиторів.
Діяльність у системотворчій сфері	• перегляд окремих положень чинних Договорів, інших правових актів; • внесення змін і доповнень щодо процедурних питань, перерозподілу компетенції між ЄС та країнами-членами тощо.
Діяльність у комунікативній сфері	• забезпечує зворотний зв'язок між своїми депутатами і їх виборцями, відносини з парламентами країн-членів, асоційованих членів та третіх країн.

Рада Європейського Союзу (Рада Міністрів)

Загальна характеристика

· Складається з представників кожної держави-члена на міністерському рівні, які мають повноваження брати зобов'язання від імені свого уряду.

· Можуть делегуватися і представники міністерського рівня від територіальних утворень, що діють в рамках публічного права (наприклад, від федеральних земель Німеччини).

· Головування здійснюється по черзі кожним членом Ради протягом шести місяців відповідно до алфавітного розташування держав-членів.

· Голова Ради, як "перший серед рівних", не має вищої юридичної влади над іншими представниками.

· Головуюча держава-член виконує адміністративну, ініціативну, координуючу та представницьку функції.

· Частково змінючи свій склад і назву в залежності від предмета обговорення (питання освіти, транспорту, фінансів, промисловості тощо), Рада засідає по два-чотири рази на рік.

Підготовчу роботу для діяльності Ради ЄС здійснює Комітет постійних представників держав-членів (КОРЕПЕР), який поділяється на КОРЕПЕР-І і КОРЕПЕР-ІІ.

Спеціальні Комітети Ради

Ø Політичний

Ø Координаційний комітет зі співробітництва у сфері охорони порядку та правосуддя у кримінальних справах

Ø Стратегічний комітет з питань імміграції, зовнішніх кордонів та надання політичного притулку

Ø Комітет з сільського господарства

Ø Економічний і фінансовий комітет

Ø Комітет по зайнятості

Ø Комітет у справах світової організації торгівлі

Рада приймає рішення голосуванням:

ü Одностайно (100 % голосів)

ü Кваліфікована більшість (у попередньому складі з 87 членів Ради 62 голоси складали кваліфіковану більшість)

ü Проста більшість (50 % + 1)

ü Блокуюча меншість складає 26 голосів (від 87 членів Ради)

Європейська Комісія

Загальна характеристика:

q ЄК -"двигун" європейської інтеграції.

q ЄК - сила, яка пильнує за дотриманням договорів та оберігає інтереси Співтовариства.

Цілі Комісії:

· забезпечення функціонування спільного європейського ринку;

· захист інтересів Співтовариства;

· представництво ЄС у закордонних стосунках.

Функції Комісії:

o законодавча ініціатива;

o нагляд за дотриманням угод;

o реалізація політики ЄС у міжнародних торговельних відносинах.

Судова система ЄС

Структура судової системи ЄС

Суд ЄС
Суд першої інстанції
Суди держав-членів ЄС

Загальна характеристика:

· складу Суду ЄС - 15 суддів;

· судді обирають зі свого складу Голову Суду;

· суддям допомагають 8 генеральних адвокатів;

· судді і генеральні адвокати призначаються терміном на 6 років зі спільної згоди урядів держав-членів.

Функції Суду ЄС:

об'єднавча сила у застосуванні і тлумаченні права ЄС;
врегулювання всіх спірних питань, які виникають:

між самими інституціями;
між інституціями і державами-членами;
між інституціями і фізичними особами;

вирішення спорів зі службовим персоналом.

Комітет Регіонів (КР)

Загальна характеристика:

· створено у 1958 р. для надання Раді та Комісії консультативної допомоги;

· складається з 222 членів, які представляють регіональні та місцеві органи держав-членів ЄС;

· відображаючи інтереси регіонів на європейському рівні, КР поширює свої консультативні повноваження на:

¨ соціальну,

¨ екологічну політику,

¨ на питання, пов'язані із забезпеченням зайнятості.

Суд аудиторів

Загальна характеристика:

Ø створений в 1975 р. для фінансового контролю (ще називають Рахунковою Палатою, Палатою Аудиторів), розпочав свою діяльність у 1977 р;

Ø склад -с 15 членів, фахівців зовнішнього аудиту чи тих, хто має спеціальну кваліфікацію для цієї посади;

Ø обираються Радою (в тому числі й на повторний термін) на шість років одноголосним рішенням та після консультацій з Європарламентом.

Банківська система ЄС

Структура:

	Система банків ЄС


Європейський інвестиційний банк (ЄІБ)	Європейська система центральних банків (ЄСЦБ)


	Європейський центральний банк (ЄЦБ)	Національні центральні банки держав-членів ЄС

Загальна характеристика:

Головне завдання ЄІБ (заснований у 1957 р.) - сприяння розвитку збалансованого та сталого спільного ринку в інтересах Співтовариства як за допомогою ресурсів міжнародного ринку капіталів, так і власних ресурсів.

Банк надає позички та гарантії, насамперед, у проекти, спрямовані:

1) на розвиток слаборозвинутих регіонів;

2) на модернізацію економіки країн-членів ЄС;

3) на підтримку великих проектів, що не можуть повністю фінансуватися однією державою-членом.

Головна мета ЄЦБ (заснований у 1998 р.) - забезпечення цінової стабільності та підтримка загальної економічної політики ЄС.

ЄСЦБ утворена в рамках Економічного і валютного союзу в 1998 р. Складається з ЄЦБ та національних центральних банків держав-членів ЄС.

Основні завдання ЄСЦБ:

ü визначати та здійснювати валютну політику ЄС;

ü проводити відповідні операції з іноземною валютою;

ü підтримувати та регулювати офіційні іноземні валютні резерви держав-членів;

ü сприяти налагодженому функціонуванню платіжної системи.

Омбудсмен

Функції Омбудсмена:

Ø контролює діяльність адміністративних служб ЄС;

Ø розглядає скарги від громадян ЄС або інших громадян, що знаходяться під юрисдикцією ЄС;

Ø обирається Європарламентом на термін дії самого парламенту;

Ø має особливий статус, що передбачає його незалежність;

Ø може проводити за власною ініціативою перевірки, слідство;

Ø направляє свої доповіді і пропозиції інституціям;

Ø щорічно представляє Європарламенту доповідь з проблем прав людини.

Європол

Конвенція про створення Європолу (Європейського поліцейського відомства) підписана 26 липня 1995 р., а 1 жовтня 1998 р. вона набрала чинності.

Мета діяльності Європолу:

· запобігання і боротьба з тероризмом,

· незаконною торгівлею наркотиками та

· іншими вадами організованої злочинності.

Завдання Європолу:

o поліпшення ефективності діяльності правоохоронних служб держав-членів ЄС;

o сприяння оперативній співпраці між ними.

Список рекомендованої літератури:

1. Грицяк І.А. Право та інституції Європейського Союзу: Навчальний посібник.‑ К.: “К.І.С.”, 2004. – 260 с.

2. Європейський Союз: основи політики, інституційного устрою та права: Навчальний посібник. / Упорядник – Ін-т євр. політики, Берлін. За наук. ред. В.П’ятницького. – Вид – во “Заповіт”. – 368 с.

Для нотаток

________________________________________________________________________

Хронологія розширення Європейського Співтовариства-- 6

12 3 Следующая ⇒

Познавательные статьи:

Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США

Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 335; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.141.27.70 (0.013 с.)