Тема 7. Докази та доказування в господарському процесі

(практичне заняття)

 

Під час вивчення цієї теми курсу необхідно, насамперед, визначити поняття та види доказів в господарському процесі, порядок витребування доказів та подання їх до суду учасниками процесу.

Особливу увагу необхідно приділити правильному визначенню предмету доказування та розподілу обов'язків доказування, а також засвоєнню правил належності доказів та допустимості засобів доказування.

З'ясовуючи підстави звільнення від доказування, слід визначити, які саме юридичні факти не потребують доказування, які саме факти відносяться до загальновідомих, преюдиціальних та законних презумпцій.

Під час вивчення порядку подання та витребування доказів слід засвоїти, в яких випадках господарський суд може призначити проведення експертизи, які існують порядок призначення експертизи й підстави призначення додаткової та повторної експертиз.

Особливу увагу слід приділити оцінці доказів та принципам, за якими саме суди оцінюють докази, приймають їх або відхиляють.

Контрольні питання теми.

1. Поняття доказів в господарському процесі. Засоби доказування в господарському процесі.

2. Належність і допустимість доказів.

3. Обов'язок доказування і подання доказів. Витребування доказів.

4. Підстави звільнення від доказування.

5. Класифікація доказів. Оцінка доказів.

Завдання № 1

Рішенням господарського суду Харківської області було задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торос" про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи. Під час перегляду справи в апеляційному порядку судова колегія господарського суду встановила, що ухвалою суду позивача було зобов'язано надати документи, що підтверджували підстави позовних вимог та розмір позовної суми. Однак ці документи суду не було представлено з посиланням на те, що їх було вилучено у позивача працівниками податкової міліції. Незважаючи на ненадання зазначених письмових доказів, рішення по справі було прийнято.

Чи відповідають дії суду чинному законодавству?

Як позивач повинен обґрунтовувати свої позовні вимоги?

Які засоби може застосовувати суддя для повного та всебічного дослідження всіх необхідних доказів?

Завдання № 2

Рішенням господарського суду Харківської області було задоволено позовні вимоги цукрозаводу до ВАТ "Цукат" про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті поставленої цукрової сировини.

Під час апеляційного провадження встановлено, що договір, який слугував підставою для відвантаження продукції, не мав підпису уповноваженої особи, хоча й мав печатку, у договорі не були передбачені порядок розрахунків та деякі інші умови. Для обґрунтування позовних вимог позивач використав, як докази, пояснення фізичних осіб - працівників підприємств позивача та відповідача.

Яке рішення повинна прийняти наглядова інстанція? Дайте оцінку доказів, покладених в основу рішення: договору, пояснень фізичних осіб.

Обґрунтуйте відповідь.

Завдання № 3

 

Організація пред’явила позов до господарського суду про зобов’язання приватну фірму звільнити нежиле приміщення, яке залишилось в її користуванні після закінчення строку договору оренди, та стягнення недоотриманого прибутку. Господарським судом Харківської області провадження по справі було порушено та призначено судове засідання. В порядку підготовки справи до судового розгляду суд зобов’язав позивача надати докази в обґрунтування свої позовних вимог, відповідача – відзив на позовну заяву та докази в обґрунтування заперечень проти позову.

Які докази повинна надати кожна зі сторін?

Які правові наслідки невиконання процесуально-правового обов’язку із доказування?

 

Завдання № 4

 

Університетом було пред’явлено позов до приватної фірми “Інтерпротео” про стягнення 11 600 грн. збитків, які були завдані внаслідок невиконання зобов’язання за договором на виконання науково-технічної продукції від 30 травня 2004 року: не були виготовленні знаки “За заслуги” та дипломи лауреатів цих нагород. Під час підготовки справи до судового розгляду суд встановив, що Університетом 20 червня 2004 року була здійснена попередня оплата робіт, що підтверджувалось платіжними дорученнями.

Які факти входять до предмету доказування у цій справі?

Які докази повинен надати позивач в обґрунтування своїх вимог?

Завдання № 5

 

Державна установа пред’явила позов до господарського суду до ВАТ “Р-Мотор-Сервіс” про визнання недійсним договору. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що спірний договір купівлі-продажу автомобіля з боку Державної установи був підписаний особою, яка не мала повноважень на його підписання: заступником директора та не була дотримана встановлена законом процедура продажу державного майна.

Які факти входять до предмету доказування у цій справі?

Які докази повинен надати позивач в обґрунтування своїх позовних вимог?

 

Нормативні акти та література

1. Господарський процесуальний кодекс України.

2. Закон України "Про судову експертизу" від 25 лютого 1994 р.

3. Про деякі питання практики призначення судової експертизи. Роз'­яснення Вищого арбітражного суду України від 11 листопада 1998 року.

4. Довідник з підготовки матеріалів, що направляються на судову експертизу господарськими судами. Затверджений спільним наказом Вищо­го арбітражного суду України та Міністерства юстиції України від 14.08.98 №11-40/5.-Київ, 1998.

5. Петрик І.Й. Використання в якості доказів документальної інформації, яка створена засобами електронно-обчислювальної техніки // Вісник Вищого господарського суду України. - 2000. - № 1.

6. Степанова Т.В. Місце судових доказів у процесі розгляду господарських спорів // Вісник господарського судочинства. – 2001. - № 4. – с. 183-186.

7. Степанова Т.В. Поняття допустимості доказів у господарському процесі // Вісник господарського судочинства. – 2002. - № 2. – с. 230-233.

8. Треушников М.К. Доказательства и доказывание в советском граж-данском процессе. - М., 1982.

9. Треушников М.К. Относимость и допустимость доказательств в гражданском процессе. - М., 1981.

Тема 8. Судові витрати.

Штрафи в господарському процесі

(практичне заняття)

 

Для засвоєння питань цієї теми перш за все необхідно визначити поняття господарських витрат, їх мету та склад. З'ясовуючи весь склад витрат, які можуть виникнути у позивача або відповідача у зв’язку із розглядом справи в суді, необхідно встановити, які з них відносяться до судових витрат, а які ні.

Вивчаючи порядок сплати державного мита, необхідно встановити, розмір ставок державного мита, коло осіб, які звільняються від сплати державного мита в силу закону, а також підстави та порядок надання відстрочки сплати державного мита.

Розглядаючи витрати, пов'язані з розглядом справи, необхідно звернути увагу на визначення розміру витрат на проведення експертизи та послуг перекладачів, порядок розподілу та відшкодування витрат, підстави та порядок повернення державного мита.

Контрольні питання теми.

1. Судові витрати. Склад судових витрат.
2. Розподіл господарських витрат.

Завдання № 1

Рішенням господарського суду Харківської області задоволено вимоги позивача про стягнення вартості непоставленої продукції на суму 50 000 грн., а у частині стягнення пені в розмірі 5000 грн. за прострочення виконання зобов'язання відмовлено через пропуск встановленого законом строку позовної давності.

Позивачем при поданні позову було сплачено державне мито в сумі 550 гривень та господарські витрати в сумі 118 гривень за інформаційно-технічні послуги по забезпеченню господарського процесу.

Як повинні бути розподілені витрати по сплаті державного мита та витрати, пов’язані із розглядом справи, між сторонами?

Чи зміниться порядок розподілу, якщо розмір пені буде складати 1000 гривень?

Завдання № 2

 

Акціонерне товариство звернулось до господарського суду із позовом про відшкодування збитків: витрат на адвокатські послуги, надані кількома місяцями раніше в іншій справі, але сплачених після прийняття рішення. Судом позов було задоволено. Відповідач оскаржив рішення в апеляційному порядку.

Яке рішення повинна прийняти апеляційна інстанція?

Який порядок розподілу судових витрат?

Завдання № 3

 

Під час пред’явлення позову про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 25 678 грн. та розірвання цього договору позивачем ВАТ було сплачено державне мито у розмірі 85 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. Зазначений позов було задоволено. Відповідач подав апеляційну скаргу, сплативши 42 грн. 50 коп. державного мита. Апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу на підставі п. 3 ст. 97 ГПК України.

Чи відповідає ухвала суду закону?

Який порядок та розміри сплати державного мита у випадку, коли позовна заява об’єднує вимоги майнового та немайнового характеру?