ТОП 10:

Поняття прав інтелектуальної власності, їх об'єкти та суб'єкти



1. Поняття прав інтелектуальної власності. Співвідношення права інтелек-туальної власності і права власності на річ.

2. Об'єкти інтелектуальної власності.

3. Суб'єкти інтелектуальної власності. Особисті немайнові та майнові права суб'єктів.

4. Захист права інтелектуальної власності.

 

Поняття прав інтелектуальної власності. Співвідношення прав інтелектуальної власності і права власності на річ.

Стаття 418. Поняття права інтелектуальної власності

1. Право інтелектуальної власності — це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

2. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об’єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

3. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 419. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності

1. Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.

2. Перехід права на об’єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.

3. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об’єкт права інтелектуальної власності.

Захист прав інтелектуальної власності є конституційним обов'яз­ком нашої держави. Відповідно до ст. 54 Конституції України грома­дянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і тех­нічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуаль­ної, творчої діяльності і ніхто не може використовувати або поши­рювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Визначенню та охороні виключних прав інтелектуальної влас­ності присвячена книга четверта ЦК України та ряд спеціальних за­конів України. Ці законодавчі акти сформували у сукупності підгалузь цивільного законодавства України, що регулює цивільні відно­сини у галузі прав інтелектуальної власності. Законодавство про право інтелектуальної власності — це система правових норм про особисті немайнові і майнові права на всі ті результати інтелекту­альної діяльності і прирівняні до них об'єкти, що визнаються й охо­роняються законом.

ЦК України у ст. 418 дає визначення поняття права інтелекту­альної власності як права особи на результат інтелектуальної твор­чої діяльності.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелекту­альної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелекту­альної власності визначається кодексом та іншими законами. Ко­дексом визначено співвідношення права інтелектуальної власності та права власності як різних правових категорій.

Право інтелектуальної власності та право власності на річ не за­лежать одне від одного.

Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не озна­чає переходу права власності на річ.

Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності (ст. 419 ЦК України).

2. Об'єкти інтелектуальної власності.

Стаття 420. Об’єкти права інтелектуальної власності

1. До об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

літературні та художні твори;

комп’ютерні програми;

компіляції даних (бази даних);

виконання;

фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;

наукові відкриття;

винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

раціоналізаторські пропозиції;

сорти рослин, породи тварин;

комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;

комерційні таємниці.

Відповідно до Конвенції, якою була заснована Всесвітня орга­нізація інтелектуальної власності (1967 р.)[1], інтелектуальна влас­ність об'єднує права, що належать до:

літературних, художніх і наукових здобутків;

виконавчої діяльності артистів, звукозапису, радіо- і теле­візійних передач;

винаходів у всіх галузях людської діяльності;

наукових відкриттів;

промислових зразків;

товарних знаків, знаків обслуговування, фірмових наймену­вань і комерційних позначень;

захисту від недобросовісної конкуренції;

всі інші права, що належать до інтелектуальної власності у виробничій, науковій, літературній і художній галузях.

Перелік об'єктів, на які можуть розповсюджуватися права інте­лектуальної власності, не є вичерпним. Творча діяльність людини у руслі загального розвитку економічних відносин постійно дає при­від говорити про появу нових подібних об'єктів. Зокрема, це назви доменів у Всесвітній електронній мережі Інтернет.

Спираючись на зазначені положення Конвенції, у ст. 420 ЦК України конкретизовано перелік об'єктів права інтелектуальної власності, яким в Україні надано правову охорону. Зокрема, до цих об'єктів належать:

літературні та художні твори;

комп'ютерні програми;

• компіляції даних (бази даних);

виконання;

фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мов­лення;

наукові відкриття;

• винаходи, корисні моделі,- промислові зразки;

• компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

• раціоналізаторські пропозиції;

сорти рослин, породи тварин;

• комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення:

комерційні таємниці.

Зазначені об'єкти можна поділити на групи, кожній з яких від­повідають певні методи законодавчого забезпечення правової охоро­ни, пов'язані з походженням, природою створення цих об'єктів. Так, якщо літературні і художні твори, комп'ютерні програми, бази Даних, виконання, фонограми, відеограми охороняються законодав­ством про авторське право і суміжні права, то до об'єктів права про­мислової власності належать винаходи, корисні моделі і промислові зразки, що захищаються патентним правом, засоби індивідуалізації Учасників цивільного обороту, виробленої продукції (комерційні найменування, торговельні марки, географічні зазначення), а та­кож окрема група об'єктів, які можна назвати нетрадиційними ре­зультатами інтелектуальної діяльності (компонування інтеграль­них мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, сорти рослин, поро­ди тварин, комерційні таємниці тощо).

ЦК України визначив загальні засади відносин щодо об'єктів права інтелектуальної власності, створених за трудовим договором або за замовленням. У таких випадках майнові права належать спільно творцеві та роботодавцю або, відповідно, творцеві та замов­нику. Особисті немайнові права можуть бути відчужені від творця лише у разі, якщо це передбачено законом.

Суб'єкти інтелектуальної власності. Особисті немайнові та майнові права суб'єктів.

Стаття 421. Суб’єкти права інтелектуальної власності

1. Суб’єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об’єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Суб'єктами права інтелектуальної власності є творець об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник то­що) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) май­нові права інтелектуальної власності.

Право інтелектуальної власності може належати кільком особам спільно, тоді його реалізація здійснюється спільно або за договором між цими особами.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.229.122.219 (0.005 с.)