ТОП 10:

Виникнення і здійснення суміжних прав



Суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору, ви­робництва фонограми, відеограми, оприлюднення передачі орга­нізації мовлення.

Виникнення і здійснення суміжних прав не потребує виконання будь-яких формальностей. Виробники фонограм і виконавці для сповіщення про свої права можуть на всіх примірниках фонограм (відеограм) або їх упаковках використовувати знак охорони суміж­них прав, що складається з латинської літери Р у колі — Р, імені (найменування) особи, що має суміжні права, і зазначення року першої публікації фонограми (відеограми). За відсутності доказів іншого виконавцем, виробником фонограми чи відеограми вважаю­ться особи, імена (назви) яких зазначені на фонограмі, відеограмі та їх примірниках або на упаковці.

Права виконавців. Виконавцям належать особисті (немайнові) і майнові права. Виконавцеві твору належать такі немайнові права:

1) вимагати визнання того, що він є виконавцем твору;

2) вимагати, щоб його ім'я або псевдонім зазначалися чи повідо­млялися у зв'язку з кожним його виступом, записом чи виконанням (у разі, якщо це можливо);

3) вимагати забезпечення належної якості запису його вико­нання і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи ін­шій суттєвій зміні, що може завдати шкоди його честі і репутації.

Виключне майнове право виконавця полягає у можливості дозво­ляти чи забороняти іншим особам здійснювати досить широке коло дій, визначених у ст. 37 Закону України «Про авторське право і су­міжні права»:

а) публічне сповіщення своїх незафіксованих виконань (прямий ефір);

б) фіксацію у фонограмах чи відеограмах своїх раніше не зафік­сованих виконань;

в) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх виконань, зафіксованих без їх згоди у фонограмі чи відеограмі, чи за їх згодою, але якщо відтворення здійснюється з іншою метою, ніж та, на яку вони дали свою згоду;

г) розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи ідеограмі, шляхом першого продажу або іншої передачі права власності у разі, коли вони при першій фіксації виконання не дали дозволу виробнику фонограми (виробнику відеограми) на її подальше відтворення;

д) комерційний прокат, майновий найм своїх виконань, зафіксо­ваних у фонограмі чи відеограмі, якщо при фіксації не було їх згоди на комерційний прокат і майновий найм, навіть після розповсю­дження виконань, здійсненого виробником фонограми (відеограми) або за його дозволом;

е) розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмах чи відеограмах, через будь-які засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором, якщо при першій фіксації ви­конання не було їх згоди на такий вид розповсюдження.

У цій самій статті Закону зазначено, що майнові права виконавців можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі дого­вору, в якому визначаються спосіб використання виконань, розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору і використання ви­конань, територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо. Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

У разі, коли виконання використовується в аудіовізуальному творі, вважається, що виконавець передає організації, яка здійснює виробництво аудіовізуального твору, або продюсеру аудіовізуально­го твору всі майнові права на виконання, якщо інше не передбачено договором. Крім того, виконавець може передати своє виключне право на використання цих фонограм і відеограм їх виробникам під час першої фіксації виконання.

Права виробників фонограм та відеограм. У ст. 38 Закону України «Про авторське право і суміжні права» зазначено особисте немайнове право виробника фонограм чи відеограм: виробник фоно­грами, відеограми має право зазначати своє ім'я (назву) на кожному носії запису або його упаковці поряд із зазначенням авторів, вико­навців і назв творів, вимагати його згадування у процесі викорис­тання фонограми (відеограми).

Стаття 40 цього Закону передбачає виключні права виробників фонограм та відеограм, а саме:

а) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом;

б) розповсюдження серед публіки фонограм, відеограм та їх примір­ників шляхом першого продажу або іншої передачі права власності;

в) комерційний прокат фонограм, відеограм і їх примірників, на­віть після їх розповсюдження, здійсненого виробником фонограми чи відеограми або за їх дозволом;

г) публічне сповіщення фонограм, відеограм та їх примірників через будь-які засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором;

д) будь-яку видозміну своїх фонограм, відеограм;

е) ввезення на митну територію України фонограм, відеограм та їх примірників з метою їх поширення серед публіки.

Свої права виробники фонограми та відеограми можуть переда­вати іншим особам на підставі договору, в якому має бути визначе­но спосіб використання фонограм (відеограм), розмір і порядок ви­плати винагороди, строк дії договору, строк використання фоногра­ми (відеограми), територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо. Визначені договором ставки винагороди не можуть бу­ти нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України. Майнові права виробника фонограми чи відеограми, який є юридичною особою, можуть бути також передані (відчужені) ін­шій особі в установленому законом порядку внаслідок ліквідації юридичної особи — суб'єкта суміжних прав.

У разі введення фонограми або відеограми їх виробником чи за його згоди у цивільний оборот шляхом їх першого продажу в Украї­ні допускається їх подальше розповсюдження шляхом продажу, да­рування тощо без згоди виробника фонограми (відеограми) чи його правонаступника і без виплати йому винагороди. Проте й у цьому випадку право здавання таких примірників фонограм (відеограм) у майновий найм чи комерційний прокат залишається виключно правом виробника фонограми (відеограми).

Права організації мовлення. Закон України «Про авторське право та суміжні права» надав організаціям мовлення немайнове право вимагати згадування своєї назви у зв'язку із записом, відтво­ренням, розповсюдженням своєї передачі і публічним повторним сповіщенням її іншою організацією мовлення.

До майнових прав організацій мовлення належить їх виключне право на використання своїх програм будь-яким способом і виключ­не право дозволяти чи забороняти іншим особам:

а) публічне сповіщення своїх програм шляхом трансляції і ре­трансляції;

б) фіксацію своїх програм на матеріальному носії та їх відтво­рення;

в) публічне виконання і публічну демонстрацію своїх програм у місцях з платним входом.

Організація мовлення також має право забороняти поширення на території України чи з території України сигналу із супутника, що несе їхні програми, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал із супутника не призначався.

Майнові права організації мовлення можуть передаватися (відчу­жуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначають­ся спосіб і строк використання програми мовлення, розмір і поря­док виплати винагороди, територія, на яку розповсюджуються пе­редані права, тощо. Майнові права організації мовлення можуть бути також передані (відчужені) іншій особі в установленому зако­ном порядку внаслідок ліквідації юридичної особи — суб'єкта су­міжних прав.

Щодо майнових прав суб'єктів суміжних прав допускаються такі самі обмеження, як і щодо прав авторів літературних, художніх, наукових творів, за умови збереження особистих немайнових прав усіх суб'єктів, а також за умов, коли:

а) відтворення зазначених об'єктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень;

б) право на відтворення не поширюється на експорт відтворе­них примірників фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території України;

в) за суб'єктами суміжних прав зберігається право на справед­ливу винагороду з урахуванням кількості відтворених примірни­ків.

При цьому виплата винагороди здійснюється у формі відраху­вань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних но­сіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фоно­грамах і відеограмах, крім:

а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах;

б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України;

в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною осо­бою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.

Розмір цих відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися ви­робниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначається Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перерахову­ються визначеним Установою організаціям колективного управлін­ня (уповноваженим організаціям). Зібрані кошти поділяються між організаціями колективного управління, що є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації під час ввезення товару на мит­ну територію України, а виробники — у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв.

Зібрані кошти поділяються між авторами, виконавцями, вироб­никами фонограм (відеограм). Якщо угодами між організаціями ко­лективного управління не передбачено інше, то ці кошти поділя­ються у таких пропорціях: авторам — 50 відсотків, виконавцям — 25 відсотків і виробникам фонограм (відеограм) — 25 відсотків.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.95.131.208 (0.007 с.)