Тема 1. Сутність та значення нормування праці

І. ТЕСТИ

Тема 1. Сутність та значення нормування праці

 

1. Сутність нормування праці – це:

а) процес безперервного вивчення робочого часу;

б) процес вивчення передового досвіду і розповсюдження його на всі виробництва;

в) процес визначення співвідношення між мірою праці та мірою винагороди за працю;

г) вид діяльності щодо управління підприємством, задачею якого є установлення необхідних витрат і результатів праці, а також необхідних співвідношень між чисельністю робітників різних груп і кількістю одиниць обладнання;

д) процес установлення науково–обґрунтованих норм, відповідних сучасному рівню розвитку науки і техніки та найбільш повне використання виробничих потужностей.

2. Коли норма є конкурентним виразом міри праці?

а) якщо вона обґрунтована з фізіологічними можливостями людини;

б) якщо вона обґрунтована з соціальних потреб людини;

в) якщо вона обґрунтована з технічними можливостями обладнання;

г) якщо вона враховує психофізіологічні можливості людини та максимальне використання виробничих потужностей;

д) якщо вона розрахована з урахуванням оптимальних умов праці та раціональної організації праці.

3. Що таке технічно – обґрунтована норма?

а) обґрунтування норми з точки зору збереження творчих елементів у праці;

б) обґрунтування норми з точки зору ефективного використання робочої сили;

в) обґрунтування норми з урахуванням раціонального використання виробничих фондів підприємства;

г) обґрунтування норми з точки зору раціонального сумісництва професій;

д) обґрунтування норми з точки зору раціональних умов праці.

4. Що таке економічне обґрунтування норми?

а) обґрунтування норми з урахуванням суспільно–необхідного рівня інтенсивності праці;

б) обґрунтування з урахуванням мінімальних витрат виробництва;

в) обґрунтування з точки зору ефективного використання робочої сили;

г) обґрунтування з урахуванням підвищення кваліфікації виконавців;

д) обґрунтування праці з точки зору збереження творчого елемента праці.

5. Що таке психофізіологічне обґрунтування норми?

а) обґрунтування норми з урахуванням зменшення навантаження на людину;

б) обґрунтування норми з урахуванням збільшення навантаження на людину;

в) обґрунтування норми з урахуванням нормального темпу та інтенсивності роботи;

г) обґрунтування норми з урахуванням раціональної організації праці;

д) обґрунтування норми з урахуванням оптимальних умов праці.

6. Що входить у поняття „соціального обґрунтування норми праці”?

а) обґрунтування норми з точки зору раціональних витрат робочого часу;

б) обґрунтування норми з урахуванням передового досягнення в області науки техніки технології та організації виробництва і праці;

в) обґрунтування норми з урахуванням збереження творчого елемента в праці, підвищення його змістовності;

г) обґрунтування норми з урахуванням підвищення кваліфікації працівника, навиків роботи, методів праці;

д) обґрунтування норми з урахуванням раціональної організації робочого місця, створення комфортних умов на робочому місці.

7. Функції, які виконує норма на виробництві.

а) норма є основною планування стимулювання щодо рішення задач організації виробництва;

б) норма є основою для рішення задач завантаження робочих місць, визначення фонду оплати праці, вибору варіантів організації праці;

в) норма є основною економічних і організаційних розрахувань, стимулювання праці, вибору варіантів організації праці та виробництва;

г) норма є основною розрахунків чисельності працівників, кількості обладнання, завантаження робочих місць та конвеєрі, організації виробництва і праці, визначення продуктивності праці та ефективності виробництва;

д) норма є основною економічних розрахунків, стимулювання праці, організації виробництва і праці.

8. Напишіть принципи нормування праці за напрямами:

а)

б)

 

9. Доповніть принципи встановлення норми.

а) ефективності;

б) комплексності;

в)

г)

д)

 

10. Доповніть принципи організації нормування праці.

а) динамічність;

б) загальнодержавний підхід;

в)

г)

 

 

Тема 3. Класифікація витрат робочого часу

 

27. Значення класифікації витрат робочого часу.

а) класифікація витрат робочого часу дає змогу визначити рівень витрат робочого часу, види цих витрат, нормувати та їх аналізувати;

б) класифікація витрат робочого часу проводиться з метою виявлення характеру і змісту витрат робочого часу;

в) класифікація витрат робочого часу проводиться з метою виявлення завантажень та характеру зайнятості робочого, змісту витрат робочого часу та рівня використання обладнання;

г) класифікація витрат робочого часу проводиться з метою виявлення ступеня використання обладнання та визначення можливості його найбільш ефективного використання;

д) класифікація витрат робочого часу дає можливість визначити конкретні види робіт, виявити витрати робочого часу.

 

28. До якого виду витрат робочого часу відноситься час „на установку і зняття деталі” при виконанні верстатних робіт?

а) підготовчо-заключного часу;

б) часу на обслуговування робочого місця;

в) допоміжного часу;

г) основного часу.

 

29. До якої категорії витрат робочого часу верстатника відноситься час на „установку і зняття інструменту при роботі на верстатах в серійному виробництві?

а) підготовчо-заключного часу;

б) часу на обслуговування робочого місця;

в) часу на технічне обслуговування робочого місця;

г) оперативного часу.

 

30. До якої категорії витрат робочого часу верстатника відноситься час та налагоджування обладнання і інструменту у процесі роботи?

а) підготовчо-заключного часу;

б) часу на обслуговування робочого місця;

в) часу на організацію робочого місця;

г) оперативного часу.

 

31. До якої категорії витрат робочого часу основного робочого відноситься час на уборку робочого місця в серійному виробництві?

а) підготовчо-заключного часу;

б) технічне обслуговування робочого місця;

в) організаційне обслуговування робочого місця;

г) оперативного часу.

32. До якої категорії витрат робочого часу основного робочого відноситься час на участь у ремонті обладнання?

а) підготовчо-заключного часу;

б) часу на обслуговування робочого місця;

в) оперативного часу;

г) часу виконання випадкових робіт, не обумовлених виробничим завданням.

33. До якої категорії витрат робочого часу багатоверстатника відноситься час на переходи між верстатами?

а) підготовчо-заключного часу;

б) часу на обслуговування робочого місця;

в) оперативного часу;

г) перерв у роботі.

34. Яку частку складає підготовчо-заключний час у витратах всього робочого часу в одиночному та дрібносерійному виробництві?

а) 3 – 5 %;

б) 10 – 15 %;

в) 6 – 8 %;

г) 15 – 20 %.

35. До якої категорії витрат робочого часу верстатника відноситься час на зняття зайвого припуску?

а) підготовчо-заключного часу;

б) часу на обслуговування робочого місця;

в) оперативного часу;

г) часу виконання непродуктивної роботи, не обумовленої виробничим завданням.

 

Тема 6. Хронометраж

 

51. З яким рівнем виконання норм необхідно вибирати робітників для проведення хронометражу з метою установлення норм?

а) самий високий;

б) середній;

в) середньопрогресивний;

г) низький.

52. З яким рівнем виконання норм необхідно вибирати робітників для проведення хронометражу з метою вивчення передових методів праці?

а) самий високий;

б) середній;

в) середньопрогресивний;

г) самий низький.

53. В якому типі виробництва доцільна більш детальна розшифровка операції (до дій або рухів) для установлення норм або нормативів?

а) у масовому;

б) у серійному;

в) у малосерійному;

г) в індивідуальному.

54. Який ступінь розшифровки операції в трудовому відношенні більш доцільний в серійному виробництві для визначення норм і нормативів?

а) на дії і рухи;

б) на прийоми;

в) на комплекси прийомів;

г) на рухи.

55. Який ступінь розшифровки операції в трудовому відношенні більш доцільний в масовому і крупносерійному виробництві для установлення норм і нормативів?

а) на дії і рухи;

б) на прийоми;

в) на комплекси прийомів;

г) на рухи.

56. Яка потрібна точність спостережень в умовах масового виробництва?

а) від 3 % до 5 %;

б) від 5 % до 8 %;

в) від 8 % до 10 %;

г) від 10 % до 20 %.

57. Яка потрібна точність спостережень в умовах крупносерійного виробництва?

а) від 3 % до 5 %;

б) від 5 % до 8 %;

в) від 8 % до 10 %;

г) від 10 % до 20 %.

58. Яка потрібна точність спостережень в умовах дрібносерійного виробництва?

а) від 3 % до 5 %;

б) від 5 % до 8 %;

в) від 8 % до 10 %;

г) від 10 % до 20 %.

59. Яка потрібна точність спостережень в умовах серійного виробництва?

а) від 3 % до 5 %;

б) від 5 % до 8 %;

в) від 8 % до 10 %;

г) від 10 % до 20 %.

60. В якому типі виробництва необхідно проводить найбільше число вимірів при хронометражних спостереженнях?

а) у масовому;

б) у крупносерійному;

в) у серійному;

г) в індивідуальному.

61. Для яких операцій потребується найбільше число вимірів при хронометражних спостереженнях?

а) машинних;

б) ручних;

в) ручних механізованих;

г) автоматизованих.

62. Для яких, з перелічених по тривалості операцій, треба робити найбільше число вимірів при проведенні хронометражних спостережень?

а) одна хвилина;

б) дві хвилини;

в) п’ять хвилин;

г) десять хвилин.

63. Для яких, з перелічених операцій, допускається великий нормативний коефіцієнт сталості і велика розсіяність хроноряду?

а) машинних;

б) машинно-ручних;

в) ручних механізованих;

г) ручних.

64. В якому типі виробництва допускається великий коефіцієнт сталості хроноряду, якщо операція ручна?

а) у масовому;

б) у великосерійному;

в) у серійному;

д) в індивідуальному.

65. Який з перелічених хронорядів є сталим, якщо нормативний коефіцієнт сталості дорівнює 1,3?

а) 10 сек., 12 сек., 11 сек., 13 сек., 14 сек., 12 сек.;

б) 15 сек., 16 сек., 13 сек., 14 сек., 15 сек., 14 сек.;

в) 20 сек., 22 сек., 18 сек., 19 сек., 21 сек., 23 сек.;

г) 12 сек., 14 сек., 13 сек., 14 сек., 10 сек., 15 сек.

 

66. Який із перелічених хронорядів є сталим, якщо нормативний коефіцієнт сталості дорівнює 1,6?

а) 40, 38, 58, 62, 52, 76 сек.;

б) 15, 25, 22, 18, 30, 28 сек.;

в) 12, 22, 16, 20, 11, 19 сек.;

г) 36, 50, 47, 52, 42, 60 сек.

67. Який із перелічених хронорядів є сталим, якщо нормативний коефіцієнт сталості дорівнює 1,5?

а) 2,0; 3,0; 1,5; 2,0; 2,0; 2,5; 3,0 хвилини;

б) 21,5; 2,0; 2,0; 2,5; 1,5; 1,8: 2,3; 2,0 хвилини;

в) 2,0; 3,2; 2,5; 2,5; 2,0; 2,1; 2,0; 2,8 хвилини;

г) 0,8; 1,1; 0,7; 1,5; 2,1; 0,9; 0,8; 1,2 хвилин.

68. Який із перелічених хронорядів є сталим, якщо нормативний коефіцієнт сталості дорівнює 1,7?

2,0; 1,5; 1,7; 2,5; 3,0; 1,9 хвилини.

3,0; 3,6; 4,0; 3,8; 4,2; 3,9 хвилини.

0,5; 0,8; 1,2; 0,9; 1,0; 0,6 хвилин.

1,3; 1,7; 2,0; 1,5; 2,6; 1,8 хвилин.

 

 

Комплексне завдання № 1

Тема „Індивідуальна фотографія робочого часу”

Завдання: опрацювати дані фотографії робочого часу проведеної методом безпосередніх замірів, для цього необхідно:

1. Визначити тривалість кожного елемента.

2. Проставити індекси витрат робочого часу.

3. Скласти довідку однойменних витрат робочого часу.

4. Скласти фактичний і нормативний баланс робочого часу.

5. Визначити рівень використання робочого часу.

6. Розробити заходи щодо поліпшення використання робочого часу.

7. Розрахувати економічну ефективність розроблених заходів.

дАНІ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ФОТОГРАФІЇ РОБОЧОГО ЧАСУ

 

	Поточний час
Зміст трудового процесу	В а р і а н т и
Початок роботи	8.00	8.00	8.00	8.00	8.00	8.00	8.00	8.00	8.00	8.00	8.00	8.00	8.00	8.00	8.00	8.00	8.00	8.00	8.00	8.00
Прийшов на роб.місце	8.00	8.05	8.00	8.00	8.10	8.00	8.05	8.00	8.00	8.00	8.00	8.07	8.00	8.00	8.10	8.10	8.00	8.00	8.05	8.00
Отримує завдання	8.10	8.15	8.10	8.15	8.20	8.05	8.10	8.03	8.05	8.15	8.10	8.13	8.05	8.12	8.12	8.15	8.05	8.07	8.10	8.10
Знайомиться з роботою	8.22	8.25	8.25	8.25	8.30	8.10	8.15	8.15	8.15	8.25	8.20	8.20	8.10	8.15	8.15	8.20	8.10	8.10	8.15	8.15
Отримує заготовки та інструмент	8.40	8.30	8.35	8.30	8.35	8.12	8.25	8.18	8.18	8.30	8.25	8.25	8.17	8.18	8.18	8.22	8.13	8.12	8.20	8.18
Встановлює інструмент	8.50	8.35	8.40	8.35	8.40	8.15	8.28	8.20	8.20	8.33	8.28	8.28	8.20	8.20	8.20	8.28	8.20	8.20	8.22	8.22
Встановлює деталь	8.53	8.37	8.45	8.38	8.42	8.17	8.30	8.25	8.25	8.37	8.30	8.30	8.28	8.25	8.28	8,30	8,22	8,22	8,25	8,25
Обробляє деталь	9.15	9.10	9.30	9.15	9.00	9.00	8.50	9.05	9.00	9.20	8.50	8.55	9.05	8.50	9.50	9,30	8,50	9,00	9,00	9,10
Робить контрольний замір	9.16	-	-	9.17	9.03	-	8.52	9.07	9.03	-	8.52	-	9.08	8.52	-	-	8,55	9,08	-	-
Обробляє деталь	9.50	-	-	9.35	9.55	-	9.30	9.40	9.59	-	9.30	-	9.55	9.45	-	-	9,35	9,30	-	-
Змінює інструмент	9.55	9.40	9.38		-	9.35	9.40	10.00	9.28	9.28	9.35	9.05	10.00	9.50	-	-	9,40	9,40	9,10	9,15
Змінює деталь	9.58	9.43	9.45	9.45	10.03	9.05	9.45	9.48	10.02	9.30	9.40	9.10	10.02	9.53	9.55	9,35	9,42	9,42	9,15	9,17
Змітає стружку	10.00	9.46	9.48	-	10.05	9.07	-	9.50	10.05	-	-	9.12	10.05	9.55	-	9,38	9,45	9,45	9,16	9,18
Обробляє деталь	10.35	10.05	10.20	10.10	11.00	10.05	9.55	10.35	10.35	10.10	9.55	9.50	10.35	10.40	10.40	10,20	10,30	10,35	9,55	10,00
Відпочиває	10.45	10.10	-	10.20	11.05	-	10.15	10.45	10.45	10.20	10.15	10.05	10.45	10.45	10.45	10,30	-	-	10,00	-
Обробляє деталь	11.05	10.38	-	10.55	11.30	-	10.50	11.20	11.05	10.55	10.50	10.35	11.05	11.05	11.00	11,05	-	-	10,30	-
Змінює деталь	11.09	10.40	10.25	11.05	11.35	10.10	10.55	-	11.10	11.05	10.55	10.40	11.10	11.10	11.10	-	10,33	10,38	10,33	10,02
Обробляє деталь	11.30	11.45	11.20	11.58	12.25	10.50	11.35	-	11.30	11.45	11.35	11.25	11.40	11.30	11.40	-	11,15	11,05	11,15	11,00
Відпочиває	11.40	-	11.35	12.05	-	11.00	11.45	11.30	11.45	11.55	11.45	-	11.45	11.45	11.50	-	11,25	11,10	-	11,10
Оглядає верстат	11.55	-	11.50	12.18	-	11.10	-	11.35	11.55	12.00	11.50	11.35	11.55	11.50	12.00	11,15	11,30	11,12	11,20	11,13
Прибирає стружку	11.58	11.50	11.55	12.20	12.30	11.15	-	11.40	11.58	12.02	11.52	11.40	-	11.58	12.03	11,20	-	11,15	-	11,15
Заточує отриманий інструмент	12.10	-	12.15	-	-	11.27	-	12.00	12.10	12.10	12.10	11.55	12.10	12.10	-	-	11,40	11,20	-	-
Встановлює ін-нт	12.13	11.52	12.18	-	-	11.30	12.20	12.03	12.12	12.12	12.13	12.00	12.12	12.13	12.05	11,25	11,45	11,22	11,23	11,18
Обробляє деталь	12.25	12.30	-	-	-	12.30	12.30	12.25	12.30	12.25	12.30	12.20	12.30	12.30	12.30	12,25	12,25	12,22	12,30	12,25
Пішов мити руки	12.30	-	12.30	12.30	-	-	-	12.30	-	12.30	-	12.30	-	-	-	12,30	12,30	12,30	-	12,30
Верстат зламався, очікує майстра	14,02	-	14,10	13,50	14,00	14,00	-	-	14,00	-	-	-	14,15	14,15	14,10	14,10	14,05	14,10	14,06	14,00
Ремонт верстата	14,25	-	14,13	13,58	14,20	14,15	-	-	14,05	-	-	-	14,35	14,35	14,15	14,20	14,10	14,20	14,15	14,15
Змінює деталь	14,27	14,08	14,32	14,00	14,25	14,18	14,03	14,04	14,10	13,55	14,08	14,10	14,38	14,38	14,20	14,22	14,14	14,28	14,20	14,18
Обробляє деталь	15,05	14,35	15,10	15,15	15,00	15,20	15,20	15,10	15,00	15,20	15,10	15,20	15,30	15,40	15,10	15,30	15,15	15,23	15,20	15,20
Знімає деталь	15,07	14,58	15,12	15,13	15,02	15,21	15,22	15,18	15,02	15,22	15,15	15,22	15,32	15,42	15,12	15,33	15,16	15,25	15,22	15,22
Змащує верстат	15,10	15,00	15,15	15,25	15,08	15,25	15,30	15,20	15,10	15,30	15,15	15,25	15,40	15,45	15,20	15,40	15,20	15,30	15,30	15,25
Встановлює деталь	15,12	15,02	15,18	15,27	15,10	15,28	15,32	15,22	15,15	15,32	15,17	15,28	15,42	15,46	15,22	15,42	15,23	15,35	15,32	15,31
Обробляє деталь	16,00	15,50	16,02	15,50	15,30	15,40	15,35	16,05	15,40	15,40	15,20	15,50	15,50	15,50	15,30	15,50	15,25	15,15	15,48	15,50
Стороння розмова	16,10	-	16,10	-	15,40	15,50	16,00	16,10	-	15,50	15,40	16,00	-	-	15,30		-	-	16,00	-
Пішов з робочого місця	-	16,00	-	16,00	15,50	16,15	16,10	-	16,00	-	-	16,10	16,00	16,00	-	16,06	15,50	16,00	-	15,53
Прибирає стружку	16,15	16,05	-	16,10	15,55	16,20	16,20	16,10	16,10	16,05	16,00	-	16,15	16,10	16,00	16,10	16,00	16,05	16,15	16,06
Здає деталь за ВТК	16,20	16,15	16,20	16,20	16,10	16,25	16,25	16,20	16,20	16,25	16,15	16,20	16,20	16,20	16,16	16,20	16,15	16,15	16,20	16,20
Прибирає роб.місце	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,20	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30
Кінець робочого дня	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30	16,30
2. Розрахункові дані
Виробіток на одного робітника на рік, грн.
Чисельність ділянки, осіб
Плановий прибуток %
Питома вага УПВ у собівартості продукції									-

 

Коефіцієнт порівняльної економічної ефективності прийняти рівним 0,15 за всіма варіантами

 

Комплексне завдання № 2

Тема „Нормування верстатних робіт”

Завдання: Визначити норму штучного часу та норму виробітку на виконання операції „обробка двох циліндричних поверхонь деталі” (обробка чорнова), з використанням нормативів часу та режимів роботи обладнання.

 

Д3

Вихідні дані:

Д₁ Д₂

l₂

l₁

Д_{3 ­} – діаметр заготовки;

Д₁ – діаметр одної поверхні;

Д₂ – діаметр другої поверхні;

l₁ – довжина всієї обробки;

l₂ – довжина обробки другої поверхні.

 

2. Технологія.

А. Встановити деталь у 3-х кулачковий самоцентрувальний патрон.

1. Обточити заготівку з Д₃ до Д, на l₁ –

2. Обточити заготівку з Д₁ до Д₂ на l₂ –

3. Зняти деталь.

 

3. Заготовка – прокат, матеріал СТ45; міцності

 

4. Верстатно-токарно-гвинторізний 1 К 62, група ІІ.

 

5. Інструмент: різець прохідний, матеріал робочої частини – пластина з твердого славу Т5К10, кут У⁰ = 45⁰, розмір держака 16х25.

 

6. Приклад – самоцентруючий 3^х кулачковий патрон

 

7. Інструмент для вимірювання штангенциркуль.

 

8. Змірювальний інструмент – штангенциркуль.

 

9. Вага деталі (м).

 

10. Виробництво серійне, кількість деталей в партії (N).

 

Вихідні дані:

 

Пакет 1	Пакет 2
Вар	Розміри деталі та заготовки	Вар	Розміри деталі та заготовки
	Д3	Д1	Д2	l1	l2	М	N		Д3	Д1	Д2	l1	l2	М	N
						0,5								7,5
						1,53					ПО			7,8
						1,58								8,2
						1,63								8,5
						1,67								8,7
				ПО		1,68								8,9
						1,73								9,1
						1,84								9,2
						1,90								9,3
						2,2								10,0
						2,3								10,2
						2,4								10,3
						2,5								10,4
						2,7								10,5
						3,0								11,0
						3,2								12,0
						3,4								3,7
						3,6								3,9
						3,8								4,0
						4,0								4,1
						4,4								4,3
						4,8								4,4
						5,6								4,8
						5,8								4,9
						6,2								5,0
						6,4								5,1
						6,6								5,3
						6,8							52,	5,5
						7,1								5,7
						7,3								5,8

 

 

Комплексне завдання № 3

 

 

Визначити та обґрунтувати оптимальну норму обслуговування верстатів дублерів двома методами: аналітичним та графічним. Необхідно розглянути два варіанти та зрівняти такі показники: простій робочого обладнання; коефіцієнт завантаження робітника та рівень використання верстатів, норму часу та норму виробітку.

 

 

Вихідні дані

 

Пакет 1	Пакет 2
Вар.	tma	t3	Вар.	tma	t3	Вар.	tma	t3	Вар.	tma	t3

 

 

Список літератури

 

1. Абрамов В.М., Пацюк В.М., Пацюк В.М. Нормування праці - К.:1995

2. Артемов С., Илларионов В. Норма труда в новых условиях хозяйствования //"Соц. труд" № 5. 1988. с.33-43.

3. Бухалков М., Смирнов В. Оценка интенсивности труда рабочих// "Соц. труд».№ 9, 1990.

4. Базовая система микроэлементных нормативов. /ВМН Центр Госкомтруда /. М.: "Экономика», 1989.

5.Беляев В. От секундомера до компьютера// «Соц. труд», №12,1990,с.45.

6.Беляев В. Автоматизация нормирования труда//“Соц. труд”. №5, 1990.

7.Вельмминов В., Воронин В. Нормирование рабочих, обслуживающих гиб­кие производственные системы// “Соц. труд”, № 12, 1991.

8. Генкин Б. Нормирование труда. М.: Экономика, 1985.

9.Генкин Б. Оптимизация хозрасчета производственного подразделения. "Соц. труд", № 2, 1990, с. 23-30.

10.Гальцов В. Организация работы по нормированию труда на машиностроительных предприятиях. М.: Экономика, 1984.

11.Готлобер В., Солодухин С. Рынок и нормативное обеспечение производ­ства// "Соц. труд", №6. 1991, с. 54-57.

12.Лясников И.Д., Никитин А.В. Сборник задач по экономике, организации и нормированию труда в промышленности.М.: Экономика, І980.

13.Межотраслевые рекомендации по применению микроэлементных нормативов /НИИ. труда/, М.; 1993.

14.Методические основы нормирования труда рабочих в народном хозяйстве, М.: Экономика, 1987.

15. Никитин А. Сборник задач по экономике, нормированию и организации труда в промышленности. М.: Экономика, 1990.

16. Нормирование труда и профсоюзы. М.: "Профиздат", 1980.

17.Организация, нормирование при обслуживании автоматических, поточных и роторно-конвейерных лент. «Соц. труд», №6, 1989.

18. Петроченко П. Нормирование и организация труда в условиях перехода к рынку// "Соц. труд". №10, 1990, с. 1З-24.

19.Попов А. Концепция совершенствования организации и нормирования труда в условиях перехода к рыночным отношениям// "Соц. труд", №10 1990. с. 1З-14.

20.Попов А. Еще раз о необходимости нормирования труда// "Человек и труд». №5, 6. 1993.

21.Сандуленко М.Е. Методические указания к практическим занятиям по курсу нормирование труда. Одеса.: ОИНХ, 1991.

22.Сандуленко М.Ю. Нормування та раціоналізація праці за допомогою мікроелементних нормативів. - К.: ІСДО, 1993.- 84 с.

23.Чернов В.І., Є.У. Олемич „Нормування праці” Навч. метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни /за ред. Є.І. Олемич К.: КНЕУ, 2000. - 48с.

І. ТЕСТИ

Тема 1. Сутність та значення нормування праці

 

1. Сутність нормування праці – це:

а) процес безперервного вивчення робочого часу;

б) процес вивчення передового досвіду і розповсюдження його на всі виробництва;

в) процес визначення співвідношення між мірою праці та мірою винагороди за працю;

г) вид діяльності щодо управління підприємством, задачею якого є установлення необхідних витрат і результатів праці, а також необхідних співвідношень між чисельністю робітників різних груп і кількістю одиниць обладнання;

д) процес установлення науково–обґрунтованих норм, відповідних сучасному рівню розвитку науки і техніки та найбільш повне використання виробничих потужностей.

2. Коли норма є конкурентним виразом міри праці?

а) якщо вона обґрунтована з фізіологічними можливостями людини;

б) якщо вона обґрунтована з соціальних потреб людини;

в) якщо вона обґрунтована з технічними можливостями обладнання;

г) якщо вона враховує психофізіологічні можливості людини та максимальне використання виробничих потужностей;

д) якщо вона розрахована з урахуванням оптимальних умов праці та раціональної організації праці.

3. Що таке технічно – обґрунтована норма?

а) обґрунтування норми з точки зору збереження творчих елементів у праці;

б) обґрунтування норми з точки зору ефективного використання робочої сили;

в) обґрунтування норми з урахуванням раціонального використання виробничих фондів підприємства;

г) обґрунтування норми з точки зору раціонального сумісництва професій;

д) обґрунтування норми з точки зору раціональних умов праці.

4. Що таке економічне обґрунтування норми?

а) обґрунтування норми з урахуванням суспільно–необхідного рівня інтенсивності праці;